До екзамену питання 1-100

Методи контролю

Оцінювання усних та тестових відповідей на семінарських заняттях; модульна контрольна робота; перевірка та оцінювання самостійної роботи студента.

Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

„Відмінно” – завдання виконано повністю вірно, на питання отримані повні та правильні відповіді, студент продемонстрував знання теоретичного матеріалу, вміння аналізувати конкретні нормативно-правові акти та застосовувати їх щодо вирішення практичних ситуацій, має словник термінів та може розкрити зміст будь-якого з них.

„Добре” – на питання отримані правильні відповіді, студент продемонстрував знання теоретичного матеріалу, але при вирішенні практичної ситуації не зміг раціонально використати нормативні акти, добре орієнтується у термінологічному масиві.

„Задовільно” – теоретичні знання студента мають деякі прогалини, студент значний час розшукує норму, необхідну для вирішення практичної ситуації, хоча без нормативного підкріплення може розкрити шляхи вирішення проблеми. Студент демонструє невпевнені знання термінологічного апарату навчальної дисципліни.

„Незадовільно” – теоретичні знання студента мають значні прогалини, студент не орієнтується у законодавчому масиві, практичну ситуацію вирішує неправильно.

Контрольні питання з дисципліни

До заліку питання 1-50.

1. Поняття, предмет, метод та кримінального права.

2. Наука кримінального права: основні завдання, предмет і методи.

3. Система позитивного кримінального права.

4. Принципи кримінального права: принципи законності, рівності громадян перед законом і особистої відповідальності за наявності вини; принцип невідворотності кримінальної відповідальності та гуманізму; принцип справедливості відповідальності та принцип економії кримінальної репресії.

5. Поняття, ознаки, значення та завдання кримінального закону.

6. Джерела кримінального права. Витоки та формування кримінального законодавства.

7. Структура чинного Кримінального кодексу України.

8. Кримінально-правові норми, їх види та структура.

9. Тлумачення кримінального закону: поняття, види та значення.

10. Поняття кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність як один із видів юридичної відповідальності, її ознаки.

11. Кримінально-правові відносини та кримінальна відповідальність.

12. Форми реалізації кримінальної відповідальності за кримінальним правом. Підстави кримінальної відповідальності.

13. Принципи чинності кримінального закону у часі. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.

14. Чинність кримінального закону в просторі, його принципи: за територіальним принципом; за національним та універсальним принципами.

15. Дія кримінального закону за колом осіб: за територіальним принципом; щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України; щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України; щодо спеціальних суб’єктів (осіб, які мають дипломатичну та консульську недоторканість, народних депутатів, депутатів місцевих рад, суддів та ін.).

16. Визначення поняття злочину: 1) формальне; 2) матеріальне; 3) формально-матеріальне.

17. Ознаки злочину: суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину, її критерії; протиправність як формальна ознака злочину; винність та карність як ознаки злочину.

18. Відмінність злочину від інших правопорушень. Класифікація злочинів та її значення за кримінальним правом України.

19. Поняття складу злочину та його значення. Склад злочину як юридична підстава кримінальної відповідальності.

20. Співвідношення злочину і складу злочину. Елементи та ознаки складу злочину: їх зміст і органічна єдність.

21. Поділ ознак складу злочину на обов’язкові та факультативні, значення такого поділу. Види складів злочину.

22. Поняття та значення об’єкта злочину.

23. Класифікація, (види) об’єктів злочину.

24. Поняття предмета злочину та його місце в структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину.

25. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину.

26. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), його ознаки та форми. Суспільно небезпечні наслідки, їх види та значення.

27. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Особливість причинного зв’язку при бездіяльності.

28. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину (місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину), їх кримінально-правове значення.

29. Поняття суб’єкта злочину в кримінальному праві. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину.

30. Загальний і спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві. Суб’єкт злочину та особа злочинця.

31. Вік з якого може наставати кримінальна відповідальність: загальний та знижений вік.

32. Осудність як обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Поняття обмеженої осудності.

33. Поняття, критерії неосудності ті її кримінально-правове значення. Наслідки визнання особи неосудною.

34. Кримінальна відповідальність за злочини вчинені в стані наркотичного та алкогольного сп’яніння.

35. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

36. Поняття, сутність та зміст вини. Форми вини.

37. Умисел і його види. Необережність і її види.

38. Злочини із складною виною.

39. Мотив та мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

40. Поняття та види стадій учинення злочину. Закінчений та незакінчений злочин.

