Основні принципи устрою ендоскопів

Розвиток ендоскопії.

Теоретичні запитання до заняття.

1. Які існують види гнучких ендоскопів?

2. Назвіть показання до ендоскопічних оперативних втручань?

3. Назвіть протипоказання для ендоскопічного оперативного втручання?

4. Назвіть основні етапи поліпектомії?

5. Яких правил необхідно дотримуватися у ранньому післяопераційному періоді?

6. Які ви знаєте ускладнення поліпектомії?

7. Назвіть склерозуючі препарати, які використовують при варикозному розширенні вен стравоходу?

8. Які ви знаєте показання до видалення чужорідних тіл шлунку?

9. Від чого залежить успіх проведення ендоскопічної папіллосфінктеротомії?

10. Ендоскопічне підведення гелю в вустя сечоводів, стентування та розсічення уретероцеле.

Ендоскопічна діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту почала використовуватися з кінця XVIII сторіччя та пройшла у своєму розвитку декілька етапів, які характеризувалися вдосконаленням апаратури та появою нових методів.

Початок першого етапу слід віднести до кінця 1795 р. коли Р.Н. Bozzini створив апарат для дослідження прямої кишки та матки, використовуючи в якості світла свічу. [Berry L., 1974]. В 1826 г. H.L. Segales повідомив про використання вдосконаленого апарата Р.Н. Bozzini. A.G. Desormeaux в 1853 р. використав для освітлення під час ендоскопії спиртову лампу, що дозволило більш детально оглянути пряму кишку. А. Kussmaul в 1868 р. ввів у практику методику гастроскопії за допомогою металевої трубки з гнучким обтуратором.

До початку 70-х років ендоскопічна апаратура використовувалася переважно для дослідження дорослих, бо великі розміри обмежували її використання у дитячій практиці, за виключенням спеціальних моделей жорстких езофаго-, ректо-, та бронхоскопів.

Фіброоптичні ендоскопи почали використовуватися з 1971 р., коли фірмою «Olympus» були розроблені тонкі керовані фіброгастроскопи [Gans S.L, Вегci G., 1971; Gans S.L ., Gohnson D.,1976]. Наряду зі спеціальними гастроскопами деякі автори [Gans S.L, 1976] використовували для огляду шлунка фібробронхоскопи, особливо при дослідженнях дітей молодшого віку.

Сучасні ендоскопи це складні оптико-механічні прилади, які вводяться у внутрішні органи та порожнини тіла людини. З їх допомогою проводять діагностичне обстеження та лікувальні маніпуляції інструментом, який проходить через канал ендоскопу.

Всі ендоскопи характеризуються наявністю трьох головних систем: системи передавання світла, яка забезпечує освітлення дослідного об’єкту, системи передачі зображення від об’єкту до ока спостерігача та механічної системи, яка необхідна для проведення прибору по анатомічному каналу, а також для різних маніпуляцій, які супроводжують ендоскопічне дослідження.

Тубусні ендоскопи (езофагоскопи, цистоскопи, ректоскопи) являють собою прості прилади у вигляді полих металевих труб, через які безпосередньо оком ведеться огляд порожнини об’єкту. Тубусні ендоскопи звичайно облаштовуються лупою встановленою на кінці апарату, де розташоване око спостерігача. Лупа дозволяє розглядати об’єкт під невеликим збільшенням (порядку 1,5-2 крат.).

Оптична система ендоскопів з лінзовою оптикою виконується як правило у вигляді окремого вузла оптичної трубки, яка являє собою тонкостінну металеву трубку, з вміщеною в неї великою кількістю оптичних елементів, вони передають зображення від об’єкта до ока спостерігача. В наш час в оптичних трубках ендоскопів використовуються світлосильні оптичні системи, які складаються з стержневих лінз. Така оптична система має покращений об'єктив, що складається з більшої кількості лінз, а також складнішу систему передачі зображення.

У жорстких тубусних ендоскопах світловод для передачі світла вмонтовується безпосередньо в тубус (між двома жорсткими металевими трубками) або розміщується в окремій жорсткій металевій трубці, що вводиться в просвіт тубуса. Гнучкий кабель світловода для передачі світла від освітлювача до світловоду жорсткого ендоскопа виконується з пучка елементарних світловодів, покритих спеціальною плівкою, що дає вигин кабелю без зламу волокон. Кабель світловода має стандартні типорозміри, що забезпечують роботу ендоскопів з різними світловими проекторами. Пристрій механічної системи жорстких ендоскопів залежить від функціонального призначення конкретного ендоскопа.

Гнучкі ендоскопи з волоконною оптикою відрізняються від жорстких тим, що їх робоча частина виконується гнучкою. Це забезпечує проведення ендоскопа по зігнутих анатомічних каналах і дослідження важкодоступних і глибоко розташованих порожнин. Для передачі світла використовується волоконний джгут з нерегулярно укладеними елементарними світловодами, подібний світловод, застосовується в жорстких ендоскопах.

1.Жорсткі (ригідні) ендоскопи.

а) езофагоскоп;

б) бронхоскоп;

в) ректоскоп.

2. Гнучкі фіброендоскопи:

а) езофагогастродуоденоскоп;

б) фіброколоноскоп;

в) бронхоскоп.

Дата добавления: 2014-12-17