Образуйте на латинском языке термины с заданным значением

А. Боль в области позвоночника, фиксация (блуждающей) почки, опущение почки, удаление матки, чревосечение, создание наружного свища на почке, рассечение (паренхимы) почки, фиксация ободочной кишки, рассечение (вскрытие) ободочной кишки, наложение свища на ободочную кишку, зубная опухоль, спазм толстой кишки, удаление предстательной железы, фиксация (блуждающей) селезенки, боль в области прямой кишки, фиксация прямой кишки; размягчение: кости, хряща, головного мозга; пластическая операция на гортани, расширение легких, травма зуба, осложненный кариес.

Б. Воспаление: влагалища, сигмовидной кишки, пазухи; пластика влагалища и промежности, разрыв влагалища, иссечение пупка, воспаление слезного мешка, расширение слезного мешка, рентгенография маточных труб, воспаление маточных труб и яичника, создание оперативным путем отверстия в маточной трубе, расширение влагалища, разрушение кости, инструмент для расширения прямой кишки, расщепление позвоночника.

Префіксація у клінічних термінах. Утворення складноскорочених слів.

Префиксация в клинических терминах. Образование сложносокращенных слов.

Префіксальне словотворення дуже характерне для іменників та прикметників клінічної тематики. Вносячи в слово закріплене за ним значення, префікс може вказувати на місце локалізації патології, наявність, або ступінь вираження будь-якого відхилення від нормальної анатомічної будови або фізіологічного перебігу процесів в організмі людини.

Як правило, префікси притягуються до рідних з мови основ: грецькі –до грецьких, латинські – до латинських. Винятки бувають, але вони не часті.

Багато з префіксів, що беруть участь в утворенні клінічних термінів, ви зустрічали і раніше, в словах анатомічної тематики. Однак варто звернути увагу на те, що значення їх у складі клінічного терміна може абсолютно змінитися. Так, префікси hyper-, hypo-, para- та ін. в анатомічних термінах вживаються виключно в «локальному» сенсі (над-, під-, близько-), тоді, як в клінічних термінах вони отримують нове, тільки там і реалізоване ними значення більшого або меншого вираження хворобливого явища, схожості з симптоматикою і т. п.

Як правило, префікси не використовують на стиках з основами сполучні голосні, навіть якщо там стикуються дві приголосні: hypertrophia, ectopia, subluxatio та ін.

Вміти правильно вичленити префікс в складному слові, особливо, якщо вона знаходиться в середині складного терміна – дуже важливе уміння, яким вам необхідно опанувати.

………………………………………………………………………………………

Приставочное словообразование очень характерно для существительных и прилагательных клинической тематики. Внося в слово закрепленное за ней значение, приставка может указывать на место локализации патологи, наличие или степень выраженности какого-либо отклонения от нормального анатомического строения или физиологического течения процессов в организме человека.

Как правило, приставки притягиваются к родным по языку основам: греческие – к греческим, латинские – к латинским. Исключения бывают, но они нечасты.

Многие из приставок, участвующих в образовании клинических терминов, вы встречали и раньше, в словах анатомической тематики. Однако следует обратить внимание на то, что значение их в составе клинического термина может совершенно измениться. Так приставки hyper-, hypo-, para- и др. в анатомических терминах потребляются исключительно в «локальном» смысле (над-, под-, около-) тога как в клинических терминах они получают новое, только там и реализуемое ими значение большей или меньшей выраженности болезненного явления, сходства по симптоматике и т.д.

Как правило, приставки не используют на стыках с основами соединительные гласные, даже если там состыковываются две согласные: hypertrophia, ectopia, subluxatio и др.

Уметь правильно вычленить приставку в сложном слове, особенно если она находится в середине сложного термина – очень важное умение, которым вам не обходимо овладеть.

Найважливіші префікси грецького походження.

Дата добавления: 2014-12-17