Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Статистична сукупність як об’єкт моделювання




РОЗДІЛ 2. Аналіз структури статистичної сукупності

 

Масові явища і процеси в конкретних умовах місця і часу, подані у вигляді впорядкованого набору даних, становлять статистичну сукупність, яка і є об’єктом моделювання.

Поняття статистичної сукупності є методологічною основою економіко-статистичного моделювання. Формування статистичної сукупності ґрунтується на виборі одиниці спостереження, одиниці сукупності та їх просторових і часових меж.

Одиниця спостереження є джерелом статистичних даних і залежить від мети дослідження. Одиниця сукупності – це первинний елемент одиниці спостереження, що є носієм реєстраційних ознак. Вибір одиниці сукупності залежить від розміру, структури та періоду функціонування об’єкта моделювання, тому у кожному конкретному випадку одиниця сукупності може бути різною.

Просторові межі задають переліком економічних об’єктів або процесів і спільних для них ознак на підставі поставлених до моделей вимог та логіки статистичного моделювання (достатній обсяг сукупності, однорідність).

Часові межі визначаються кількістю одиничних реалізацій, що підлягають дослідженню, або календарним часом початку і закінчення періоду дослідження.

Побудова адекватної економіко-статистичної моделі потребує використання статистичної сукупності достатньо великого обсягу, причому остання завжди розглядається як вибіркова сукупність (вибірка) і, залежно від вказаних меж, може бути просторовою, часовою або просторово-часовою.

Просторову вибірку застосовують при дослідженні економічних систем у статиці і подають двовимірним масивом даних {хіj}, (; ), елементи якого характеризують значення j-ої ознаки і-ої одиниці сукупності, де n – кількість одиниць сукупності, а m - кількість ознак, що описують кожну одиницю сукупності.

Часову вибірку застосовують для моделювання динаміки економічних процесів, і вона є одновимірним {хt}, () або двовимірним {хjt} часовим рядом, рівні якого описують зміну однієї або декількох ознак у часі, де Т – кількість рівнів ряду.

Просторово-часову вибірку, яка є комбінацією просторової і часової вибірки, відображають тривимірним масивом даних , де - значення j-ої ознаки і-ої одиниці сукупності у t-му періоді.

В економіко-статистичних моделях можна застосовувати три типи ознак: номінальні, рангові, кількісні.

До номінальних належать ознаки, які визначають якісно невпорядковані відмінності елементів статистичної сукупності і використовуються для класифікації або розчленування сукупності на групи, кількість яких дорівнює кількості градацій ознаки.

Рангові ознаки – це ознаки, які дають можливість не тільки розділяти статистичну сукупність на класи, але й упорядковувати їх. Типовими прикладами рангових ознак можуть бути: якість продукції за сортами, успішність студентів, рівень кваліфікації персоналу, рівень інвестиційної привабливості підприємств, рівень життя населення тощо.

Кількісні ознаки – це ознаки, які характеризуються числовим значенням. Характерною особливістю кількісних ознак є можливість чіткого впорядкування їх дискретних чи безперервних числових значень.

Впорядкувати і кількісно виразити значення ознак статистичної сукупності можна на підставі застосування метричних і неметричних шкал. Метрична – це кількісна шкала, в основі якої лежать результати безпосередніх вимірювань. Неметрична – це шкала, в якій зв’язок між елементами описується відношеннями еквівалентності.

Метричну шкалу використовують для вимірювання кількісних ознак. Вона може бути шкалою інтервалів і шкалою відношень. Для шкали інтервалів допускається виконання таких операцій: рівність-нерівність, менше-дорівнює і рівність інтервалів. Шкала відношень, крім перерахованих, допускає виконання усіх арифметичних операцій.

До неметричних шкал належать:

• шкала назв, яка встановлює відношення подібності елементів сукупності (допускає лише операції рівність-нерівність);

• шкалу порядку, що встановлює послідовність інтенсивності прояву ознаки (допускає монотонні перетворення, виконання операцій рівність-нерівність, більше-менше).

Об’єкти моделювання можуть бути описані набором ознак різних типів, у зв’язку з чим виникає проблема їх порівняння (зіставлення) ознак різних типів. Для її вирішення використовують два підходи:

• переведення значень ознак зі шкали вищого рівня у шкалу нижчого рівня (наприклад, перехід від метричної шкали до шкали порядку);

• вимірювання впливу ознак-факторів різних типів на результативну ознаку.

Побудова моделі вимагає визначення набору змінних, що описують функціонування економічної системи, - результативної і факторних ознак. Питання вибору результативних ознак вирішують порівняно просто, оскільки їх формулюють, встановлюючи мету статистичного моделювання. За основу формування множини факторних ознак беруть загальну схему функціонування економічної системи або процесу, а також призначення моделі. У результаті експертних опитувань, оцінювання практичної можливості створення інформаційної бази моделювання, аналізу структурних зв’язків, перевірки статистичної значущості моделі первинна множина факторних ознак, як правило, звужується.

Висновки, зроблені на підставі аналізу результатів моделювання, можуть вважатися надійними лише за умови повноти і достовірності вхідних даних. Виділяють два основні джерела інформації, яку використовують в економіко-статистичних моделях: безпосереднє спостереження і реєстрація фактів та подій (первісна інформація); раніше нагромаджені дані, які містяться в обліковій і статистичній звітності (вторинна інформація).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 668; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.