На фоні 50 т/га гною

Орієнтовні норми внесення мінеральних добрив під буряк цукровий

Показники	Кількість добрив
Зона достатнього зволоження, урожайність - 500 ц/га
Мінеральні добрива всього, кг/га д р в т. ч. на ґрунтах чорноземи типові темно-сірі лісові, чорноземи опідзолені сірі лісові	420-530   N 120-150 P 170 K 130 N 140-170 P 160 K 200 N 150-180 P 150 K 240
Зона нестійкого зволоження, урожайність - 450 ц/га
Мінеральні добрива, всього, кг/га д р в т. ч. на ґрунтах чорноземи типові темно-сірі лісові, чорноземи опідзолені сірі лісові	370-470   N 100-130 P 150-160 K 120 N 120-140 P 130-140 K 170-180 N 140-160 P 130 K 160-180
Зона недостатнього зволоження, урожайність - 400 ц/іа
Мінеральні добрива, всього, кг/га д р в т. ч. на грунтах чорноземи типові темно-сірі лісові, чорноземи опідзолені сірі лісові	310-410   N 80-110 P 130-140 K 100 N 110-130 P 120 K 150 N 120-140 P 120 K 150

Для одержання високих врожаїв (понад 500 ц/га) без органічних добрив норми внесення мінеральних добрив необхідно збільшувати до N_200-250P_160-180K_200-280.

З фосфорних добрив під буряк цукровий використовують суперфосфат, з калійних - калійну сіль, хлористий калій, калімагнезію. Рослини добре реагують на внесення каїніту, в якому багато мік­роелементів.

Застосування дешевших простих добрив (суперфосфату, калійної солі, аміачної селітри) дає змогу скоротити витрати коштів на 20-40%, порівняно із застосуванням складних добрив.

Підживлюють буряк (N₃₀) аміачною селітрою у фазі 4-ї - не пізніше появи 6-ї пари справжніх листків. При підживленні в пізніші строки зменшується цукристість коренеплодів, азот спричинює надмірний ріст листків.

Пізніше можна проводити позакореневе (листкове) підживлення розчином карбаміду у концентрації 6-10 %. У 100 л води розчи­няють 6-10 кг карбаміду за фізичною вагою. Норма внесення зале­жить від погоди. Якщо опадів мало, дуже сонячно і низька вологість повітря, концентрація розчину має становити 6 %. Вища концентрація може спричинити опіки листків. За більш прохолодної, похмурої, во­логої погоди концентрацію збільшують максимум до 10 %. Норма робочого розчину - 200-300 л/га. Робочий розчин не повинен бути холоднішим від температури повітря більше ніж на 10-12 °С, оскільки буряк дуже чутливий до «термічного стресу». Під час позакореневого підживлення разом з карбамідом можна вносити фунгіциди та інсек­тициди. Не рекомендується проводити листкове підживлення в серп­ні, оскільки азот може погіршити технологічну якість коренеплодів.

Оптимальні терміни листкового підживлення цукрового буряку припадають на період росту і розвитку від 6 листків до змикання міжрядь. Виконують чотири обприскування.

Досить ефективне підживлення рослин аміачною водою за умови внесення її на глибину 12-15 см.

Однією з найкращих форм азоту в добривах для цукрового буряку є кальцієва селітра. Інші азотні добрива помітно поступаються їй і розташовуються в наступному низхідному порядку: сечовина, аміачна селітра, сульфат амонію та ціанамід кальцію.

Кальцієва селітра (N - 15,5 %, СаО - 26,5 %) використовується для прикореневого підживлення або вноситься поверхнево 100-200 кг/га (фізична вага) у фазі 3-5 листків. Можливо поєднання з іншими азотними добривами.

Під цукровий буряк застосовують рідкі комплексні добрива (РКД). Їх вносять під оранку, передпосівну культивацію, у піджив­лення. Вони містять 10 % азоту і 34 % фосфору.

Якщо восени не було внесено добрив, то навесні для удобрення використовується складне комплексне добриво нітроамофоска (N:P:K = 16:16:16), його необхідно вносити під весняний обробіток ґрунту за 10-14 днів до сівби з нормою 0,5-1,0 т/га.

У складних добривах {нітроамофоска, амофос, діамофос) всі елементи живлення перебувають в розчинній формі, тому вони ефективні при рядковому внесенні. У нітрофосі та в нітрофосках більше половини фосфору є у важкорозчинному стані, тому їх доцільно вносити на кислих ґрунтах під оранку.

Для розрахунку норм добрив на формування 500 ц/га корене­плодів використовують логічні схеми чи формули. Для формування 1 ц коренеплодів необхідно в середньому
0,60 кг азоту, 0,20 кг фосфору, 0,70 кг калію, а для одержання 500 ц/га N₃₀₀Р₁₀₀К₃₅₀.

