Контрольні питання

ТЕСТИ

1. Найдавнішими писемними документами є:

- актові книги;

- книги Руської (Волинської) метрики;

- грамоти періоду Київської Русі;

- реєстри;

- збірки привілеїв.

2. Литовська метрика містила:

- вхідні документи канцелярій місцевих установ;

- тестаменти;

- грамоти різного змісту;

- акти, видані від імені великого князя;

- богослужебні книги.

3. Руська метрика - це:

- книги Неодмінної ради;

- реєстр документів зовнішньополітичної діяльності;

- друга назва Коронної метрики;

- структурна складова Коронної метрики;

- грамоти періоду Київської Русі.

4. Утворення «Генеральной Малороссийской архивы» по-
в'язане з:

- скасуванням гетьманського правління 1764 року;

- указом Сенату 1781 року;

- відновленням Другої Малоросійської колегії;

- діяльністю Малоросійської колегії;

- наказом Петра І 1700 року.

5. Архів Коша Нової Зопорозької Січі:

- один з фамільних архівів Гетьманщини;

- документальна колекція одного з наукових товариств;

- утворений у результаті діяльності Київської архео-
графічної комісії;

- це унікальний документальний комплекс XVIII ст.;

- єдиний державний архів Запорозької Січі.

6. Заснування історичного архіву у Львові пов'язане з необхід-
ністю збереження:

- документів архіву митрополитів Української греко-ка-
толицької церкви;

- документів жупаністських архівів;

- документів архівів консисторій;

- актових книг ліквідованих гродських і земських судів;

- тестаментів.

7. Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
пов'язане з діяльністю:

- Археологічного інституту;

- губернських учених архівних комісій;

- Київської археографічної комісії;

- Головної архівної комісії;

- Історичного товариства Нестора-літописця.

8. Одним з комплексів документів Харківського історичного
архіву є:

- матеріали Литовської метрики;

- документи Старої Гетьманщини;

- документи церковних архівів;

- магнатські архіви;

- матеріали Руської (Волинської) метрики.

9. Серед приватних документальних зібрань ХІХ ст. широко
знаним і найважливішим у науковому відношенні є архів:

- М. Маркевича;

- О. Лазаревського;

- А. Чепу;

- Д. Дорошенка;

- Д. Самоквасова.

10. Одним із завдань губернських учених архівних комісій було:

- опрацювання матеріалів ліквідованих установ кінця
III-XIX ст.;

- створення історичних архівів;

- розбирання справ і документів, призначених до знищен-
ня в губернських і повітових архівах різних відомств;

- створення Археологічного інституту;

- впорядкування архіву колишньої Малоросійської колегії.

11. Згідно з наказом отамана С. Петлюри від 06.10.1919:

- заснувати бібліотечно-архівний відділ;

- заборонялось знищувати військово-історичні документи;

- передбачалось створити Музей-архів визволення України;

- передбачалось заснувати Головний військово-історичний
архів;

- визначались основні завдання Культурно-освітньої управи
Генерального штабу Армії Української Народної Рес-
публіки.

12. Крайовий державний архів було засновано 1907 року у:

- Львові;

- Чернівцях;

- Тернополі;

- Києві;

- на Закарпатті.

13. В роки Другої світової війни архіви України вивозили до
міста:

- Тбілісі;

- Златоуста;

- Алма-Ати;

- Ташкента;

- Харкова.

14. Архівістика - це:

- архівні документи, що стосуються історії України
і українського народу;

- сукупність методів виконання комплексу послідовних
і взаємопов'язаних робіт з архівними документами;

- встановлена законодавчими та нормативно-правовими
актами сукупність норм і правил, що регламентують діяль-
ність архівних установ;

- архівознавство та архівна справа в їх єдності;

- система наукових термінів, яка відображає сутність
архівознавства та архівної справи.

15. Архівознавство - це:

- прикладна галузь знань, що вивчає засоби оптимізації
температури та вологості в приміщеннях архівів;

- галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові,
політико-правові, культурологічні та техніко-економічні
аспекти організації зберігання архівних документів та ви-
користання їх інформації;

- комплексна система знань, що вивчає теорію, історію
і практику архівної справи, її правові та економічні
засади;

- спеціальна архівознавча дисципліна, що вивчає те-
орію, методику і практику пошуку архівної інфор-
мації;

- спеціальна історична дисципліна, що займається вве-
денням писемних джерел до наукового і практичного
суспільного обігу, включаючи їх пошук, відбір, наукове
описування та публікування.

