Вказівки до виконання контрольної роботи №4

Контрольна робота №5

Контрольна робота №4

1 лист. Титульний лист. Формат А4.

2 лист. Лінії. Геометричне креслення. Формат А4.

3 лист. УГП (умовні графічні позначки). Формат А4.

4 лист. Робоче креслення деталі з її аксонометричного зображення (вигляди, розрізи, розміри). Формат А4 або А3.

1 лист. Титульний лист. Формат А4.

2 лист. Робоче креслення болта і гайки. Формат А4.

3 лист. Фрагмент складального креслення “З’єднання виробів болтом”. Формат А4.

4 лист.Специфікація на фрагмент складального креслення “З’єднання виробів болтом”. Формат А4.

5 лист. Робоче креслення однієї деталі машинобудівельного креслення (кількість зображень та стандартний формат паперу студент обирає самостійно). Аксонометрія деталі з ¼ вирізу.

2 лист. Лінії. Геометричне креслення.

Правильне використання та креслення ліній надає графічному документу виразність. За ГОСТ 2.303–68* “Лінії” використовують дев’ять ліній. Видимий контур креслення виробу виконують товстою суцільною лінією товщиною від 0,5 до 1,4 мм. Вибір товщини контурної лінії залежить від величини, складності та призначення зображення. Вибрана товщина лінії повинна бути однаковою для всіх зображень, що виконані на одному форматі.

Тонкі лінії складають половину, або третину товщини вибраної основної (товстої суцільної) лінії.

Завдання на 2 лист. На форматі А4 накреслити зображення ліній (товсту суцільну, тонку суцільну, осьову), прямокутник 40×70 із чотирьох металевих виробів у розрізі та деталь, розміри якої наведено у таблиці 1.

Зразок 2 листа контрольної роботи №4 дивись на рисунку 3.

Таблиця 1 – Лінії. Геометричне креслення

№ вар.	A	d1	d2	R1	R2	S
1,8,15.22,29
2,9,16,23,30
3,10,17,24,7
4,11,18,25
5,12,19,26
6,13,20,27,14,21,28

Рисунок 3 – Зразок виконання 2 листа контрольної роботи № 4

Питання для самоконтролю.

1 Яку товщину має товста суцільна лінія?

2 Які лінії використовують для креслення контуру видимої та невидимої частини виробу?

3 Який розмір штриха штрихпунктирної лінії?

4 Якою лінією виконують вісі зображень?

5 Які розміри мають елементи осьової лінії?

6 Який матеріал деталей штрихують під кутом 45°?

3 лист. Умовні графічні позначки (УГП).

Інженерні споруди є наземні та підземні; споруди над водою та під водою (мости, шляхопроводи, естакади, трубопроводи, дамби, греблі, автомобільні та залізничні шляхи, аеродроми).

Залізничні шляхи – це складна споруда з різними інженерними підрозділами. План залізничної траси розташовують на топографічній основі – плані ділянки землі з визначенням її рельєфу. Масштаби цих документів 1:100; 1:1000; 1:5000, тому залізничні колії, будівлі, споруди і транспортні пристрої зображають умовно за відповідними стандартами.

Завдання на 3 лист. На форматі А4 виконати креслення УГП. Дані дивись у таблиці 2.

Зразок 3 листа контрольної роботи №4 дивись на рисунку 4.

Питання для самоконтролю.

1 Яку лінію за ГОСТ 2.303–68* використовують для креслення:

– діючої залізничної колії?

– колії, що ремонтують?

2 Що визначає цифра 3 на умовному зображенні колії залізничного полотна?

3 Які споруди використовують на залізничному транспорті для регулювання руху?

