Особливості вирощування картоплі за інтенсивною технологією 2 страница

Найбільше застосування має клас піретроїдів, який постійно удосконалюється фірмами-виробниками. Однак, масштабне використання їх створює умови для розвитку резистентних популяцій, крім того, недоліком є те, що ця група інсекти­цидів негативно реагує на високу температуру навколиш­нього середовища.

Поширені також інсекциди нового поколін­ня: класу фенілпіразолових сполук - регент, 2,5% к.е.; класу нікотиноїдів - конфідор, 20% в.р.к., актара, моспілан, каліпсо; та класу ацетамідних - банкол, 50% з.п. Ці препарати відмінні від попередньо зазначених інсектицидів за унікальністю механізму дії, не реагують на високі температури повітря, а низькі норми витрати знижують їх негативний вплив на навколишнє середовище.

У середині 90-х років створено трансгенні сорти картоплі, що ма­ють загальну назву «Новий лист», вегетативну масу яких не їсть жук. Вони містять природний білок, що захищає рослини від шкідника. Проте впровадження цих сортів справедливо обмежено до оста­точного встановлення їх нешкідливості для людського організму.

Значної шкоди насадженням картоплі завдають личинки трав­невого хруща та жука-ковалика (дротяника).

Личинки травневого хруща після першої та другої зимівлі починають під'їдати коріння в кущі, в бульбах вигризають круглі ямки з нерівними краями (бульби можуть пошкоджуватись на 60-70%).

Личинки жуків-коваликів (дротяники) у молодих рослин картоплі часто пошкоджують корені та кореневу шийку. Такі рослини в'януть, відстають у рості, а іноді всихають. Також личинки пошкоджують і бульби. Вони прогризають у бульбах м'якуш і роблять довгі нори. По­шкоджені бульби втрачають господарську цінність і часто загнивають при зберіганні внаслідок потрапляння в м'якуш бактерій та грибів.

Для боротьби з личинками травневого хруща та жука-ковалика бульби перед садінням обробляють препаратом престиж, який має інсектицидну дію.

Гербіциди для знищення бур'янів на посівах картоплі: Агрітокс, Буран, Гліфоган, Гліфосат 360, 2М-4Х, Домінатор 360, Зенкор, Пантера, Раундап, Стомп, Тарга Супер, Тітус, Ураган Форте 500, Фронтьєр 900, Фюзілад Супер, Шогун 100 та ін.

Фунгіциди для захисту картоплі від хвороб: Авіксил, Акробат МЦ, Антракол, Дітан М-45, Купроксат, Курзат Р, Метаксил, Ридоміл Голд МЦ, Танос, Татту, Фольпан, Хлорокис міді, Чемпіон та ін.

Препарати для знищення шкідників на посівах картоплі: Актара 25, Актеллік, Арріво, Банкол, Бі 58 новий, Бомбардир, Бульдок, Вантекс, Волатон 500, Данадим, Дантоп, Децис, Золон, Каліпсо 480, Кінмікс, Конфідор, Маршал, Моспілан, Номолт, Регент 25, Сонет, Сумі-Альфа, Фастак, Ф'юрі, Шерпа та ін.

Збирання врожаю. Ранню картоплю збирають до настання фізіологічної стиглості бульб.

Ранні сорти на насіння збирають у серпні, середньостиглі - в кінці серпня - до 15-20 вересня, пізньостиглі - до 1 жовтня. При зниженні середньодобової температури понад 7°С, різко збіль­шується пошкоджуваність бульб при збиранні.

За 10-15 днів до збирання картоплі скошують бадилля. Ґрунт швидше просихає, бульби менше уражуються хворобами.

Бадилля можна знищити хімічним способом. Це знижує за­хворювання, сприяє зміцненню шкірки бульб, прискорює фізіологічне дозрівання. На відміну від механічного скошування бадилля, яке припиняє наростання врожаю бульб, при хімічному знищенні продовжується інтенсивний відтік поживних речовин з ба­дилля в бульби, і цим самим збільшується врожайність. За 12-14 днів до збирання, кар­топлю обробляють реглоном
(2 л/га) або препаратом баста (З л/га).

