Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аналіз поточної системи державного регулювання фінансової системи України 2 страница




 

Фонд України соціального захисту інвалідів. Цей фонд було створено в 1991 році з метою здійснення матеріального і соціально-побутового забезпечення інвалідів і фінансування створення для них робочих місць. Головним розпорядником коштів фонду є Міністерство праці і соціальної політики і сам фонд як підвідомча структура міністерства. Фонд має 27 відділень — 24 обласних, а також Київське, Севастопольське і відділення в Автономній Республіці Крим.

Бюджет фонду формується за рахунок таких джерел:

– коштів, що передаються фонду з державного бюджету;

– надходжень від підприємств, установ та організацій, що не забезпечили додержання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів;

– збору на обов’язкове соціальне страхування, визначеного від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів в розмірі 1 відсотка;

– благодійних внесків організації!, трудових колективів і громадян;

– відсотків за користування тимчасово вільними залишками цільових коштів фонду;

– інших надходжень.

Основним джерелом доходів фонду є асигнування з державного бюджету. Ці кошти спрямовуються на придбання для інвалідів засобів пересування і протезно-ортопедичних виробів (автомобілі, коляски, протези). Витрати на ці цілі становлять близько 60 відсотків одержаних з бюджету коштів. Бюджетні кошти спрямовуються також на санаторно-курортне лікування інвалідів і на виплату компенсацій за невикористані путівки (20 відсотків), на грошову компенсацію інвалідам за купівлю бензину (12 відсотків), а також на виплату одноразової щорічної допомоги (8 відсотки?).

Другим за величиною джерелом доходів фонду є надходження від підприємств на створення робочих місць для інвалідів. Законом України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" передбачено встановлення для всіх установ, підприємств, організацій нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у розмірі не менше 4 відсотків від загальної кількості працівників.

У разі нестворення робочих місць відповідно до нормативу або якщо працевлаштоване інвалідів менше, ніж передбачено нормативом, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні відраховувати до фонду цільові кошти для створення робочих місць та здійснення заходів щодо соціальної та професійної реабілітації інвалідів. Розмір внесків визначається середньою річною заробітною платою на підприємстві за кожне нестворене робоче місце. Щорічний обсяг таких внесків складає близько 50 млн. грн. Згідно із законодавством ці кошти спрямовуються виключно на створення різних центрів реабілітації інвалідів, а також на їх працевлаштування.

Центри соціально-трудової реабілітації є важливою складовою програми соціального захисту інвалідці. Тут вони проходять адаптацію, навчання, стажування і т. п. 60 відсотків кош­тів, що надходять від підприємницьких структур, фонд спрямовує саме на організацію і підтримку таких центрів, а 40 відсотків — на створення робочих місць.

Кошти, що виділяються на створення робочих місць, видаються у вигляді безпроцентних кредитів підприємствам, які можуть організувати робочі місця для інвалідів. Заявки на одержання кредитів із фонду розглядаються колегіальне пред­ставниками фонду, Міністерства праці і соціальної політики, а також громадських організації! інвалідів. При позитивному рішенні між фондом і позичальником підписується відповідний договір, в якому останній зобов’язується використовувати кошти за цільовим призначенням, повернути кредит в обумов­лені строки і в обов’язковому порядку працевлаштувати інвалідці. Підприємствам, які одержали безпроцентні кредити із фонду, забороняється звільняти інвалідів, а у випадку смерті інваліда належить працевлаштувати іншого.

Кошти фонду використовуються суто за цільовим призначенням, здійснення комерційної діяльності не дозволяється.

Фонд охорони навколишнього природного середовища. Основна мета створення фонду — концентрація коштів для фінансування природоохоронних заходів, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного се­редовища на здоров’я населення. Фонд існує з 1991 року. Він не має статусу юридичної особи, розпорядником його коштів є Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки. Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівнях. Нині нараховується близько 1,5 тисячі підрозділів фонду. Коштами місцевих підрозділів фонду розпоряджаються місцеві державні адміністрації.

