Сфері фінансової діяльності 1 страница

Компетенції та органів місцевого самоврядування у

Повноваження органів державної влади загальної

РОЗМЕЖУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Повноваження органів державної влади загальної компетенції та органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності.

2. Повноваження державних органів спеціальної компетенції у сфері фінансової діяльності.

Важливою особливістю правової організації фінансової діяль­ності держави, органів місцевого самоврядування є те, що вона властива усім без винятку державним органам та органам місцевого самоврядування. Управління фінансовою діяльністю - це складова частина управління процесами у суспільстві, яке дає можливість таким органам здійснювати свої владні повноваження у галузі мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів. Його метою є реалізація фінансової політики шляхом державного регулювання фінансових відносин. Сукупність державних органів та органів місцевого самоврядування, які здійснюють фінансову діяльність, прийнято поділяти на органи загальної та спеціальної компетенції.

До першої групи належать представницькі органи і органи вико­навчої влади усіх рівнів (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України; Верховна Рада та Рада Міністрів Автоном­ної Республіки Крим; місцеві державні адміністрації; органи місцевого самоврядування).

— 46 —

Представницькі органи і органи виконавчої влади загальної компе­тенції усіх рівнів здійснюють функції в галузі фінансової діяльності поряд зі своїми функціями в межах відповідної території.

Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти фінансового законодавства. Порядок діяльності Верховної Ради Украї­ни, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. № 129/94-ВР,¹⁷ який встановлює порядок скликання і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування органів державної влади, визначає законодавчу процедуру, процедуру окремих видів діял ьності Верховної Ради, її органів і організацій, народних депутатів, посадових осіб та інші процедури, а також функції органів Верховної Ради України та її посадових осіб, які випливають з їх повноважень, встановлених Конституцією України.

До основних повноважень Верховної Ради України у сфері фінансової діяльності належать:

- затвердження Основних напрямів бюджетної політики; на їх основі складання проекту Державного бюджету України; розгляд проекту бюджету і проекту закону про Державний бюджет та їх затвердження; внесення змін до закону про Державний бюджет; розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього;

- затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України;

- призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад посадових осіб державних органів, які здійснюють фінансову діяльність (Голови та інших членів Рахункової палати; Голови Національного банку України за поданням Президента України; половини складу Ради Національного банку України тощо);

- затвердження кошторису Верховної Ради України.

" Регламент Верховної Ради України: Затверджений постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року № 129/94-ВР // Відомості Верховної Ради України.

1994. -№35.-Ст. 338.

— 47

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються:, Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Основними повноваженнями комітетів Верховної Ради України, визначеними у Законі України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р., є: законопроектна робота; збір, вивчення, дослі­дження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів, ор­ганізація слухань з цих питань, в тому числі на засіданнях Верховної Ради України; вивчення доцільності та ефективності дій Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, їх посадових осіб у питаннях, віднесених до компетенції комітетів; підготовка та подання відповідних висновків на розгляд Верховної Ради України; участь у складанні, прийнятті державного бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів; попередній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо ратифікації чи денонсації міжнародних договорів і угод, проектів перспективних програм економічного і соціально-культурного розвитку України, звітів про їх виконання та інших питань, що розглядаються Верховною Радою України; попереднє обговорення кандидатур посадових осіб, які відповідно до Конституції та законів України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, заслуховування та підготовка для розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур; обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких відповідно до законодавства погоджується з комітетами, підготовка відповідних висновків щодо цих осіб.¹⁸

Постійно діючим органом фінансового контролю є Рахункова па­лата, яка утворюється Верховною Радою України, підпорядкована та підзвітна їй і здійснює контроль за виконанням законів з фінансових питань, ухвалених Верховною Радою України, за фінансуванням загальнодержавних програм, виконанням Державного бюджету України (повноваження цього органу розглянуті у главі 10: «Органи фінансового контролю в Україні»).

¹⁸Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квітня 1995 року № 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 19. - Ст. 134.

