До модульного контролю № 2 1 страница

1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції.

2. Філософія і світогляд. Основні риси світогляду. Історичні типи світогляду.

3. Соціальна спрямованість філософського знання. Гуманістичний зміст філософії.

4. Давньокитайська і давньоіндійська філософія.

5. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа, Геракліт, піфагоризм).

6. Класична еллінська філософія (софісти, Сократ, Платон, Аристотель).

7. Елліністичний період (епікуреїзм, стоїцизм, неоплатонізм).

8. Патристика – перша спроба філософського обґрунтування християнства (Августин Блаженний, Іоанн Дамаскін).

9. Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії

10. Фома Аквінський – великий схоласт середньовіччя. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського.

11. Реалізм і номіналізм як напрямки середньовічної філософії.

12. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження.

13. Антропоцентризм філософії епохи Відродження, її гуманістичний характер.

14. Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно. Геліоцентрична теорія М.Коперника.

15. Нові концепції держави і права у філософії Н.Макіавеллі, Ж.Бодена, Т.Мора, Т. Кампанелли.

16. Філософія Нового часу (ХVІІ-ХVІІІст.), її основна парадигма – вивчення природи.

17. Проблема методу в філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт).

18. Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст.(Б.Спіноза, Т.Лейбніц).

19. Філософія епохи Просвітництва (ХVІІІ ст.), її характерні риси.

20. Німецька класична філософія, її значення.

21. І.Кант – родоначальник німецької класичної філософії. Значення філософії І.Канта.

22. Філософія Г.Гегеля – вище досягнення німецької класичної філософії.

23. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л.Фейербаха.

24. Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму.

25. Основні риси філософських поглядів у Київській Русі (Х-ХІІ ст.). Філософія періоду Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.).

26. Філософія в Києво-Могилянській академії

27. Г.Сковорода –родоначальник української класичної філософії.

28. Філософські ідеї в Україні в ХІХ-ХХ ст. Значення Кирило-Мефодіївського братства у розвитку філософських ідей (М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко).

29. Філософія серця П.Д.Юркевича.

30. Лейтмотив творчості видатних українських письменників та філософів М.Драгоманова, Л.Українки, І.Франка, М.Грушевського.

31. Новітня українська філософія, її характерні риси.

32. Мислителі української діаспори.

33. Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів А.Шопенгауера та Ф.Ніцше.

34. Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок у філософії (Ч.Сандерс,В.Джемс, Д.Д’юі).

35. Екзистенціальна філософія (С.К'єркегор, М.Хайдеггер, К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр).

36. Психоаналіз і неофрейдизм (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

37. Еволюція релігійної філософії ХХ ст. (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Ранер).

38. Проблема буття (онтологія). Філософський зміст категорії “буття”.

39. Категорії як структури буття.

40. Єдність матерії, руху, простору, часу.

41. Проблема взаємовідношення буття і духу.

42. Діалектика як загальна концепція розвитку та її альтернативи. Діалектична суперечність як джерело розвитку.

43. Поняття закону. Закони діалектики.

44. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.

45. Закон єдності та боротьби протилежностей.

46. Закон заперечення заперечення.

47. Принципи і категорії діалектики.

48. Буття природи, особливості його розвитку.

49. Буття людини. Єдність біологічного і соціального в людині.

50. Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики.

51. Виникнення і природа свідомості. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість.

52. Проблема свідомості в історії філософії. Відображення –всезагальна властивість матерії. Відображення та інформація.

53. Проблема ідеального в філософії.

54. Свідомість, практика, досвід, пізнання.

55. Гносеологія, сутність та структура пізнавального процесу.

56. Єдність чуттєвого та раціонального, логіка та інтуїції у пізнанні.

57. Об’єкти і суб’єкти пізнання.

58. Творчість та інтуїція у пізнанні. Пізнання і знання.

59. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу

60. Форми та методи наукового пізнання. Загальний характер філософських методів.

61. Сучасні методи пізнання.