Таблиця 2 – Умовні графічні позначки на планах станцій та вузлів (УГП), витяг з ГОСТів 21.108–79, 2.749–84

№ варіанту	Найменування	Графічне позначення
1,6,10,15,20,22,27,29 2,7,11,14,19,21,23,28	Головний шлях: – існуючий – проектний
3,8,12,15,18,20,22,24,26,30   4,9,11,14,18,22,25,29	Станційний шлях: – існуючий   – проектний
5,9,13,16,17,19,21,23,26,28	Шлях, що демонтують
1,3,5,10,12,14,15,16, 18, 25,27,30	Стрілка обладнана пристроями СЦБ з контрольним замком
2,6,7,10,14,17,21,26,30 4,5,8,13,20,23,28,29	Світлофор – лінзовий – прожекторний
1,6,7,11,13,15,18,23, 25,27	Світлофор мачтовий
3,4,5,12,16,19,20,24,28	Світлофор карликовий
2,3,8,9,11,14,17,24,27,30	Світлофор загороджувальний
4,6,8,9,12,16,21,22,25 1,2,7,10,13,17,19,24,26,29	Стик рейки: – ізолюючий – зварений

Рисунок 4 – Зразок виконання 3 листа контрольної роботи № 4

4 лист. Робоче креслення деталі з її аксонометричного зображення (вигляди, розрізи, розміри).

За стандартом зображень виробу повинно бути якомога менше, але достатньо для того, щоб прочитати креслення та виготувати за ним виріб – деталь, складальну одиницю, складальний вузол тощо.

Вигляд – зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета. Основних виглядів шість: вигляд спереду, вигляд зверху, вигляд ліворуч, вигляд праворуч, вигляд ззаду, вигляд знизу. Вигляд спереду (головний вигляд) повинен нести максимальну інформацію про виріб.

Для демонстрації отворів у виробі виконують розрізи та перерізи – це зображення, які можна отримати, залучивши одну або кілька січних площин. Розрізи часто об’єднують із зображенням вигляду (праворуч або знизу від осьової лінії), якщо вигляд симетричний (див. рисунок 5) або позначають площину розімкненою лінією зі стрілкою, що визначає напрям погляду та літерами, а зображення надписують цими літерами через тире (див. рисунок 6).

Рисунок 5 – Об’єднання вигляду та розрізу	Рисунок 6 – Розріз з позначенням січної площини

На робочому кресленні обов’язково проставляють розміри виробу. Розмірна лінія (тонка суцільна зі стрілками на кінці) проходить паралельно до ділянки виробу, на відстані від виробу 10 мм. Якщо поряд декілька розмірних ліній, то друга і кожна наступна на відстані 7 мм одна за одною. Допоміжні дві лінії, на які розмірна лінія опирається, називають виносними. Їх зображують двома паралельними тонкими лініями, які позначають краї заміряної ділянки виробу. Розміри діаметрів та радіуси вказують таким чином, щоб розмірна лінія проходила через центр кола. Стрілки виносних ліній ставлять зовні, якщо коло дорівнює 10 мм і менше, тому що оптимальний розмір стрілки приблизно 5 мм.

Габаритні розміри – максимальні розміри виробу у тримірному просторі (х, y, z або ширина, довжина, висота). Цифри розмірів у міліметрах указують над або ліворуч розмірної лінії не доторкуючись до неї.

Завдання на 4 лист. На форматі А3 з аксонометричного зображення побудувати три вигляди, виконати необхідні розрізи, проставити розміри. Дані дивись у таблиці 3.

Приклад виконання завдання.

Задано аксонометричне зображення. За цим аксонометричним зображенням побудовано три вигляди, виконано необхідні розрізи, проставлено розміри (див. рисунок 7).

Питання для самоконтролю.

1 Що називається виглядом?

2 Скільки виглядів у ГОСТі?

3 Що називається розрізом?

4 Покажіть розрізи на своєму кресленні.

5 Які габаритні розміри Вашої деталі?

Рисунок 7 – Зразок виконання 4 листа контрольної роботи № 4

Таблиця 3 – Аксонометричне зображення деталей

Продовження таблиці 3

Продовження таблиці 3

3 Вказівки до виконання контрольної роботи №5

2 лист. Робоче креслення болта і гайки.

Креслення, які призначені для виготовлення за ними різних виробів машинобудування, називаються машинобудівельними. Комплекс взаємно пов’язаних виробів, які виконують свої функції, є функціональною одиницею для виконання певної роботи: механічної, електричної тощо. Стандартом установлено такі вироби:

деталь – виріб із однорідного матеріалу без виконання складальних операцій;

складальна одиниця – виріб, складові частини якого з’єднують між собою на підприємстві – виробник;

комплект – декілька виробів не з’єднаних між собою, але у них загальне експлуатаційне призначення.

