КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Типова кореспонденція рахунків для обліку операцій інкасо
В угоді за документарним інкасо беруть участь: 1) довіритель (відправник, продавець, експортер); 2) банк-ремітент (remitting bank); 3) покупець (платник, імпортер); 4) банк, що інкасує, або банк, що подає. Певним недоліком інкасової форми розрахунка є значний розрив у часі між відвантаженням товару і одержанням валютної виручки, особливо при тривалому транспортуванні вантажу. 4. Акредитив являє собою угоду, відмежовану від договору ку-півлі-продажу, або іншого контракту, на якому він може грунтуватися. Застосування акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів, які розроблені Міжнародною Торговою Палатою і затверджені в 1993 р. Ці Уніфіковані правила визначають документарний акредитив як угоду, згідно з якою банк, що діє на прохання та на підставі інструкції свого клієнта, повинен зробити платіж третій особі, або за наказом клієнта сплатити чи акцептувати, чи него-ціювати (тобто купити чи взяти на облік) тратти проти передбачених документів, якщо було додержано всіх умов акредитива. Інакше кажучи, документарний акредитив — це грошове зобов'язання банку, яке виставляється на підставі доручення його клієнта-імпортера на користь експортера. Банк, який видає зобов'язання, повинен виконати платіж експортеру, або забезпечити здійснення платежу іншим банком. Коли банк виставляє акредитив, він надає гарантію платежу від імені свого клієнта. Тому банк погоджується на виставлення акредитива тільки у випадку, коли він довіряє своєму клієнту.
Залежно від ступеня забезпечення платежу для продавця документарні акредитиви поділяються на: — безвідкличні, що можуть бути змінені або анульовані в будь-який момент. Ця форма дуже рідко використовується, бо вона не забезпечує належної гарантії: 1) не підтверджений банком, що авізує (fjiocable credit not confirmed by the advising bank). Безвідкличні документарні акредитиви завжди передбачають зобов'язання оплати з боку банку-емітента. У цьому випадку банк, що авізує, не дає жодних зобов'язань щодо платежу. Він тільки діє від особи банку-емі-тента; 2) безвідкличний підтверджений акредитив (irrevocable firmed credit). Підтверджуючи акредитив, банк, що авізує, підключається до зобов'язань заплатити незалежно від і в доповнення до зобов'язань банку-емітента. Банк, що підтверджує, гарантує виконати свої зобов'язання незалежно від спроможності банку-емітента відшкодувати суму. — відкличні, тобто зобов'язання банку-емітента (банку покупця) У зовнішній торгівлі доцільно застосовувати тільки безвідкличні акредитиви, оскільки безвідкличний акредитив може бути змінений чи відмінений тільки після отримання згоди всіх сторін цього акредитива. Схема розрахунків за допомогою акредитива така. Після укладення контракту, в якому передбачена акредитивна форма розрахунків, імпортер звертається до свого банку з проханням виставити акредитив на експортера. Банк виставляє акредитив і тим самим гарантує платіж експортеру за умови, що будуть дотримані умови акредитива. Банк імпортера просить банк експортера повідомити останньому про виставлення акредитива. Банк експортера слідкує за дотриманням умов акредитива (зазначених банком імпортера). При цьому банк експортера не приймає на себе жодних зобов'язань щодо гарантії платежу за акредитивом. Цю гарантію надає тільки банк імпортера.
