Приклади розв’язання задач. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів

Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів

Задача 1.

Ген курячого овальбуміну містить 7 екзонних ділянок, приблизна довжина яких за різними даними складає 185-189, 45-53, 129-134, 116-119,140-144, 152-158, 1030-1034 нуклеотидних пар. Скільки амінокислот входить до складу курячого овальбуміну?

Дано: Білок-курячий овальбумін; n (екзонів) = 7 L (екзонів): 1) 185-189 2) 45-53 3) 129-134 4) 116-119 5) 140-144 6) 152-158 7) 1030-1034 нуклеотидних пар	Розв’язання 1) Генетичний код триплетний. Виходячи з цього, визначимо загальну кількість амінокислот у білковій молекулі за формулою: n (АК) 2) Загальна кількість нуклеотидів в одному ланцюгу ДНК до­рівнює кількості нуклеотидних пар у двох його ланцюгах: Звідси n (АК)
n (АК)-?

Відповідь: у курячому овальбуміні кількість амінокислот 13.

Задача 2.

Структурний ген містить 384 цитидилових нуклеотиди, що становить 20% їхньої загальної кількості. В екзонних ділянках цього гена закодовано білок, який складається з 120 амінокислотних залишків. 1) Визначте нуклеотидний склад гена. 2) Яка молекулярна маса інтронних ділянок гена? 3) Наскільки зріла і-РНК коротша за про-і-РНК?

Дано: n (Ц) = 384 = 20 % n (АК) = 120

Розв’язання: 1) Визначаємо загальну кількість нуклеотидів у складі фрагменту ДНК (гена): 384 – 20 % Х - 100 % Х= 38400: 20 = 1 920 (нуклеотидів). 2) Визначаємо нуклеотидний склад гена. За принципом комплементарності, кількість гуанілових нуклеотидів дорівнює кількості цитидилових; їх сума становить: 384 + 384 = 768. Тоді кількість аденілових нуклеотидів дорівнюватиме кількості тимідилових і складатиме: n (А)= n (Т) = 1920 – 768 =1152: 2 = 576 (нукл.) 3) Знаходимо кількість нуклеотидів у екзонних ділянках гена: N (екзонів) = n (АК) х 3 (нукл.) х 2 (ланцюги) = 120 х 3 х 2 = 720 (нуклеотидів) 4) Знаходимо кількість нуклеотидів в інтронних ділянках гена: N (інтронів) = 1 920 – 720 = 1200 (нуклеотидів) 5) Визначаємо молекулярну масу інтронних ділянок: Мr (інтронів) = 345 х 1200 = 414 000 (а.о.м.) 6) Визначаємо довжину про- і-РНК. Вона дорівнює довжині структурного гена. Загальна кількість нуклеотидів у складі структурного гена в обох ланцюгах ДНК складає 1 920. Тоді в одному ланцюзі – 1920: 2 = 960 (нукл.) L (про-і-РНК) = 0,34 х 960 = 326,4 (нм) 7) Визначаємо довжину зрілої і-РНК. Остання складається лише з екзонів, отже, в одному ланцюзі міститься 720: 2 = 360 нуклеотидів. L (і-РНК) = 0,34 нм х 360 = 122,4 нм 8) Визначаємо різницю в довжині про-і-РНК та і-РНК: 326,4 – 122,4 = 204 (нм)

n (Г) -? n (А) -? n (Т) -? Мr(інтронів)-? L (про-і-РНК) -? L (і-РНК)-?   D l (нукл.) = 0,34 нм   Мr (нукл.) =

Відповідь: а) n (Г) = n (Ц) = 384; n (А)= n (Т)= 576; Мr (інтронів) = 414 000 (а.о.м.); зріла і-РНК коротша за про-і-РНК на 204 нм.

Дата добавления: 2014-11-29