Питання 2. Характеристика можливих наслідків НС в Україні

Питання 1. Основні поняття та визначення

Загальна характеристика можливих наслідків НС в Україні

ЛЕКЦІЯ 2

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Небезпечне природне явище – подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабами поширення і тривалістю можуть вражати людей, об’єкти економіки та довкілля.

Епідемія (епізоотія, епіфітотія) – широке розповсюдження інфекційних хвороб людини (тварин, рослин), що значно перевищує звичайний рівень захворювання на певній території.

Потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.

Економічні збитки від НС – оцінені відповідним чином втрати, спричинені цією ситуацією.

Класифікація НС– система, згідно з якою НС поділяються на класи і підкласи залежно від їх характеру.

Класифікаційна ознака НС – технічна або інша характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної.

Порогове значення класифікаційної ознаки НС – визначення в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування.

Загальними ознаками НС є:

· наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

· заподіяння економічних збитків; істотне погіршення стану довкілля.

Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінки події, що сталася або може статися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.

Україна розташована у центрі Європи, має площу 603,7 тис. кв. км. 25 областей, 477 районів, 394 міста, 892 селища міського типу. Населення близько 50 млн. чол. (за останніми дачними 44 млн.) За насиченістю території промисловими об'єктами Україна в декілька разів перевищує розвинуті європейські країни. Біля треті з них складе потенційно небезпечні об'єкти, що пов'язані з виготовленням, перероби збереженням сильнодіючих отруйних, вибухо- та вогненебезпечних речовин.

Три великих економічних районів України (Донецько-Придніпровський, Південно-Західний та Південний) є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження. Цей ризик постійно зростає, оскільки ступінь зносу обладнання більшості промислових підприємств наближується до критичного. Щільність населення тут сягає 200 чол/кв. км. В середньому по Україні - 86 чол./кв. км.

Гідрометеорологічні умови також сприяють виникненню багатьох НС.

Переважно локальне значення мають транспортні аварії. Вони призводять до загибелі великої кількості людей, та значним матеріальним втратам, однак значної шкоди в екосистемах вони не викликають. Основні причини аварій та катастроф на залізничному транспорті - несправність колій, засобів сигналізації, помилки диспетчерів, неуважність та халатність машиністів.

Так наймаштабніша аварія заостанні роки виникла на Львівщині 16 липня 2007 року, де зійшли з колії та перекинулися 15 цистерн з жовтим фосфором і через витік фосфору з цистерн сталося самозаймання, що утворило хмару з продуктів горіння (зона ураження склала близько 90 кв.км). У зону потрапили 14 населених пунктів, де мешкає 11 тисяч чоловік. Було евакуйовано більше 800 мешканців. Виникло хімічне зараження території і підземних вод.

Найбільша кількість НС припадає на автотранспорт. Слід враховувати, що до НС на автотранспорті відносять аварії та катастрофи, у яких загинуло 3 і більш людей або постраждало 5 та більше людей. Основні причини - порушення правил дорожнього руху, технічна не­справність авто, доріг, устаткування, слабка підготовка водіїв, керу­вання у нетверезому стані.

В Україні щорічно реєструється 30-50 тис. пожеж. Найбільша кількість пожеж коїться через особисту необачність громадян (паління у ліжку, порушення правил користування вогнем, електро та газовими приладами).

Основна частина НС, пов'язаних з вибухами та пожежами, відбувається на об'єктах вугледобувної, хімічної, нафтопереробної галузей про­мисловості. Найбільш трагічна НС відбулися 19 вересняня 2001р. у м. Донецьк на шахті їм. Засядька у результаті вибуху метану загинуло 55 чол. та 33 було травмовано.

Трапляються НС також на системах життєзабезпечення; основна причина - аварійний стан очисних споруд, водопровідних та каналізаційних мереж міст.

На території України діє 4 АЕС з 15 енергетичними реакторами, 2 дослідницьких реактора та більш 8000 підприємств, організацій, котрі використовують різні радіоактивні речовини і є потенційно небезпечними.

Значну загрозу являють собою хімічно небезпечні об'єкти. В Україні більше ніж 1800 об’єктів, де зберігаються та використовуються небезпечні хімічні речовини, у тому числі хлор, аміак. З них 75 об’єктів 1 ступеня хімічної небезпеки (у зоні можливого хімічного зараження мешкає більш 75 тис. чол., 60 об'єктів 2 ступеня (від 46 до 75 тис. чол.); 3 ступеня - більш 1100 об'єктів (до 46 тис. чол.); 4 ступеня - 500 об'єктів (зона хімічного зараження не виходить за межі об’єкту). Всього у зонах можливого хімічного зараження мешкає 20 млн. чол.

В Україні 23000 штучних ставків, та водоймищ. Біля 1000 з них мають, об'єм за 1 млн. куб. м. Більшість гребель земляні, тому вони являють загрозу життєдіяльності людей, які мешкають нижче по течії.

Катастрофічні затоплення можуть виникнути у результаті руйнуван­ня гідротехнічних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах на річках Дніпро, Дністрі, Південний Буг, Північний Донець..

Значна кількість з НС природного характеру відноситься до метео небезпечних явищ. Найбільш часто спостерігають сильні дощі, снігопади, ожеледиця, тумани.

