Характеристика різних типів планувальних районів

Територія центру поділяється на функціональні зони, які об'єднують однорідні групи установ, будівель і споруд. Адміністративно-ділова зона, культурно-освітня зона, торговельна зона, зона відпочинку і резервна зона є основними зонами загальноміського цент­ру.

Адміністративно-ділова зона складається з будівель державних і міських органів влади, будівель судових органів, муніципалітету, пре­фектури, будівель офісів, великих компаній. В адміністративно-діловій зоні можуть розміщуватися науково-дослідні і проектні інститути та фірми, біржі, міністерства, державні департаменти, будівля парламен­ту, апартаменти і готелі для ділових людей та інші державні установи. Територія адміністративно-ділової зони визначається за нормою 3...5 м*" на одного службовця і повинна бути добре зв"язана із всіма районами міста. У ній розміщуються великі автостоянки, гаражі та інші технічні споруди.

У зоні будівель мистецтва і культури розміщуються драматичні, му­зичні і дитячі театри; концертні зали; бібліотеки з лекційними за­лами; музеї, картинні галереї і виставочні зали; центри мистецтв і техніки; кінотеатри та конференц-зали; сади і сквери для відпочинку, спеціалізовані магазини, кафе і ресторани.

Комплексні центри спілкування за інтересами можна будувати в де­яких містах у зоні культури. Такі центри мають складну структуру, во­ни включають: клуби, кінотеатри, кафе, бібліотеки, конференц-зали, майстерні для технічної роботи, майстерні для художньої роботи, науко­ві лабораторії, спортивні зали і спортивні майданчики; спеціалізовані школи, наприклад, школу балету, дитячу музичну школу тощо.

Торговельно-побутова зона загальноміського центру - універмаги, ринки, великі спеціалізовані магазини, універсами, кафе, ресторани, готелі, перукарні, масажні зали та інші обслуговуючі установи. Ця зо­на повинна мати добрий зв"язок з автостоянками наземного і підземного транспорту.

Зона відпочинку - міський паркабо сквер, пішохідні еспланади спортивні арени, стадіони, універсальні видові зали, казино, атрак­ціони та інші розважальні установи; кафе, бари, ресторани, танцюваль­ні зали, автостоянки. У малих і середніх містах міський центр, місь­кий парк і спортивний комплекс об'єднуються в єдину систему.

Для подальшого територіального зростання передбачається резервна зона – вільна озеленена територія для розміщення нових міських функ­цій у майбутньому.

Центр міста можна проектувати за принципом вертикального функці­онального зонування, коли підземні повер­хи і верхні поверхи будівель можуть використовуватися для резерву зрос­тання функціональних зон. Міський центр може бути вирішений як єдиний комплекс будівель або навіть як одна кооперована будівля, Територія функціональних зон центру визначається за нормою 4,5...б м квадратних на одного жителя міста.

На вирішення планів міст впливають наступні фактори: місце міста в системі розселення; природно-кліматична характеристика обраної території; профіль і величина містоутворюючих груп підприємств; умови функціонального зонування міської території; організація транспортних зв'язків між житловими районами та місцями програмипраці; облік перспективного розвитку міста; вимоги охорони навколишнього середовища; умови інженерного обладнання території; вимоги економіки будівництва; архітектурно-художні вимоги. Саме вони відображенні в планувальної структури міста, тобто у поєднанні житлової забудови з місцями масового відвідування, пов'язаних мережею магістральних вулицьі площ.

Переважання одного з факторів або сумарний вплив декількохвизначає тип планувальної структури: компактний, розчленований та росзосередженний.

Основні види територіально-планувального розвитку міст:

а – існуюче положення і етапи розвитку; б- бзперервний/компактний/ розвиток;в – дискретний/розчленований/ розвиток; г – змішаний/комбінований/ тип розвитку. 1-промисмові райони, 2 – житлові райони.

Компактний тип характеризується розташуванням всіх функціональних зон міста в єдиному периметрі.

Розчленований тип виникає при перетині території міста річками,ярами або транзитної залізницею.

Розосереджений тип передбачає декілька міських планувальних утворень, пов'язаних між собою транспортними лініями.

(+ Комбінований тип)

Крім того, план міста може мати форму розчленовано-лінійну при розташуванні його по березі великої ріки і лінійну, що виникає внаслідок лінійно-паралельного зонування промисловості та житла і характеру процесу розвитку міста.

При розчленовано-лінійній системі, пов'язаної з розташуванням міста но березі великої річки, місто, як правило, не йде далеко від річки в поперечному до неї напрямі і витягується уздовж річки на значні відстані (до 60-70 км).
У цих випадках переважаючі значення набувають поздовжні зв'язки,що вимагають із-за великої протяжності застосування швидкісного транспорту.

При лінійному плануванні основною композиційною віссю плану міста є поздовжня лінія міського транспорту, що проходить уздовж території всього міста. Зручність лінійного планування міста полягає в тому, що воно може розвиватися без докорінної реконструкції вже сформованих районів. Істотний же недолік міста-лінії - фактичне розчленування його на ряд населених місць, значною мірою відокремлених один від одного.

Дата добавления: 2014-11-28