План проведення уроку. Тема: Участь у житті демократичної держави

Структура уроку

Урок 5.

Тема: Участь у житті демократичної держави. Що таке самоврядування. Громадські об’єднання та дитячі організації. Демократія у шкільному житті

Мета: сформувати уяву учнів щодо форм участі громадян у житті демократичної держави, розкрити поняття «демократія», «самоврядування», розглянути дитячі і громадські організацій в Україні, їх діяльність; формувати вміння висловлювати власну думку щодо громадянської активності особи; сприяти профілактики сколіозу

Тип уроку: комбінований урок

Форма проведення: захист інформаційного проекту «Участь у житті демократичної державі»

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть

ü Пояснювати поняття «демократія» і розповідати про форми участі громадян у житті демократичної держави.

ü Розтлумачувати поняття самоврядування, оцінювати важливість участі громадян у вирішенні загальнодержавних питань та питань місцевого значення.

ü Наводити приклади дитячих і громадських організацій в Україні і розповідає про їх діяльність.

ü Досліджувати демократичні процеси у житті навчального закладу, функціонування органів учнівського самоврядування, моделювати демократичні процедури прийняття колективних рішень.

ü Формулювати власну позицію щодо громадянської активності особи

Методико-дидактичне забезпечення уроку:

Правознавство (практичний курс) (авт.. Сутковий В.Л., Філіпенко Т.М.), видавництво «Генеза»; Квасов В.В.; демонстраційний стенд, де відображені етапи роботи над проектом, представлення матеріалів дослідження – виступи перед учнями, публікації, презентації.

Найбільшою небезпекою для свободи

є пасивність народу

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда (2 хв.)

III. Мотивація навчальної діяльності

Проблемна ситуація (2 хв.)

IV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (2 хв.)

V. Надання необхідної інформації (5 хв.)

VI. Інтерактивна частина - захист інформаційних учнівських проектів (25 хв.)

Обробка зібраних матеріалів та підготовка їх до представлення

Представлення результатів проекту.

VII. Підсумки оцінювання результатів уроку (7 хв.)

VIII. Інструктаж з виконання домашнього завдання (2 хв.)

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

Колективна форма організації навчальної діяльності учнів.

Робота з нормативно-правовим документом.

- Пригадайте соціально-економічні права людини й громадянина за Конституцією України.

- (Право на працю, на підприємницьку діяльність, на власність, на відпочинок, на освіту)

- Давайте відкриємо Конституцію і знайдемо статтю, яка гарантує право на освіту.

- (ст..53)

- Які терміни використовуються для розкриття права на освіту?

- (Повна загальна середня освіта, доступність, безоплатність, система, заклади освіти, система освіти в України)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемна ситуація (2 хв.). Технологія «А ви що думаєте?»

Учитель: Дехто вважає, що наслідки неучасті у громадських справах будуть сприятливими й без його участі, тому й не треба марно витрачати час. А що ви думаєте? Захист прав та інтересів громадян є найважливішою сферою життя демократичного суспільства. Держава надає можливості такого захисту, а громадяни самі повинні їх використовувати. Тому це – важлива сфера громадянської активності.

ІV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (2 хв.)

V. Надання необхідної інформації (5 хв.)

Слайд 1.Теми проектів

Підготовка проекту до представлення. У ході роботи учні готують матеріал по групам:

Група 1 готує матеріал на тему «Демократія та форми участі громадян у житті демократичної держави»

Група 2 готує матеріал «В яких документах зафіксовані форми участі громадян у житті демократичної державі»

Група 3 готує матеріал «Громадські об'єднання та дитячі організації»

Група 4 готує матеріал «Демократія у шкільному життя на прикладі учнівського самоврядування»

Завдання проекту:інформувати аудиторію про важливість обраної проблеми; познайомити присутніх з ре­зультатами етапу збору та аналі­зу інформації; розповісти про практичну діяль­ність у ході реалізації проекту.

Правила представлення результатів проекту

1. Для усних повідомлень відво­диться 4—5 хв., протягом яких подається найважливіша інфор­мація одного з етапів розв'язан­ня проблеми, використовуючи папку документів, демонстра­ційний стенд.

