Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні критерії оцінювання практичного (семінарського) заняття




Розділ 3. Порядок проведення аналізу лекції та практичних (семінарських) занять

3. 1. Орієнтовна схема проведення аналізу лекції

1. Зміст лекції: науковість, відповідність сучасному рівню розвитку науки. Ідейна спрямованість – відбір змісту матеріалу, що викладається, висвітлення його з певних філософських позицій, визначення головних ідей світосприймального характеру, питання методології науки, зіставлення різноманітних концепцій. Активізація мислення, висунення проблемних питань, показ суперечностей упродовж лекції, ознайомлення з історією наукового пошуку, визначення проблем для значущості матеріалу та його застосування в майбутній спеціальності – професійна спрямованість. Наявність матеріалу, якого немає в підручниках. Пояснення найбільш складних питань. Наявність завдань для самостійного відпрацювання матеріалу, зв’язків із попередніми лекціями, розділами курсу, внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків.

2. Методика читання лекцій: чітка структура лекції, логіка викладу, повідомлення літератури до теми або до всього курсу. Доступність, аргументованість. Виокремлення головного у матеріалі та висновках. Використання деяких прийомів закріплення – повторення, запитання на перевірку розуміння, засвоєння, підведення підсумків. Використання ТЗН (у разі необхідності), застосування лектором опорних матеріалів (текст, конспект, окремі записи, відсутність опорних записів тощо).

3. Керівництво роботою студентів: допомога у веденні записів (зміна темпу: уповільнений темп за умов важливості виділення матеріалу), використання прийомів підтримки уваги – цікаві приклади, риторичні запитання, жарти і т. ін. Спонукання до запитань з боку студентів.

4. Особистість лектора: знання предмету. Емоційність, голос, дикція. Якість, чіткість, забарвленість, грамотність мовлення. Зовнішній вигляд. Уміння триматися перед аудиторією. Уміння бачити та відчувати аудиторію, встановлювати з нею контакт.

5. Результати лекції: інформаційна цінність лекції. Виховний вплив. Досягнення дидактичних цілей. Схема аналізу лекції (практичного, семінарського заняття) приведена в додатку Ж.

 

Основними критеріями оцінювання практичного (семінарського) заняття є:

· цілеспрямованість – проблемність, поєднання теоретичного матеріалу з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності;

· планування – виокремлення головних питань, наявності новинок у списку літератури;

· організація семінару – вміння починати та підтримувати дискусію, аналіз доповідей студентів, наповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача;

· стиль проведення семінару – жвавий, млявий та інше;

· ставлення до студентів – поважне, урівноважене, в міру вимогливе чи байдуже;

· ставлення студентів до викладача – поважне, байдуже, критичне;

· управління групою – швидкість встановлення контакту, впевненість і взаємодія з групою. Наявність зауважень, робота лише з окремими студентами, підвищення тону;

· коментарі та висновки викладачам – кваліфіковані, доказувані, переконливі чи навпаки, неістотні, некваліфіковані. не містять в собі теоретичних зауважень.

Педагогічна практика оцінюється за стобальною системою оцінювання. Зокрема, така максимальна кількість балів виставляється:

- підготовка лекційного заняття – 10 балів,

- проведення лекційного заняття – 30 балів,

- підготовка семінарського заняття – 10 балів,

- проведення семінарського заняття – 30 балів,

- взаємовідвідування – 10 балів,

- звіт – 10 балів.

Остаточну оцінку здійснює керівник від кафедри.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 627; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.