16. Система архівних установ - це:

- сукупність центральних державних архівів України;

- сукупність архівів та архівних підрозділів;

- те саме, що й мережа архівних установ;

- архівні відділи міських рад;

- сукупність місцевих архівних установ.

17. Спеціально уповноваженим центральним органом вико-
навчої влади у сфері архівної справи та діловодства є:

- Український науково-дослідний інститут архівної спра-
ви та документознавства;

- Державний комітет архівів України;

- Кабінет Міністрів України;

- Національна академія наук України;

- Верховна Рада України.

18. Український науково-дослідний інститут архівної справи
та документознавства здійснює, зокрема:

- управління архівною справою;

- формування Національного архівного фонду;

- законодавче забезпечення архівної справи;

- розроблення теоретичних і методичних проблем архіво-
знавства;

- зберігання і користування документами архівів.

19. Основні питання, пов'язані з функціонуванням державних
архівів, регулює:

- Закон України «Про охорону та використання пам'яток
історії та культури»;

- положення про державний архів;

- Закон України «Про Національний архівний фонд та
архівні установи»;

- «Основи законодавства про культуру»;

- паспорт архівної установи.

20. «Державний реєстр національного культурного надбання»
призначений для обліку:

- колекційних та архівних фондів бібліотечних відділів
рукописів;

- архівних зібрань центральних державних архівів України;

- документів Національного архівного фонду;

- кінофотофонодокументів;

- документів архівного фонду Національної академії наук
України.

21. Центральний державний історичний архів України, м. Київ:

- призначений для тимчасового зберігання документів з по-
дальшим їх переданням до Державного комітету архівів;

- містить документи до 1917 року;

- містить документи, пов'язані з історичним минулим
м. Києва;

- комплектується сучасними розробками в галузі історії
України;

- виконує функції управління державними архівами
України.

22. Національний архівний фонд - це:

- те саме, що й архівна україніка;

- частина документів державного архіву;

- сукупність архівних документів, що відображають історію
духовного і матеріального життя українського та інших
народів, мають культурну цінність і є надбанням україн-
ської нації;

- сукупність документів приватних архівів;

- документальні комплекси, що утворились у різні істо-
ричні періоди на теренах сучасної України.

23. Особливо цінні та унікальні документи:

- це документи, що містять інформацію про найважливі-
ші події, факти і явища в житті суспільства і є складо-
вою Національного архівного фонду;

- зберігаються лише в приватних архівах;

- це документи архівної україніки і зберігаються за кор-
доном;

- документи колишніх партійних архівів;

- становлять фонди Національної академії наук України.

24. Архівна україніка - це:

- офіційні документи сучасних державних установ, органів
державної влади та самоуправління;

- архівні документи, пов'язані з Україною, що зберігають-
ся за її межами;

- документи стосовно українського народу, що зберігають-
ся в приватних архівах;

- рукописні книги, зібрання історичних документів;

- колекції рукописів і документів, зібраних іноземцями.

25. Нормативним документом, що визначає статус і функції
державних архівів, є:

- положення про державний архів;

- паспорт державного архіву;

- Закон України «Про Національний архівний фонд та
архівні установи»;

- «Основи законодавства про культуру»;

- «Положення про державну реєстрацію документів
Національного архівного фонду».

26. Базовою класифікаційною одиницею організації документів
в межах архівного фонду є:

- архівний фонд;

- справа;

- окремий документ;

- опис;

- колекція.

27. Експертиза цінності документів:

- має на меті розроблення теорії та методики описування
документів;

- розробляє критерії виявлення інформації про документи,
а також самих документів;

- це визначення на підставі чинних засад і критеріїв куль-
турної та практичної цінності документів;

- призначена для визначення хронологічних меж фондів
особового походження;

- призначена для відтворення первинної документної
інформації в довідковому апараті.

28. Експертно-перевірні комісії діють, зокрема, в:

- архівних підрозділах районних державних адмініс-
трацій;

- особових архівах;

- державних архівах;

- Державному комітеті архівів України;

- міністерствах і відомствах.

29. При проведенні експертизи цінності документів засто-
совують:

- схеми організації фонду;

- переліки документів;

- схеми систематизації документів;

- номенклатури справ;

- архівні довідники.

30. Державній реєстрації підлягають:

- документи, віднесені експертизою їх цінності до
Національного архівного фонду;

- лише унікальні та особливо цінні документи;

- лише архівна україніка;

- номенклатури справ;

- архівні довідники.

