Поняття джерел фінансового права та їх класифікація

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОГО ПРАВА

/. Поняття джерел фінансового права та їх класифікація.

2. Конституція Українияк основне джерело фінансового права.

3. Бюджетний кодекс України та інші законодавчі акти, норми яких регулюють фінансові правовідносини.

4. Підзаконні акти як джерела фінансового права.

5. Значення судових актів для застосування фінансово-правових норм.

6. Міжнародні правові акти як джерела фінансового права.

7. Дія нормативно-правових актів, які є джерелами фінансового права, у часі, просторі та за колом осіб.

Окрім внутрішньої, фінансове право має зовнішню форму нираження фінансово-правових норм - джерела фінансового права. В юридичній літературі термін «джерело права» означає:

- матеріальні умови життя суспільства, домінуючий тип виробничих відносин - матеріальний зміст;

- джерело відомостей, джерело знань - деякі матеріали, докумен­ти, за якими можна знайомитися зі змістом права;

- нормативно-правові акти, в яких закріплені правові норми. Джерелами (формами) фінансового права є акти органів влади

;ІГю компетентних органів управління, що містять фінансово-правові норми. До них відносять нормативно-правовий акт, правовий прецедент, нормативно-правовий договір, правовий звичай, правову ч< марину, міжнародно-правовий акт.

Джерела фінансового права є тією формою, в якій фінансово-І файові норми існують, з якої дістають знання про чинне фінансове пра­но, до якої звертаються при вирішенні конкретних правових питань,

— 105 —

що виникають у в сфері фінансової діяльності. Вони безпосередньо пов'язані з організацією та функціонуванням фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування.

Джерела фінансового права - це форми вираження правових при­писів через нормативні акти як результат діяльності компетентних органів держави, які встановлюють чи санкціонують правові норми, обов'язкові для сторін фінансових правовідносин, що складають предмет фінансового права.

До основних джерел фінансового права належать нормативні акти, які видаються, санкціонуються, застосовуються і охороняються державними органами і містять норми, спрямовані на регулювання фінансових правовідносин. Відповідно до Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27 червня 1996 року № 463/96⁶⁷ та постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996р. № 1504⁶⁸ «Про запровадження правової інформатизації України» та з метою забезпечення в Україні єдиних принципів ідентифікації нормативних актів, державного обліку, створення фонду цих актів і підтримання їх у контрольному стані, доступності та гласності правової інформації було запроваджено в Україні Єдиний державний реєстр нормативних актів - автоматизовану систему збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства. До Державного реєстру включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, зареєстровані в Міністерстві юстиції України, нормативні акти Національного банку України, міжнародні договори України. Державній реєстрації підлягають також тимчасові нормативні акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження. Нормативні акти, що містять відомості, які становлять державну таємницю, включають

⁶⁷ Про Єдиний державний реєстр нормативних актів: Указ Президента України від 27 червня 1996 року №468/196//Урядовий кур'єр. - 1996. - 4 липня.

⁶⁸ Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1504 // Збірник постанов Уряду України. - 1996. - № 21. - Ст. 586.

— 106 —

до окремого розділу Державного реєстру з відповідним грифом секретності.

Сукупність нормативно-правових актів, в яких містяться фінансо­во-правові норми, складають систему фінансового законодавства.

Відповідно до тлумачення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року справа № 17/81-97 поняття «законодавство» включає: закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'яз­ковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постано­ви Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Між системою фінансового права і системою фінансового законо­давства існують такі відмінності:

Система фінансового права	Система фінансового законодавства
Внутрішня будова права	Зовнішня будова права
Сукупність правових норм	Сукупність нормативно-правових актів
Має свій предмет і метод правового регулювання	Метод регулювання відсутній, а предмет регулювання не завжди однорідний
Первинний елемент -фінансово-правова норма	Первинний елемент - стаття закону, що містить нормативний припис
Формується об'єктивно відповідно до існуючих фінансових відносин	Створюється у результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів

Система нормативно-правових актів як джерел фінансового права є досить розгалуженою, їх класифікацію на окремі види можна провести за такими підставами: 1. За юридичною силою:

- міжнародні правові акти, ратифіковані Україною;

- закони України;

- підзаконні нормативні акти: укази Президента України; декрети, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, інструкції, правила міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади; локальні нормативні акти.

— 107 —

2. За межами дії: загальнодержавні; галузеві (відомчі); місцеві (локальні).

3. За органами правотворчості нормативно-правові акти:

- вищих органів законодавчої та виконавчої влади (Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України);

- центральних органів виконавчої влади (міністерств, ві­домств, комітетів);

- місцевих органів влади та місцевого самоврядування;

- керівників підприємств, установ, організацій.

4. За формою нормативних актів: закони, укази, декрети, постанови, розпорядження, накази, інструкції, правила, положення, рішення тощо. Закони у свою чергу поділяються на: кодифіковані (наприклад, Бюджетний кодекс України); комплексні, тобто такі, які одночасно є джерелами декількох галузей права (наприклад, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»); базові (зазвичай, це закони, які містять загальні положення про фінансову діяльність держави, органів місцевого самоврядування).

5. За характером волевиявлення:

- акти встановлення фінансово-правових норм;

- акти заміни фінансово-правових норм;

- акти відміни фінансово-правових норм.

6. За сферою дії:

- загальні;

- спеціальні;

7. За суб'єктами, на яких поширюються:

- джерела фінансового права, що поширюються на фізичних осіб;

- джерела фінансового права, що поширюються на юридичних осіб;

- джерела фінансового права, що поширюються на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання;

- джерела фінансового права, що поширюються на окремих юридичних та фізичних осіб.

8. За терміном чинності:

- тривалі;

— тимчасові.

— 108 —

Отже, джерелафінансовогоправа-цс правові акти представницьких і виконавчих органів державної влади та місцевого самоврядування, в яких містяться фінансово-правові норми.

Дата добавления: 2014-12-16