Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принципи стратегічного планування




Перспективність. Стратегічне управління орієнтоване на довгострокову перспективу. Наслідки прийняття стратегічних рішень відіграють визначальну роль у долі компанії на протязі тривалого часу. Потрібно пам'ятати, що стратегічні помилки дуже складно виправити. Більш того, їх наслідки не можна виправити ніякими оперативними методами.

Пріоритетність. Довгострокова стратегічна лінія визначає всю подальшу роботу підприємства. Обрана стратегія розвитку та шляхи її реалізації служать основою для побудови всіх оперативних планів діяльності. І тут, на жаль, дуже часто відбувається збій: у ситуації, коли необхідно швидко прийняти рішення, поточні інтереси часто беруть гору над стратегічними, незважаючи на затверджений стратегічний план.
Тому вмінню слідувати розробленої стратегії потрібно вчитися.

Реалізованість. При постановці довгострокових цілей і визначенні стратегії їх досягнення враховуються реальні можливості компанії. Цілі повинні бути досяжними, а завдання - напруженими, але здійсненними.

Ітеративність (поетапність). Впровадження стратегії в життя відбувається поетапно: рішення довгострокових завдань здійснюється через реалізацію середньострокових і короткострокових ініціатив. Досягнення кінцевої стратегічної мети - послідовний багатоетапний процес, який необхідно постійно контролювати. Принцип ітеративності в стратегічному управлінні означає ще й необхідність багаторазового повторного аналізу всього циклу стратегічного менеджменту.

Комплексність. Всебічний аналіз й облік інформації дозволяють своєчасно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища. Для того щоб розробити ефективну стратегію, необхідно врахувати велику кількість чинників.

Процес стратегічного управління допомагає у прийнятті перспективних і поточних управлінських рішень. Його завдання - забезпечити необхідні і своєчасні нововведення і зміни в організації.

У стратегічному управлінні можна виділити чотири основні напрямки або блоки: розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація та організаційне стратегічне планування.

1. Розподіл ресурсів. Даний напрямок передбачає розподіл обмежених стратегічних ресурсів організації. Будь-які ресурси, що використовуються організацією в її діяльності, є обмеженими. На рівні стратегічного планування мова йде про ресурси, які надають довгостроковий вплив на діяльність організації, ресурсів, які можуть використовуватися багаторазово і у великій кількості варіантів, формування і накопичення яких вимагає витрат часу і сил. До таких ресурсів належать капітал у формі грошових коштів, виробничих будівель, споруд та обладнання; управлінські таланти; кваліфікований персонал; технологічний досвід.

2. Адаптація до зовнішнього середовища. Адаптацію слід інтерпретувати в широкому сенсі слова. Вона охоплює всі дії стратегічного характеру, які покращують відносини компанії з її оточенням. Компаніям необхідно пристосовуватися і змінювати свою поведінку як у зв'язку із змінами у зовнішньому середовищі на користь сприятливих можливостей, так і у зв'язку з несприятливими змінами, що породжують небезпеку. Адаптація до зовнішнього середовища передбачає вивчення і аналіз середовища в поточний момент і прогнозування можливих змін середовища, які можуть впливати на організацію в майбутньому.

3. Внутрішня координація. Це завдання включає координацію стратегічної діяльності для найкращого використання переваг організації та пом'якшення негативних наслідків існуючих у неї слабких сторін. Для будь-якої компанії характерна наявність як сильних, так і слабких сторін. Сутність внутрішньої координації полягає у визначенні довгострокової політики організації відносно своїх сильних і слабких сторін.

4. Організаційне стратегічне планування. Стратегічне планування - послідовність дій і рішень, які вживають вищим керівництвом, для розробки конкретних стратегій, що забезпечують досягнення загальних цілей організації. Відсутність чітко сформульованої стратегії позбавляє менеджерів можливості оцінювати цілі і напрями розвитку організації, цілеспрямовано і ефективно управляти персоналом.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 864; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.