Методологічні засади історії педагогіки як науки. Становлення та розвиток виховання: від первісних часів до епохи Середньовіччя

Модуль І.

ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИХОВАННЯ, ОСВІТИ, ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ

Р О З Д І Л І

Актуальність історико-педагогічного знання щодо професійного становлення сучасного педагога-фахівця. Предмет і завдання історії педагогіки як науки. Логіка побудови навчального курсу.

Принципи історії педагогіки (об’єктивності, науковості, історизму, логічного взаємозв’язку історико-педагогічних явищ і подій).

Джерельна база історії педагогіки, її зв’язок з іншими суспільними науками. Основні методи історико-педагогічних досліджень: конкретно-історичний, порівняльно-історичне тлумачення джерел, типологізація, ретроспективний аналіз педагогічних явищ, фактів і подій, класифікація, теоретичне узагальнення.

Культурологічний та антропологічний підходи як визначальні щодо сучасного методологічного обґрунтування історії педагогіки як науки.

Теорії виникнення виховання: еволюційно-біологічна (Ш. Летурно, Дж.Сімпсон, А. Еспінас), психологічна (П.Монро), теософська або релігійно-ідеалістична (К.Шмідт), соціологічна (К.Маркс, Ф. Енгельс), соціокультурна (І.Зязюн, О.Сухомлинська). Умови виникнення виховання як суспільного явища: а) трудова діяльність людини; б) поява зв’язного мовлення; в) поступове формування соціальних відносин.

Зародження виховання у первісному суспільстві. Причини виникнення виховання: спільна трудова діяльність, ускладнення знарядь праці, налагодження суспільних зв’язків. Усвідомлення значущості материнства в первісному суспільстві. Анімістичність світогляду первісної людини (Е.Тейлор); тотеми; рівний, підконтрольний общині характер виховання, перші дидактичні прийоми. Виділення виховання як спеціального виду діяльності людини. „Будинки молоді” - своєрідні прообрази перших навчальних закладів. Ініціація як посвята підлітків у доросле життя.

Виховання і навчання в умовах цивілізацій Стародавнього Сходу. „Будинки табличок” у Месопотамії, школи-рамесеуми в Стародавньому Єгипті. Професія писаря як „найбільш почесна під сонцем”. Особливості виховання і навчання в Стародавній Індії (чітке кастове розмежування, вплив брахманізму і буддизму). Веди. Роль учителя в суспільстві – гуру („поважний”, „достойний”). Особливості навчання в Стародавньому Китаї. Конфуцій – провісник наукової педагогіки.

Виховання в Стародавній Греції. Система виховання в авторитарній Спарті: домінування ідеалу фізично розвиненої людини-воїна. Етапи та засоби спартанського виховання. Система виховання в демократичних Афінах: „калокагатія” - сукупність доброчинностей – як мета виховання, ідея всебічно розвиненої людини. Типи шкіл в Афінах (мусичні школи, палестри, гімнасії) зміст та особливості процесу навчання. Особливості жіночого виховання. Філософи Стародавньої Греції про особливості процесу виховання та значення освіти в житті людини. Розробка Демокрітом теорії пізнання та ідеї природовідповідності виховання. Евристичний метод „пошуку істини” Сократа, виховання як шлях інтелектуального і морального розвитку людини.Ідея державного виховання та навчання молоді Платона, його вікова періодизація. Арістотель про види виховання, етапи та зміст навчання вільних громадян.

Система освіти Стародавнього Риму. Поради Квінтіліана та Цицерона щодо організації шкільної справи. Виховання та навчання в перших християнських общинах.

Основні чинники, що вплинули на розвиток освіти й виховання в епоху європейського Середньовіччя (стала християнська культура, станове розмежування суспільства, вплив варварської дохристиянської традиції). Монополія церкви на розвиток освіти, науки, шкільної справи.

Домінантні різновиди освіти цього періоду: церковно-монастирська, лицарська, міські школи та університети.

Типи церковно-монастирських шкіл (церковно-парафіяльні, монастирські, соборні, кафедральні, єпископські та ін.). Оволодіння основами грамотності, індивідуально-групова форма навчання. „Сім вільних мистецтв” (предмети тривіуму та квадривіуму). Богослов’я як вершина наук періоду раннього Середньовіччя. Северин Боецій, Альбін Алкуїн, Фома Аквінський, П’єр Абеляр. Система лицарської освіти: „сім лицарських доброчинностей”, особливості організації лицарського навчання та виховання. Міські (магістерські) школи. Навчання в гільдійських та цехових школах рідною мовою. Ідея світськості освіти та відділення навчання від церкви. Перші європейські університети, характерні риси діяльності - самоврядування, автономія, демократичні засади університетського життя. Зміст освіти, методи навчання в університетах. Визначна роль університетів щодо розвитку освіти, науки, культури в європейських країнах.

Особливості виховання жінки в добу Середньовіччя (сімейне виховання; закриті монастирські школи, пансіони; міські школи для дівчат).

Педагогічна думка епохи пізнього Середньовіччя - доби Відродження. Вітторіно да Фельтре як фундатор школи нового типу (”Будинок радості”). Педагогічні ідеї Е.Роттердамського, Т.Мора, Т.Кампанелли, Ф.Рабле, М.Монтеня. Вплив Реформації на розвиток освіти й виховання в Європі: ідея загального навчання дітей рідною мовою, обов’язковість початкової освіти.

Педагогічна думка та шкільна справа в країнах Арабського Сходу (Кінді, аль Біруні, Ібн Сіна). Кітаби, мектеби, медресе. Вплив арабської філософсько-педагогічної думки на розвиток освіти доби європейського Відродження.

Дата добавления: 2014-12-17