Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Прогнозування на базі ковзної середньої




Прогноз за середнім відсотком приросту показника попиту.

Маємо часовий рад показників попиту на який-небудь товар — рад -кількість періодів}. Обчислюємо відсоток приросту по періодах (к , і =1, n-1):

Знаходимо к — середній відсоток приросту

Прогнозоване значіння величини попиту у період (n + 1) обчислю­ється за формулою:

Метод може бути рекомендований до практичного застосування у разі по­стійно зростаючого (спадного) попиту, тобто лінійно-мультиплікативного тре­нду. У даному випадку прогнозні значення попиту заміняються фактичними значеннями і (або) відбувається зміщення відомих значень попиту в ряді на одиницю вправо.

 

Традиційним методом прог­нозування майбутнього значення попиту є усереднення його минулих значень. Формально ковзна середня , визначається як

чи

де — значення попиту в період t.

Обчислене значення у випадку стаціонарного ряду приймається рівним прогнозу очікуваного значення попиту в майбутньому не тільки на найближ­чий період, але і на наступні. Якщо прогноз робиться, наприклад, на 6 місяців наперед, то очікувані значення величини попиту на інші 5 місяців бажано модифікувати після закінчення першого прогнозного місяця. Ковзна середня має ряд особливостей.

Для того, щоб почати обчислювати ковзку середню, необхідно мати (п - 1) минулих значень спостережень. При цьому слід враховувати час.

1. Даним, включеним у процес ковзкої середньої, присвоюєтеся однакова вага. Вага окремого спостереження, що входить у ковзну серед­ню, дорівнює 1/n, і дорівнює нулю для спостережень, відсутніх у ньому. При цьому більш свіжі дані мають ту ж вагу, що і старі. Разом з тим очевидно, що останні дані мають важливіше значення і тому повинні мати і більшу вагу. Для усунення цього недоліку існує процедура усереднення з різними вагами, яка розглянута нижче на прикладі. Сума ваг повинна дорівнювати одиниці для того, щоб відповідні величини були середніми значеннями.

2. Чутливість ковзної середньої обернено пропорційна n - числу точок що входять у середню, тому без зміни n чутливість змінити неможливо

Більшість з перерахованих недоліків ковзної середньої усувається, коли система ваг експоненційна.

Приклад. Задано ряд значень попиту:

 

Місяць             Прогноз    
Попит (q), гр. од.                 5,25

Для п = 4 за формулою (7.4) обчислимо ковзну середню, приймаючи, що t=6; t=5; t=4.

Відповідно до формули (7.5) маємо той самий результат:

Отже, якщо прогноз на сьомий місяць дорівнює 5, обчислимо значення
попиту за восьмий місяць :

Таким чином, прогноз на восьмий місяць дорівнює 5,25. Якщо взяти різні питомі ваги, то ковзна середня може бути обчислена, наприклад, у такий спосіб:

Отже, з урахуванням вибраних ваг прогноз на сьомий місяць буде вже не 5, а 4,95гр. од.

 

Експоненційно зважена середня.

Розглядається ряд ваг, що зменшують­ся в часі за експоненційним законом, який визначається в такий спосіб:

Сума даного ряду прямує до одиниці, а члени зменшуються з ча­сом, якщо а є [0, 1 ]. За допомогою цих ваг експоненційно зважена середня ряду и, запишеться як:

Перепишемо (7.6) в еквівалентній формі:

За допомогою (7.6) виразимо w, через інші члени послідовності. Отримаємо:

Сума членів у квадратних дужках (7.7) є . Тому, підставляючи У рівняння (7.7), отримуємо рекурентне співвідношення:

(7.9) - це основне рівняння, що визначає просту експоненційно зважену серед­ню. На його основі будуються й інші моделі експоненційного згладжування. Експоненційно зважена середня має ряд переваг перед ковзною середньою:

1. Для побудови прогнозу за експоненційно зваженою середньою необхідно задати лише початкову оцінку прогнозу. Подальше прогнозування здійснюється при визначенні нових даних. Отже, немає необхід­ності заново проводити процедуру обчислення прогнозу, як це здійснюється при використанні методу ковзної середньої.

2. На відміну від методу ковзної середньої, відсутня точка, на якій ваги обриваються, тобто дорівнюють нулеві.

3. Для обчислення експоненційно зваженої середньої ut потрібно тільки минуле значення і поточне значення

4. Чутливість експоненційно зваженої середньої з метою підвищення адекватності прогнозної моделі може бути змінена шляхом вибору іншого значення а. Чим більше а, тим вище чутливість середньої, чим менше, тим стійкішою стає експо­ненційно зважена середня. На практиці рекомендується вибирати значення а з інтервалу [0,05; 0,3]. Метод застосовується в основному для стаціонарного ряду.

Коли прогноз попиту будується для нового товару, на практиці беруть більш високе значення а, тому що це гарантує швидше досяг­нення фактичного рівня попиту при знаходженні нових даних, ніж при низькочутливому прогнозі у випадку традиційного значення а = 0,2.

Приклад. Схема прогнозування попиту для прикладу подана в табл. 7.2 при значенні а = 0,2.

Таблиця 7.2

Схема прогнозування попиту за методом експоненційного зваженої середньої

Тут - прогноз, отриманий експертним методом. Результати прогнозу на сьомий місяць методом ковзної середньої і експоненційно зваженої середньої , відрізняються на величину 0,34.

 

Лінійно-адитивна прогностична модель.

При лінійно-адитивній мо­делі тренду передбачається, що середнє значення попиту змінюється лінійно залежно від часу, тобто

де: - середнє ряду;

- швидкість його зростання в залежності від t;

— випадкова похибка з нульовим зростанням.

Метод Холта.

Фактор росту оцінюється за коефіцієнтом , який обраховується як експоненційно зважена середня різниць між поточним експоненційно зваженими середніми значеннями процесу ut і їх попере­дніми значеннями . Особливість методу полягає у тому, що обчислення поточного значення включає в себе обчислення минулого значення показни­ка зростання , адаптується до попереднього значення лінійного тренду. Аналітичні залежності в методі Холта. мають такий вигляд:

де: А і В — параметри; t — період випередження;

— горизонт прогнозування; — прогноз збуту на момент часу 1 + т.

Значення А і В рекомендується брати 0,1 і 0,01, відповідно.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1286; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.021 сек.