Особливості організації суб'єктів підприємницької діяльності із іноземними інвестиціями

Підприємство, створене відповідно до вимог Господарського Кодексу, в статутному фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до Законодавства України з метою отри­мання прибутку або досягнення соціального ефекту. Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.

Інвестиціями можуть бути такі цінності:

- грошові кошти у національній або іноземній валюті, цільові банківські вклади, паї, акції, а також інші цінні папери (акції, облігації тощо);

- рухоме і нерухоме майно (споруди, будинки, обладнання та інші матеріальні цінності);

- майнові права, що випливають з авторських прав, досліджень та інших інтелектуальних цінностей;

- сукупність технічних технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигля­ді технічної документації, навичок і виробничого досвіду; необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау);

- права на користування землею, водою, природними ресурсами, спорудами, будівлями, обладнанням, а також інші майнові права;

- інші цінності.

Інвестиції у відновлення основних фондів і на приріст матеріально-технічних запасів здійснюються у формі капітальних вкладень. Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено зако­нами України. Об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, в тому числі основні фон­ди й обігові кошти в усіх галузях і сферах народного господарства, цінні папери, цільові гро­шові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Правовий статус (права та обов'язки) і порядок діяльності підприємств з іноземними ін­вестиціями визначаються Господарським Кодексом, законами України «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування» та іншими законодавчими актами. Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочір­ніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.

Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включно і внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за до­мовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахування ін­вестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом ва­люти України, який визначається Національним банком України.

На території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють в організаційно-правових формах, передбачених законодавством України.

Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).

Іноземна юридична особа відповідним документом засвідчує свою реєстрацію в країні місцезнаходження (витяг з торговельного, банківського або судового реєстру тощо). Цей документ має бути посвідченій згідно із законодавством країни, яка його видала, перекладений українською мовою і легалізований у консульській установі України, якщо міжна­родними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Цей документ може бути також посвідчений у посольстві відповідної держави в Україні і легалізований в міністерстві закордонних справ.

Підприємство з іноземними інвестиціями - це окремий самостійно господарюючий суб'єкт, і воно само визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), ціну тощо, якщо інше не передбачено законодавством України. Для здійснення своєї діяльності воно має право залучати на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

За рішенням підприємства право володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результати їх здійснення можуть бути на основі договору передані громадянам і юридичним особам в порядку, встановленому законодавством.

Майно підприємства може бути використане ним для забезпечення зобов'язань. Це майно у разі порушення зобов'язання може бути реалізовано у відповідності з чинним законодавством.

Підприємства з іноземними інвестиціями зобов'язані:

- додержуватись державних норм і стандартів, встановлених законодавством України;

- виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, які пред'являються в межах їх компетенції;

- в установленому порядку надавати бухгалтерську і статистичну звітність;

- не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги антимонопольного законодавства;

- виплачувати податки й інші платежі;

- у необхідних випадках одержати ліцензію.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між підприємством з іноземними інвестиціями та іншими суб'єктами, є договір, який повинен, в необхідних ви­падках, відповідати Положенню про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора. Підприємства з іноземними інвестиціями виплачують податки в загальному порядку відповідно до вимог податкового законодавства України.

Підприємства з іноземними інвестиціями у відповідності з чинним законодавством України мають право бути засновниками дочірніх підприємств.

Дочірнє підприємство - суб'єкт господарювання, який створюється материнською, холдинговою компанією - юридичною особою шляхом надання йому частки свого майна. Це - юридична особа, що діє на підставі статуту, затвердженого засновником. Останній призначає керівника дочірнього підприємства і здійснює щодо нього інші права, передбачені законодавством, а також статутом (статутом про підприємство з іноземними інвестиціями). Дочірнє підприємство обов'язково вказується у статуті засновника, якій визначає мету, предмет діяльності і межі його спеціальної статутної правосуб'єктності. Між засновником - холдинговою компанією - та її дочірнім підприємством встановлюються відносини контролю-підпорядкування. Засновник відповідає за борги дочірнього підприємства у тих випадках, коли банкрутство (неспроможність) останнього була викликана неправомірною поведінкою засновника.

Реєстрація і ліцензування дочірнього підприємства відбуваються на загальних умовах з додержанням законодавства України та законодавства відповідних держав.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право створювати філії та представництва у відповідності з названими вище нормативно-правовими актами, а також згідно з Інструк­цією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні. Філії та представництва створюються підприємствами з іноземними інвестиціями з ме­тою розширення своєї територіальної сфери діяльності, наділяються майном підприємства, що їх створило, і діють на підставі затвердженого положення.

Висновки

При великому різноманітті організаційно-правових форм підприємницької діяльності в торгівлі найбільш розповсюдженими є фізична особа-підприємець, приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство. Підприємець на власний розсуд може обирати конкретну організаційну форму. Визначення і реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності в торгівлі вимагає певних кроків: складання установчих документів, реєстрація суб'єкту підприємництва, відкриття рахунків в банку, виготовлення печатки і штампів, постановка на облік в податковій інспекції, в фондах. Підприємства мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків. Вказані підрозділи діють на підставі положення про них, яке затверджує підприємство.

Після реєстрації торговельним підприємець повинен пройти процедури легітимізації, до яких відноситься дозвіл на розміщення об`єкта торгівлі, використання касового апарату, отримання дозволу від органів державного нагляду за охороною праці, в органах державного пожежного нагляду, висновку санепідемстанції. Правовий статус (права та обов'язки) і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями визначаються Господарським Кодексом, законами України «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування» та іншими законодавчими актами.

Питання для самопідготовки.

1. Класифікація організаційно-правових форм підприємницт-ва.

2. Технологія створення суб’єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

3. Дозвільні документи для започаткування власної справи в сфері торгівлі.

4. Особливості реєстрації підприємств з іноземними інвестиціями.

Дата добавления: 2014-11-29