41. Готування до злочину, його ознаки. Поняття замаху на злочин, його ознаки, види та відмежування від інших стадій злочину.

42. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Добровільна відмова від учинення злочину та її правові наслідки.

43. Поняття співучасті, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки. Форми співучасті.

44. Види співучасників у кримінальному праві України. Особливості кримінальної відповідальності співучасників.

45. Спеціальні питання відповідальності при співучасті. Причетність до злочину.

46. Поняття і ознаки множинності злочинів. Повторність, сукупність та рецидив злочинів як види множинності злочинів.

47. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів, його види: простий, ускладнений.

48. Повторність та сукупність злочинів, їх ознаки та види.

49. Поняття, ознаки й види рецидиву злочинів.

50. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.

51. Необхідна оборона. Перевищення меж необхідної оборони (ексцес оборони). Уявна оборона.

52. Затримання особи, що вчинила злочин. Крайня необхідність.

53. Фізичний та психічний примус. Діяння, пов’язане з ризиком.

54. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

55. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Підстави та правові наслідки такого звільнення.

56. Класифікація видів звільнення від кримінальної відповідальності та її значення.

57. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

58. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

59. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.

60. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.

61. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

62. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.

63. Поняття та значення покарання за кримінальним правом України, його ознаки.

64. Питання про мету покарання в науці кримінального права.

65. Поняття, ознаки та значення системи покарань.

66. Класифікація покарань за порядком призначення покарань.

67. Характеристика окремих видів покарань: Покарання, пов’язані з позбавленням або обмеженням волі.

68. Покарання, не пов’язані з позбавленням або обмеженням волі.

69. Поняття призначення покарання та його загальні засади.

70. Загальна характеристика та значення для призначення покарання обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання, їх види та характеристика.

71. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.

72. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

73. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

74. Призначення покарання за сукупністю вироків.

75. Правила складання покарання та зарахування строку попереднього ув’язнення.

76. Обчислення строків покарання.

77. Поняття звільнення від покарання, його підстави, умови та види.

78. Відмінність між звільненням від покарання і звільненням від кримінальної відповідальності.

79. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності.

80. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

81. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

82. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

83. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким видом покарання.

84. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

85. Звільнення від покарання через хворобу.

86. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.

87. Поняття судимості, її значення та місце в механізмі кримінальної відповідальності.

88. Кримінально-правові та загальноправові наслідки судимості.

89. Погашення судимості.

90. Зняття судимості.

91. Поняття та види примусових заходів медичного характеру.

92. Підстави та мета примусових заходів медичного характеру.

93. Особи, до яких вони застосовуються.

94. Критерії призначення, продовження, заміни або припинення примусових заходів медичного характеру.

95. Примусове лікування та його відмінність від примусових заходів медичного характеру.

96. Обґрунтування особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх.

97. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.

98. Види примусових заходів виховного характеру. Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, особливості їх призначення.

99. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та від відбування покарання.

100. Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18-ти років.

10. Розподіл балів які отримують студенти.

В основі модульного контролю залежить накопичення оцінок (балів) за певний період навчання. Цей період включає різні види діяльності студента: роботу на семінарських заняттях, виконання тестів, модульних контрольних робіт, написаним рефератів, підготовку творчих завдань та інше. Сума балів виступає в ролі кількісною показника якості роботи кожного студента. За основу оцінювання досягнень студентів використана 100 - бальна шкала. Робоча програма передбачає розподіл цих балів між модулями.

Викладання навчального курсу дисципліни реалізується через змістові і функціональні модулі. Змістових модулів - 4, вони відображують, повний обсяг матеріалу за розділами і темами дисципліни. За кожний змістовий модуль, студент має набрати певну кількість балів.

Функціональні модулі, у свою чергу, дозволяють викладачеві забезпечити всебічний контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів. Оцінюваним результатів навчальної діяльності студентів відбувається у межах кожного функціонального модуля.

Модулі - поточного контролю - передбачає відпрацювання студентами матеріалу семінарських занять за двома змістовими модулями, а також проведення контрольної роботи. Модуль 2 - індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) - передбачає перевірку і захист роботи. Модуль 3 - підсумкова атестація - передбачає виконання студентами комплексного опитування за матеріалом курсу. Максимальна сума балів за вивчення всієї дисципліни по 100 балів в 5-му та 6-му семестрах. Максимальна сума балів за виконання кожного функціонального модуля становить: за перший модуль – 65/60 балів; другий модуль – 10/10 балів; третій модуль – 25/30 балів.

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів

Дата добавления: 2014-12-16