2. Під час представлення необхід­но у загальних рисах охаракте­ризувати зміст демонстраційно­го стенду або папки документів.

3. У представленні проекту беруть участь всі учасники цієї роботи, це буде переконливим свідчен­ня того, що всі учні разом пра­цювали над ним.

4. Під час виступу можна викорис­товувати наперед підготовлені записи, але не бажано ними ко­ристуватися, відповідаючи на поставлені питання.

5. Представляючи проект, слід ви­користовувати ті матеріали, які розмішені на стенді або знахо­дяться в папці.

Слайд 2. Критерії оцінювання проекту

Критерії оцінювання проекту

1. Значущість та актуальність по­рушених проблем.

2. Коректність запропонована методів дослідження і методи обробки отриманих результатів.

3. Активність учасників проекту відповідно до їхніх індивідуаль­них здібностей.

4. Характер відносин і взаємодо­помоги учасників. Глибина проникнення в проб­лему.

5. Уміння аргументувати свої вис­новки, лаконічність відповідей. Завершеність (Чи містить кож­ний розділ зібраних матеріалів достатню кількість інформації, необхідної для розв'язання проб­леми?).

6. Зрозумілість (Чи розмішені ма­теріали логічно? Чи забезпечує поняття змісту форма представ­лення матеріалів?).

7. Інформативність (Чи достовір­на інформація? Чи важлива зібрана інформація для розумін­ня проблеми?).

10.Довідність (Чи використовували учні різноманітні джерела ін­формації? Чи доповнюють до­кументи основні тези кожного розділу?).

11.Наочність (Чи відображають де­монстраційні матеріали спе­цифіку теми? Чи інформативні вони? Чи є у кожного матеріалу назва?).

12.Естетичне оформлення резуль­татів виконаного проекту.

Завершальний етап — рефлексія. Його мета — самооцінка учнів своєї діяльності. Школярі усвідомлюють свої досягнення і виявляють нерозв'язані питання. Обговорю­ють труднощі, які виникли під час збору та обробки інформації, роботи з партнерами, розглядають шляхи подолання цих труднощів. Аналізують, де вони змогли виявити свої творчі здібності, а де — ні та чому.

Після закінчення проекту доцільно провести обговорення, під час якого учні можуть мати нагоду оцінити проектну діяльність у цілому та визначити особистий внесок кожного у загальну справу.

Осмислюючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, учні можуть відповісти на такі питання:

Слайд 3 Рефлексія

1. Чого та як навчилися?

2. Що можна було зробити інше?

3. Яких вмінь та навичок набули?

4. Які переваги дає групова праця?

5. Які були недоліки роботи в групах?

6. Що вдалося найкраще?

VІ. Інтерактивна частина - захист інформаційних учнівських проектів (25 хв.)

Групова форма організації діяльності

Обробка зібраних матеріалів та підготовка їх до представлення.

Представлення результатів проекту.

Виступ групи 1.

Наша група працювала над питаннями:

1. Що таке демократія?

2. Які існують форми участі громадян у житті демократичної держави.

«Демократія» по-грецьки «народовладдя», їй притаманні різні моделі політичного правління. Та найбільш поширеними е дві форми демократії: пряма (безпосередня) демократія і непряма (представницька) демократія.

Основні риси демократії в цьому значенні знаходять свій вияв: у верховенстві права як загальної міри свободи й рівності в суспільстві, принципі розподілу державної влади на три гілки; політичного плюралізму, виборності представницьких органів державної влади тощо. Важливими ознаками демократії є па­нування в країні законності; розвинута система законодавства; високий рівень розвитку прав і свобод людини; дієвість гаран­тування цих прав та свобод.

Пряма демократія - це особиста (або у складі об'єднання) участь громадян в управлінні справами суспільства та держави. А представницька демократія - це участь громадян України в управлінні державою і суспільством не безпосередньо, а через (за допомогою) представників, обраних ними до органів держави.