Джерелами формування фонду є: збір за забруднення навколишнього природного середовища; штрафи за порушення норм і правил охорони навколишнього середовища; добровільні внески і пожертвування підприємств, організацій, громадян.

Основним джерелом є збір за забруднення навколишнього природного середовища, який встановлюється за: викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин у водні ресурси і підземні горизонти; розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Ставки збору запроваджуються урядом Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидш та скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів, а також нормативів плати за них.

Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.

Об’єктами обчислення збору є:

обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об’єктах для стаціонарних джерел забруднення;

обсяги фактично спожитих видів пального, через використання яких утворюються забруднюючі речовини — для пересувних джерел забруднення.

Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розмішених відходів. За викиди пересувними джерелами забруднення нормативи збору встановлюються залежно від виду пального та транспорту.

За понадлімітні обсяги викидів/скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів, а також при відсутності у платника затверджених лімітів збір обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів викидів, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів.

Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди, враховуючи названі чинники.

Збір перераховується платниками у співвідношенні: 30 відсотків — до державного бюджету; 70 відсотків — до місцевих бюджетів.

У подальшому збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів: до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється в складі державного бюджету — 30 відсотків; до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів; до відповідних місцевих фондів, що утворюються у складі міських, сільських та селищних бюджетів.

Бюджет фонду в останні роки складає в середньому близько 50 млн. грн. Цих коштів явно недостатньо для фінансування екологічних програм і проектів. За оцінками вчених економістів бюджет фонду повинен складати як мінімум 500 млн. грн. Проблема фінансового дефіциту фонду посилюється ще й тим, що кошти фонду часто використовуються не за призначенням, чому сприяє ряд факторів: по-перше, фонд не має чітко визначеного розпорядку коштів; по-друге, величезна кількість місцевих фондів призводить до розпорошення коштів; по-третє, місцеві підрозділи фонду часто використовують зібрані кошти не на поліп­шення екологічної обстановки в регіоні, а на різного роду соціальні виплати (погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, допомоги тощо). Отже, виникла нагальна потреба реформування системи фінансування охорони навколишнього природного середовища.

Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки розроблено відповідні проекти, які передбачають, що Фонд охорони навколишнього природного середовища має формуватися за рахунок двох основних джерел: збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також зборів за використання природних ресурсів. Замість численних екологічних фондів передбачається створити на загальнодержавному рівні Національний екологічний фонд, на регіональних же рівнях залишити тільки республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський екологічні фонди. Це дозволить ефективніше використовувати кошти фонду і фінансувати виключно пріоритетні екологічні проекти. Причому кошти на реалізацію таких проектів передбачається виділяти у вигляді пільгових кредитів, тобто на поворотній основі.

 

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте роль цільових фондів у системі державних фінансів.

2. Наведіть класифікацію цільових фондів.

3. Визначте основні етапи становлення та розвитку соціального державного страхування в Україні.

4. Охарактеризуйте особливості управління державними соціальними та іншими фондами.


Лекція 2.3. Управління фінансами державного сектору

 

План

1. Завдання та функції органів управління фінансами державного сектору

2. Фінансове планування на підприємствах державної форми власності

 

Мета

розкрити особливості управління фінансами державного сектору

 

Література:

 

Основна:

[4], C. 436-451

 

 

1. Завдання та функції органів управління фінансами державного сектору

 

Державний сектор складається з державних підприємств та комунальних підприємств.

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне комерційне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.

Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких:

– законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;

– основним (понад п’ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;

– за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;

– переважаючим (понад п’ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

– приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.

Суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Повноваження суб’єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб’єктів господарювання визначаються законом.

Законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Правовий статус окремого суб’єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог Господарського кодексу та інших законів. Відносини органів управління з названими суб’єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.

Держава застосовує до суб’єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені Господарським кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб’єктів.

Законом встановлюються особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних державних програм.

Органам управління, здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб’єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб’єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб’єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених Кодексом та іншими законами.

Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб’єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Правовий статус окремого суб’єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб’єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.

