Особливості законодавчого процесу ЄС

Законодавчий процес в Євросоюзі відбувається в три етапи: внесення пропозиції, обговорення, прийняття рішення. Проекти рішень готує Європейська комісія, якій і належить право законодавчої ініціативи.

Порядок прийняття рішень відрізняється для різних категорій законодавчих і нормативних актів, так само як і процедури взаємодії між Єврокомісією, Європарламентом і Радою ЄС.

Згідно Амстердамського договору існує чотири основні процедури.

Процедура згоди Парламенту - схвалення або накладення вето на одноголосно прийнятий Радою ЄС акт. Застосовується при визначенні завдань і повноважень ЄЦБ, рішеннях про вступ до Євросоюзу нових країн-членів, укладанні міжнародних договорів та ін.

Однак є випадки, коли парламентська згода не потрібна при одностайному рішенні Ради. У цьому випадку застосовується процедура консультації. В даному випадку Парламент може тільки прийняти рекомендації до даного законопроекту, а Рада, у свою чергу, має право їх ігнорувати.

Основна маса питань, яке вирішується кваліфікованою більшістю Ради ЄС, здійснюється із застосуванням процедури спільного рішення Ради ЄС та Європарламенту. У першу чергу, ці питання стосуються свободи пересування робочої сили і послуг, захисту прав споживачів, зайнятості, освіти, культури, охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я, транс'європейських енергетичних і транспортних мереж, а також контролю за ними. Дана процедура передбачає два парламентських читання по законопроекту і право Європарламенту остаточно відкинути абсолютною більшістю голосів те рішення, яке було прийнято Радою. Парламентські поправки до законопроекту Рада ЄС приймає кваліфікованою більшістю (якщо поправки не схвалені Єврокомісією, то буде потрібно одноголосне рішення). Якщо на користь парламентської поправки в Раді немає необхідної кількості голосів, то вона не приймається.

Процедура співробітництва Ради ЄС з Європарламентом застосовується рідше. В основному, вона збереглася тільки для деяких питань, що відносяться до функціонування Економічного і валютного союзу. Ця процедура також передбачає два парламентських читання по законопроекту, але вето Європарламенту в даному випадку долається одноголосним рішенням Ради. Також одноголосним рішенням Рада може відхилити і парламентські, і схвалені ЕК поправки. Однак на практиці, одностайність в Раді ЄС дуже важко досягається, тому на практиці частіше приймаються парламентські поправки, ніж відстоюється власний варіант законопроекту.

У деяких випадках при обговоренні проекту Рада може звертатися за консультацією до Економічного та соціального комітету та Комітету регіонів.

Остаточне рішення по більшій частині нормативних актів приймається Радою ЄС.

Дата добавления: 2014-12-16