62. Логіка наукового дослідження та її етапи (проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея).

63. Проблема істини у філософії. Істина об’єктивна, суб’єктивна, абсолютна і відносна.

64. Суспільство як система, що розвивається.

65. Основні підходи до розуміння суспільства (М.Вебер, Т.Парсонс, К.Маркс).

66. Форми організації суспільного буття. Соціум як історичний процес.

67. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму.

68. Суспільство і природа як підсистема об’єктивної реальності. Єдність природи і суспільства.

69. Суспільний прогрес. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу.

70. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Народ – творець історії. Особистість в історії.

71. Філософія техніки. Роль науки у розвитку техніки та суспільства.

72. Необхідність змін технологічного світогляду. Гуманістична міра прогресу і його незворотність.

73. Проблема людини у філософії. Людина в системі цінностей.

74. Поняття про духовну досконалість. Вищі духовні цінності людського буття.

75. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності. Проблема втілення ідеалу.

76. Поняття прогресу і регресу. Вплив матеріально-технічної бази на розвиток суспільства.

77. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин як рушійна сила розвитку суспільства. Людина як головна продуктивна сила суспільства.

78. Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами, їх наслідки та методи розв’язання.

79. НТР та його соціальні наслідки. Ідеї В.Вернадського про ноосферу.

80. Глобальні проблеми сучасності як наслідки НТР. Глобальна загроза. Глобальні проблеми і соціальний прогрес.

6.2. Перелік питань до письмового екзамену

1. Розкрийте особливості виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань, предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.

2. Охарактеризуйте елементи і структуру релігії, функції релігії, її роль у розвитку суспільства.

3. Проаналізуйте особливості різних форм ранніх релігійних вірувань.

4. Охарактеризуйте релігійні уявлення стародавніх народів Малої Азії.

5. Охарактеризуйте ранні релігії народів Східного Середземномор’я.

6. Визначте особливості релігії Стародавнього Дворіччя.

7. Проаналізуйте релігійно-філософську систему Стародавнього Єгипту.

8. Розкрийте особливості релігії античної Греції та Риму.

9. Визначте причини виникнення та характерні риси напрямків іудаїзму.

10. Проаналізуйте особливості віровчення і культу індуїзму, особливості основних напрямків індуїзму.

11. Проаналізуйте причини виникнення, віровчення і культ сикхізму.

12. Охарактеризуйте конфуціанство як соціальне вчення і релігія.

13. Розкрийте особливості даосизму, його філософію.

14. Визначте особливості синтоїзму – японської національної релігії.

15. Охарактеризуйте зороастризм як релігійно-етичне вчення.

16. Розкрийте особливості буддійського віровчення і культу.

17. Охарактеризуйте особливості напрямів та течій буддизму, їх специфіку.

18. Розкрийте особливості поширення та еволюції християнства, формування його догматики, культу, символу віри.

19. Визначте причини розколів християнства та особливості утворення самостійних церков.

20. Охарактеризуйте історію виникнення та структуру Біблії.

21. Охарактеризуйте особливості православ’я, його організаційну структуру.

22. Розкрийте особливості віросповідання католицизму, культові та організаційні особливості римо-католицької церкви.

23. Розкрийте особливості віровчення і культової практики пізнього протестантизму.

24. Охарактеризуйте особливості мусульманського віровчення, культу та обрядів.

25. Дайте характеристику Корану як культурної пам’ятки мусульман.

26. Дайте загальну характеристику та типологізацію сучасних нетрадиційних релігій.

27. Розкрийте особливості дохристиянських вірувань українського народу.

28. Охарактеризуйте особливості становлення християнства на українських землях.

29. Розкрийте історію виникнення та особливості української автокефальної православної церкви.

30. Охарактеризуйте історію та сучасний стан української греко-католицької церкви.

31. Дайте характеристику історії виникнення та сучасного стану католицизму в Україні.

32. Розкрийте особливості функціонування західного протестантизму в Україні.