31. Документи тимчасового зберігання підлягають зберіганню
терміном:

- 75 років - В;

- до 10 років;

- більше 10 років;

- 15 років;

- 5 років.

32. Номенклатура справ - це:

- переліки документів, що утворюються в діяльнос-
ті органів державної влади та місцевого самовряду-
вання, інших установ із зазначенням термінів їх збе-
рігання;

- систематизований і проіндексований список назв справ
із зазначенням термінів їх зберігання;

- те саме, що й паспорт архівної установи;

- реєстр національного культурного надбання;

- одна зі звітних форм державного архіву.

33. Переліки документів бувають:

- відомчі;

- міжвідомчі, відомчі і конкретні;

- міжвідомчі;

- конкретні;

- примірні.

34. Основною зведеною звітно-обліковою формою є:

- звіт про виконання плану розвитку архівної справи;

- положення про державний архів;

- довідник по архівах;

- паспорт архівної установи;

- анотований реєстр описів.

35. Архівне описування - це:

- те саме, що й описова стаття;

- тип архівного довідника;

- процес створення вторинної документної інформації;

- процес створення архівного опису;

- процес створення облікової документації.

36. Типом довідника на рівні справи є:

- довідник по архівах;

- опис;

- каталог;

- анотований реєстр описів;

- путівник по архіву.

37. Міра згортання первинної інформації є найвищою для:

- фондів державного архіву;

- документа;

- справи;

- фонду;

- групи справ.

38. Архівний опис - це:

- те саме, що й описова стаття;

- архівний довідник, що виконує облікову та довідково-
пошукову функції;

- процес створення опису страхового фонду;

- те саме, що й список фондів архіву;

- комплекс документів, історично або логічно пов'язаних
між собою, що утворилися в результаті діяльності певної
установи або особи.

39. Для централізованого державного обліку документів
Національного архівного фонду державні архіви укладають:

- список фондів;

- книгу обліку надходжень страхового фонду та фонду ко-
ристування;

- Державний реєстр національного культурного надбання;

- архівний опис;

- книгу обліку надходжень документів на постійне збері-
гання.

40. Одним з допоміжних облікових документів архіву є:

- паспорт архіву;

- книга обліку справ з особового складу;

- картка архівного фонду;

- відомості про зміни у складі та обсязі фондів;

- список фондів архіву.

41. Найсуттєвішою ознакою довідкового апарату, зокрема, є:

- встановлення авторів, часу, місця створення, редакції
архівних документів;

- вторинність по відношенню до архівних довідників;

- забезпечення фізичного доступу до архівних документів;

- забезпечення правового доступу до архівних документів;

- встановлення наукової та історико-культурної цінності
документів шляхом їх експертизи з подальшою держав-
ною реєстрацією їх та взяттям на державний облік.

42. Анотований реєстр описів:

- розкриває склад і зміст документів фонду за його описами;

- представляє документну інформацію за галузями знань
і практичної діяльності суспільства;

- забезпечує облік і пошук документної інформації по
конкретному архівному фонду;

- забезпечує облік і пошук інформації загалом по країні;

- це архівний довідник, в якому інформацію систематизо-
вано відповідно до обраної схеми класифікації.

43. Природне старіння - це:

- руйнування матеріальної основи документа під впливом
біологічних факторів;

- пошкодження матеріальної основи документів, яке
призводить до злипання аркушів;

- фізико-хімічні та фізико-механічні зміни, яких зазнає
матеріальна основа документів;

- зміни, викликані діяльністю живих організмів, які роз-
виваються на полімерних матеріалах;

- пошкодження матеріальної основи документа, що не мо-
жуть бути виправлені у процесі реставрації документа.

44. Фумігація - це:

- масове ураження документів пліснявою та комахами;

- фазова консервація документів;

- усунення причин зволоження приміщень;

- оброблення сховищ спеціальними парами, газами, аеро-
золями;

- місцева дезінсекція сховищ.

45. Одним з видів методичних посібників є:

- інструкція;

- опис справ;

- анотований реєстр описів;

- паспорт архіву;

- аркуш фонду.