Суб’єктами господарювання комунального сектора економіки є суб’єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Законом можуть бути встановлені особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо комунального сектора економіки, а також додаткові вимоги та гарантії права власності Українського народу і права комунальної власності при реалізації процедури банкрутства щодо суб’єктів господарювання комунального сектора економіки.

Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб’єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

 



2. Фінансове планування на підприємствах державної форми власності

 

Фінансовий план підприємства складається за формою на кожен наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства також містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року та планових показників поточного року.

Фінансовий план підприємства повинен забезпечувати зростання фінансових результатів діяльності, отримання валового прибутку та чистого прибутку, розмір яких не може бути меншим, ніж прогнозні та планові показники поточного року, розраховані на базі фактично досягнутих показників I кварталу поточного року та прогнозних показників II, III і IV кварталів поточного року з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.

Проект фінансового плану підприємства з пронумерованими, прошнурованими та скріпленими печаткою сторінками у двох примірниках за формою у паперовому та електронному вигляді подається органу, уповноваженому управляти державним майном або корпоративними правами держави, до 15 червня року, що передує плановому.

До проекту фінансового плану підприємства додається пояснювальна записка, яка включає результати аналізу його фінансово-господарської діяльності за попередній рік, а також показники господарської діяльності та розвитку підприємства в поточному році та на плановий рік.

У разі зменшення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку або чистого прибутку порівняно із прогнозними та запланованими показниками поточного року підприємство обов’язково подає також обґрунтування причин такого зменшення з відповідними розрахунками.

Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, у місячний строк здійснюють аналіз проекту фінансового плану підприємства з обов’язковим порівнянням його показників з показниками фінансово-господарської діяльності підприємства за два попередні роки, приймають рішення щодо затвердження/погодження фінансового плану або повернення його на доопрацювання та в письмовій формі повідомляють підприємство про прийняте рішення.

Органи, уповноважені управляти державним майном, затверджують фінансовий план підприємства, а органи, уповноважені управляти корпоративними правами держави, або затверджують фінансовий план підприємства, або погоджують проект фінансового плану підприємства до 1 вересня року, що передує плановому, та в паперовому й електронному вигляді подають до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України завізовані та завірені печаткою копії затверджених/погоджених фінансових планів підприємств разом із пояснювальною запискою.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб’єктами природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, стосовно підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, подають до 1 липня року, що передує плановому, на погодження Міністерству економіки України і Міністерству фінансів України в паперовому й електронному вигляді проект фінансового плану підприємства з відміткою "Розглянуто", пояснювальну записку, висновок до нього та завізований в установленому порядку проект рішення Кабінету Міністрів України.

До проекту фінансового плану підприємства додаються в паперовому й електронному вигляді:

– баланси підприємства на 31 грудня минулого року і на останню
звітну дату;

– звіти про фінансові результати підприємства за 12 місяців
минулого року і за останній звітний період;

– звіт про рух грошових коштів за 12 місяців минулого року;

– звіт про власний капітал за 12 місяців минулого року;

– примітки до річної фінансової звітності за минулий рік;

– декларація з податку на прибуток за 12 місяців минулого року;

– стратегія розвитку та інвестиційний план підприємства на середньострокову перспективу (3 - 5 років).

У разі, коли проект фінансового плану підприємства не відповідає вимогам та встановленій формі, він уважається неподаним.

Міністерство економіки України і Міністерство фінансів України після надходження проекту фінансового плану підприємства, пояснювальної записки та висновку до нього в місячний строк опрацьовують матеріали та приймають рішення щодо погодження або повернення на доопрацювання фінансового плану підприємства, що є суб’єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України. Про прийняте рішення Міністерство економіки України і Міністерство фінансів України в письмовій формі повідомляють орган, уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави, або орган, відповідальний за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

У разі повернення проекту фінансового плану підприємства на доопрацювання орган, уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави, або орган, відповідальний за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, протягом десяти днів з дня надходження проекту забезпечує його доопрацювання з урахуванням зауважень Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України та подає його на повторне погодження до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України.

У разі прийняття Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України рішення про повторне повернення на доопрацювання проекту фінансового плану підприємства, що є суб’єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України, він подається повторно на погодження до Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України тільки за результатами узгоджувальної наради, яка проводиться органом, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, або органом, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, за участю представників підприємства, Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України.