При збиранні картоплі застосовують пряме комбайнування, комбінований, роздільний способи. При комбайновому збиран­ні застосовують потоковий (зразу на сортувальний пункт КСП-15Б) або потоково-перевалочний способи (бульби зберігають в тимчасових кагатах під соломою 2-3 тижні, а потім сортують і засипають на зберігання).

Комбінований спосіб: збирають копачем-валкоутворювачем УКВ-2 картоплю з двох рядків і укладають валок в 2 рядки наступні. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном ККУ-2 «Дружба», Е-665.

Роздільний спосіб застосовують при високій вологості ґрунту. Валки укладають не в міжряддя суміжних незібраних рядків, а на попередньо викопані бульби. Таким чином комбайн ККУ-2 підбирає викопану картоплю з двох, чотирьох або шести рядків.

Збирають картоплю і картоплекопалками: КТН-2В, КСТ-1,4А, КСТ-1,4-2 (на грядах).

Зберігання бульб. До часу закладання бульб на зберігання значна частина їх (30-40 %) пошкоджується. В середньому 18-20 % бульб пошкоджується при збиранні, 6 % - при перевезенні, 8 % - при сортуванні. Особливо сильно травмуються бульби при надмірному застосуванні азотних добрив, або коли бульби ще молоді, в холодну погоду. При зниженні температури від 13-15 °С до 7-8 °С механічні пошкодження збільшуються у 2-3 рази.

Для зниження втрат при зберіганні необхідно створити оптимальний водно-повітряний і температурний режим, захистити від попадання світла.

Оптимальною температурою в основний період зберігання є 1,5-2 °С для ранньостиглих і близько 3-4 °С для середньостиглих і 5-6 °С для пізньостиглих сортів за відносної вологості повітря 85-95 %.

Перед засипанням насінних бульб на зимове зберігання їх треба належно підготувати: просушити на сонці, а при можливості озеленити, витримавши на світлі два дні. Соланін, який утво­рився під дією світла, пригнічує розвиток грибків і бактерій.

Потім проводять сортування бульб з видаленням нестандар­тних за розміром, уражених хворобами і пошкоджених механі­чно та шкідниками.

При зберіганні картоплі в картоплесховищах, останні за 30-45 днів до закладання бульб дезінфікують розчином з розрахунку 35 кг хлорного вапна на 100 л води або розчином формаліну. За два тижні до завантаження насінної картоплі сховища білять свіжегашеним вапном з розрахунку 2 кг на відро води з додаванням до розчину 100 г мідного купоросу.

У картоплесховищах з природною вентиляцією насінні бульби зберігаються в засіках при висоті шару бульб 1,0-1,2 м для ранніх і 1,2-1,5 м для середньостиглих і пізньостиглих сортів. При активній вентиляції картоплесховищ висота насипу в засіках може збільшуватись до 3 метрів.

При зберіганні картоплі в кагатах їх обладнують системою припливно-витяжної вентиляції, встановлюючи душники й венти­ляційні решітки над каналами. Постійні кагати роблять шириною 2 м і довжиною не більше 15-20 м з поглибленням в ґрунт не більше
20 см. Картоплю з перезволожених ділянок та в роки надмірного випадання опадів під час збирання, зберігають в тимчасових і постійних кагатах за методом активної вентиляції. При цьому способі зберігання, картоплю кагатують після відокремлення на сортувальних машинах землі, рослинних решток, пошкоджених та явно уражених і хворих бульб.

Мокру картоплю попередньо вентилюють до повного обсихання бульб. Потім картоплю вентилюють у режимі охолодження. При цьому температура повітря, що подається вентилятором, не повинна бути вище температури в кагаті.

