Розділ ііі функціональне зонування інтер’єрів різних типологічних груп

Друга частина альбому включає три в цілому однотипні завдання, що спрямовано на розвиток та закріплення знань та навичок в галузі розробки проектної концепції та її втілення на етапі ескіз-ідеї. В порівнянні з завданнями Розділу ІІ наступні завдання додатково потребують базових знань в галузі типології інтер’єрів, вміння працювати з відповідною нормативною та довідниковою літературою за типами будівель та приміщень. Склад завдань в цілому, з деякими доповненнями, є аналогічним до завдань Розділу ІІ.

Склад роботи:

- вихідний план приміщення;

- перелік зон процесів, схема-граф функціонального зонування;

- габарити зон процесів

- функціонально-планувальна схема приміщення

На першому етапі виконання роботи слід викреслити за допомогою креслярських інструментів вихідний план приміщення. Цей план входить до складу завдання. Робота виконується в масштабі 1:100.

На другому етапі на основі переліку зон процесів, даного в завданні, складається схема-граф функціонального зонування приміщення. Метою цієї роботи є визначення необхідних зв’язків між зонами процесів. Завдяки ціьому надалі під час розробки функціонально-планувального рішення вирішується питання взаємного розташування окремих зон в просторі (на плані приміщення). На схемі-графі слід додатково, крім позначення окремих зон процесів, виділяти структури «верхнього рівня» – функціонально-планувальні зони, підзони та/або просторові елементи інтер’єру (поверхи абощо). Схема-граф виконується з використанням креслярських інструментів.

На третьому етапі досліджуються габарити зон процесів, що входять до завдання. Визначається склад меблів та обладнання, їх робочих зон, приймається взаємне розташування меблів та обладнання та на основі цих даних з урахуванням необхідних проходів визначаються окремо габарити кожної зони процесу. Результатом роботи є схематичний масштабний рисунок (М1:50) кожної із зон процесів із зазначенням габаритних розмірів. Робота виконується в олівці «від руки», без використання креслярських інструментів. Допускається використання лінійки для розмітки та контролю розмірів рисунку.

На четвертому етапі на основі схеми-графа та габаритних рисунків зон процесів виконується функціонально-планувальна схема приміщення. Для цього окремі зони процесів розміщуються на плані приміщення з урахуванням необхідних проходів. Розміщення зон відносно входу та їх взаємне розташування визначається на основі схеми-графу. Робота виконується в олівці «від руки», без використання креслярських інструментів, в масштабі 1:50. Допускається використання лінійки для розмітки та контролю розмірів рисунку.

Слід окремо зазначити, що функціональне зонування передбачає розміщення в просторі лише функціональних зон, а не приміщень. Функціональні зони – це певна абстракція, що використовується з метою розділити в процесі роботи такі завдання, як функціональне зонування та планування, тобто виділення в просторі конкретних одиниць – приміщень. Таким чином, в результаті функціонального зонування отримуємо умовну план-схему цілісного простору, де вказано лише розміщення окремих зон. В подальшому, в процесі планування, деякі з цих зон можуть бути виділені за допомогою різних типів перегородок (стаціонарних будівельних чи меблевих, мобільних тощо), а деякі можуть залишитись в межах єдиного простору. Процес планування приміщення детально розглядається в Частині ІІ цих методичних вказівок, а робота з функціонального зонування, яка входить до цього завдання, не включає задачі розміщення перегородок, дверей тощо (хоча створює умови для дослідження можливості такого розміщення).

Дата добавления: 2014-12-17