Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття фінансів




ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

ФІНАНСИ ТА

1. Поняття фінансів.

2. Фінансова система України.

3. Місцеві фінанси.

Фінансове право - галузь права, яка регулює суспільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування. Для розуміння природи і особливостей цієї галузі права необхідно уяснити сутність фінансів.

Будь-яка держава для своєї діяльності повинна мати матеріальне забезпечення грошового характеру. Сукупність матеріальних засобів у грошовому вираженні, необхідна для функціонування держави та її адміністративно-територіальних утворень, охоплюється поняттям «фінанси».

Фінанси як явище суспільного життя виникають з появою держави тагрошей. Саме виникнення держави зумовило необхідність виділення з економічних відносин, тобто відносин щодо виробництва, розподілу, обміну та споживання, нових, додаткових відносин, пов'язаних з фор­муванням ресурсів держави і їх розподілом та використанням для виконання нею своїх завдань та функцій.

Об'єктивна необхідність існування фінансів визначається дією закону вартості, існуванням товарно-грошових відносин, розвиток яких обумовлений суспільним розподілом праці, наявністю різних форм власності і заснованих на них організаційно-правових форм господарської діяльності, економічною відокремленістю їх суб'єктів, зовнішньо-економічними зв'язками, існуванням механізму розподілу і перерозподілу внутрішнього валового продукту у грошовій формі для забезпечення функціонування держави, потребою контролювати фінансовогосподарську діяльність на її території. Держава не може реалізувати свою внутрішню і зовнішню політику, забезпечити виконання соціально-економічних програм, функцій оборони та

— 9 —

 

безпеки, не Маючи у своєму розпорядженні фінансових ресурсів. Розвиток місцевого самоврядування також вимагає відповідного фінансового забезпечення - функціонування місцевих фінансів. Отже, фінанси є джерелом жигггдіяльності держави, її територіальних утворень, усіх сфер суспільного життя.

Фінанси використовуються у різних державах незалежно від суспі­льно-політичного устрою. Функціонування фінансів безпосередньо та прямо пов'язано з розвитком конкретної держави, її потребами вести облік доходів і видатків у грошовій формі, утворюючи різні фонди коштів.

Термін «фінанси» походить від латинського «ґепіз», що означає строк сплати чого-небудь, закінчення справи. За часів середньовіччя слова ішаії'о, ппапсіа означали обов'язковий грошовий платіж. У XVIII ст. французьке слово «йпапсс» стало означати сукупність державного майна, державного господарства, доходи і видатки держави.



У сучасному значенні термін «фінанси» часто вважають як синонім до термінів «гроші», «кошти». Фінанси нерозривно пов'язані з функціо­нуванням грошей, а тому виступають як система грошових відносин. Але фінанси - це не самі грошові відносини, відносини між різними суб'єктами щодо утворення, розподілу та використання фондів коштів. Усі фінансові відносини за своїм характером є грошовими, але вони не охоплюють усі грошові відносини (наприклад, відносини щодо купівлі патенту, стягнення адміністративних штрафів не є фінансовими; ці відносини регулюються цивільним та адміністративним правом). Фінансовими є лише ті грошові відносини, які виникають між:

1) підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції і послуг;

2) підприємствами і вищестоящими організаціями при створенні централізованих фондів коштів і їх розподілі;

3) державою і підприємствами при сплаті ними податків у бюджетну систему і фінансуванні видатків;

4) державою і громадянами при внесенні ними податків, інших обов'язкових та добровільних платежів;

5) підприємствами, громадянами і позабюджетними фондами при внесенні платежів і отриманні ресурсів;

6) окремими ланками бюджетної системи;

7) органами майнового і особистого страхування, підприємствами, населенням при сплаті страхових внесків і відшкодуванні шкоди за умови настання страхового випадку;

8) грошові відносини, що опосередковують обіг фондів підприємств.'

Отже, фінансовими є лише ті з грошових відносин, за допомогою яких утворюються, розподіляються та використовуються грошові фонди держави, її територіальних утворень, а також підприємств, установ, організацій і які використовуються для потреб держави, органів місцевого самоврядування та розвитку виробництва.