Необхідна температура в кагатах підтримується закриттям і відкриттям душників та товщиною солом'яного і земляного накриттів.

Особливості вирощування ранньої картоплі. Для ранньої картоплі найпридатнішими є легкі піщані та супіщані, а також суглинкові ґрунти. Проте вони повинні бути досить родючими і не перезволоженими. Слід враховувати ту особливість, що, крім загальної значної потреби картоплі в поживних речови­нах, ранні сорти починають їх інтенсивно використовувати значно раніше. Через півтора місяця після садіння рослини ранньої картоплі починають цвісти. На цей час бадилля досягає найбільшої маси, починається посилене бульбоутворення. Тому важливо дати рослинам легкодоступні елементи живлення якомога раніше.

Бульби перед садінням пророщують. У завчасно пророщених бульб прискорюються фази розвитку (з'явлення сходів, настання бутонізації та цвітіння). Крім того, створюються оптимальні умо­ви для формування листкової поверхні, що, в свою чергу, спри­чинюється до прискореного нагромадження врожаю, формування його товарного вигляду, збільшення в бульбах вітаміну С.

При пророщуванні бульб на світлі під їх шкіркою нагромаджу­ються отруйні речовини, які негативно діють на мікроорганізми. Як наслідок така картопля менше уражується хворобами після висаджування.

Найпоширенішим способом пророщування бульб є світловий. Він відносно простий і практично доступний кожному, хто хоче мати ранню продукцію молодої картоплі. Для цього потрібні світло, тепло і повітря. При цьому слід мати на 50-60 кг насінних бульб 1 м² площі. Оптимальна температура для пророщування 12-15°С (допускається коливання від 8 до 18°С).

Садивний матеріал для пророщування в приміщенні розкладають на підлозі у 2-3 шари (товщиною в одну бульбу кожен) або в ящиках з решітчастим дном (довжина 50-60 см, ширина 40-50 і висота 12-15 см). Термін такого пророщування ранніх сортів 30-40, середньостиглих 45-50 днів. Необхідно передбачити, щоб на бульби рівномірно падало розсіяне світло, яке стримує ростові про­цеси і сприяє формуванню коротких і товстих паростків. Для рівномірності освітлення, насіння періодично переміщують з нижніх шарів у верхні та навпаки. Цю роботу слід виконувати обережно, щоб не обламати паростків. Важливою умовою пророщування є відповідна вологість повітря у приміщеннях (85-90 %). Зниження її призводить до зайвої втрати бульбами вологи, підвищення актив­ності і поширення грибних та бактеріальних хвороб.

Бульби також пророщують у вологому середовищі. Для цього використовують торф, перегній, тирсу. їх вологість слід підтриму­вати на рівні 75-80 %. Температурний режим такий же, як при світловому пророщуванні - 12-15 °С. Прискорений розвиток рослин при цьому способі пророщування пояснюється тим, що в бульбах створюється коренева система. Завдяки цьому рослини швидше переходять на самостійне живлення, у коренях створюються специфічні сполуки, які необхідні для росту й розвитку стебел і листя. Крім того, коріння відіграє значну роль у мобілізації та використанні фосфору бульб і переміщення його в стебла.

На дно тари насипають прогрітий до 12 °С розпушений матеріал шаром 2-3 см. Потім кладуть бульби верхівковою частиною вгору та засипають тим же матеріалом так, щоб шар над бульба­ми не перевищував 2-3 см. Поверх першого шару в такому ж по­рядку кладуть другий і так до того часу, поки тара не буде заповнена. Термін пророщування у вологому середовищі - 15-20 днів. При цьому способі важливо простежити, щоб корінці й паростки не переросли. їх довжина не повинна бути більшою від діаметра бульби. Слід мати на увазі, що перерослі паростки й корінці лама­ються при вибиранні бульб для садіння.

При комбінованому способі бульби спочатку пророщують на світлі до утворення міцних зелених паростків, а потім - у торфо-крошці, перегної чи торфоперегної. Термін вологого пророщування в даному випадку скорочується до 7-10 днів.

