Загальна структура державного управління відходами

Основною причиною несприятливої ситуації є відсутність в Україні системи управління промисловими відходами, заснованої на принципах раціонального природокористування і екологічного благополуччя екосистеми в цілому і людей як її складової частини, яка базується на сучасних технологіях.

Термін «система управління промисловими відходами» (СУПВ) в законодавчій базі України і нормативно-методичних документах відсутній.

Система управління відходами – це частина загальної системи управління (у масштабі країни, регіону, промислового комплексу, або його структурного підрозділу), яка включає в свій склад організаційну структуру, діяльність по плануванню, обов’язки і відповідальність, практику, процедури, процеси і ресурси для формування, впровадження, досягнення, аналізу і актуалізації політики у сфері поводження з відходами.

«Політика у сфері поводження з відходами» – це заява про свої наміри і принципи, що забезпечує основу для діяльності в області поводження з відходами і можливості встановлення цілей і завдань в області поводження з відходами.

Основними пріоритетами державної системи управління відходами мають бути: 1) мінімізація утворення відходів за рахунок впровадження маловідходних технологій і виробництв; 2) підвищення ступеня використання відходів як вторинної сировини, їх переробка з метою вилучення корисних компонентів і знешкодження; 3) зменшення і запобігання ризику негативного впливу відходів на природне середовище і здоров’я населення; 4) підвищення ефективності управління відходами, виконання вимог законодавства і, насамперед, - поліпшення економічного механізму системи управління небезпечними і ресурсно-цінними відходами.

Проблема відходів має ресурсний і екологічний аспекти – відходи як джерело ресурсів і відходи як екологічно небезпечний чинник. Тому цілі ресурсного і екологічного напрямів при вирішенні цієї проблеми мають бути взаємопов’язані в технічній політиці і стратегії управління відходами. Повинна домінувати єдина генеральна мета створення екологічно безпечних ресурсозберігаючих маловідходних виробництв, заснованих на перебудові матеріальних потоків з включенням відходів у ресурсоспоживання і мінімізації утворення відходів з подальшим їх екологічно безпечним використанням або похованням.

Основний напрям політики у сфері поводження з відходами – підвищення рівня екологічної безпеки регіонів України за рахунок зменшення утворення і накопичення відходів і обмеження їх шкідливого впливу на НС і здоров’я людей.

Загальна структура державного управління. Управління діяльністю у сфері поводження з відходами здійснюється через систему державних органів, до яких відносяться: центральні органи законодавчої і виконавчої влади, регіональні органи управління, органи місцевого самоврядування і їх виконавчі органи. Підприємства, що генерують відходи, підприємства по їх утилізації і похованню виступають при цьому як об'єкти управління. У системі управління відходами виділяються чотири ієрархічні рівні.

Організаційна структура державного управління діяльністю у сфері поводження з відходами показана на рис. 2.3.

Перший рівень управління

Центральні органи законодавчої і виконавчої влади здійснюють пряме і непряме управління відходами. Непряме регулювання здійснюється в процесі управління всією господарською діяльністю. Пряме управління забезпечується через спеціальні законодавчі і нормативні акти.

Президент України регулярно впливає шляхом видання Указів, які можуть стосуватися тих або інших аспектів поводження з відходами, що вимагають невідкладного рішення.

Верховна Рада України здійснює законодавче забезпечення діяльності у сфері поводження з відходами, визначає державну політику і стратегічні цілі в цій сфері.

Кабінет Міністрів України здійснює організацію виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади щодо практичної реалізації законів, інших нормативних актів, правових розпоряджень, оперативного і динамічного керівництва у сфері поводження з відходами. У компетенцію КМУ у сфері поводження з відходами входить:

Верховна Рада України	Президент України
Кабінет Міністрів України
Міністерство екології та природних ресурсів України	Міністерство охорони здоров'я України	Мінекономіки України	Місцеві держ. адміністрації	Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети
Місцеві органи Мінекоресурсів України	Місцеві підрозділи санепідслужби	Місцеві підрозділи др. спеціально уповноважених органів	Спеціалізовані підрозділи, відділи місцевих держ. адміністрацій
Підприємства, що генерують відходи	Підприємства по переробці та утилізації	Об'єкти по похованню відходів
Фонди охорони НПС	Біржі сировини та ВМР	Громадські організації

Рис. 2.3 – Структура державного управління відходами.