33. Розкрийте історію виникнення та сучасний стан ісламу в Україні.

34. Охарактеризуйте особливості нових релігійних течій та організацій в Україні.

35. Дайте визначення сутності свободи совісті, розкрийте особливості її формування і розвитку.

36. Розкрийте місце релігії і церкви в системі державно-правових відносин. Визначте ставлення Конституції і законодавства України до свободи совісті.

37. Проаналізуйте проблему українського відродження і національної церкви.

38. Розкрийте предмет логіки, особливості виникнення і генезису поняття логіки.

39. Розкрийте зміст розуміння правильного міркування та поняття формалізації.

40. Охарактеризуйте взаємовідносини поняття та уявлення, поняття та слова.

41. Розкрийте зміст і обсяг понять, охарактеризуйте види понять.

42. Охарактеризуйте особливості відношень між поняттями, обмеження й узагальнення понять.

43. Проаналізуйте операцію поділу понять, види поділу понять.

44. Розкрийте правила поділу понять і значення поділу понять. Охарактеризуйте процес додавання, множення і віднімання понять.

45. Дайте характеристику структури судження. Розкрийте взаємовідносини судження і речення.

46. Охарактеризуйте роль запитання в пізнанні.

47. Дайте визначення простих суджень. Охарактеризуйте види простих суджень за модальністю.

48. Охарактеризуйте категоричні судження та їх види. Розкрийте розподіленість термінів у категоричних судженнях.

49. Дайте характеристику видів суджень за кількістю та якістю.

50. Охарактеризуйте особливості «логічного квадрату».

51. Дайте характеристику складних суджень.

52. Розкрийте особливості логіки висловлювань та логіки предикатів.

53. Дайте загальну характеристику законів логіки.

54. Розкрийте зміст умовиводів та їх види.

55. Охарактеризуйте безпосередні умовиводи та опосередковані дедуктивні умовиводи.

56. Розкрийте зміст та будову простого категоричного силогізму.

57. Охарактеризуйте правила термінів простого категоричного силогізму.

58. Визначте правила щодо засновників силогізму.

59. Охарактеризуйте фігури простого категоричного силогізму та їх різновиди.

60. Розкрийте правила фігур силогізму та їх різновиди.

61. Дайте характеристику правильних модусів першої, другої, третьої та четвертої фігур силогізму.

62. Розкрийте особливості скороченого силогізму (ентимеми), складного силогізму, складноскороченого силогізму.

63. Охарактеризуйте види опосередкованих дедуктивних умовиводів.

64. Дайте визначення та характеристику розділових умовиводів.

65. Проаналізуйте види індуктивних умовиводів та розкрийте роль індукції в процесі пізнання.

66. Охарактеризуйте методи встановлення причинних зв’язків.

67. Розкрийте сутність розуміння аналогії.

68. Розкрийте сутність розуміння сутності гіпотези.

69. Охарактеризуйте необхідність доказового мислення. Розкрийте будову та види доведення.

70. Охарактеризуйте поняття тези, аргументу, демонстрації.

71. Визначте правила доведення та правила стосовно тези в логіці.

72. Визначте правила стосовно аргументів в логіці та правила стосовно демонстрації в логіці.

73. Розкрийте зміст спростування та його види.

74. Охарактеризуйте софізми і паралогізми, парадокси та антиномії.

75. Розкрийте місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції.

76. Охарактеризуйте особливості давньокитайської і давньоіндійської філософії.

77. Охарактеризуйте особливості грецької античної філософії.

78. Розкрийте особливості філософії середньовічного суспільства, специфіку її напрямків.

79. Визначте головні напрями та риси філософії епохи Відродження.

80. Охарактеризуйте нові концепції держави і права у філософії Н.Макіавеллі, Ж.Бодена, Т.Мора, Т. Кампанелли.

81. Охарактеризуйте проблему методу та субстанції в філософії Нового часу.

82. Визначте особливості філософії епохи Просвітництва (ХVІІІ ст.), її характерні риси.