Найпростішими способами передсадивної підготовки бульб є прогрівання в приміщенні (найчастіше в тарі) як без освітлення, так і з його застосуванням. В останньому випадку бульби переважно пров'ялюють. Для цього протягом 5-15 днів їх витримують тонким шаром у приміщенні чи навіть на відкритому повітрі за температури 12-15 °С.

Висаджувати ранню картоплю найкраще одночасно з сівбою ранніх зернових. Поява вчасних і дружніх сходів обумовлюється вирівняністю садивного матеріалу і глибиною його загортання. Вона повинна бути в межах 5-7 см.

Значну увагу слід приділити густоті садіння. Адже загущене садіння, особливо ранньої картоплі, відіграє важливу роль: раніше починається бульбоутворення, бульби раніше дозрівають, у них підвищується вміст крохмалю. Цілком закономірно, що при загущеному садінні дещо знижується врожай у розрахунку на один кущ, однак збір бульб і запаси крохмалю на одиниці площі збільшується. Для західного регіону України оптимальною густотою ранньої картоплі є 550-600 кущів на 0,01 га. Садити найкраще за схемою 70 х 20-25 або 60 х 25-30 см. Великі бульби висаджують дещо рідше ніж дрібні.

Збирати ранню картоплю починають ще до її визрівання. Товарними картоплинами вважають ті, величина яких за найбільшим діаметром становить не менше 3 см і маса -
30 г.

Скошувати бадилля на ранній картоплі перед копанням основної продукції можна не раніше, як за один день. Адже недозрілі бульби збирають в той час, коли врожай щоденно інтенсивно наростає. Тому щодня викопують стільки картоплі, скільки можна реалізувати впродовж 1-2 днів після збирання.

Для ранньої вигонки рекомендують такі сорти картоплі: Кобза, Посвіт, Зов, Краса, Божедар, Бородянська рожева та ін.

Щоб одержати урожай ранньої картоплі 10-20 червня, необхідно покласти на пророщування бульби ранніх сортів в середині березня.

Вирощування картоплі на торфових ґрунтах. Вирощування картоплі на торфовищах дозволяє оздоровити садивний матеріал, підвищити його врожайні якості. Бульби, вирощені на торфових ґрунтах, дають на мінеральних ґрунтах урожай на 35-
50 ц/га більший, ніж насіннєві бульби, одержані з мінеральних ґрунтів.

Кращими попередниками є озимі зернові культури і льон, багаторічні трави.

Після збирання попередника поле орють на глибину 27-30 см. Через 10-14 днів після появи сходів бур'янів проводять поверхневий обробіток, використовуючи для цього важкі борони, культиватори, дискові знаряддя. Таким чином можна знищити 3-4 хвилі пророслих бур'янів.

Весною поле боронують. Садять картоплю дещо пізніше, ніж на мінеральних ґрунтах, при досягненні температури ґрунту на глибині 12 см не менше 8-9°С. Густота садіння для товарних посівів 60-65 тис. кущів на 1 га, насінних - 70-90 тис./га.

Азотних добрив не вносять. Під оранку використовують фосфорні і особливо калійні добрива (Р₆₀К_120-150).

Догляд за посівами такий же, як і на мінеральних ґрунтах.

Вирощування картоплі на торфових ґрунтах пов'язане з певним ризиком. Її можуть пошкодити пізні приморозки у фазі бутонізації. Рослини чорніють і не формують урожаю бульб.

Вирощування картоплі на грядах. Цей спосіб вирощування картоплі забезпечує кращий водно-повітряний режим. Гряди повільніше, ніж гребені, зволожуються і пересихають. Краще боротися з бур'янами методом присипання ґрунтом. Коренева система при міжрядних обробітках менше пошкоджується. Таким способом рекомендується вирощувати картоплю па легких супіщаних, а також па перезволожених ґрунтах.