Основними формами безпосередньої демократії є всена­родне обговорення найактуальніших проблем державного жит­тя і всенародне голосування /референдум/; вибори до рад всіх рівнів; накази виборців депутатам; звіти депутатів перед вибор­цями, а також перед колективами і громадськими організаціями, які висували їх кандидатами в депутати; звіти органів виконав­чої влада; відкликання депутата; збори виборців тощо. Життя зумовлює появу нових форм безпосередньої демократії. За своїм змістом вся демократія - безпосередня. Поєднання обох форм демократії є вищим виразом повновладдя українсь­кого народу.

Однак, варто пам'ятати застереження відомого американсь­кого державознавця XIX ст. Алексиса Токвіля, висловлене в праці «Демократія в Америці», суть якого зводилась до того, що іс­нують дві основні небезпеки для демократії. Перша - це повна залежність законодавчої влади від побажань виборців; друга - зосередження у законодавчих органах усіх інших форм управлін­ня.

Виступ групи 2.

Наша група працювала над питанням, «В яких документах зафіксовані форми участі громадян у житті демократичної державі?».

Конституция України від 28 червня 1996 р. ст.5, яка говорить: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування ”. Народ в Україні має виключне право визначати і змінювати конституційний лад. Наприклад, такі найважливіші ознаки Української держави, як форма правління і форма державного устрою, можуть бути змінені тільки внаслідок всеукраїнського референдуму. Ст.69 Конституції України закріпила основні форми безпосередньої демократії вибори і референдуми, не виключаючи при цьому й інші форми. Наприклад, у діяльності місцевого самоврядування можливі збори і сходи громадян. Конституція України (ст.74) забороняє проведення референдумів щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії. Таке обмеження відповідає міжнародній практиці й існує у багатьох державах. Основоположні принципи виборчого права закріплені у Конституції України (ст.71). Порядок підготовки та проведення виборів в Україні визначається розділом ІІІ Конституції, який має назву “Вибори. Референдум ”, а також такими Законами України:

Закон України “Про всеукраїнський та місцевий референдуми ” від 3 липня 1991 р.

Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р.

Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 р.

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р.

Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 р.

Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р.

Закон України «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим» від 22 грудня 2006 р.

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р.

Виступ групи 3.

Наша група мала дати відповіді на запитання «Громадські об'єднання та дитячі організації». Право громадян об’єднуватися у політичні партії, професійні спілки та інші громадські організації змогу громадянам брати активну участь у політичному житті суспільства, діяти більш ефективно, об'єднавшись у партії, профспілки, громадські організації, інші об’єднання. Порядок реалізації цього конституційного права визначається Конституцією України (статті 36 і 37), Законом України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 року та Законом України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 року. Передбачено дві організаційні форми об’єднань громадян:

· політична партія- це добровільне об’єднання громадян-прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку. Мета партії - участь у виробленні державної політики, сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виборах та інших політичних заходах, формування органів державної влади і місцевого самоврядування та представництво в їх складі;

· громадська організація - це група осіб, які об’єдналися для задоволення своїх неполітичних законних інтересів (соціальних, економічних, культурних, національних, спортивних, вікових і т. ін.).

Засновниками і членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України, які досягли 18-річного віку і мають право голосу на виборах. Не можуть перебувати в політичних партіях судді, працівники прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки, військовослужбовці. Рішення про створення політичної партії має бути підтримано підписами не менш ніж десяти тисяч громадян України, що мають право голосу на виборах.

Засновниками і членами громадських організаційможуть бути, поряд з громадянами України, іноземні громадяни і піддані, особи без громадянства. Віковий ценз для засновників - 18 років (для дитячих і молодіжних громадських організацій - 15 років), для членів - 14 років (для дитячих і молодіжних громадських організацій - відповідно до їх статутів).

Кожне об’єднання громадян має бути легалізоване (офіційно визнано) шляхом реєстрації або повідомленням про заснування. Політичні партії і міжнародні громадські організації реєструються Міністерством юстиції України, усі інші за вибором засновників легалізуються Міністерством юстиції чи місцевими органами виконавчої влади шляхом повідомлення.