— 48 —

Президент України як глава держави відповідно до ст. 106 Кон­ституції України визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики, на яких базується фінансова політика, звертаючись з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про внутрішнє і зовнішнє становище України. Президент України вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України; призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України; зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції України; скасовує акти Ради міністрів Автономної республіки Крим; підписує закони, прийняті Верховною Радою України; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України, щодо регулювання фінансових відносин.

Постійно діючим органом, який утворюється Президентом України для здійснення організаційного, правового, консультативного, матеріально-технічного та інших видів забезпечення виконання главою держави конституційних повноважень, є Секретаріат Президента України, створений на базі реорганізованої Адміністрації Президента України відповідно до Указу Президента України від 24 січня 2005 року № 108/2005 «Про Секретаріат Президента України».¹⁹ Положення про Секретаріат Президента України, граничну чисельність працівників та кошторис видатків у межах коштів, визначених Державним бюджетом України, затверджує Президент України за поданням Державного секретаря України. Відповідно до Указу Президента України «Питання Секретаріату Президента України» від 24 березня 2005 року № 532/2005 основним завданням Секретаріату є забезпечення здійснення Президентом України його конституційних повноважень. Секретаріат для виконання покладених на нього за-вдань має право: запитувати та одержувати в установленому порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і посадових осіб; порушувати за дорученням Президента України перед керівниками

¹⁹ Про Секретаріат Президента України: Указ Президента України від 24 січня 2005 року № 108/2005 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 4. - Ст. 204.

— 49 —

органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій питання про усунення виявлених у їхній діяльності недоліків, а про факти порушення Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України інформувати правоохоронні органи.

Загальне керівництво Секретаріатом здійснює Голова Секретаріату Президента України, який координує діяльність усіх структурних під­розділів, представляє Секретаріату відносинах з іншими органами, під­приємствами,установамита організаціями. Секретаріату процесівико-нання покладених на нього завдань представляє позицію Президента України у взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України, правоохоронними, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями.

Порядок організації діяльності Кабінету Міністрів України, по­в'язаної з виконанням його повноважень, встановлює Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. №915 «Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України». Його діяльність проводиться відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, щорічної Державної програми еконо­мічного і соціального розвитку України, законів України, актів та доручень Президента України. Для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень Кабінет Міністрів України видає акти у формі постанов та розпоряджень. Кабінет Міністрів, реалізуючи надане йому право законодавчої ініціативи:

- розглядає і вносить до Верховної Ради України проекти законів України;

- бере в установленому порядку участь у законодавчій діяльності Верховної Ради України, а також у реалізації Президентом України права законодавчої ініціативи;

- організовує роботу, пов'язану із складанням проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік;

- вивчає прийнятий Верховною Радою України закон, що надійшов на підпис Президентові України, та не пізніше ніж протягом 7 календарних днів повідомляє Президентові України про свої пропозиції щодо цього закону.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада мініс­трів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольсь-

— 50 —

ка міські держадміністрації, інші підвідомчі Кабінетові Міністрів органи, установи та організації за дорученням Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів (відповідно до розподілу функціональних повноважень) готують та подають Кабінетові Міністрів матеріали для його звіту перед Верховною Радою України.²⁰

Верховна Рада України може делегувати Уряду України право: встановлювати або змінювати розміри зборів, інших обов'язкових пла­тежів; конкретизувати механізм дії податкової пільги, визначати меха­нізм реалізації тієї чи іншої норми податкового закону; встановлювати порядок справляння неподаткового обов'язкового платежу.²¹

Повноваження, порядок організації і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначає Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 року. До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері фінансової діяльності належить: прийняття нормативно-правових актів з фінансових питань; затвердження бюджету Автономної Республіки Крим та внесення змін до нього, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; встановлення податків і пільг на податки відповідно до законів України; прийняття рішень щодо випуску місцевих позик; утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) фондів, затвердження положень про ці фонди; затвердження програм Автономної Республіки Крим, внесення змін до них; участь у формуванні основних засад внутрішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України, розробленні та реалізації загальнодержавних програм з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим; створення і ліквідація за пропозицією Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим в межах коштів, передбачених бюджетом тощо.²²

²⁰ Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року № 915 // Офі-ційІІІІіі вісник України. - 2000. - №24. - Ст. 994.