Поняття «фінанси» розглядають у двох аспектах з точки зору форми і змісту: у економічному та матеріальному.

Сучасна наука визначає фінанси як систему економічних відносин, які виникають у процесі акумуляції, розподілу та використання фондів коштів, необхідних для виконання державою, органами місцевого самоврядування своїх завдань та функцій, забезпечення розширеного відтворення та соціальних потреб.

За матеріальним змістом фінанси є фондами коштів різних суб 'єктів (держави, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій), а їх сукупність - фінансовими ресурсами. Фінанси завжди розподіляються за фондами коштів- відносно відокремленою частиною фінансових ресурсів, які мають цільове призначення, відносну самостійність функціонування, свій порядок формування, розподілу і використання та орган, що ними розпоряджається. Вони можуть бути централізованими і децентралізованими, загального і цільового призначення.

До централізованих фондів коштівналежать кошти, які акуму­люються у державному та місцевих бюджетах, державних цільових фондах (Пенсійному фонді України, Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонді загально-обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України тощо). Вони перебувають у розпорядженні держави, органів місцевого самоврядування як суб'єктів влади і використовуються для задоволення загальних потреб відповідної території. За їх рахунок фінансуються видатки держави, органів місцевого самоврядування як на розвиток сфери матеріального виробництва, так і на утримання невиробничої сфери.

' Гавршіюк Р. О. Джерела фінансового права: Навчально-методичний посібник. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 26-27.

— 11 —

 

 

Децентралізовані фонди коштівутворюються у межах підпри­ємств, установ, організацій усіх форм власності. Такі фонди формують­ся як за рахунок власних ресурсів, так і за рахунок бюджетних асигну­вань для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю, для виробничих і соціальних цілей відповідно до призначення названих суб'єктів і у визначених ними обсягах. До децентралізованих фондів коштів належать: фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд тощо. Ці фонди виступають головною формою забезпечення розширеного відтворення суб'єктів господарювання.

Державний і місцеві бюджети с грошовими фондами загального призначення, аПенсійний фонд України, Фондсоціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України тощо - цільовими фондами коштів.

Категорією «фінанси» у широкому значенні охоплюються такі групи, як фінанси фізичних осіб, фінанси юридичних осіб і держави, а у вузькому значенні - лише державні фінанси.

Держава як організація публічної влади передбачає наявність дер­жавних фінансів - системи грошових відносин, яка виникає разом із державою і нерозривно пов'язана з її існуванням. Інакше кажучи, дер­жавні фінанси - це сукупність відносин, організованих державою, в процесі яких здійснюється формування, розподіл і використання загальнодержавних фондів коштів для реалізації її економічних, соціальних і політичних завдань; це відносини по формуванню тільки тієї частини фінансових ресурсів, які мобілізуються державою в державний і місцевий бюджети, спеціальні урядові фонди чи належать державним підприємствам.2

Державні фінанси поділяються на централізовані та децентра­лізовані.

Централізовані фінанси- це сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом та використанням центра­лізованих фондів коштів.

Децентралізовані фінанси- це сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом та використанням децентралі­зованих фондів коштів підприємств, установ, організацій.

2 Гаврилюк Р. О. Джерела фінансового права: Навчально-методичний посібник. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 19-20.

— 12 —

Французький учений П. Годме показав відмінність між держав­ними і приватними фінансами,яка обумовлена тим, що стан та динаміка приватних фінансів залежать від законів ринкової економіки, а стан та динаміка державних фінансів визначаються рішеннями держави та діями публічної влади, Ця відмінність, за П. Годме, зводиться до такого:

а) держава може в примусовому порядку забезпечувати свої доходи завдяки системі податкового обкладання. Приватні особи не можуть у примусовому порядку забезпечити свої доходи і, відповідно, можуть бути неспроможними виконати свої зобов'язання;

б) державні фінанси пов'язані з грошовою системою, яка більшою чи меншою мірою управляється державою, тоді як ця грошова система не залежить від волі приватного власника, який розпоряджається своїми фінансами;

в) приватні фінанси зорієнтовані на отримання прибутку. Державні фінанси, навпаки, - це засоби здійснення так званого загального інтересу;