До геологічних, небезпечних, явищ на території України слід віднести землетруси. Найбільш руйнівне відбулося у 1927р. у Криму (7-8 ба­лів). Сейсмоактивні зони Закарпатська, Карпатська, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

Закарпатська зона характеризується осередками, які знаходяться на глибині 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі до 7 балів. Ці землетруси швидко згасають на невеликий відстані. Найбільш значні землетруси мають епіцентри, у двох зонах - Карпатській та Кримсько-Чорноморський. Карпатська зона характеризується осередками на великих глибинах. Це обумовлює слабке загасання землетрусів, тому більша частина на тери­торії України знаходиться під впливом Карпатської зони (до 4-6 балів).

Значна частина території України за особливостями геологічної будови відноситься до зсувних зон (крім Поліської низини).

В основному зсуви характерні для західних областей України, узбережжя Чорного та Азовського морів, правим берегам річок, тобто там, де є схили більше 25°.

НС загальнодержавного масштабу відбулася 19 квітня 1999р. біля села Костинці Чернівецької обл. Тут зсув зруйнував 69 домівок, 388 осіб було евакуйоване.

Гідрологічне небезпечні явища на території України:

- повені (басейни річок);.

- селі (Карпати, Кримські гори).

Повені – затоплення місцевості під час підйому рівня води у вічках можуть продовжуватися від 10-15 днів до 3-4 місяців. Причини - весі­нні повені та паводки. Найбільш вірогідні зони повеней - басейни рік Прип’ять, Десна, Дністер, Тиса, Прут, Західний Буг, Північний Донець, Дунай, Південний Буг та їх притоки.

Від 3 до 25% територій України піддаються дії селів. Особливо розвинуті пі процеси у гірських районах Карпат, на південному березі Криму та на правому березі Дніпра. Процес розвитку селю проходить 3 етапи: перший - накопичення сипкого матеріалу при вивітрюванні та ерозії гірських порід; другий - переміщення сипких гірських матеріалів під час сильних дощів та інтенсивного танення снігу (льоду) у руслах річок; треті - сход селевих потоків у гірський долини.

Щорічно в суху та спекотну погоду зростає небезпека природних пожеж (лісових та торф’яних). Вони можуть виникати, як від природних причин (блискавки, вулкани), так із вини людини - вогнища, цигарки, сірники. Ліси та торф’яні болота займають 10 млн. га. Площа лісів України значно нижче науково-обґрунтованих норм і вони не спроможні витримати все наростаючий потік відпочиваючих. У середньому за рік в Україні виникає 3500 пожеж, котрі знищують біля 5000 га лісів. Найбільша пожежа за останні роки виникла у липні-вересні 2007року в Херсонській області, де вигоріло__

га. лісу.

З масових інфекційних захворювань на території України найбільше поширені туберкульоз, дифтерія, кір, поліомієліт, гострі кишкові захворювання. Реальну загрозу являють особливо небезпечні інфекції.

В країні розповсюджені активнодіючі природні осередки багатьох небезпечних інфекцій – туляремії (у 23% областях), лептоспірозу (всюди), сибірки (у 15 областях), ку-лихоманки (в 9), кліщового енцефаліту (у 8 обл.) і та ін.

З масових захворювань тварин на території Україні, найбільше розповсюджені туберкульоз крупного рогатого скота (КРС), лейкоз КРС, лептоспіроз, сальмонельоз, сибірка, сказ, чума свиней і та ін.

В посівах зернових культур мають місце епіфітотія борошняної роси, листова бура іржа та ін. У степовій зоні відмічають сполох розвитку найнебезпечнішого шкід­ника озимої пшениці - клопа-черепашки.

Продовжувалися відбуватися НС, що стосуються відношень у сучасному суспільстві, а саме: замах на народного депутата, напади на екіпаж повітряного судна, крадіжки зброї, установка вибухових пристроїв, виявлення застарілих боєприпасів. Окрім цього, Україна не гарантована від ризику бути втягнутою у воєнні, конфлікти, котрі відбуваються навколо. Це епічні конфлікти в Югославії, Молдові, Росії. Перенаселення, нестабільна екологічна ситуація, масове безробіття - благодатна підстава для виникнення таких конфліктів.

Таким чином в умовах антропогенізації території України з пере­вищенням техногенного навантаження на природне середовище у 5-6 разів у порівнянні з іншими розвинутими країнами; особливо слід виділити групу природньо-техногенних небезпечних явищ, які пов'язані з експлуатацією гребель, водосховищ; проведенням заході щодо меліорації, водопостачання, горно-добувних робіт.

З іншого боку постійно існує загроза дії стихійних явищ на різни промислові об'єкти, руйнування або пошкодження об'єктів з небезпечно виробництвом може призвести до пожеж, вибухів, викидів небезпечних речовин, затоплення територій, радіаційного забруднення.

Стихійні лиха можуть призвести до аварій на транспорті та системах електропостачання.

Все це свідчить про те, що захист населення, навколишнього се­редовища, промислових об'єктів від стихійних лих, а також захист від НС техногенного характеру є важливі державні задачі.

Дата добавления: 2014-11-29