Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Нормування та контроль рівня вібрації




Дія вібрацій на організм людини викликає захворювання двох видів: загальні (церебральні) і місцеві (локальні). Загальні захворювання можуть виникнути при дії вібруючих робочих місць. При цьому спостерігаються головні болі, зорові розлади, збудливість, підвищення температури, порушення роботи серця, шлунку і серцево-судинної системи.

Локальні форми захворювань виникають при дії вібрацій на окрему ділянку тіла (руки, ноги). При цьому відбуваються зміни в нервовій і кістково-суглобовій системах, підвищується артеріальний тиск, зменшується м'язова сила і маса, виникають спазми судин кінцівок і серця, унаслідок чого виникає віброхвороба — необоротне звуження кровоносних судин.

За способом передачі на людину вібрація по ГОСТ 12.1.012—-78 підрозділяється на: загальну, таку, що передається через опорні поверхні на тіло сидячої або стоячої людини; локальну, ту, що передається через руки людини.

По напряму дії — на вертикальну і горизонтальну.

Залежно від джерела виникнення загальна вібрація підрозділяється на: транспортну (трактори, самохідні сільськогосподарські машини, автомобілі, будівельно-дорожні машини); транспортно-технологічну (екскаватори, крани будівельні, бетоноукладачі і ін.); технологічну, яка виникає при роботі стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

Нормованими параметрами вібрації на людину є середньоквадратичні значення віброшвидкості V (м/с) або її логарифмічні рівні Lр (дБ) в октавних смугах частот, визначувані за формулами.

Рівень вібрації (локальної та загальної) оцінюється коефіцієнтом рівня вібрації за формулою 2.18:

Куввнвф (3.1),

де Кув – коефіцієнт рівня вібрації;

Увн – нормативна величина вібрації, дБ;

Увф – фактична величина вібрації, дБ.

Якщо фактична величина вібрації, замірена у конкретних виробничих умовах, менша гранично-допустимої, тоді коефіцієнт Кув не вираховується, а приймається рівним 1.

У тих випадках, коли потрібно визначити рівень вібрації на усій ділянці та у цеху, необхідно використовувати формулу 3.2:

(3.2),

де m – кількість робочих місць на ділянці

 

Шумові характеристики визначаються за пропонованими методиками на:

- робочому місці оператора самохідних сільськогосподарських машин – по ГОСТ 12.4.095-80;

- на робочих місцях операторів машин, що встановлюються у виробничих приміщеннях – по ГОСТ 20445-75;

- сільськогосподарських стаціонарних машинах і технологічному обладнанні, розташованому поза виробничими приміщеннями – по ГОСТ 12.1.026-80;

- тракторах і самоходних шасі – по ГОСТ 12.2.002-81.

Шумовимірювальна апаратура повинна відповідати ГОСТ 17187-71 і ГОСТ 17168-71.

Рівні шумів на робочому місці водія вимірюють при закритих вікнах і дверях кабіни з включеними приладами мікроклімату і при відкритих вікнах, дверях і вимкнених приладах мікроклімату. Вимірювання рівнів шумів проводять в робочих режимах із завантаженням двигуна не меншим, ніж на 80%. Мікрофон встановлюють на рівні вуха водія автомобіля, мотоцикла, мопеда по ГОСТ 19358—74 і відповідно до ГОСТ 12.1.012—78.

У виробничих приміщеннях шум вимірюють по ГОСТ 20445—75 на основних робочих місцях при роботі не меншого 2/3 встановленого устаткування з характерним режимом роботи. Мікрофон встановлюють на висоті 1,5 м від підлоги, а при визначенні шумової характеристики машини — на відстані 1 м від зовнішнього контура машини — з усіх боків.

Вібрацію вимірюють по спектру коливальної швидкості* (м/с), прискоренню (м/с2) або по їх рівню (у дБ) на робочих місцях водіїв або у виробничих приміщеннях.

Для вимірювання обирають холостий і робочий режими, при яких коливання елементів кабіни досягають максимального значення.

Рівень вібрацій на сидінні і на підлозі кабіни вимірюють в трьох взаємно перпендикулярних напрямах: вертикальному, поперечному і подовжньому. За оцінний параметр приймають середньоквадратичне значення віброшвидкості в октавних смугах і її рівень (у дБ) щодо порогового значення 5 • 10~8 м/с і віброприскорення.

Параметри вібрації на робочому місці для самохідних сільськогосподарських машин визначаються – по ГОСТ 12.4.095-80;

Апаратура для вимірювання вібрації повинна відповідать ГОСТ 12.4.012-76.

Для вимірювання шуму і вібрації застосовують вимірювач шуму і вібрацій ІШВ-1, прилади фірми «Брюль і Кьер», PSI-202 фірми RFT (Німеччина).

Шум в цих приладах сприймає мікрофон, який перетворює звукові коливання в електричні; електричні коливання підсилює підсилювач і подає їх на стрілочний прилад або до вихідних гнізд. До вихідних гнізд можна підключати частотні аналізатори, самописці, осцилографи, магнітофони і інші прилади.

Для вимірювань по спектру частот застосовують октавні фільтри типа ОФ-6 з діапазоном частот 63...8000 Гц, аналізатор акустичних шумів ААШ-1 1/3- і 1-октавний з діапазоном частот 40... 10 000 Гц, вузькосмуговий аналізатор спектру АС-3 з діапазоном частот 20...60 000 Гц.

З віброметрів найбільш прийнятні для гігієнічної оцінки комплекти ІШВ-1; НВА-1 (низькочастотна вібровимірювальна апаратура), ВА-2; SDM-132 фірми RFT і. прилади — 1606; 1212 (2107) фірми «Брюль і Кьер». Для перетворення змін параметрів досліджуваного процесу в сигнал, який впливає на вимірювальний прилад, застосовуються датчики.

Широке застосування отримали п'єзоелектричні датчики типу Д-12 і Д-13 для вимірювання віброшвидкості; Д-14 і Д-28 — для вимірювань віброприскорень відповідно приладами ВА-2 і ИШВ-1; Д-19, Д-22 і Д-26 — для вимірювання низькочастотної віброшвидкості і виброприскорень до НВА-1.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 571; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.