Суспільний лад 5 страница. Підсудність копного суду була досить широкою

Підсудність копного суду була досить широкою. Він розглядав земельні спори між селянами, справи про заорювання землі, кра­діжку худоби, привласнення чужих боргів, бійки і навіть убивства. Копний суд мав право призначати такі покарання, як штраф, від­шкодування збитків, тілесні покарання. Характерно, що копні суди самостійно здійснювали розшук обвинуваченого, розглядали спра­ви по суті, виносили судові рішення, які були остаточними і вико­нувалися негайно.

В окремих випадках копний суд розглядав справи, в яких од­нією із сторін був шляхтич. При цьому останній мав право на роз­гляд його справи як альтернативу в гродському суді. Поступово шляхта вийшла з-під юрисдикції копних судів.

У міру посилення на українських землях, які з 1569 р. перебу­вали у складі Речі Посполитої, феодальної залежності селян та юридичного закріплення кріпацтва (III Литовський статут 1588 р.) розгортається й подальший наступ на права копних судів. Як на­слідок, перелік справ, що підлягали розгляду копними суддями, поступово скорочувався. Але, незважаючи на це, на Правобережній Україні копні суди продовжували функціонувати не тільки у XVII, а й у першій половині XVIII ст..

Своєрідна судова система існувала у запорізьких козаків. Су­дові функції тут виконували всі представники козацької старшини: кошовий отаман, довбиш, паланковий полковник, а іноді й весь кіш. Кошовий отаман вважався найвищою судовою інстанцією, оскільки він зосереджував у своїх руках вищу владу над усім вій­ськом. Суд кошового отамана спочатку був судом першої інстанції у справах військової старшини і паланкових полковників, 3 часом, приблизно у середині XVII ст., він перетворився у вищу апеляційну інстанцію. У найскладніших справах як суд першої інстанції інколи виступав увесь кіш. Про рішення суду коша повідомлялося в спе­ціальних документах.

Основні функції щодо здійснення правосуддя у запорізьких ко­заків покладалися на військового суддю. У своїй діяльності він керу­вався козацьким правом і традиціями, на яких був заснований увесь устрій козацького життя і які були занесені на Запоріжжя з усієї України. Військовий суддя розглядав кримінальні й цивільні справи. Однак не в усіх справах він виносив остаточне рішення. Найсклад­ніші справи він передавав кошовому отаману або військовій раді.

Судові повноваження інших представників військової стар­шини були менш значними і зводилися переважно до виконання окремих доручень. Так, військовий писар періодично доповідав про рішення старшини на раді і сповіщав учасників процесу. Військо­вий осавул виконував роль слідчого, виконавця вироків, стежив за виконанням судових рішень, розглядав і вирішував на місці не­значні скарги. Військовий довбиш був помічником осавула і приставом при екзекуціях; він прилюдно оголошував судові рішення стар­шини і всього війська на місці страти або на військовій раді. Курінні отамани часто виконували серед козаків роль суддів у власних куренях. Вони мали право розглядати справи між козаками свого куреня і навіть карати їх тілесно. Паланкові полковники також виконували судові функції у межах своєї паланки.

Дата добавления: 2014-12-16