Банк імпортера може попросити банк експортера додати до вже існуючого підтвердження своє підтвердження акредитива. Підтвердження акредитива банком експортера буде означати, що банк експортера також стає гарантом платежу за акредитивом при дотриманні умов останнього. Таким чином, підтверджений акредитив має гарантію двох банків (одного — в країні імпортера, а іншого — в країні експортера). Після відвантаження товарів експортер повинен подати у зазначений в акредитиві банк документи, що відповідають умовам, акредитива (транспортні документи, копії рахунків-фактур та ін.). Документарні акредитиви можуть передбачати подання експортером разом з іншими документами переказного векселя, виписаного постачальником на: — банк імпортера; — імпортера; — інший банк, зазначений в акредитиві. Якщо документи подані експортером і, на думку перевіряючого банку, оформлені правильно, постачальник може вибрати один із способів платежу залежно від того, що передбачено умовами акредитива: — негайний платіж за векселем — сума за цим акредитивом фіціара. У деяких випадках може минути декілька днів від пред'явлення документів і до власне переказу коштів. Як правило, цей час необхідний банку для переказу суми акредитива. У випадку з нс-підтвердженими акредитивами можуть виникнути такі ситуації, коли банк, що авізує, затримує платіж бенефіціару до того часу, поки він не отримає від банку-емітента зазначеної в документах суми; — відстрочений платіж за векселем — платіж нараховується не одразу після подання документів, а лише після певного періоду, обумовленого акредитивом. Акредитив з платежем у розстрочку надає покупцеві пільговий період і створює гарантію продавцю, що платіж буде здійснений на вказану дату; — акцепт векселя — з установленим терміном сплати іноземних векселів. Додатково до подання документів від бенефіціара вимагається виписати негайний вексель на певний банк (емітент, що авізує, або третій банк). Після з'ясування, що документи в порядку, експортер одержує тратту зворотньо після того, як вона була акцептована банком-платником (трасатом), за його бажанням. Існує можливість дисконтувати акцепт цього банку. Тоді можна негайно отримати готівку за траттою продавцю, в той час як одержувач отримає суму тільки після закінчення строку платежу за векселем. Ця форма розрахунків гарантує отримання платежу експортером при додержанні останнім умов акредитива і дозволяє до того ж імпортеру отримати короткостроковий кредит, якщо умови платежу передбачають акцепт чи облік торгового чи банківського векселя. Експортер також може отримати платіж достроково шляхом обліку строкового векселя.
Крім вищезгаданих, існують спеціальні види акредитивів: резервний, переказний, револьверний та компенсаційний. По суті це заява про гарантію. Револьверний акредитив — це зобов'язання з боку банку-емітента відновити акредитив до первісної суми після того, як він був використаний. Число використання і період, протягом якого вони можуть мати місце, обумовлені в акредитиві. У випадку некумулятивних акредитивів додавання невикористаних вчасно сум за терміном не виконуються. Револьверний акредитив використовується тоді, коли покупець потребує одержання певної кількості замовлених товарів частинами, що відправляються через визначені інтервали (контракт неодноразової поставки). Револьверний акредитив може бути комулятивним та не-комулятивним. Комулятивний — це коли невикористані суми можуть бути додані до наступного чергового внеску. Некомуля-тивний — це коли додавання невикористаних своєчасно сум за строками не проводиться. Компенсаційний акредитив — це новий акредитив, відкритий на базі вже існуючого, непереказного (базового) акредитивана користь іншого бенефіціара (експортера). Технічно цей акредитив роздрібнюється на два простих акредитиви:
1) переказний акредитив. Він звичайно використовується, коли перший бенефіціар сам не постачає товар, а діє як посередник між постачальником і покупцем. Він може бути також агентом, відповідальним за закупівельні контракти покупця. Перевага переказного акредитива полягає в тому, що він не зачіпає власних кредитних ресурсів посередника. 2) «Бек-ту-Бек»— це новий акредитив, відкритий на базі вже існуючого переказного (базового) акредитива на користь іншого бенефіціара. Розрахунки за акредитивами відбуваються у звичайній послідовності, а саме: — акредитив виставляє платник (покупець) на ім'я постачальника (країна, банк, сума тощо) до моменту відвантаження постачальником товару на його адресу і за його умовами; — банк одержувача (постачальника-імпортера) — ремітент повідомляє останньому про суму і умови виставленого акредитива; — постачальник відвантажує товар і подає в свій банк відповідно до умов контракту відвантажувальні документи (індосамент), завдяки чому на його розрахунковий рахунок зараховується платіж. Отже, зобов'язань у банку постачальника не виникає. Бухгалтерський облік зводиться до відкриття на позабалансовому рахунка № 9802 особового рахунка одержувача «Акредитиви