²¹ Пришва Н. Щодо питання повноважень суб'єктів фінансових ІІраиовідІкн-ІІІІ // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 2. - С. 26.

²² Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України ІІід 10 тонн о 1998 року № 90/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1498. № ї>. СІ 191.

— 51 —

Певним колом повноважень у сфері фінансової діяльності, визна­чених у ст. 143 Конституції та деталізованих у законах України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністра­ції», Бюджетному кодексі України, наділені представницькі органи та органи виконавчої влади адміністративно-територіальних утворень.

За своєю структурою повноваження місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності включають:

1) власні (самоврядні) повноваження, здійснення яких пов'язане з вирішенням питань місцевого значення, надання громадських послуг населенню;

2) делеговані повноваження - окремі повноваження органів виконавчої влади, надані законом органам місцевого самоврядування, що передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад, здійснення яких пов 'язане з виконанням функції виконавчої влади на місцях. Відповідно до Конституції України (ст. 143):

- таке делегування здійснюється законом;

- одночасно органам місцевого самоврядування державою мають бути передані необхідні для здійснення цих повноважень фінансові та матеріальні засоби;

- стан реалізації делегованих повноважень контролюється державою.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад нале­жать питання:

- затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

- затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; за­твердження звіту про виконання відповідного бюджету;

- встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

- утворення цільових фондів коштів, затвердження положень про ці фонди;

- прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

- прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

- прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

- встановлення для підприємств, установ та організацій, що на­лежать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 28) передбачає, що до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін належать:

1) складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;

2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності;

3) встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

4) здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Районні у містах ради та їх виконавчі органи здійснюють свої пов­новаження в обсягах і межах, що визначаються міськими радами, зок­рема, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання.

Сільський, селищний, міський голова відповідно до ст. 42 Закону «Про місцеве самоврядування» забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету

— 53 —

та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; є розпорядником бюджетних коштів, викорис­товує їх лише за призначенням, визначеним радою.

До виключної компетенції районних, обласних рад у сфері фінан­сової діяльності відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать такі питання: затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання; затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення; заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними радами відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених статтею 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року.

Районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин -також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів; забезпечення виконання рішень ради; підготовка пропозиційдопрограмсоціально-економічноготакультурногорозвитку відповідно областей та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України; забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до

— 54 —

проекту Державного бюджету України; об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на цілі, визначені законодавством; визначення відповідно до закону розміру відрахувань підприємствами, установами та організаціями, що надходять на розвиток шляхів загального користування в області; погодження у випадках, передбачених законом, з відповідними сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за використання природних ресурсів, які надходять до фондів охорони навколишнього природного середовища.²³

Таким чином, органи державної та місцевої влади загальної компетенції мають визначені законодавством повноваження у сфері фінансової діяльності, а саме:

Представницькі органи на державному (Верховна Рада України) та місцевому рівнях (Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради):	Органи виконавчої влади на державному (Кабінет Міністрів України) та місцевому рівнях (Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації):
розробляють основні напрями фінансової, кредитної та грошової політики на відповідній території;	забезпечують проведення фінансової, кредитної та грошової політики на відповідній території;
приймають закони, рішення, що регулюють питання фінансової діяльності на відповідній території;	вживають заходів щодо реалізації законів, рішень представницьких органів, що регулюють питання фінансової діяльності на відповідній території;
розглядають, затверджують відповідні бюджети, приймають рішення щодо звіту про їх виконання на відповідній території.	забезпечують виконання бюджету на відповідній території під контролем представницьких органів.

²³ Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року № 5 86-ХІУ // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21. - Ст. 190.