Конституція і закони України містять низку обмежень, що стосуються політичних партій і громадських організацій. Перша група обмежень стосується програмних цілей і діяльності об’єднань громадян. Забороняється створення і діяльність об’єднань, програмні цілі чи дії яких спрямовані на:

· ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету й територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади;

· пропаганду війни, насильства, розпалення міжетнічної, расової або релігійної ворожнечі;

· посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Друга група обмежень стосується організаційної сторони об’єднань громадян. Забороняється створення і діяльність організаційних структур політичних партій:

· в органах виконавчої і судової влади, у виконавчих органах місцевого самоврядування;

· у військових формуваннях;

· на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Припинення діяльностіоб’єднань громадян може відбутися шляхом їх реорганізації, ліквідації (саморозпуску або примусового розпуску за рішенням суду).Організаційні та правові підстави створення і діяльності молодіжних і дитячих організацій, державні гарантії забезпечення їхньої діяльності визначені Законом України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 року та Законом України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1 грудня 1998 року. Мета молодіжних організацій - задоволення і захист соціальних, економічних, духовних, творчих та інших інтересів молоді. Мета дитячих організацій - захист прав і свобод дітей, реалізація їхніх творчих здібностей, соціальне становлення дітей як повноправних членів суспільства. Засновниками молодіжних і дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, що досягли 15-річного віку, а також іноземці й особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи у віці від 14 до 35 років, а дитячих організацій - особи у віці від 6 до 18 років. Особи, вік яких перевищує 35 років (або 18 років для дитячих організацій), можуть бути членами цих громадських організацій за умови, що їх кількість не перевищує третини від загальної чисельності організації Вступ до дитячої громадської організації дитини віком до 10 років здійснюється з письмової згоди її батьків, усиновителів або опікунів.

Хвилина здоров'я. Вправа «Орел». Учні стоять. Спочатку розправляють плечі, розминають лікті, руки змикають за спиною, підіймають їх так вгору, рухи по колу плечами, головою.

Молодіжні й дитячі громадські організації мають неполітичний характер. Разом з тим вони можуть залучатися органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування до розробки й обговорення проектів рішень з питань державної політики стосовно дітей і молоді. Молодіжні громадські організації можуть вступати у виборчі коаліції. Держава надає молодіжним і дитячим громадським організаціям інформаційну, методичну, організаційну, фінансову підтримку.

Виступ групи 4.

Наша група мала розповісти про демократію у шкільному житті на прикладі учнівського самоврядування. З вересня 2003 року в НВК "Ліцей-школа № 14" діє учнівське самоврядування. Воно направлено на розкриття, розвиток та реалізацію соціального, творчого і лідерського потенціалу дітей та молоді, здобуття ними досвіду конструктивної соціальної діяльності; виховання громадянина з високою демократичною куль­турою. Організацію

учнівського самоврядування в ліцеї здійснює рада координаторів – консультантів учнівського самоврядування у складі: директора школи - ліцею, заступника директора з науково-методичної роботи, заступника директора з навчально-виховної роботи, педагога-організатора, психолога, соціального педагога.

Для реалізації проекту „Учнівське самоврядування” в НВК "Ліцей-школа № 14" працює рада учнівського самоврядування, шкільний парламент, до якого входять 8 відділів, куратори яких складають ліцейський сенат, старостат, класне самоврядування. В цьому році введена нова посада – Президент ліцею. Учнівське самоврядування діє на підставі Статуту НВК "Ліцей-школа № 14", Статуту учнівського самоврядування НВК "Ліцей-школа № 14", прийнятого рішенням загальної конференції від 29.09.2003 зі змінами на 05.09.2009 (додаток 1,2), а також на підставі Правил для учнів НВК "Ліцей-школа № 14" (додаток 3).