46. Інформатизація архівної справи - це:

- сукупність способів оброблення інформації в усіх видах
людської діяльності з використанням сучасних засобів
зв'язку, поліграфії, обчислювальної техніки та програм-
ного забезпечення;

- початковий етап аналітико-синтетичного оброблення до-
кументної інформації, який складається з вивчення до-
кументів та вилучення з них найсуттєвіших відомостей;

- сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових,
соціально-економічних, науково-технічних та інших за-
ходів для реалізації завдань архівної галузі на основі
застосування сучасної обчислювальної та комунікацій-
ної техніки;

- наукова та організаційна діяльність, спрямована на за-
безпечення користувачів необхідною первинною і вто-
ринною документною інформацією архіву;

- оснащення архівних установ електронною обчислюваль-
ною технікою, розвиток комп'ютерних продуктів і послуг,
широке використання їх у галузі, а також підвищення
комп'ютерної грамотності архівістів.

47. Довідково-інформаційний фонд - це:

- документація, що фіксує процес і результати наукових
досліджень, технічних розробок, а також шляхи і методи їх
впровадження у виробництво в галузі техніки, промисло-
вості, будівництва, транспорту, зв'язку і технічних наук;

- сукупність первинних і вторинних документів інформа-
ційного органу, що використовуються для галузевого
інформаційного обслуговування;

- сукупність документів в інформаційних системах;

- систематизований список документів з нормативними
вказівками про терміни зберігання документів або про

склад документів, включення яких до складу Націо-нального архівного фонду є обов'язковим;

- документація, що утворюється в процесі документуван-
ня управлінської діяльності і залишається на місці свого
утворення для ведення поточних справ установи.

48. Однією з форм використання архівної інформації є:

- публікування документів;

- аналітико-синтетичне оброблення ретроспективної до-
кументної інформації;

- архівне описування;

- облік документів архіву;

- розкриття архівної інформації через описові статті на кож-
ному окремому рівні структурних комплексів документів.

49. Архівна евристика - це:

- підсистема управлінської документації, що забезпечує
організаційну функцію апарату управління;

- спеціальна історична дисципліна, яка вивчає історію письма;

- інформаційно-пошукова система, в якій оброблення, по-
шук і актуалізація даних відбувається за допомогою
електронно-обчислювальної техніки;

- спеціальна архівознавча дисципліна, що вивчає теорію,
методику і практику пошуку архівної інформації;

- процес оброблення інформації за методом аналізу і син-
тезу змісту документів з метою одержання необхідних
відомостей.

50. Архівний маркетинг - це:

- один з видів науково-інформаційної діяльності архіву,
спрямований на забезпечення користувачів архівними
документами в читальному залі архіву;

- спеціальна історична дисципліна, що займається вве-
денням писемних джерел до наукового і практичного
суспільного обігу, включаючи їх пошук, відбір, наукове
описування та публікування;

- сукупність основоположних принципів організації і уп-
равління архівною справою, способів та технології її ве-
дення, що забезпечують цілісність і скоординованість
функціонування архівної галузі;

- вид діяльності архівної установи, спрямований на забез-
печення її взаємозв'язків зі споживачами архівної
інформації, створення ринку архівних послуг та отри-
мання прибутку;

- встановлена законодавчими та нормативно-правовими
актами сукупність норм і правил, що регламентують
діяльність архівних установ.

1. Поняття архіву: визначення та призначення.

2. Предмет вивчення архівознавства як галузі наукових знань.

3. Центри зосередження писемних матеріалів та їх викорис-
тання у Київській Русі і Галицько-Волинській державі.

4. Литовська метрика: призначення та загальна характеристика.

5. Характер діловодства канцелярій Великого князівства
Литовського та Речі Посполитої.

6. Коронна та Руська (Волинська) метрики: призначення та
загальна характеристика.

7. Доля архівів литовського-польської доби (ХV - перша по-
ловина ХVII ст.).

8. Архіви при канцеляріях гетьманського уряду та інших ви-
щих урядових інституцій Гетьманщини.

9. ІІ Малоросійська колегія та «Генеральная Малороссийская
архива».

10. Церковні архіви ХVІІ-ХVІІІ ст.

11. Фамільні архіви Гетьманщини: передумови виникнення
та загальна характеристика.

12. Архів Коша Нової Запорозької Січі.

13. Доля архівів козацько-гетьманської України.

14. Поточне діловодство кінця ХVІІІ-ХІХ ст. та архіви України.

15. Архівне законодавство та відомчі архіви кінця ХVІІІ-ХІХ ст.

16. Архіви адміністративних і судових установ Правобережної
України кінця ХVІІІ-ХІХ ст.

17. Церковні архіви Правобережжя ХVІІІ ст.

18. Магнатські архіви кінця ХVІІІ-ХІХ ст.

19. Розвиток архівної справи на Закарпатті кінця ХVІІІ-ХІХ ст.