З’єднання деталей можуть бути рознімними та нерознімними. Нерознімні з’єднання – це такі, в яких при демонтажі руйнуються окремі елементи (з’єднання зварюванням, пайкою тощо). Якщо демонтаж виробу можна виконати без порушень його деталей, таке з’єднання називається рознімним (з’єднання різьбою, шпонкою тощо).

Основним елементом різьбових рознімних виробів є різьба – поверхня, що утворюється плоским контуром, який рухається гвинтовою лінією по циліндричній, або конічній поверхні.

Класифікують різьбу за:

– формою профілю: трикутна, трапецеїдальна, прямокутна, кругла;

– формою поверхні, на якій нарізується різьба: циліндрична, конічна;

– розташуванням: зовнішня, внутрішня;

– призначенням: кріпильна, ходова, спеціальна;

– кількістю заходів: однозаходна, багатозаходна;

– напрямом гвинтової лінії: права, ліва.

Контрольною роботою передбачено розгляд кріпильної метричної різьби, профіль якої рівнобічний трикутник (див. рисунок 8). Параметри метричної різьби: Р – крок різьби, d₁ – внутрішній діаметр (діаметр впадин профілю різьби), d – зовнішній діаметр різьби (діаметр виступів профілю різьби).

Рисунок 8 – Профіль метричної різьби

За ГОСТ 2.311–68 характер умовного зображення для всіх різьб однаковий. На стержні: зовнішній діаметр різьби – товста суцільна лінія, внутрішній діаметр – тонка суцільна. На зображеннях, які отримано проектуванням на площину, яка перпендикулярна вісі стержня, зовнішній діаметр – коло товстою суцільною лінією, внутрішній діаметр – ¾ кола тонкою суцільною лінією, яка розімкнена в будь-якому місці. Різьба в отворі: внутрішній діаметр – товста суцільна лінія, зовнішній діаметр – тонка суцільна. На зображеннях, які отримано проектуванням на площину, яка перпендикулярна вісі отвору, внутрішній діаметр – коло товстою суцільною лінією, зовнішній діаметр – ¾ кола тонкою суцільною лінією, яка розімкнена в будь-якому місці. (див. рисунок 9).

Рисунок 9 – Зображення різьби на кресленні
Позначення різьби:

М20 – метрична різьба з зовнішнім діаметром 20мм, великим кроком;

М20×1 – метрична різьба з зовнішнім діаметром 20 мм та дрібним кроком 1мм.

Найбільш розповсюдженими видами кріпильних деталей є болти і гайки.

Болт – циліндричний стрижень, з одного кінця якого є різьба, з іншого – голівка.

Гайка – виріб, який має в отворі різьбу.

Завдання на 2 лист. Виконати робоче креслення болту і гайки. Дані в таблиці 4, та в таблицях додатку А (А.1, А.2, А.3).

Зразок 2 листа контрольної роботи №5 дивись на рисунку 10.

Послідовність виконання завдання: студент визначає за варіантом (див. таблицю 4) ГОСТ на болт, діаметр різьби, крок різьби, ГОСТ і виконання гайки, товщину деталей, що буде скріпляти цей комплект стандартних виробів; розраховує довжину болту, користуючись таблицями додатку А; виконує креслення болту і гайки; проставляє розміри.

Довжина болту: L = a + b + Hг + Hш + (2 ÷ 3)∙P,

де a, b – товщини деталей, що скріплюються (корпус, кришка);

Hг – висота гайки, мм (див. таблицю А.2);

Hш – висота шайби, мм (див. таблицю А.3);

P – крок різьби, мм (див. таблицю 4).

Величину розрахункової довжини болту звіряють зі значенням стандарту та округлюють до найближчого стандартного розміру (див. таблицю А.1).

Приклад виконання завдання.

Задано: болт за ГОСТ 7805 – 70* вик. 1, діаметр різьби d = 24 мм, крок Р = 2 мм; гайка за ГОСТ 5927 – 70* вик. 2; шайба за ГОСТ 11371 – 78; товщини деталей а = 20 мм, b = 15 мм.

Довжина болта

L = a + b + Hг + Hш + 3P = 20 + 15 + 19 + 4 + 3∙2 = 64 мм.

Значення 64 мм округляють та приймають L = 65 мм.