Згідно з рішенням ради учнівського самоврядування, яке відбулося у вересні 2012 року, шкільний парламент очолила учениця 1 курсу групи 1.1 Сінатос Маргарита, ліцейський сенат – учениця 1 курсу групи 1.1 Басанець Оксана. Президентом школи було обрано учня 1 курсу групи 1.1 Саєнко Максим. Враховуючи традиції, особливості діяльності школи – ліцею, інтереси та запити учнів, Рада учнівського самоврядування складає план роботи на навчальний рік, який корегується та доповнюється протягом року (додаток 4). Традиційними стали такі заходи, як Свято першого дзвоника, День здоров´я, акції „Допоможи ближньому”, „Фронтова посилка”, „День самоврядування, Посвята в ліцеїсти, День ліцеїста, предметні олімпіади, науково-практичні конференції, Новий рік, Різдвяні зустрічі, День Соборності, Козацькі розваги, КВК дружин юних рятівників – пожежних, День творчих досягнень, Свято останнього дзвоника, екологічний зліт, Випускний бал проведення конкурсів „Учень року”, „Ліцеїст року”, „Кращий клас”. Засідання органів учнівського самоврядування проходять згідно затвердженого директором школи-ліцею регламенту роботу (додаток 5.)

Для забезпечення учнівського самоврядування в НВК "Ліцей-школа № 14" розроблено нормативні документи, які регулюють відношення, пов’язані з діяльністю органів учнівського самоврядування: накази (додаток 6), Статут учнівського самоврядування, Правила для учнів НВК "Ліцей-школа № 14", Положення про проведення конкурсу „Кращий клас” (додаток 7), Положення про конкурс «Учень року» (додаток 8), Положення про конкурс «Ліцеїст року» (додаток 9).

На першому засіданні шкільного парламенту приймаються основні напрямки роботи шкільного парламенту, ліцейського сенату, старостату. Члени ради учнівського самоврядування ознайомлюються з метою, завданням, функціями та графіком роботи комісій. Розподіляються доручення, обов’язки між членами комісій, обирається голова шкільного парламенту, голова ліцейського сенату. Згідно з планом роботи спрямовується роботи відділів шкільного парламенту.

Два рази на рік (жовтень, лютий) в НВК "Ліцей-школа № 14" проходять дні місцевого самоврядування (додаток 11- відео фільм). Протягом дня навчально-виховним процесом керує учнівське самоврядування: уроки проводять учні 2-3 курсу, вони ж заміняють кураторів та адміністрацію. Учнівська Рада дуже серйозно ставиться до виконання режиму дня, вирішує багато виробничих питань. Підведення підсумків проводиться на підставі анкетування, яке проводить відділ внутрішніх справ. Найяскравіші враження від проведених днів самоврядуваннятакі: учителі - висока відповідальність учнів; гарно самостійно провів урок; учні отримали досвід керівництва, спілкування;

учні – уроки були цікавими та пізнавальними; зрозумів, як рішати цей примір; учні-дублери – ми учимо не тільки уроки, а й учимося жити; ми стали дорослішими; відчуваю себе справжнім учителем; кожен відкрив в себе нові здібності.

На початку навчального року в закладі стартують конкурси „Учень року”, „Ліцеїст року”, „Клас року”. Їхні підсумки підводяться у травні під час про­ведення свята останнього дзвоника. Підсумки конкурсів підводяться членами шкільного парламенту. Прізвища учнів і класні колективи, які стали переможцями конкурсів у різних номінаціях, занесені до «Книги пошани» НВК "Ліцей-школа № 14". Їх фотографії розміщені на Дошки пошани ліцею.

Лідери учнівського самоврядування НВК "Ліцей-школа № 14" приймають участь у роботі обласного зльоту лідерів дитячих організацій, координаційної ради старшокласників м. Маріуполь.

Багато уваги приділяється питанню налагодження дисципліни учнів. У школі ведеться журнал чергового класу, де чергові відмічають зауваження учням по порушенням форми, поведінки, запізнюванням, чергуванню у їдальні. Кожен понеділок проводяться підсумкові лінійки по передачі чергування випускається газета „Голос чергового”, підсумки за тиждень вносяться до рейтингу класів.