83. Розкрийте особливості німецької класичної філософії та її значення.

84. Охарактеризуйте особливості філософії марксизму.

85. Розкрийте основні риси філософських поглядів у Київській Русі (Х-ХІІ ст.) та періоду Відродження (ХVІ-ХVІІ ст.).

86. Дайте характеристику філософських поглядів Г.Сковороди.

87. Проаналізуйте філософські ідеї в Україні в ХІХ-початку ХХ ст.

88. Визначте основний лейтмотив творчості видатних українських письменників та філософів М.Драгоманова, Л.Українки, І.Франка, М.Грушевського.

89. Визначте характерні риси новітньої української філософії.

90. Розкрийте особливості основних напрямків некласичної філософії ХХ століття.

91. Проаналізуйте філософський зміст категорії «буття». Розкрийте особливості взаємовідносин матерії, руху, простору, часу.

92. Розкрийте сутність діалектики як загальної концепції розвитку та її альтернативи.

93. Дайте характеристику законів діалектики, основних принципів і категорій діалектики.

94. Розкрийте сутність буття людини, особливості взаємовідносин біологічного і соціального в людині.

95. Дайте визначення поняття і функцій практики, форм і рівнів практичної діяльності.

96. Розкрийте природу і структуру свідомості, особливості взаємовідносин свідомості і самосвідомості.

97. Охарактеризуйте процес відображення як всезагальної властивості матерії, співвідношення відображення і інформації.

98. Розкрийте сутність та структуру пізнавального процесу, визначте об’єкти і суб’єкти пізнання.

99. Розкрийте співвідношення чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції, творчості та інтуїції у пізнанні.

100. Проаналізуйте форми та методи наукового пізнання.

101. Розкрийте логіку наукового дослідження та її етапи.

102. Охарактеризуйте проблему істини у філософії, розкрийте сенс об’єктивної, суб’єктивної, абсолютної і відносної істини.

103. Розкрийте зміст поняття суспільства як системи, що розвивається, охарактеризуйте основні підходи до розуміння суспільства.

104. Проаналізуйте форми організації суспільного буття, особливості існування соціуму як історичного процесу.

105. Розкрийте сутність суспільного прогресу. Визначте рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

106. Визначте роль науки у розвитку техніки та суспільства. Проаналізуйте проблему необхідності зміни технологічного світогляду.

107. Охарактеризуйте проблему людини в філософії. Розкрийте сенс поняття про духовну досконалість та вищі духовні цінності людського буття.

108. Охарактеризуйте цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності та проблему втілення ідеалу.

109. Проаналізуйте особливості взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин як рушійної сили розвитку суспільства, розкрийте наслідки і методи розв’язання протиріч між ними.

110. Розкрийте сутність НТР та його соціальні наслідки. Проаналізуйте зміст ідей В.Вернадського про ноосферу.

111. Дайте визначення глобальних проблем сучасності як наслідків НТР. Розкрийте зв’язок глобальних проблем і соціального прогресу.

7. критерії оцінки знань та вмінь студентів

1. Загальні положення оцінки знань та вмінь студентів

Курс «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» відноситься до нормативних дисциплін, вивчення яких являється невід’ємною частиною підготовки студентів економічних спеціальностей.

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного модульного контролю і на письмовому екзамені.

Критерії оцінювання дисципліни розроблені на основі навчальної програми з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)», зміст якої відповідає вимогам ЄСТS, згідно з якою, створено єдиний механізм оцінювання знань студентів, виражений у балах. Розподіл балів з дисципліни та шкала оцінювання приведені в табл.1.