Буряк цукровий дуже реагує на кислотність ґрунту і вимагає нейтральної реакції. Вапнування потребують слабокислі та кислі ґрунти. Вапнування, внесення фосфорних і калійних добрив необхідно проводити одночасно з лущінням стерні.

При вирощуванні буряку цукрового необхідно застосовувати борні, мідні, марганцеві, цинкові, молібденові та кобальтові мікродобрива. Залізо та магній відіграють важливу роль у роботі хло­рофілу рослин; марганець та молібден - в окислювальній системі фотосинтезу; цинк істотно впливає на обмінні реакції електронів; мідь відіграє провідну роль у диханні та фотосинтезі.

Для буряку цукрового найкритичнішим елементом є бор. З-поміж інших мікроелементів він найсуттєвіше впливає на врожайність та цукристість коренів, беручи активну участь у метаболізмі вуглеводів та синтезі матеріалу клітинних стінок. Нестача бору спричинює сповільнення росту, скручування та в'я­нення листя. Класичним симптомом є суха гниль листя. Корене­плоди мають погану лежкість, уражуються кагатною гниллю.

Як борні мікродобрива вносять буру, борну кислоту, борат ма­гнію і боратовий гранульований суперфосфат. Вносять їх в рядки під час сівби з розрахунку 0,4-0,6 кг/га бору, або при підживленні.

Марганцеві добрива підвищують урожайність та якість буряку цукро­вого на чорноземах звичайних і карбонатних, а також на солонцях. Для передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення використовують сірчанокислий марганець.

Мідні добрива застосовують на торфоболотних ґрунтах. На дерново-підзолистих, сірих лісових, легких піщаних їх вносять один раз у п'ять років. Для позакореневого підживлення використовують розчин сірчанокислої міді.

Цинкові добрива підвищують урожай і цукристість на чорно­земах з невеликим вмістом цинку. У формі сірчанокислого цинку його застосовують для обробки насіння, вносять у ря­дки при сівбі і під час позакореневого підживлення.

Молібденові добрива потребують рослини на ґрунтах з кислою реакцією-дерново-підзолистих, сірих лісових, чорноземах опідзолених та вилугуваних. Вносять тоді ж як і цинкові, використовуючи молібденовокислий амоній, молібдат натрію та відходи промисло­вості.

Кобальтові мікродобрива ефективні на дерново-підзолистих, піщаних сірих лісових, чорноземах вилугованих та інших ґрунтах, що бідні на рухомий кобальт. Застосовують його при обробці на­сіння та для позакореневих підживлень.

Високоефективними є мікродобривана хелатній основі (Кристалони, Вуксал, Реаком, Розасоль, Розабор, Нутрівант тощо). Коефіцієнт використання мікроелементів 80-95 %, що в десятки разів більше ніж з мінеральних солей. Швидкість проникнення біогенних елементів в рослину через листкову поверхню теж набагато більша.

Сівба. Способи сівби. Основний спосіб сівби - пунктирний з шириною міжрядь 45 см. Дуже важливо дотриматися прямоліній­ності сівби. Використовують сівалки ССТ-12Б, ССТ-12В, ССТ-18В, пневматичні сівалки точного висіву СТВТ-12, СУПК-12А, УПС-12, Контур (Амацоне), Унісем, Мультикорн, Оптіма. Вони повинні забезпечити точне однозернове розміщення насіння в рядку. Механічні сівалки забезпечують точний висів при швидкості 4-6 км/год, пневматичні - при 7-8 км/год. Весь комплекс машин у буряківництві розрахований на чітке дотримання відстані між рядками - 45 см. Зміщення відстані між рядками призводить до вирізання рядків під час міжрядних розпушень і до втрат урожаю коренеплодів при збиранні.

Глибина сівби. На високоокультурених полях за високоякіс­ної підготовки ґрунту і достатнього забезпечення вологою глиби­на загортання насіння становить 2-3 см. В умовах нестійкого і недостатнього зволоження її збільшують до 3-4 см. Загортання насіння глибше 4 см призводить до зниження польової схожості. Насіння не проростає також при висіві в сухий і дуже розпушений шар ґрунту.

Відхилення від заданої глибини повинно бути не більше як на ± 0,5 см. Це забезпечить високу якість збирання. Будуть відсутні коренеплоди, де гичка обрізана недостатньо, або разом з гичкою відрізається значна частина го­ловки коренеплоду.

При збільшенні швидкості руху посівного агрегату вище реко­мендованої глибина загортання насіння зменшується, а рівномір­ність розподілу насіння по довжині рядка погіршується.

Норма висіву. Норму висіву встановлюють з врахуванням погодних і ґрунтових умов, окультуреності полів, посівних якостей насіння.

