Фібриляція шлуночків

Фібриляція шлуночків і шлуночкова тахікардія – нетипові для дітей види зупинки кровообігу. Шлуночкова аритмія частіше зустрічається у підлітків і пацієнтів з природженими захворюваннями серця. Якщо все-таки спостерігається фібриляція, необхідно спробувати зробити дефібрилляцию якнайскоріше. Якщо час з моменту зупинки серця невідомий, то як перша міра - рекомендується серцево-легенева реанімація мінімум протягом двох хвилин. Для успіху дефібріляції важливий розмір електроду і його розташування. Розмір електроду для дорослих – 13 см в діаметрі, для дітей старшого віку – 8 см, для грудних дітей – 4,5 см. Один електрод розміщують праворуч від грудини нижче за ключицю, інший – нижче і лівіше за лівий сосок. Між електродами і шкірою має бути шар крему, сольового розчину, мила.

Алгоритм лікування наступний:

– дефібріляція, три розряди підряд (4 > 4 > 4 Дж/кг);

– адреналін 0,01 мг/кг в/в або 0,1 мг/кг ендотрахеально;

– дефібріляція – 4 Дж/кг;

– лідокаїн 1 мг/кг;

– дефібріляція – 4 Дж/кг;

– адреналін 0,1 мг/кг в/в;

– дефібріляція – 4 Дж/кг;

– бретиліум 5 мг/кг.

Терапія, що підтримує, полягає у використанні ШВЛ в режимі постійного або змінного позитивного тиску на виході для підтримки Ра0₂ на рівні 9,3 - 13,3 кПа (70 - 100 мм рт.ст.) і РаСО₂ в межах 3,7-4 кПа (28-30 мм рт.ст.). При брадикардії вводять ізопротеренол - по 0,05 - 1,5 мкг/кг у 1 хв, при його неефективності використовують штучний водій ритму. Якщо реанімація продовжується більше 15 хв або дореанімаційний період триває більше 2 хв, то проводять заходи, направлені на профілактику набряку мозку. Вводять Манітол - по 1 г/кг, дексазон - по 1 мг/кг з інтервалом в 6 годин. Доцільна гіпервентиляція для досягнення РаС0₂ в межах 3,7 кПа (28 мм рт.ст.). Ніфедипін вводять в дозі 1 мг/кг протягом першої доби під контролем артеріального тиску. Призначають тіопентал-натрію - по 3 - 5 мг/кг внутрішньовенно під кон­тролем частоти дихання (слід пам'ятати про негативну інотропну дію препарату). Обов'язковий моніторинг життєво важливих показників пульсу, ЦВТ, артеріального тиску, температури тіла. Дуже важливий контроль сечовипускання і стану свідомості. ЭЭГ-контроль і ЕКГ-моніторинг здійснюють до стабілізації серцевої діяльності і дихання.

Протипоказання до проведення реанімації:

- Термінальні стани унаслідок інкурабельного захворювання.

- Важкі безповоротні захворювання і ураження головного мозку.

Питання про тривалість реанімаційних заходів і припинення їх у дітей в Україні ніде і ніколи не обговорювалися. Перед лікарями часто стоїть питання реанімувати або не реанімувати дитину, особливо, коли перед остаточною зупинкою серця був тривалий передзупинний період інтенсивної терапії і всі резерви організму вже вичерпані. У світовій літературі цьому питанню також приділяється украй мало уваги

Серцево-легенева реанімація і подальша підтримка життєдіяльності у дітей мають бути частиною інтеграційної соціальної системи. Лише при такому підході можна правильно організувати своєчасну і повноцінну допомогу пацієнтам. А для цього необхідне чітке функціонування наступних систем:

• санітарно-освітня робота про попередження травм у дітей;

• базисний рівень життєзабезпечення у дітей (дошпитальна допомога);

• можливість простого і швидкого виклику дитячої реанімаційної бригади;

• висококваліфікована підтримка життєдіяльності (госпітальна, вузькоспеціалізована допомога);

• інтенсивна терапія постреанімаційної хвороби у дітей.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Дата добавления: 2014-12-17