табл.1.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ:

Модуль 1 Поточне тестування	Модуль 2 Індивідуальні роботи № 1, 2	Сума ПМК
Змістовий модуль І	Змістовий модуль ІІ	Модульний контроль 1
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8

Модуль 3 Поточне тестування	Модуль 4 Індивідуальна робота № 3	Письмовий екзамен	Сума
Змістовий модуль ІІІ	Модульний контроль 2
Т9	Т10	Т11	Т12	Т13	Т14	Т15	Т16	Т17	Т18	Т19	Т20

Шкала оцінювання:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка з шкалою навчального закладу	Оцінка за національною шкалою
Екзамен	Залік
A	85-100	5 (відмінно)	Зараховано
BC	65-84	4 (добре)
DE	50-64	3 (задовільно)
FX	20-49	2 (незадовільно з можливістю повторного складання)	Незараховано
F	0-19	2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)	Незараховано

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою, а саме:

- максимальна кількість балів, яку може отримати студент – 100 балів, тобто це результат повного засвоєння знань за учбовою дисципліною, що відповідає вимогам навчальної програми;

- якщо студент отримує оцінку нижче 100 балів, то це означає, що якась частина від загального необхідного обсягу знань студентом не засвоєна.

З нормативної навчальної дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» оцінювання рівня знань студентів, в основному, здійснюється на підставі результатів поточного модульного контролю та іспиту. За денною формою навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 80 балів (включно), а завдання, що виносяться на письмовий екзамен – від 0 до 20 балів (включно).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал. На поточний контроль з дисципліни виноситься семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота.

Завданням письмового екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

2. Критерії оцінки навчальної діяльності студентів

При оцінці знань та вмінь студентів з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» враховується:

- повнота знань, глибина та оперативність мислення, вміння аналізувати та доводити власні судження;

- вміння обґрунтовано вирішувати професійні завдання, ступінь самостійності в оволодінні програмним матеріалом з дисципліни;

- свідоме і міцного оволодіння матеріалом, вміння практичного застосування знань на семінарських, індивідуальних, самостійних заняттях, поточному та підсумковому контролі.

2.1.Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час поточного контролю

2.1.1.Критерії оцінки знань та вмінь студентів на семінарських заняттях

Семінарське заняття – форма навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Заняття можуть проводитись у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.

Семінари повинні сприяти:

- розвиткові творчої самостійності студентів;

- поглибленню їх інтересу до науки, наукових досліджень;

- вихованню педагогічного такту;

- розвитку культури мовлення;

- виробленню вмінь та навичок публічного виступу, участі у дискусії.

При контролі активності і систематичності роботи на семінарських заняттях оцінці можуть підлягати:

- рівень знань, виявлений студентом у відповідях і виступах на семінарських заняттях;

- активність при обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття;

- результати тестування, вирішення ситуаційних завдань.

Кожне семінарське заняття оцінюється у 2 бали.

2 бали за семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- показав глибокі і повні знання з поставленого питання;

- показав необхідні знання понятійно-категоріального апарату у межах поставленого питання;

- показав здатність до самостійного налізу і оцінки теорій філософії, релігієзнавства, логіки;

- здатний висловити та аргументувати власну точку зору на поставлені проблемні питання;

- виклав матеріал грамотно, у логічній послідовності.

1,5 балів за семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- вільно орієнтується у межах поставлених питань, але у відповіді присутні деякі неточності;

- відповіді на поставлені питання не досить повні;

- не зовсім конкретно і аргументовано висловлює власну точку зору.

1 бал за семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- загалом орієнтується у межах поставлених питань, але відповіді не повні і не досить конкретні;

- відчуває труднощі у висловленні власної точки зору, у самостійному аналізі теорій філософії, релігієзнавства, логіки;

- відчуває труднощі у використанні і поясненні змісту наукових понять та категорій у межах поставлених питань.

0,5 балів за семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- продемонстрував поверхневі знання;

- допустив неточності при аналізі філософських, релігійних, логічних проблем;

- не вміє свідомо висловлювати і аргументувати свою точку зору.

0 балів за семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- дає помилкові відповіді на поставлені запитання;

- відчуває значні труднощі при висвітленні запропонованих проблем;

- не володіє понятійно-категоріальним апаратом;

- не здатен до аналізу та обговорення запропонованих питань.