Коли визначають норму висіву насіння, то треба врахувати, що різниця між польовою та лабораторною схожістю може становити 15-35 %. Крім того, до змикання рядків втрачається 5-10 % вес­няних сходів. Для одержання високої врожайності на 1 га необхід­но перед збиранням мати 90 000 - 110 000 рослин, або 4,5-5,5 рослин на 1 м рядка. Рослини мають рівномірно розміщуватися в рядку, орієнтовно через 16-20 см.

Є два підходи щодо встановлення норми висіву: за відстанню між насінинами в рядку; за кількістю висіяних насінин на 1 м рядка.

Чим вища польова схожість і менший ризик негативних для сходів чинників, тим більша відстань між насінинами в рядку. При польовій схожості понад 70 %, насіння можна висівати на відстані 14-16 см в рядку. При цьому висівається 1,4-1,6 посівної одиниці. Відстань 17-18 см рекомендується тільки для кращих полів за польової схожості 80 %. При цьому висівається орієнтовно 1,2-1,3 посівної одиниці.

Якщо відстань між насінинами менша 14 см, дражоване насіння не використовують, бо воно дуже дороге. Верхньою межею кількості висіяних дражованих насінин вважають 159 000 шт./га, або 1,59 посівної одиниці.

Для висіву малих норм висіву дражованого насіння використовують однорядний диск, який забезпечує якісніший розподіл насіння в рядку.

Масова норма висіву цукрового буряку становить 2-10 кг/га насіння.

Слід враховувати, що із зниженням норми висіву насіння, а отже і густоти сходів, зменшуються можливості застосування механіз­мів на догляді за посівами, насамперед для боротьби з бур'янами. Для знищення бур'янів використовують переважно хімічний спосіб.

Якщо умови структури ґрунту і водного режиму несприятливі, рекомендується висівати інкрустоване "голе" насіння, а пізніше фо­рмувати густоту рослин механічним або ручним проріджуванням.

За низької польової схожості норма висіву збільшується, але не повинна перевищувати
300 000 клубочків на 1 га.

Поширені рекомендації згідно з якими на 1 м рядка висіва­ють наступну кількість насінин:

5,5...6- 9... 10 насінин - при сівбі на кінцеву густоту;

14-16 насінин - при механічному вздовжрядному проріджуванні;

> 16 насінин - при низькій культурі землеробства, застосуванні букетування, ручної прополки.

Кожне поле засівають за 1-2 дні, що забезпечує одночасні схо­ди і можливість якісного обробітку під час догляду.

Рішення про пересів дуже відповідальне. Пересіяні площі ма­ють нижчий потенціал урожайності на 20-25%. Пересівають лише при зменшенні густоти стояння рослин до 40 тис./га на початку травня або 35 тис./га в середині травня. Пересіву в кінці травня необхідно уникати.

Строки сівби. При визначенні строків сівби необхідно враховувати, що для проростання насіння потребує велику кількість води - 150-160 % від власної маси, а дражоване - до 200 %. Буряк цукровий має довгий вегетаційний період - 180-220 днів, що підвищує цінність ранніх строків сівби.

Сівбу починають з настанням фізичної стиглості ґрунту за те­мператури 5-6 °С на глибині 8-10 см. Така температура харак­терна для першої декади квітня. У пізні і сухі весни цукровий буряк сіють якомога раніше (одночасно з ранніми ярими зерновими культурами). У холодні і дощові весни сівбу проводять слідом за ранніми зерновими.

За даними Уладово-Люлинецької дослідної станції, оптимальними строками сівби цукрового буряку є кінець березня - перша декада квітня (до 12 квітня).

Залежно від метеорологічних умов, календарні строки сівби буряку можуть наступати в кінці березня і закінчуватися не пізніше 25 квітня.

Запізнення з сівбою на один день, порівняно з оптимальним строком, зменшує урожайність коренеплодів на 5-7 ц/га, на 5-6 днів-на 21-71 ц/га.

Перенесення строків збирання на пізніший період не компенсує зазначених втрат. Тому орієнтація на пізніші строки сівби заради зменшення забур'яненості недоцільна, особливо при застосуванні гербіцидів.

Переваги ранніх строків сівби значні. Сучасні сорти характеризуються високою стійкістю до цвітухи, тому остання вже не є перепоною для ранньої сівби.

Догляд за посівами. Ґрунт при сівбі ущільнюється котками сівалки. Проте в деяких випадках поле додатково коткують Це потрібно: коли ґрунт під час сівби був надто розпушений і після проходу сівалки утворилися жолобки; при грудочкуватій структурі ґрунту; при пізніх стро­ках сівби в пересушений грунт. Але ефективне коткування тільки тоді, коли його проводять вслід за сівбою.

Розглядаються два способи догляду за посівами:

1) агротехнічний з механічним розпушуванням ґрунту;

Дата добавления: 2014-12-17