Міністерство економіки України і Міністерство фінансів України не пізніше ніж у місячний строк від дати надходження проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження фінансового плану підприємства та проекту фінансового плану підприємства, що є суб’єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України, з пояснювальною запискою та висновком до нього опрацьовують матеріали та приймають рішення щодо погодження цих проектів.

Погоджують фінансовий план та візують проект відповідного рішення Кабінету Міністрів України Міністр економіки України і Міністр фінансів України або особи, які їх заміщують. Підпис відповідного Міністра або особи, яка його заміщує, скріплюється печаткою.

Після погодження Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України проекту рішення Кабінету Міністрів України та проекту фінансового плану підприємства, що є суб’єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України, орган, уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави, або орган, відповідальний за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, погоджує проект рішення Кабінету Міністрів України з Міністерством юстиції України та подає погоджений Міністерством юстиції України проект рішення Кабінету Міністрів України і проект фінансового плану підприємства, погоджений відповідно до пункту 6 цього Порядку, на затвердження Кабінету Міністрів України до 10 серпня року, що передує плановому.

Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, подають Міністерству економіки України до 1 серпня року, що передує плановому, зведені показники фінансових планів підприємств з відміткою "Розглянуто" і завізовані та завірені печаткою копії проектів фінансових планів підприємств, за винятком підприємств, що є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України.

Окремо подаються зведені показники фінансових планів підприємств, що є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, з відміткою "Розглянуто" і завізовані та завірені печаткою копії проектів фінансових планів цих підприємств.

Зміни до затвердженого фінансового плану підприємства можуть уноситися один раз на рік, у якому затверджувався фінансовий план, та не більше двох разів протягом планового року.

Зміни до фінансового плану підприємства не можуть уноситись у періоди, за якими минув строк звітування.

Проект змін до фінансового плану підприємства з пояснювальною запискою про причини змін готується підприємством і подається органам, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, органам, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, у двотижневий строк приймають рішення щодо внесення змін до фінансового плану підприємства та подають змінений фінансовий план підприємства до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України за процедурою, передбаченою пунктом 5 цього Порядку, із зазначенням підстав унесення змін до нього.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб’єктами природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, стосовно підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, подають завізований проект рішення Кабінету Міністрів України та проект зміненого фінансового плану підприємства на погодження до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України.

Проект зміненого фінансового плану підприємства погоджується та затверджується за процедурою, передбаченою пунктами 6 і 7 цього Порядку. На фінансовому плані підприємства ставляться відмітка "Змінений" та дата затвердження або погодження.

Мотивована відмова про підстави відхилення змін до фінансового плану підприємства надсилається в письмовій формі.

Міністерство фінансів України здійснює моніторинг затверджених/погоджених фінансових планів підприємств державного сектору економіки щодо органів, уповноважених управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органів, відповідальних за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

Контроль за своєчасним складанням фінансових планів підприємств, а також за виконанням показників затверджених фінансових планів підприємств здійснюють органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері. Відповідальність за достовірність та обґрунтованість планування окремих показників несе керівник підприємства згідно з укладеним контрактом.

Звіт про виконання фінансового плану в паперовому й електронному вигляді за формою, наведеною в додатку 3, підприємство надає органам, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органам, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, щокварталу в строки, установлені для подання фінансової звітності, разом із пояснювальною запискою щодо результатів діяльності за квартал та із зазначенням за окремими факторами причин значних відхилень фактичних показників від планових.

Звіт про виконання фінансового плану підприємства за IV квартал подається разом із звітом про виконання фінансового плану підприємства за рік.

Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, подають Міністерству економіки України окремо зведені показники виконання фінансових планів:

державними комерційними та казенними підприємствами;

господарськими товариствами, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі.

Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, щодо підприємств, які є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, подають до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України звіти про виконання показників фінансових планів окремо щодо кожного підприємства.

До звіту про виконання показників фінансових планів підприємств, що є суб’єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, крім зазначених матеріалів, додаються:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 630; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.07 сек.