- реалізація державної політики і стратегії у сфері поводження з відходами на основі поєднання економічних і екологічних імперативів;

- створення систематизованої нормативної і правової бази, а також забезпечення організаційно-економічних основ для реалізації державної політики і виконання міждержавних угод у сфері поводження з відходами;

- розвиток інфраструктури і інноваційних механізмів для здійснення економічно доцільної утилізації і екологічно безпечного видалення відходів;

- визначення порядку стягування зборів за розміщення відходів;

- визначення порядку встановлення лімітів на утворення і розмі-щення відходів;

- координація діяльності місцевих органів управління у сфері поводження з відходами, виходячи з державних і регіональних інтересів;

- визначення порядку обліку утворення, утилізації і видалення відходів, здійснення операцій у сфері поводження з ними, а також виявлення безгосподарних відходів;

- встановлення переліків окремих видів відходів як вторинної сировини і небезпечних відходів, поводження з якими підлягає державному регулюванню;

- забезпечення створення об'єктів для поховання небезпечних відходів, які не підлягають знешкодженню і утилізації;

- організація підготовки фахівців з питань, що стосуються управління утворенням відходів і поводженням з ними;

- забезпечення участі України в міжнародній співпраці у сфері поводження з відходами.

Законодавством України вводиться категорія спеціально уповнова-жених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Ними є Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів) і його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Міністерство екології та природних ресурсів України здійснює свої повноваження через державні управління екологічної безпеки в областях, містах Києві і Севастополі, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади в області екологічної безпеки Автономної Республіки Крим (АРК), інспекції, науково-дослідні і навчальні установи, інші підприємства, установи, що відносяться до сфери його управління.

У задачі Міністерства екології та природних ресурсів України входить реалізація державної політики, здійснення нормативно-правового регулювання у сфері поводження з відходами, державний контроль за дотриманням вимог законодавства, виконанням правил, норм, нормативів, стандартів у цій сфері і проведення екологічної експертизи.

Міністерство екології та природних ресурсів України здійснює комплексне управління і регулювання у сфері поводження з відходами, координує відповідну діяльність інших органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, встановлює норми і правила, розробляє і впроваджує економічний механізм управління відходами і виконує інші функції, визначені законодавством.

Міністерство екології та природних ресурсів України в межах своїх повноважень має право видавати накази, організовувати і контролювати їх виконання. Рішення міністерства щодо сфери поводження з відходами, видані в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевими органами самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності) і громадянами.

Державна санітарно-епідеміологічна служба (СЕС) України здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства. Метою нагляду є попередження, виявлення, зменшення або ліквідація шкідливого впливу відходів на НС і здоров'я людини під час їх утворення, збору, транспортування, збереження, обробки, утилізації, видалення, знешкодження і поховання. До складу СЕС входять органи, установи, організації санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, відповідні підрозділи інших міністерств і відомств, визначених законодавством.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, згідно Ухвалі Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. «Про Програму використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року», здійснює програмне забезпечення діяльності у сфері використання відходів виробництва і споживання. В рамках виконання програми Міністерство економічного розвитку і торгівлі України організовує і координує роботу міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, Кабміну АРК, обласних, – Київською і Севастопольською міських – держадміністрацій, підприємств, установ, організацій з питань використання відходів, розробляє і впроваджує відповідні нормативно-правові і методичні документи.

Інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами виконують функції з управління відходами в межах своєї компетенції, визначеної відповідними законами України.

Другий рівень управління

Державні органи виконавчої влади на місцях, що контролюють виконання законодавчих і нормативних актів, займаються видачею і обліком дозволів і ліцензій, перевіряють проекти і погоджують ліміти на утворення і розміщення відходів, ведуть банк виданих лімітів, перевіряють нарахування і виплати за забруднення НС, ведуть регіональні реєстри об'єктів утворення, обробки, утилізації і розміщення відходів, проводять моніторинг стану НС, збирають і обробляють первинну звітність.

Третій рівень управління

Державні органи екологічної і санепідбезпеки на місцях здійснюють державний контроль над третім рівнем управління: підприємствами – виробниками промислових відходів; спеціалізованими підприємствами по збору, транспортуванню, переробці і утилізації відходів; спеціалізованими підприємствами по знешкодженню і похованню відходів.

На цьому рівні управління відходами відбувається в рамках груп підприємств, консорціумів, компаній і може здійснюватися за наступними напрямами:

- переробка і повне повернення відходів, що утворилися, у виробничий цикл самого підприємства для виробництва основної або допоміжної продукції;

- переробка і передача відходів на спеціалізоване підприємство по знезараженню і похованню;

- переробка відходів до необхідних кондицій вторинних матеріальних ресурсів (ВМР) і передача для реалізації на ринку через біржу або безпосередньо підприємствам;

- комбіноване рішення.

Четвертий рівень управління

До четвертого рівня управління відносяться: біржа сировини і ВМР; фонди охорони НС; громадські організації.

На цьому рівні управління здійснюється в рамках одного підприємства або підрозділу підприємства адміністрацією підприємства. Суб'єктом управління (обличчям що ухвалює рішення) є керівництво підприємства, управляючі дії зазвичай носять адміністративний характер практично у тому ж наборі варіантів, що у попередньому випадку.

Дата добавления: 2014-12-16