в іноземній валюті отримані» надходження з позначкою: країна, банк, номер акредитива, код валюти, сума, термін і т. ін. Акредитив подається у чотирьох примірниках: перший примірник пересилається бенефіці-ару; другий — інобанку платника; третій — використовується як прибутковий ордер у банку постачальника (прибуток— рахунок № 9802); четвертий — залишається в досьє. Після цього інобанку надсилається лист із вказівкою про місце перерахування платежу: «Кредитуйте наш рахунок у Вас (або наш рахунок у певному банку)», або «Кредитуйте рахунок інкомбанку у Вас на користь нашого банку і нашого клієнта». Крім того, згідно з визначеним терміном платежу, його пересилають поштою — одразу, або впродовж 90 днів із дня передачі індосамента. У міру одержання кредитового авізо про зарахування коштів на рахунок клієнта банк постачальника списує з обліку акредитив за позабалансовим рахунком № 9831 — видаток. Угода за документарним акредитивом укладається так: 1. Експортер та імпортер укладають контракт, предметом якого є постачання деякого товару і в якому обумовлено, що розрахунки за угодою будуть проведені через акредитив (саме тут повинні бути обумовлені і найсуттєвіші умови акредитива). 2. Імпортер дає своєму банку доручення відкрити акредитив. 3. Банк, що відкриває акредитив (банк-емітент), пересилає його своєму банку-кореспонденту в країні експортера. 4. Банк авізує акредитив бенефіціару (експортеру). 5. Експортер відправляє товар. 6. Експортер одержує відвантажувальні документи від фрахтівника. 7. Експортер подає передбачені акредитивом документи банку, що авізує. 8. Цей банк перевіряє документи щодо їхньої відповідності 9. Згаданий банк пересилає документи банку, що відкриває ак 10. Сума, сплачена бенефіціару, фігурує в розрахунка між банком платником і банком-емітентом. Якщо банк, який відкриває акредитив при одержанні документів, виявить, що вони не відповідають умовам акредитива, він мас право звернути на це увагу банку-платника і відмовити йому в рамбурсі. 11. Банк-емітент передає документи імпортеру. 12. Одночасно він дебітує його на еквівалент суми за документами. 13. Імпортер використовує документи для одержання товару. 14. Імпортер одержує товар. 6. ІНШІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ Під валютними операціями розуміють операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, та операції, пов'язані з ввезенням (вивезенням), переказуванням і пересиланням на територію України, або за її межі валютних цінностей. Під торгівлею валютою розуміють купівлю-продаж іноземної валюти за національну або інші конвертовані валюти. Купівля та продаж, іноземної валюти здійснюється на валютному ринку. При цьому тут складається така система взаємовідносин: — між комерційними банками та їх клієнтами в даній країні; — між комерційними банками однієї й тієї самої країни; — між комерційними банками різних країн; — між комерційними та центральними емісійними банками; — між центральними емісійними банками. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку визначені постановою Правління НБУ № 150 від 15.04.1998 р. Валюти розрізняють за двома ознаками: 1) конвертованістю: вільно конвертована, неконвертована; 2) строковістю: касова, строкова. Розглянемо особливості операцій купівлі-продажу іноземної валюти на умовах «форвард», які укладають з метою здійснити хе-джування (страхування) зміни депозитних ставок (без необхідності здійснення загальновживаного депозиту форвард/форвард) або мінімізувати ризики за змінами курсів валют. Форвардна угода, що передбачає розрахунок між продавцем та покупцем валюти не раніше, ніж через два робочі дні після її укладення за курсом, зафіксованим в угоді. Рівень ризику за форвардними валютними контрактами є різницею між узгодженою сторонами відсотковою ставкою за форвардним валютним контрактом та ставкою залучення кредитів першокласними лондонськими банками (ІЛВОК) чи її аналогом на дату розрахунків за цим контрактом; або різницею між курсом валюти за форвардним валютним контрактом та ринковим спот-курсом валюти на дату розрахунків за цим контрактом. Валютний курс, за яким здійснюються контракти на ринку строкових угод, називається форвардним курсом, а ринок — відповідно форвардним. Форвардні валютні контракти укладаються на первинному ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законодавству України. Покупцями і продавцями форвардних валютних контрактів можуть бути банки-резиденти та банки-нерезиденти України, що визначаються чинним законодавством України. Первинним продажем форвардного валютного контракту вважається така угода купівлі-продажу контракту, якій не передує інший форвардний контракт. Форвардний валютний контракт повинен мати такі обов'язкові реквізити: — номер контракту; — місце та дата укладення; — офіційні назви та реквізити сторін; — вид та сума валюти, що є предметом укладення контракту;
Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 660; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |