Т. 13: Філософія культури

Мета: вивчити культуру як предмет філософського осмислення; філософське поняття культури, її структуру та основні функції. Розглянути проблему взаємодії культури і природи. Проаналізувати механізм відтворення і розвитку культури в звичаях, нормах, традиціях. Розглянути проблематику взаємозв’язку культури та цивілізації.

Основні поняття: культура, цивілізація, культ, звичаї, криза культури, попкультура, контркультура, елітарна культура, антикультура, національна культура, духовна і матеріальна культура, інтелігентність, суспільний ідеал, криза культури.

План лекції:

1. Філософське поняття культури. Теорії культури.

2. Структура культури.

3. Атрибутивні ознаки і властивості культури.

4. Культура і цивілізація. Проблема кризи культури.

Семінар:Культура і цивілізація:

1. Сутнісні принципи культури.

2. Культурний час, простір і рух.

3. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи розвитку.

4. Проблема кризи сучасної культури в провідних концепціях ХІХ-ХХ ст.

Методичні вказівки до семінару:

1. Відповідаючи на перше запитання студент має назвати сутнісні початки культури. Перше джерело культурного зростання виникає на ґрунті природи, в її освоєнні та боротьбі з нею. Культура постійно долає природу і в цій боротьбі розвивається. В той же час, культура не може повністю звільнитися від природи, адже повне звільнення від природи приводить культуру до загибелі. Другим витоком буття культури є творча діяльність людини. Через культуру людина зростає, саморозвивається і тим самим розвиває культуру. Але діяльність людини може бути і фактором загибелі культури, коли людина перестає творити, тоді культура перетворюється на мертву форму.

2. Як усяке суще культура існує в часі і просторі, але для неї існує культурний час і простір. Не існує єдиного культурного часу, він складається з часу історичного, соціального та часу людського буття. Існує два уявленні про розвиток часу: лінійний та циклічний. Соціальний простір – єдність матеріальних та ідеальних речей і процесів. Існує декілька видів культурного простору: зовнішній та внутрішній. Окремо варто виділити простір національної та світової культури. Культурний рух є саморухом культури, її соціальним розвитком, що єднає індивідуальний та історичний розвиток.

3. Студент має пояснити зміст понять культура та цивілізація. Варто зрозуміти, що в широкому сенсі поняття цивілізація і культура тотожні, вони означають увесь неприродний, мовно-символічний світ створений діяльністю людини. Але існує інше бачення згідно якого цивілізація – це певний рівень розвитку культури, який передбачає наявність державності, письма, техніки, тощо. Тобто, культура є втіленням духу народу, а цивілізація виникає, коли на перше місце виступають формальні структури суспільства. При такому підході кожна культура рано чи пізно перетворюється в цивілізацію і зрештою гине.

4. Необхідно пояснити, що мають на увазі сучасні філософи під поняттям криза культури. Мова йде не лише про занепад високої культури минулого і панування попкультури. Філософія життя бачить кризу культури в пануванні раціоналізму, науки і техніки над проявами життя. Чимало філософів говорять про неприпустимо велику владу людини над сущим, життям, що викликає такі деструктивні сили, які неможливо зупинити і які знищують саму культуру, людство, планету.

Питання для самостійної роботи:

1. Поясніть «історичність» культури.

2. Співвідношення культури і природи.

3. Проблема смислу культури.

4. «Масова культура» і «елітарна культура»: аспекти взаємодії.

5. Взаємозвязок матеріальної та духовної культури.

Методичні рекомендації до самостійної роботи:

1. Необхідно зрозуміти, що кожна культура історично зумовлена. Вона завжди «прив’язана» до конкретного історичного часу і простору. Історичність культури означає її розвиток як певної специфічно соціально-історичної індивідуальності (Хейзінга). Така позиція протистоїть підходу згідно якому культура – це певна органічність, що розвивається як природний організм (Шпенглер).

2. Усвідомте, що у своїй взаємодії з природою культура проходить три етапи: залежність від природи, гармонію з природою і панування над природою. Природа завжди виступає для культури джерелом культурного зростання, адже культурні форми завжди містять творчо перероблений природний матеріал. Окрім цього, природність є ідеалом гармонійності, міри й пропорції, які втілюються в культурі. На сучасному етапі людина досягнула повної влади над природою, але це домінування стає джерелом культурних потрясінь та гуманітарної катастрофи.

3. Варто нагадати, що культура – це ціннісно-смисловий універсум створений людиною. Одна з функцій культури полягає в продукуванні сенсів, ідей, норм, речей. Але виправдано, окрім цього, поставити запитання про загальний сенс культури, тобто про її головне призначення. Сенсом культури є протидія хаосу антикультури, створення нових культурних форм і змістів, творення і підтримка людини як культурної істоти, перетворення природи, реалізація задумів та діяльності людини. Зрештою сенсом культури є людина, що створює культуру.

4. В межах культури прийнято виділяти масову та елітарну культуру. Попкультура – це культура більшості, яка задовольняє потреби й інтереси значної кількості людей. Як правило, ці потреби не виходять за межі буденності. Натомість елітарною називають культуру незначної меншості, яка виділяється із загальної маси своїми культурними потребами та можливостями. В попередні епохи різниця між цими двома видами культур була відчутною, бо вони співпадали з соціальною структурою суспільства. При цьому взаємовплив культури еліт та народної культури був відчутним фактором їх розвитку. В наш час попкультура є пануючою у зв’язку з відсутністю окремого класу – носія вищих культурних цінностей. Тепер елітарною, як правило, називають культуру кількісно незначних груп, наприклад, естетів-інтелектуалів, які мало впливають на загал.

5. Культура в своєму класичному розумінні має духовний та матеріальний виміри. Духовною є культура, що виникає в результаті неутилітарної діяльності людини і призначена задовольняти її духовні потреби. До класичних проявів духовної культури варто віднести мистецтво, релігію, мораль. Матеріальна культура виникає як результат задоволення утилітарних потреб людини: економіка, господарство, техніка. В той же час варто знати, що не існує духовної та матеріальної культури в чистому вигляді. В культурі існують чимало прикладів їх активної взаємодії. Наприклад, наука містить в собі суттєвий духовний компонент − прагнення до осягнення і розуміння світу, і одночасно має важливу матеріальну складову − створення фундаментальних досліджень для народного господарства і техніки. Загалом взаємозв’язок духовного і матеріального в житті людини і суспільства є нерозривним. Практично не існує духовних предметів, які б не мали матеріальної форми. Так само матеріальна культура зрештою є підгрунтям для духовного розвитку людства.

Питання для перевірки знань:

1. Проаналізуйте прояви і причини кризи сучасної культури.

2. Поясніть в чому полягає людинотворчий вимір культури.

3. Як співвідносяться в людині загальна та внутрішня культура?

4. Охарактеризуйте культуру мислення та культуру почуттів.

5. Роз’ясніть сенс понять «контркультура», «субкультура» (на прикладі «хіппі», «готи», «емо» та ін.).

Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:

1. Сучасна культура і цивілізація: конфлікт чи єдність?

2. Куди цивілізаційно прямує Україна?

3. Що значить бути культурним?

4. Майбутнє людської цивілізації.

5. Де межа і в чому критерій між духовною та матеріальною культурою?

6. Марксизм зазначає, що в класовому суспільстві культура поляризується, набуває класового характеру. Чи є в культурі ек­сплуататорських класів загальнолюдський зміст та загальнолюд­ські цінності?

7. Проаналізуйте наведені визначення поняття «культура». Визначте переваги та недоліки наступних визначень:

а) культура - це все створене людьми у процесі фізичної та розумової праці для задоволення різноманітних матеріаль­них та духовних потреб суспільства;

б) культура - це сукупність матеріальних та духовних цін­ностей, а також способів їх створення, вміння використову­вати їх для прогресу людства та передача від покоління до покоління;

в) культура - це сукупність ідей, що переходять від індивіда до індивіда шляхом символічних дій. слів або наслідування;

г) культура - це сума всіх видів діяльності людей, звичаїв, вірувань, знань;

д) культура - це така поведінка людини, якій вона навчила­ся, а не наслідувала генетично.

Робота з першоджерелами:

Дата добавления: 2014-12-17