г) розміри державних фінансів набагато більші, ніж розміри приватних фінансів, якими розпоряджаються окремі особи.3

Фінанси охоплюють дві групи відносин:

1) грошові відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих фондів коштів:

а) відносини зі сплати податків і неподаткових платежів до бюджету та державних (місцевих) цільових фондів;

б) відносини з виділення коштів з бюджету та державних (місцевих) цільових фондів;

в) відносини з розподілу бюджетних коштів між ланками бюджетної системи;

2) грошові відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням децентралізованих фондів коштів під­приємств, установ та організацій, які охоплюють:

а) відносини з формування прибутку (доходу) підприємств, установ та організацій;

б) відносини з розподілу прибутку (доходу) підприємств, установ та організацій;

в) відносини з використання прибутку (доходу) підприємств, установ та організацій.

'Годме П. М. Финансовое право. - М.: Прогресе, 1978. - С. 41.

— 13 —

 

Отже, фінанси- це сукупність саме тієї частини грошових відносин, які пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань та функцій держави, органів місцевого самоврядування і забезпечення умов розширеного відтворення суб'єктів госпо­дарювання.

Фінансові відносини виділяються серед грошових відносин за такими специфічними ознаками:

- це завжди грошові відносини, тобто мають грошовий характер;

- це розподільчі відносини, оскільки вони виникають не на стадії виробництва, обміну або споживання суспільного продукту, а на стадії його розподілу;

- це відносини безеквівалентні, оскільки на стадії розподілу суспільного продукту має місце односторонній рух грошової форми вартості;

— істотною ознакою фінансів є рух фінансових ресурсів, мобілізація, розподіл та використання яких здійснюється через фонди коштів;

- одна сторона цих відносин обов'язково представляє пуб­лічний фінансовий інтерес держави або органу місцевого самоврядування.

Сутність фінансів виявляється у тих функціях,які вони виконують у соціально-економічному житті держави, органів місцевого само­врядування. Фінансам властива стимулююча (регулююча), розподільча та контрольна функції.

Сутністю стимулюючої (регулюючої)функції фінансів є регулювання та стимулювання за їх допомогою певних сфер, галузей.

За допомогою розподільчої функції виявляєтьсясутність фінансів як розподільчих відносин та їх суспільне призначення - забезпечення кожного суб'єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами.

Розподільча функція фінансів повинна сприяти організації збалан­сованого і ефективного виробництва, розвитку усіх галузей економіки відповідно до потреб держави, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Завдяки цій функції створюються, розподіляються та використо­вуються фонди коштів, що забезпечують різноманітні суспільні, державні та місцеві потреби.

Розподільча функція сприяє розподільчим процесам:

1) у всіх сферах суспільного життя (в матеріальному виробництві, невиробничій сфері, сферах обігу та споживання);

2) на різних рівнях управління економікою: державному, місце­вому, внутрішньогалузевому, внутрішньогосподарському.

Значення розподільчої функції фінансів полягає в тому, що вони забезпечують планомірну - організацію суспільного виробництва та його зростання, пропорційний та збалансований розвиток галузей матеріального виробництва, виконання соціально-економічних зав­дань держави, найбільш повне задоволення потреб юридичних та фізичних осіб.

Властивість фінансів обслуговувати різні стани розподільчих про­цесів виявляється через іншу їх функцію — контрольну.Фінанси слу­жать засобом контролю за виробництвом та розподілом сукупного валового продукту. Завдяки контрольній функції фінансів держава отримує інформацію про те, як розподіляються кошти; наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять до бюджетів різних рівнів; як ефективно, за призначенням вони використовуються суб'єктами господарювання. Контрольна функція фінансів сприяє здійсненню фінансового контролю за формуванням, розподілом та використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів.

Контрольна функція фінансів реалізується у тісній єдності з розпо­дільчою: у реальному житті фінансові відносини одночасно мають і розподільчий, і контрольний характер. Розподільча та контрольна фун­кції фінансів - це дві взаємопов'язані сторони, в яких розкривається економічна сутність фінансів.





Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 784; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.158.50.26
Генерация страницы за: 0.094 сек.