Рейтинг класів дає змогу встановити, який клас був активним в учбовій діяльності, якій – в творчій діяльності, якій – в суспільному житті ліцею,

Так, за підсумками у 2011-2012 році відділ внутрішніх справ відмітив, що

кращими серед ліцейських класів були група 1.1 (1039 б.), серед проліцейських класів - 5а клас (887 б.). Згідно плану роботу учнівського самоврядування проводяться благодійні акції “Ветеран живе поруч”, «Фронтова посилка», „Милосердя”, „Допоможи ближньому”, «Рука допомоги», в якої приймають участь усі учні школи. Загони «Нащадки перемоги» зібрану гуманітарну допомогу передають Раді ветеранів Орджонікідзевського району, дітям – сиротам інтернату № 1, Раді ветеранів Великої Вітчизняної війни та інвалідам Радянської армії. Учні ліцею приймають активну участь у святкуванні Дня міста, привітанні ветеранів Великої Вітчизняної війни з Днем визволення Донбасу та Маріуполя, з Днем захисника Вітчизни, з Новим роком. Учні початкових класів відвідують шкільний музей бойової слави, де активісти музею проводять екскурсію по експозиціям музею. Постійно організовуються виставки музейних експонатів до Дня визволення Донбасу, Дня Перемоги на алеї Слави м. Маріуполь.

Під час канікул проводяться ігрові розважальні програми “Осінній бал” для старшокласників, театралізовані ігрові програми “Зустрічі біля новорічної ялинки” для початкових класів, брейн - ринги “Новорічні замороки”, вечора відпочинку «Для милих дам», дискотеки для учнів 1-3 курсів та багато інших. Однією з ланок робіт відділу праці є збір макулатури. Учнями за 2011-2012 навчальний рік зібрано 21097 кг. макулатури. Більш за всіх по школі здали 5а клас– 2576 кг., серед учнів- Ємєл'янєнко О. 770 кг. Велася профорієнтаційна робота. Учні ліцею приймали участь у Ярмарку професій, Членами ліцейського сенату було проведено ток-шоу „Світ професій” с зустріччю з представниками Центру зайнятості.

Учнівське самоврядування має свій печатний орган – газету «Пульс ліцею», яка виходить 1 раз на місяць та висвітлює життя ліцею (додаток 10). Ведеться фото альбом „З життя ліцею”, збирається відео матеріал. Постійно працюють стенди „Правова освіта”, „Шкільне життя”, “Учора. Сьогодні. Завтра”, „ Для вас, батьки”. Матеріали з досвіду роботи по організації самоврядування в НВК "Ліцей-школа № 14" по підсумкам 2008-2009 року було направлено на конкурс до області.

Таким чином, в НВК «Ліцей-школа № 14» ефективно діє модель учнівського самоврядування. Робота в цьому напрямку проводиться в системі та охоплює практично всі сфери життя дитини. Учні мають можливість самостійно брати участь в процесах управління навчально-виховним процесом, ухвалення рішення і поводитись на їх основі. Це сприяє розширенню сфери соціального спілкування, засвоєнню соціальних цінностей, формуванню соціальних мотивів поведінки. У дітей виникає критичне мислення як регулятор поведінки, формується соціальна позиція і соціальна відповідальність, які стають основою їх соціальної активності. Але існує проблема, яку можна сформулювати «А чому я?»

Використання дилем, асоціацій

Учитель: Пропоную групам об’єднатися для відповіді на це питання і створити листівку «А чому я?».

VІІ. Підсумки оцінювання результатів уроку (7 хв.)

VІІІ. Інструктаж з виконання домашнього завдання (2 хв.)

Слайд 4. Домашнє завдання

Обов'язкова частина

Написати міні - твір «Моя громадська позиція»

Главное не высовываться.

Вы меня не трогайте – я вас не трону.

На мой век хватит.

Каждый должен быть героем.

Для солдата важен приказ, а не гражданский долг.

Вокруг одни обыватели

Вор не может быть гражданином

Випереджувальне завдання

1 – підготувати зміст поняття «цивільне право»

2 – особисті немайнові відносини, майнові відносини

3 – елементи складу цивільних правовідносин

Дата добавления: 2014-12-16