Восени проводять глибоку оранку, створюючи добрі передумо­ви для розвитку кореневої системи і наростання бульб. Глибока оранка (27-30 см) полегшує комбайнове збирання. Передпосівний обробі­ток ґрунту проводять переобладнаним культиватором КРН-4,2 з нарізанням гребенів і одночасним внесенням добрив. Локальне внесення сипучого гнойового компосту проводять переобладнаним РОУ-6 на поверхню між гребенями. При розпушенні основи гряди на 30-40 см одночасно вносять аміачну воду.

Садять саджалкою КСМ-6, переробленою за схемою 110x30 см, або саджалкою СКМ-ЗА.

У гряді висаджують два рядки на відстані 25-30 - до 40 см. Між бульбами в рядку відстань 40-60 см. Глибина садіння 8-10 см. Ширина міжрядь -140 см. Бульби повинні мати 80-120 г. По центру гряди навесні проводять глибоке розпушування (щілювання) на глибину 45-60 см.

Догляд звичайний. Якщо поле забур'янене, то проводять декілька міжрядних обробітків, поступово присипаючи бур'яни в міру їх відростання В умовах чистого від бур'янів поля обробляють за "голландською технологією", тобто після появи сходів висотою 5-6 см, гряду остаточно формують шнековим підгортачем.

Норма садіння 30-35 - 45-50 тис бульб на 1 га.

Для грядової технологи потрібна така техніка:

1. КРН-4,2 - замість тукових банок ставлять бункер для локального внесення добрив і формування гряд

2. Розпущувач-щілювач для передпосадкового розпушення гряди і післяпосадкового розпушення міжрядь

3. Саджалка, переобладнана на 110x30 см

4. Культиватор дисково-лаповий для міжрядного обробітку картоплі на грядах Міжряддя обробляються широкими (520 мм) лапами, а гряда формується дисками

5. Культиватор шнековий, формує гряди активними робочими органами у вигляді шнеків-лопатей правої і лівої навивки

Вирощування картоплі за голландською технологією. Технологія забезпечує врожайність 400 ц/га і більше Необхідно дотримуватись чергування культур у сівозміні, повертатись на одне і те ж поле не раніше, ніж через 4 роки Вміст гумусу в ґрунті не нижче 2 % Органічні добрива (40-50 т/га) вносяться під попередник або перед зяблевою оранкою Норма внесення мінеральних добрив висока N_100-140 Р_120-150 К_180-220.

Навесні важкими боронами (БЗТС-1,0) закривають вологу Перед садінням ґрунт обробляють вертикальною фрезою (КВФ-2,8, КВФ-4, КФГ-3,6) на глибину 10-12 см Ці агрегати за один прохід добре розпушують ґрунт, вирівнюють і прикотковують поверхню

Насіння в Голландії використовується менших розмірів - 35-55 мм На 1 га висаджують 45-50 тис бульб, або приблизно 2,5 т/ га Відстань між бульбами 22-24 см, ширина міжрядь - 75 см Загортається насіння мілко на глибину 6 см, бо пізніше на гребінь насипається ґрунт. Важливо, щоб бульби знаходились на однаковій глибині, що сприяє одночасній появі сходів і дружному утво­ренню стебел На 1 га має бути 300 тис стебел.

Догляд за посівами полягає у формуванні (підгортанні) гребенів за допомогою фрези КФМ-2,8 Насипається шар розпушеного ґрунту (5-6 см) і утворюється гребінь висотою до 25 см. Площина вершини становить 15-20 см, а висота ґрунту над бульбами - 10-12 см. Формують гребені через 14-16 днів після садіння, коли можна максимально знищити бур'яни.

Після створення розпушеного гребеня голландська технологія ніяких механічних обробітків міжрядь не передбачає. Гербіциди при необхідності вносять тільки під середньостиглі і пізньостиглі сорти. Насипання ґрунту дозволяє ранньостиглим сортам само­стійно перемогти бур'яни. Бур'яни виходять на поверхню тільки в другій половині вегетації, після цвітіння картоплі.

Отже, крім обов'язкового дотримання всіх агротехнічних вимог, основна перевага голландської технології полягає в тому, що зменшується кількість міжрядних розпушувань (а отже, і пошкодження кореневої системи), створюється розпушений гребінь (а не запресований, що одержуємо при використанні лап-підгортачів) і кращі умови для наростання бульб.

Під час вегетації посіви обробляють від шкідників і хвороб.

На насінних ділянках при досягненні у 70-75 % бульб розмірів садильних фракцій проводять десикацію реглоном. Через два тижні, коли в бульб огрубіє і зміцніє шкірка, урожай збирають. Для захисту від травмування бульб, всі робочі органи агрегатів покриті гумою.

Картопля на чіпси. Чіпси - це тонкі (завтовшки 1,0-1,27 мм) картопляні скибочки діаметром 35-45 мм. Вміст води в чіпсах становить 2%, олії - близько 30%.

Для одержання чіпсів високої якості необхідно, щоб бульби відповідали певним вимогам щодо розміру, форми, щільності, глибини заглиблення вічок, вмісту сухої речовини, редукованих цукрів.

Так встановлено, що бульби з вищою об'ємною масою дають більший вихід чіпсів при меншій витраті олії. Для виробництва 1 кг чіпсів потрібно 4-5 кг картоплі.

Для збільшення виходу чіпсів вміст сухої речовини повинен бути якомога вищим, не менше 20 %.

Вміст редукованих цукрів вище допустимої норми викликає потемніння м'якуша при смаженні.

Кращі сорти, що відповідають основним характеристикам для виготовлення чіпсів - це Зарево, Дзвін, Фантазія, Сатурна, Карлет та, Леді Розета. Для виробництва чіпсів використовують сорти, які мають гармонійне поєднання зазначених вище властивостей.

Агротехніка вирощування картоплі для виробництва чіпсів має деякі особливості. Вони зумовлені високими вимогами до якості бульб. Бульби не повинні бути пошкоджені шкідниками (дротяник, личинка травневого хруща, медведки), хворобами (фітофтора, мокра, суха кільцева гниль, плямистість), механічно (при збиранні, транспортуванні).

Тому обов'язковою умовою агротехніки є вибір такого попере­дника у сівозміні, що запобігає розвитку хвороб та шкідників. Найкращими попередниками для чіпсової картоплі є озимі зернові (жито, пшениця). Після цих культур поле рано звільняється, що дає змогу провести боротьбу з бур'янами, нагромадити в ґрунті поживні речовини.

Ефективним є вирощування сидеральних культур. Післяжнивні посіви редьки олійної, гірчиці білої, суріпиці, ріпаку дають 100-200 ц/га і більше зеленої маси, яку необхідно приорати у жовтні. Це покращує структуру ґрунту, сприяє знищенню нематоди та ін.

Система удобрення чіпсової картоплі майже не відрізняється від удобрення при вирощуванні продовольчої картоплі. Проте є більш жорсткі вимоги до вмісту хлору в мінеральних добривах (калійна сіль, хлористий калій). Потрібно використовувати калімагнезію.

Особливе значення мають органічні добрива, так як при внесенні тільки мінеральних добрив знижується вміст сухої речовини, а використання органіки нормалізує вміст сухих речовин.

Обов'язковим для одержання якісної чіпсової картоплі є внесення мікроелементів. Для підвищення крохмалистості бульб проводять позакореневе підживлення 1-2 % водним розчином сульфату марганцю (400 л/га), а щоб запобігти ураженню бульб паршею, необхідно внести позакоренево 1-1,5 % водний розчин борної кислоти (400 л/га). Ефективним є внесення кристалонів.

Садивний матеріал обов'язково повинен бути протруєний. Якщо є небезпека ураження бульб ґрунтовими шкідниками, обов'язково протруйник повинен мати також інсектицидну дію.

