Принципи планування

Загальною основою планування є система об’єктивних економічних законів, і передусім закон попиту і пропозиції.

Крім того, у плануванні потрібно дотримуватись певних закономірностей, що одержали назву принципів планування (від латинського principium - початок, основа). Правильне дотримання цих принципів створює передумови для ефективної роботи підприємства та зменшує можливість негативних результатів в плануванні.

Головними з принципів планування є:

1. Принцип цільової спрямованості передбачає чіткий поділ генеральної цілі підприємства на цілі відповідних рівнів: науково-технічна, виробнича, економічна, соціальна та організаційно-управлінська. Кожна з цих цілей може бути представлена цілями другого порядку. Наприклад, економічною ціллю може бути збільшення обсягу продажів та підвищення ефективності виробництва. Останню ціль можна деталізувати цілями 3-го порядку: поліпшення використання основних та оборотних засобів, поліпшення використання трудових ресурсів, зниження собівартості продукції тощо.

2 Принцип єдності (системності) означає, що існує сукупність елементів планування, які взаємопов’язані, мають єдиний напрямок розвитку, що орієнтовані на загальні цілі. Взаємозв’язок між підрозділами здійснюється на основі:

· координації планової діяльності на горизонтальному рівні, тобто на рівні функціональних підрозділів (виробничий, фінансовий, відділ маркетингу), це означає, що будь які зміни в планах одного з підрозділів мають бути відображені в планах інших підрозділів;

· інтеграції планової діяльності в межах вертикальної єдності підрозділів (підприємство в цілому - цех - дільниця - бригада) виражається в тому, що кожна з підсистем планування діє, виходячи із загальної стратегії підприємства.

3. Принцип безперервності означає підтримування безперебійності планової перспективи, взаємоузгодження довго-, середньо- та короткострокових планів, тобто планування повинно здійснюватись постійно в межах установленого циклу. Також, розроблені плани мають постійно змінювати один одного, це пов’язано із невизначеністю зовнішнього середовища та наявністю непередбачених змін, тому зазнає змін і уява підприємства про свої внутрішні цінності і можливості.

4. Принцип оптимальності стосується використовуваних ресурсів, і означає, що підприємство, орієнтуючись на потреби, умови та кон’юнктуру ринку, повинне інтенсифікувати виробництво, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, максимально реалізовувати як виробничі, так і організаційні резерви.

5. Принцип збалансованості означає, що між взаємопов’язаними розділами та показниками плану має бути необхідна та достатня кількісна відповідність і найголовніша відповідність між потребами та ресурсами.

6. Принцип адекватності означає, що будь які зміни в кон’юнктурі ринку, асортименті товарів, застосуванні нової техніки повинні відображатися у всій системі планування.

7. Принцип участі, який реалізує одну з головних аксіом планування: «План має складати той, хто буде його виконувати». Цей принцип означає, що кожен стає учасником планової діяльності незалежно від посади і своїх функцій. Реалізація цього принципу дає значний ефект:

· кожен з учасників починає глибше розуміти і аналізувати різні сторони життя підприємства,

· особиста участь всіх працівників у плануванні сприяє появі нових мотивів до ефективної праці.

Дата добавления: 2014-11-28