Рисунок 10 – Зразок виконання 2 листа контрольної роботи № 5

3 лист. Фрагмент складального креслення “З’єднання виробів болтом”.

Умовності виконання складального креслення за ГОСТ 2.109 – 73:

– фаски, проточки, виступи та інші дрібні елементи не показують;

– не показують зазори між отвором і стрижнем у з’єднаннях болтом, шпилькою;

– стандартні кріпильні вироби не розрізають на розрізах та перерізах;

– кришки, клапани, кожухи і т. п. показують такими, що закривають відповідну їм частину у вузлі;

– пружини виконують розрізаними повністю. Якщо витків пружини більше чотирьох, зображують перші та останні 1,5 – 2 витка. Лінії контуру деталей за пружиною зображають тільки до вісі проволоки;

– проставляють габаритні розміри та розміри установки виробу;

– штрихування деталей відрізняється густотою та напрямом;

– кожна деталь має позицію – номер.

Завдання на 3 лист. Виконати фрагмент складального креслення “З’єднання виробів болтом”. Розміри стандартних виробів визначаються за емпіричними формулами (див. рисунок 11). Дані в таблиці 4. Зразок 3 листа контрольної роботи №5 дивись на рисунку 12.
Рисунок 11 – Спрощене зображення з’єднання виробів болтом

Таблиця 4 – З’єднання виробів болтом

№ вар.	ГОСТ на болт Вик.1	ГОСТ на гайку	Різьба ГОСТ 24705-81	Шайби ГОСТ 11371-78	Товщина деталей, що скріплюються
Діаметр d	Крок P	а	b
	7798-70	5915-70вик.1		1,75	вик.1
	7796-70	5915-70вик.2		1,25	вик.2
	7805-70	5927-70вик.1			вик.1
	7808-70	5927-70вик.2			вик.2
	7798-70	5927-70вик.1			вик.2
	7798-70	5927-70вик.2		1,5	вик.1
	7796-70	5916-70вик.1		2,5	вик.1
	7808-70	5916-70вик.2			вик.2
	7805-70	5915-70вик.1		2,5	вик.1
	7798-70	5927-70вик.2		1,5	вик.1
	7796-70	5927-70вик.1			вик.2
	7805-70	5927-70вик.2			вик.1
	7808-70	5916-70вик.1			вик.1
	7796-70	5915-70вик.2			вик.2
	7805-70	5927-70вик.1		1,5	вик.1
	7798-70	5916-70вик.2		1,25	вик.1
	7808-70	5927-70вик.1			вик.2
	7805-70	5927-70вик.2		1,5	вик.2
	7796-70	5916-70вик.1		2,5	вик.1
	7798-70	5916-70вик.2		1,5	вик.1
	7805-70	5927-70вик.1		3,0	вик.2
	7808-70	5927-70вик.2		2,0	вик.1
	7796-70	5916-70вик.1		2,5	вик.2
	7798-70	5927-70вик.2		1,5	вик.1
	7808-70	5927-70вик.1		3,0	вик.2
	7805-70	5927-70вик.2		2,0	вик.2
	7796-70	5916-70вик.1		1,75	вик.1
	7798-70	5916-70вик.2		1,25	вик.1
	7805-70	5927-70вик.1		3,0	вик.1
	7808-70	5927-70вик.2		2,0	вик.2

Рисунок 12 – Зразок виконання 3 листа контрольної роботи № 5

4 лист.Специфікація на фрагмент складального креслення “З’єднання виробів болтом”.

Специфікація – документ, який виявляє склад складальної одиниці, комплексу або комплекту. Специфікація є обов'язковим, основним документом, який виконується на окремих форматах А4 (див. рисунок 13).

Рисунок 13 – Зразок специфікації

Завдання на 4 лист. Виконати специфікацію на фрагмент складального креслення “З’єднання виробів болтом”.

Зразок 4 листа контрольної роботи №5 дивись на рисунку 14.

Питання для самоконтролю.

1 Що таке різьба?

2 Як Ви визначили довжину болту?

3 Розшифруйте запис специфікації стосовно болту у Вашій контрольній роботі.

Рисунок 14 – Зразок виконання 4 листа контрольної роботи № 5

5 лист. Робоче креслення однієї деталі машинобудівельного креслення. Аксонометрія деталі з ¼ вирізу.

