Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розвиток у дошкільників дій сприймання




Дитина досягає дошкільного віку, володіючи діями сприймання, які склалися у ранньому дитинстві. Однак ці дії ще не є досконалими, унеможливлюють виокремлене сприймання складних властивостей предметів, створення чітких і точних їх образів, що спрямовувало б і регулюва­ло нові види діяльності дитини, насамперед виконання продуктивних завдань, у яких необхідно відтворювати особливості форми, кольору, відношень за величиною предметів. Ступінь точності і відокремленості сприйман­ня, якого достатньо для врахування властивостей предмет­них дій, зовсім недостатній для продуктивних дій.

Молодший дошкільник, отримавши завдання змалю­вати нескладну фігуру, яка має контур і деталі, робить це краще чи гірше, навіть не намагаючись однаково справи­тися з обома завданнями. У процесі будування із кубиків за зразком дитині не вистачає кубиків певної форми і роз­міру, коли поруч є купка таких кубиків вона порівняно легко знаходить потрібний. Однак за необхідності знайти кубик, використаний в іншій будові, яку їй пропонують розібрати, дитина не бачить його, не виокремлює з цілого. Це свідчить, що дії сприймання не дають можливості пос­лідовно і ретельно обстежувати предмет, виокремити його частини й ознаки.

Зміни дій сприймання у дошкільному віці проявля­ються під час ознайомлення дітей з новими для них пред­метами. 3-річні дошкільники, коли їм дають новий пред­мет і просять розповісти, який він, для чого він може слу­жити, відразу починають маніпулювати ним. Намагання розглянути предмет, відчути його на дотик їм ще не при­таманні; на питання, який предмет, вони не відповіда­ють. 4-річні діти вже починають розглядати предмет, але роблять це не послідовно, не систематично, а часто пере­ходячи до маніпулювання. У словесному описі вони нази­вають лише окремі частини і ознаки, не пов'язуючи їх між собою.

5—6-річні діти починають більш планомірно і послі­довно обстежувати та описувати предмет. Розглядаючи, крутять його у руках, обмацують, звертають увагу на най­помітніші особливості. Тільки деякі 6—7-річні діти ціл­ком систематично і планомірно розглядають предмети, ус­пішно описують його властивості через зорове сприйман­ня, не тримаючи його у руках.

Отже, спочатку дитина намагається одержати відомос­ті про властивості предметів не зі сприймання, а з практич­ної дії з ними. Потім сприймання поєднується з практич­ною дією, вони доповнюють одне одного. Лише наприкінці дошкільного дитинства дії сприймання стають достатньо організованими й ефективними, забезпечують повноцінне уявлення про предмет.

За спостереженнями О. Запорожця, якісно новий етап у розвитку сприймання настає під час переходу від раннього до дошкільного віку, коли під впливом ігрової і конструк­тивної діяльності у дітей формуються складні види зорового аналізу і синтезу: здатність мислено розчленовувати об'єкт, що сприймається, на частини у зоровому полі; дослідження кожної частини окремо; об'єднання частин у єдине ціле.

Перцептивні (лат. perceptioсприймання) діїструктурні оди­ниці процесу сприймання у людини, які забезпечують свідоме пе­ретворення сенсорної інформації, що забезпечує побудову образу, адекватного предметному світу.

Розвиток сприймання як процес розвитку і формуван­ня перцептивних дій охоплює такі етапи:

1) формування у дитини матеріальних, практичних дій:s предметами, розвиток їх у процесі гри-маніпуляції з ни­ми. Провідну функцію у контакті з предметним світом на цьому етапі виконують руки, завдяки яким маленька ди­тина отримує інформацію про основні просторові характе­ристики предмета: форму, об'єм, місце у перцептивному полі тощо. Завдяки цьому у малюка створюються уявлен­ій! про предмети матеріального світу, формуються операції психічної діяльності, на основі яких дитина вчиться і на­буває здатності адекватно сприймати світ;

2) використання з перцептивною метою сенсорних про­цесів. Дитина починає адекватно сприймати предмети реального світу за відсутності безпосереднього контакту з ни­ми, що є наслідком роботи її рецепторних апаратів. Нап­риклад, вона вже може обстежити предмет очима. Тобто в процесі розвитку відбувається інтеріоризація, у якій поля­гає суть психічного розвитку людини;

3) набуття перцептивними діями прихованості, згорнутості. У перцептивній діяльності дитини зникають зовнішні (ефекторні) ланки, сприймання позбавляється зовнішніх проявів. Однак воно і надалі залишається активним процесом, який відбувається тільки у внутрішньому плані, тобто стає елементом і завданням психічної діяльності дитини.

Отже, у дошкільників удосконалюються перцептивні дії, діти починають опановувати орієнтування у просторі і часі, у них формується художнє сприймання і сприймання людей.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 493; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.