Яскравість

Основні світлотехнічні характеристики. Їх контролювання і нормування

Лекція 3. ШКІДЛИВІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ЧИННИКИ ВИРОБНИЦТВА

1. Основні світлотехнічні характеристики, їх контролювання і нормування.

2. Нормування та вимірювання шуму.

3. Нормування та контроль рівня вібрації.

4. Види теплового випромінювання. Нормування та контроль.

5. Контроль іонізуючого та радіаційного випромінювання, методи та прилади контролю, допустимі рівні.

Освітлення повинно відповідати таким основним вимогам: бути рівномірним і досить сильним; не створювати різких тіней на місцях роботи і контрастів між освітленим робочим місцем і оточуючою обстановкою (підлога, стіни); не створювати зайвої яскравості і блиску в полі зору працюючих; давати правильний напрям світлового потоку; відповідати правилам техніки безпеки.

Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками, при цьому застосовують поняття системи світлотехнічних одиниць і величин.

Основними поняттями цієї системи є:

- світловий потік;

- сила світла;

- освітленість;

Найкращі умови для повного зорового сприйняття, поза сумніву, створює сонячне світло, в природних умовах якого про­тягом багатьох мільйонів років відбулася еволюція зорового аналізатора. Розвиток техногенної сфери та соціально-еко­номічної системи безпеки привів до того, що людина значну час­тину свого життя проводить в умовах закритих приміщень. Особливо це стосується міського населення. Проблема природного освітлення закритих приміщень вирішується на основі ком­промісу між рівнем освітленості та іншими вимогами до них, зок­рема ступенем захисту від холоду та негоди.

Організація правильного освітлення природним і штучним способом має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції

Для гігієнічної оцінки освітлення приміщень використову­ють світлові величини, що прийняті в фізиці. Світлове відчуття, яке викликає оптична частина спектра електромагнітних хвиль довжиною від 0,38 до 0,77 мк, оцінюється світловим потоком Ф, за одиницю якого прийнято люмен (лм).

Світловий потік - потужність елект­ромагнітної енергії, яка оцінюється за світловим сприйняттям людського ока.

Люмен дорівнює потоку, який створюється в одиничному тілесному куті ω, рівному 1стерадіану, точковим джерелом світла в 1 канделу.

Стерадіан – одиничний тенісний кут ω з вершиною у центрі сфери, який вирізає на поверхні сфери радіусом 1 м площину, рівну 1м². Значення ω=S/R² (рис. 10)

Джерела світла випромінюють світловий потік у різних напрямках неоднаково. Тому, щоб дати характеристику інтенсивності випромінювання, застосовується поняття «просторова або кутова щільність світлового потоку», яку називають силою світла (І), тобто світловий потік, віднесений до тілесного кута, в якому він випромінюється:

І=Ф / ω, кд (2.3)

Рисунок 10 – Схема взаємозв’язку основних світлотехнічних одиниць і величин

За одиницю сили світла приймають канделу, яка дорівнює 1 лм/стер.

Відношення світлового потоку до площі поверхні, яку він оп­ромінює, називають освітленістю Е ( тобто поверхнева щільність світлового потоку ), яка вимірюється в люксах (лк), що дорівнює освітленості, створюваній світловим потоком Ф=1лм, рівномірно розподіленим на площі S=1м².

Е=Ф/S (1.1)

Орган зору людини здатний бачити об’єкт при освітленості від 0,1 до 100000 лк.

Зорове сприйняття освітлювальної поверхні залежить від сили світла, відбитого поверхнею у напрямку зору. Для кількісної оцінки можливості зорового сприйняття поверхні введено поняття яскравості L.

Взагалі, яскравість поверхні залежить не тільки від падаючого світлового потоку та коефіцієнта відбиття,а й від кута, під яким ми розглядаємо цю поверхню, і визначається як:

L=I(cos α), кд/м² (1.2),

де α – кут між нормаллю до поверхні і напрямом зору.

За величину яскравості прийнято ніт – це яскравість, 1м² плоскої поверхні, яка відбиває у перпендикулярному напрямі силу світла в 1 канделу.

До якісних умов зорової роботи належать фон, контраст об’єкта з фоном, видимість, показник осліпленості та ін.

Дата добавления: 2014-11-29