20. Передумови заснування історичного архіву у Львові.

21. Центральний архів давніх актів у Києві: передумови засну-
вання та загальна характеристика.

22. Заснування Харківського історичного архіву.

23. Документальні колекції науково-історичних товариств
в Україні ХІХ - початку ХХ ст.

24. Приватні наукові архіви та колекції рукописних матеріа-
лів ХІХ - початку ХХ ст.

25. Архівний рух наприкінці ХІХ ст.

26. Діяльність губернських учених архівних комісій.

27. Архівна справа доби української революції (1917-1920).

28. Архівна справа в Західній Україні, на Буковині та Закар-
патті у 1920-1930-х роках.

29. Тенденції розвитку архівної справи з утвердженням ра-
дянської влади в Україні.

30. Формування системи партійних архівів.

31. Архівна справа в Україні в роки Другої світової війни.

32. Архіви України 1945-1980-х років.

33. Основні напрями та тенденції розвитку архівної справи
в незалежній Україні.

34. Система архівних установ України.

35. Функції та завдання Державного комітету архівів України.

36. Центральні державні архіви України: загальна характе-
ристика архівних документів.

37. Функції і напрями діяльності Українського науково-дослід-
ного інституту архівної справи та документознавства.

38. Правова база діяльності архівів України.

39. Державний архів: визначення та основні завдання.

40. Планування діяльності державного архіву: основні завдання
та сутність.

41. Звітність та економічна діяльність архівів.

42. Організація документів на рівні системи архівних установ.

43. Організація архівних документів на рівні архіву.

44. Організація архівних документів на рівні архівного фонду.

45. Організація архівних документів на рівні справи.

46. Національний архівний фонд: визначення та загальна ха-
рактеристика.

47. Склад і структура Національного архівного фонду.

48. Право власності на документи Національного архівного
фонду.

49. Архівна україніка: визначення та загальна характеристика.

50. Проблеми реституції архівних документів.

51. Особливо цінні та унікальні документи: критерії визначен-
ня та облік.

52. Архівні документи бібліотечних відділів рукописів: право-
вий статус і загальна характеристика.

53. Експертиза цінності документів: принципи та критерії.

54. Діяльність експертних комісій і комплектування держав-
них архівів.

55. Робота державного архіву з джерелами комплектування.

56. Державна реєстрація документів Національного архівного
фонду.

57. Архівне описування: поняття та види.

58. Принципи та методи архівного описування.

59. Облікові документи архіву.

60. Централізований державний облік документів Національ-
ного архівного фонду.

61. Інтелектуальний доступ до документів: сутність і значення.

62. Довідковий апарат архівів: визначення та загальна харак-
теристика.

63. Типо-видова структура довідкового апарату архівів.

64. Технології зберігання документів.

65. Забезпечення фізико-хімічної збереженості архівних доку-
ментів.

66. Інформатизація архівної справи: сутність і значення.

67. Напрями та завдання інформатизації архівної справи
в Україні.

68. Основні напрями та форми науково-дослідної роботи
архівних установ.

69. Система архівної науково-технічної інформації.

70. Зміст і форми методичної роботи в архівних установах.

71. Потреби в архівній інформації та групи її споживачів.

72. Основні напрями і форми використання архівної інформації.

73. Архівна евристика: визначення та призначення.

74. Архівний маркетинг: визначення та сутність.

75. Форми використання документної інформації.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота є одним із засобів визначення міри за-своєння студентами як окремої теми, так і дисципліни загалом. Обсяг контрольної роботи визначається специфікою досліджу-ваного питання та змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю і практичним значенням. Оптимальний обсяг конт-рольної роботи становить 10-15 сторінок. Контрольна робота має відповідати вимогам до оформлення рукопису квалі-фікаційної роботи: вступ і висновки сукупно не повинні переви-щувати 20% її загального обсягу; текст друкується через 1,5 ін-тервала на одній сторінці стандартного аркуша з такими поля-ми: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм; усі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з ти-тульного аркуша, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному аркуші контрольної роботи вказують: офіцій-ну назву навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора роботи (абревіатура навчальної групи); повну назву теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчаль-ний заклад, і рік написання контрольної роботи. Після титуль-ного аркуша подається зміст контрольної роботи з точною наз-вою кожного розділу (параграфа) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням за-гальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпо-середньо використані в контрольній роботі праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титуль-ному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загаль-ного списку за алфавітним розміщенням заголовка.

Дата добавления: 2014-12-17