Деталювання – це творча діяльність студента, яка передбачає знання та навички, які придбані при вивченні курсу “Інженерна та комп'ютерна графіка”. Деталювання пов'язане з визначенням даного виробу, його устрою та принципу роботи, формою і розміром в цілому та кожної деталі окремо. Не завжди робоче креслення деталі має таку ж саму кількість зображень, як на складальному кресленні.

Для деталювання складального креслення та креслень загального виду при виконанні завдання користуються пропорційним кутовим масштабом (фотомасштабом). Він являє собою прямокутний трикутник, катети якого визначають: один – розміри креслення, другий – реальні розміри. Приклад визначення фотомасштабу дивись на рисунку 15.

Рисунок 15 – Визначення фотомасштабу

Послідовність виканання завдання:

– визначити фотомасштаб;

– визначити призначення, робоче положення деталі у виробі;

– ознайомитися з конструкцією деталі (виявити отвори, виступи, різьбу, проточки, тощо);

– поділити на складові геометричні поверхні зовнішній і внутрішній контур деталі;

– визначити головне зображення і загальну кількість зображень деталі;

– приготовити папір. Нанести рамку робочого поля формату;

– для формату А4 внизу, вдовж короткої сторони, а для більших форматів у правому нижньому кутку виконати основний напис за ГОСТ 2.104-68 (див. рисунок 1);

– прямокутниками визначити майбутні зображення;

– провести вісі майбутніх зображень;

– тонкими лініями виконати зовнішній і внутрішній контури деталі;

– навести видимий контур деталі товстою суцільною лінією;

– виконати штрихування частини деталі, що потрапила до січної площини при виконанні розрізів;

– проставити розмірні лінії та геометричні значки, якщо такі необхідні;

– побудувати аксонометрію з ¼ вирізу.

Завдання на 5 лист. Виконати робоче креслення однієї деталі машинобудівельного призначення (види, розрізи, розмірні лінії, формат студент обирає самостійно) та аксонометрію деталі з ¼ вирізу. Дані в таблиці 5.

Зразок 5 листа контрольної роботи №5 дивись на рисунку 16.

Питання для самоконтролю.

1 Що називається робочим кресленням?

2 Із якого матеріалу виконана Ваша деталь?

3 Яку аксонометричну проекцію Ви виконали в контрольній роботі?

4 Яка різьба на деталі Вашого варіанту?

5 Яка необхідність у побудові фотомасштабу?

6 Які умовності виконання складального креслення?

Таблиця 5 – Деталювання

Номера варіантів	Номера позицій	Найменування
		Грибок
		Втулка
		Матриця
		Пуансон
		Грибок
		Втулка
		Матриця

Продовження таблиці 5

Номера варіантів	Номера позицій	Найменування
		Шток
		Стакан
		Пробка
		Шток
		Стакан
		Пробка
		Стакан

Продовження таблиці 5

Номера варіантів	Номера позицій	Найменування
		Пуансон
		Корпус
		Шток
		Манжет
		Пуансон
		Корпус
		Шток

Продовження таблиці 5

Номера варіантів	Номера позицій	Найменування
		Корпус
		Втулка направляюча
		Втулка упорна
		Корпус
		Втулка направляюча
		Втулка упорна
		Корпус

Продовження таблиці 5

Номера варіантів	Номера позицій	Найменування
		Стакан
		Фіксатор
		Гайка М12
		Стакан
		Фіксатор
		Гайка М12
		Стакан

Рисунок 16 – Зразок виконання 5 листа контрольної роботи № 5

Перелік використаних джерел

1. ГОСТ Единая система конструкторской документации. – М.: Издательство стандартов, 2001.

2. ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. – М.: Издательство стандартов, 1979. – 480с.

3. Будасов Б.В.,Каминский В.П. Строительное черчение: Учеб. для вузов. – 4-е изд.; перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1990. – 464 с.

4. Михайленко В.Е., Пономарев А.М. Инженерная графика. Киев: Вища школа, 1990. – 303с.

5. Левицкий В.С. Машиностроительное черчение. – М.: Высш. школа, 1988. –351с.

6. Федоренко В.А., Шошин А.И. Справочник по машиностроительному черчению. – Л.: Машиностроение, 1972. – 304с.

Дата добавления: 2014-12-16