2.1.2.Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час модульного контролю

Завдання для модульного контролю складені на основі навчальної програми з дисципліни.

Модульний контроль з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» проводиться після другого та третього змістових модулів і дозволяє виявити рівень знань студентів, якість засвоєння тієї чи іншої теми, якість самостійної роботи студента.

Модульний контроль проводиться у письмовій формі під час проведення семінарського заняття. Даний вид контролю передбачає перевірку знань студентів про:

- роль філософії у житті суспільства, її гуманістичну спрямованість;

- особливості розвитку світової філософської думки на різних етапах її формування;

- особливості розвитку філософії України на різних етапах її становлення;

- предмет філософії, її понятійно-категоріальний апарат у межах програми;

- зміст філософських проблем буття;

- суть пізнавального процесу, його етапи та методи;

- основні проблеми людського існування, їх вплив на розвиток природи людини, суспільства;

- глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення в ім’я майбутнього людства;

- основний зміст усіх розділів, напрямки релігійної думки, її місце в системі духовної культури, у житті суспільства взагалі; вплив її на розвиток суспільних відносин;

- механізми виникнення і функціонування релігії, її основні типи і форми;

- конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті;

- основні поняття і терміни логіки;

- правила побудови умовиводів і суджень;

- основні закони логіки;

- логічні основи теорії аргументації.

Максимальна кількість балів за модульний контроль, яку можна набрати, правильно відповівши на питання становить 6 балів. У кожному варіанті завдань до модульних контролів № 1, 2 передбачається два теоретичні питання, кожне з яких максимально оцінюється у 2 бали. У модульному контролі № 1 (змістові модулі І-ІІ) передбачена ситуаційна вправа, яка максимально оцінюється у 2 бали. У модульному контролі № 2 (змістовий модуль ІІІ) передбачено завдання на визначення понять та термінів, яке максимально оцінюється у 2 бали.

2 бали за кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- показав глибокі і повні знання зі змісту поставлених питань;

- вільно і правильно використав понятійно-категоріальний апарат у межах поставлених питань;

- за необхідності грамотно висловив та зміг аргументувати власну точку зору на поставлені питання;

- роботу виконав грамотно, акуратно, матеріал виклав у логічній послідовності.

1,5 бали за кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- вільно орієнтується у межах поставлених питань, але у відповідях присутні деякі неточності;

- відповіді на поставлені питання не досить повні;

- у разі необхідності не зовсім конкретно і аргументовано висловлює власну точку зору.

1 бал за кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- загалом орієнтується у межах поставлених питань, але відповіді не повні і не досить конкретні;

- відчуває труднощі у використанні і поясненні змісту наукових понять та категорій у межах поставлених питань;

- роботу виконано не зовсім акуратно, з граматичними помилками.

0,5 балів за кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- продемонстрував поверхневі знання при відповіді на поставлені питання;

- плутається у термінах та поняттях, не може чітко розкрити їх зміст;

- роботу виконано неакуратно, з граматичними помилками, грубо порушено логіку викладу матеріалу.

0 балів за кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- дає помилкові відповіді на поставлені питання;

- відчуває значні труднощі при висвітленні змісту питань;

- не володіє понятійно-категоріальним апаратом;

- роботу виконано неакуратно, з численними граматичними помилками, відсутня логіка викладу матеріалу.

2 бали за ситуаційне завдання ставиться тоді, коли студент:

- використовує набуті теоретичні знання при вирішенні ситуаційного завдання;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання конкретними прикладами;

- використовує необхідні наукові поняття та вірно їх тлумачить;

- вміє висловити, точно сформулювати та обґрунтувати власну точку зору;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформлює свою відповідь.

1,5 бали за ситуаційне завдання ставиться, коли студент знає і розуміє зміст завдання, але:

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студенту важко навести та обґрунтувати власну думку, навести переконливі приклади;

Дата добавления: 2014-12-17