Садіння бульб повинно проводитись в оптимальні строки. При передчасному садінні частина висаджених бульб загниває, паростки уражуються ризоктонією. На висаджених бульбах можуть утворюватися дітки.

Садіння в перезволожений, непрогрітий ґрунт - головна причина зрідження сходів. При недостатній густоті сходів збільшиться фракція бульб діаметром понад 65 мм, що є небажаним для виро­бництва чіпсів. Тому чіпсову картоплю потрібно садити не раніше, ніж коли температура ґрунту на глибині 10 см досягне 8°С.

Густота садіння повинна бути диференційованою залежно від стеблеутворючої здатності сорту. Мінімальна кількість стебел на 1 га повинна становити 200 тис. Догляд за насадженнями загальноприйнятий. Є підвищені вимоги до рівня забур'яненості. Не допускається запирієння насаджень, так як пирій пошкоджує бульби, що є недопустимо для чіпсової картоплі.

Більшість чіпсових сортів є не фітофторостійкими. Тому захист від хвороб потрібно проводити кожні 10-12 днів від початку появи грибкових хвороб.

Перед збиранням обов'язковим є знищення бадилля подрібнювачем або хімічним способом (реглон 2-2,5 л/га, хлорат магнію 25-30 кг/га). Після цього залишають бульби на 5-6 днів для дозрівання.

Збирають бульби за температури ґрунту не нижче 8 °С. Це обумовлюється тим, що за температури нижче 8 °С зростає вміст редукованих цукрів.

При збиранні та перевезенні бульб треба запобігати їх травмуванню. Дуже важливо, щоб під час збирання бульби не пошкоджувались механічно, не обдирати шкірку. Якщо нехтувати цими вимогами, значно збільшується частка втрат урожаю внаслідок передчасного загнивання.

Оскільки температура зберігання чіпсової картоплі (8 °С) дещо вища, ніж продовольчої (2-6 °С), то закладання пошкоджених бульб на зберігання не допускається. Взагалі чіпсову картоплю можна закладати на зберігання тільки в спеціальних картоплесховищах, обладнаних комп'ютерним контролем режиму температури (8 °С) та вологості (80-90 %).

Питання для самоконтролю:

1. Дати характеристику попередникам картоплі.

2. Система обробітку ґрунту (основного, весняного) при вирощуванні картоплі.

3. Система удобрення картоплі. Назвати найкращі калійні добрива під картоплю.

4. Підготовка бульб картоплі до садіння. Сорти картоплі для зони Степу.

5. Спосіб садіння і глибина загортання бульб картоплі. Строки і густота садіння.

6. Обробіток міжрядь картоплі. Хімічний метод боротьби з бур'янами.

7. Основні хвороби картоплі. Захист картоплі від хвороб.

8. Основні шкідники картоплі. Захист картоплі від шкідників.

9. Збирання врожаю бульб картоплі.

10. Вирощування ранньої картоплі.

Задачі:

1. Картоплю посаджено з міжряддями 70 см та нормою 28 ц/га. Встановити відстань між бульбами в рядку, якщо середня маса їх становить 50 г.

2. Визначити біологічну врожайність картоплі, якщо площа живлення однієї бульби
30 х 70 см. Всі рослини сформували по 4 стебла, на кожному з яких є по три бульби середньою масою 70 г.

3. На 1 м довжини рядка посаджено три бульби картоплі з середньою масою 70 г. Ширина міжряддя 70 см. Визначити норму садіння бульб.

4. Картоплю висаджено за схемою 35 х 70 см. Скільки витрачено садивного матеріалу на 1 га, якщо середня маса 1 бульби 65 г?

5. На 1 м довжини рядка посаджено 4 бульби картоплі. З кожної бульби виросте 4 стебла. Чи буде сформовано оптимальну густоту стеблостою, якщо оптимальна густота стебел 200 тис./га?

Дата добавления: 2014-12-17