Планування роботи транспортного цеху

Транспортний цех підприємства здійснює внутрішнє та зовнішнє обслуговування автомобільним, залізничним, авіаційним та іншими видами транспорту. Його основними завданнями є:

· забезпечення чіткого та безперебійного функціонування виробничих технологічних процесів;

· своєчасна доставка на підприємства та його підрозділи необхідних матеріальних ресурсів;

· проведення необхідного комплексу робіт з ремонту та обслуговування транспортних засобів;

· оптимальне використання всіх транспортних засобів, як умова забезпечення їх ефективності.

Планування роботи транспортного цеху здійснюється за наступними показниками.

1. Вантажооборот являє собою загальну кількість вантажу, який переміщається на даному підприємстві за певний проміжок часу (годину, зміну, добу, місяць, рік).

2. Вантажопотік являє собою обсяг вантажів (т, шт., кг), які перевозять транспортні засоби у певному напрямку на задану відстань за певний проміжок часу.

3. Кількість транспортних засобів за їх видами, що визначається виходячи із обсягу перевезень за добу, із добової продуктивності одиниці транспорту, відстані та напрямків перевезень.

Планування роботи транспортного цеху полягає в розробці:

1. Річних (квартальних) планів обсягу перевезень, який складається із обсягів послуг у натуральному та вартісному вираженні. До складу номенклатурного плану можуть належати такі види робіт:

· доставка матеріально-технічних ресурсів на підприємство;

· транспортування готової продукції до місця розвантаження або до споживача;

· внутрішньовиробничі вантажопотоки;

· навантажувально-розвантажувальні роботи;

· технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, інші роботи та послуги.

2. Для плану за чисельністю і заробітною платою планова чисельність розраховується за видами та типами транспортних засобів. Чисельність водіїв розраховується на підставі обсягів перевезень у машино-годинах, до якого потрібно додати час необхідний для обслуговування та ремонту машин. Плановий фонд оплати праці визначається виходячи із середньомісячної заробітної плати кожної категорії працюючих.

3. План витрат цеху містить розрахунок річного (квартального) кошторису витрат в цілому по цеху та розрахунок собівартості, а відповідно і внутрішню ціну:

· 1 тонно-кілометра зовнішніх перевезень,

· 1 тонни внутрішніх перевезень,

· 1 машино-години роботи транспорту тощо.

Об’єктом калькулювання собівартості в транспортному цеху є основні види робіт і послуг, що їх виконує цех.

Калькуляційною одиницею може бути:

¨ для перевезення зовнішніх вантажів — тонно-кілометр, тонна;

¨ для внутрішньозаводських перевезень — тонна;

¨ для спеціалізованого транспорту — машино-година роботи;

¨ для навантажувально-розвантажувальних робіт — тонна вантажу;

¨ для ремонтного обслуговування — вид технічного обслуговування (ТО) і ремонту;

¨ для залізничного транспорту — машино-година роботи тепловоза (локомотива).

Планову собівартість одиниці вантажу визначають окремо за видами транспорту діленням планового кошторису витрат по цеху на кількість тонно-кілометрів або тонн перевезених вантажів. Так само розраховують собівартість одиниці інших видів робіт і послуг.

Планування кошторису витрат виробництва транспортного цеху в цілому проводять так само, як і в основному виробництві, але за скороченим переліком статей витрат.

Загальний кошторис витрат транспортного цеху визначають як суму кошторисів витрат на транспортні, навантажувально-розвантажувальні та ремонтні роботи й кошториси витрат на оплату послуг сторонніх організацій.

Виробнича інфраструктура в повному складі в основному функціонує на великих підприємствах, і в більшості випадків вона дорого їм обходиться. Це пов’язано з тим, що:

Ø чисельність робітників допоміжного виробництва на підприємстві досягає 50% від загальної кількості робітників;

Ø не в повній мірі використовуються потужності допоміжних служб;

Ø не повністю завантажуються площі;

Ø відбувається розпорошеність основних і оборотних засобів та робочої сили;

Ø низький рівень механізації та автоматизації робіт;

Ø високі витрати на допоміжні та обслуговуючи роботи.

Тому світова практика ставить під сумнів доцільність утримання обслуговуючих і допоміжних господарств безпосередньо на підприємстві і спостерігається тенденція до виконання їх функцій спеціалізованими невеликими підприємствами.

Дата добавления: 2014-11-28