55 —

2. Повноваження державних органів спеціальної компетенції у сфері фінансової діяльності

Функції у сфері фінансової діяльності виконують також міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які залежно від участі у такій діяльності поділяються на дві групи:

1) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які здійснюють фінансову діяльність у зв'язку з виконанням своїх основних функцій - державного управління відповідних галузей чи сфер (Міністерство аграрної політики України, Міністерство транспорту України, Міністерство економіки України тощо);

2) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, для яких фінансова діяльність є основною і які спеціально створені для здійснення фінансової діяльності і фінансового контролю. До системи таких органів входять: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та його регіональні органи; органи Державної податкової служби України; органи Державної митної служби України; Національний банк України та його територіальні відділення; Рахункова палата України; Державна пробірна служба, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Державний комітет фінансового моніторингу України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, органи управління державних цільових фондів тощо (повноваження цих органів щодо здійснення фінансового контролю розглянуті у главі 9).

На рівні адміністративно-територіальних утворень фінансову діяльність здійснюють Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління, відділи місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Серед зазначених органів особлива роль належить Міністерству фінансів України - центральному органу виконавчої влади, підпорядкованому Кабінету Міністрів України, який діє на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99. Міністерство фінансів України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України,

— 56 —

і здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.

Основними завданнями Міністерства фінансів України г: розроб­лення та проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податко-вої політики; здійснення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу сучасної економічної та фінансової ситуації в Україні, а також перспектив її розвитку; розроблення стратегії щодо внутрішніх та зовнішніх запозичань держави і погашення та обслуговування державного боргу; розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозних показників зведеного бюджету України; забезпечення в установленому порядку виконання Державного бюджету України; забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України; розроблення і проведення державної політики у сфері виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння; інформування громадськості про економічні та фіскальні цілі держави.²⁴

Подібні завдання, але на відповідній території, виконують також Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим та фінансові управління чи відділи місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

З метою забезпечення проведення єдиної збалансованої державної фінансовоїполітики відповідно до Указу Президента України «Питання Міністерства фінансів України» № 676/2005 від 20 квітня 2005 року запроваджено спрямування і координацію Міністром фінансів України діяльності Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Головного контрольно-ревізійного управління України шляхом: формування державної політики у відповідних сферах та здійснення контролю за її реалізацією зазначеними центральними органами виконавчої влади; внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблених цими органами проектів нормативно-правових актів та погодження проектів нормативно-правових актів зазначених центральних органів виконавчої влади; визначення порядку обміну інформацією між Міністерством фінансів України та цими органами; затвердження структури цих органів.²⁵

²⁴ Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99 // Офіційний Вісник України 1999. № 35. С'т 1785.

²⁵ Питання Міністерства фінансів України: Указ Президента України під 20 квіти» 2005 року №676 /2005 // Офіційний вісник України. -- 2005. - № 16. С'т. 825.

— 57 —

У системі Міністерства фінансів України функціонують органи Державного казначейства України, які створені на виконання Указу Президента України від 27 квітня 1995 року № 335/95 «Про Державне казначейство України» і до яких належать: Головне управління та його територіальні органи - управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями у районах, містах і районах у містах, їх повноваження визначені у Положенні про Державне казначейство України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232. Ці органи створені з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України. На органи казначейства покладені завдання щодо здійснення управління наявними коштами державного бюджету та ведення обліку касового виконання державного бюджету.

Відповідно до Указу Президента України «Питання Міністерства фінансів України» № 676 від 20 квітня 2005 року Державне казначейство України реорганізовано шляхом його перетворення в урядовий орган державного управління у складі Міністерства фінансів України.²⁶

Основними завданнями Державного казначейства України є: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка; управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових

фондів.

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань: здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку України; управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому

²⁶ Питання Міністерства фінансів України: Указ Президента України від 20 квіт­ня 2005 року №676 /2005 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 16. - Ст. 825.

числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка; відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю; проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством; веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього; веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів, та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством; здійснює за дорученням Міністерства фінансів України погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті; у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації; надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд дорученням Міністерства фінансів України; виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Дата добавления: 2014-12-16