Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аналіз процесів формування небезпечних ситуацій




 

Рисунок 18 - Блок-схема процесу формування та виникнення травмо-небезпечних, аварійних та катастрофічних ситуацій:

НВФ — не­безпечний виробничий фактор; НУ — небезпечні умови; НД — небезпечні дії; НО — небезпечні обставини; НС — небезпечна ситу­ація; А — аварія; Т — травма; КС — критична ситуація; НУд — небезпечні умови додаткові; НДд — небезпечні дії додаткові; К — катастрофа.

На схемі видно, що працюючий, допускаючи не­безпечну дію (НД), потрапляє у небезпечні обставини (НО), за яких на нього може діяти небезпечний фак­тор (Ф) при небезпечній умові (НУ). Так створюється інша подія, що має назву небезпечної ситуації (НС).

Усі явища, що формують небезпечну ситуацію, мають певну достовірність виникнення, а це означає, що небезпечні умови (НУ), небезпечні дії (НД), не­безпечні ситуації (НС) і наслідки таких ситуацій: ава­рія (А), травма (Т) і сприятлива подія (подія без аварії і травм) належать до випадкових явищ.

Розглянемо схему можливого виникнення небез­печної ситуації та її наслідки (рис. 19). Підвіщений за допомогою певних пристроїв елемент конструкції (ван­таж) масою Q на певній висоті над рівнем підлоги (землі) з часом створить небезпеку для людей, що випадково можуть потрапити до небезпечної зони (на рисунку заштриховано).

У результаті старіння, корозії, втрати міцності та з інших причин у пристроях, за допомогою яких предмет Q на висоті прикріплений до елементів кон­струкції, можуть виникнути певні небезпечні умови: НУ1 — послаблення кріплення металевого гаку в бе­тоні (іншому тілі); НУ2 — руйнування металевого з'єднання вантажу Q з гаком; НУ3 — послаблення кріплення металевого пристрою вантажу у його тілі. Як видно з рисунка, кожна окремо взята небезпечна умова незалежна одна від одної, бо вона може при­звести до падіння вантажу. При цьому зона, що зна­ходиться під вантажем, який може впасти, є небез­печною. Оскільки падаючий вантаж, ударяючись об землю (підлогу), може відлетіти у бік, розмір небез­печної зони відповідно повинен бути збільшений (на рисунку заштриховано).

 


Рисунок 19 -Схема процесу виникнення небез­печної ситуації при поєднанні (збіганні) не­безпечних умов і небезпечних дій:

1 — небезпечний фактор; 2 — небезпечна ситуація; 3 — небезпечна зона; 4 — небез­печні умови; 5 — знак небезпеки; б — за­хисне огородження; а, б, в, г — небезпечні дії людини.

 

Відповідно до існуючих вимог безпеки небезпечна зона має бути огороджена, щоб уникнути можливості випадкового проникнення до неї людей. Але працю­ючий, нехтуючи інформацією знаку безпеки, що за­бороняє рух (ходіння) через межі огородження, до­пускаючи небезпечні дії (підйом на огородження, пе­рехід через огородження, ходіння під вантажем), все ж потрапив у небезпечну зону з метою взяти необхід­ний предмет, який знаходився за межами огородження. Не відчуваючи небезпеки, він вважав, що тим же шляхом повернеться і зможе використати предмет, який він дістав за огородженням. Тож, маючи певний мотив до вчинення небезпечних дій, працюючий (лю­дина) потрапив у небезпечні обставини: обставини часу (в ту мить, коли людина перейшла огородження і на­близилась до небезпечної зони (положення «б» на рис. 3.3), стався обрив каната і вантаж почав падати вниз); обставина місця (працюючий потрапив саме у небез­печну зону — місце під вантажем); обставина мети (мета, що обумовила проникнення працюючого у не­безпечну зону); обставина образу дії (як саме працю­ючий потрапив у небезпечну зону) та інші.

Таким чином, поєднання усіх названих обставин, у які потрапив працюючий, з тими небезпечними умо­вами, що призвели до падіння вантажу, і створили небезпечну ситуацію.

Наслідки небезпечної ситуації можуть бути такі:

1. Працюючий встиг пройти небезпечну зону і уник небезпеки (випадок без наслідку для людини; для виробництва — аварія).

2. Працюючий потрапив під вантаж, що впав (ава­рія і травма).

3. Працюючий не встиг потрапити у небезпечну зону, обірваний вантаж впав перед ним, не завдавши йому шкоди (аварія).

Аналізуючи події, зображені на рис. 3.3, слід зау­важити, що у кожному випадку виникнення травми у людини треба чітко визначати травмуючий фактор. Це важливо і для таких випадків, коли, на перший погляд, такого фактора не видно.

При розслідуванні нещасних випадків внаслідок удару людини об землю, бетонну чи дерев'яну підло­гу, інші предмети ті, хто розслідує нещасний випа­док, часто не вважають їх небезпечним фактором, бо раніше вони не несли ніякої небезпеки. В усіх цих випадках небезпечними були умови, що призвели до падіння людини, тому травмуючими факторами бу­дуть ті предмети (матеріали, речовини), які саме спри­чинили людині травму. Отже, слід чітко визначати небезпечні умови і вживати заходів для їх усунення.

Оскільки небезпечний фактор ніколи не може діяти на людину без відповідних небезпечних умов, то схе­му процесу формування та виникнення небезпечних ситуацій можна побудувати лише з випадкових явищ, а це означає, що таку схему можна використати для необхідних розрахунків рівня небезпеки для конкрет­них умов виробництва.

При дослідженні процесів формування та можли­вого виникнення небезпечних ситуацій було поміче­но що в одному випадку небезпечна умова може бути наслідком небезпечної дії, а в іншому небезпечна дія — наслідком небезпечної умови. Крім того, небезпечна ситуація може виникати лише від небезпечних дій або їх поєднання чи від небезпечних умов безпосе­редньо.

Схема процесу формування небезпечної ситуації та її можливих наслідків для випадків, коли пріоритет­ними є небезпечна умова або небезпечна дія, об'єднує найпростіші варіанти перебігу подій (рис. 20):

Рисунок 20 - Блок-схема взаємозв'язків між небезпечними подіями у процесі формування та виникнення небезпечних ситуацій:

НУ — небезпечна умова; НД — небезпечна дія; НС — небезпечна ситу­ація; А — аварія; Т — травма, БН — наслідок без аварії і травми.

1. На робочому місці є лише одна небезпечна умова. Вона може безпосередньо призвести до небезпечної ситуації та її наслідків. Схема потоку подій у цьому випадку матиме такий вигляд: НУ НС (А, Т, БН).

За такою схемою небезпечна ситуація, наприклад падіння людини, можлива при наявності на підлозі пролитого масла, розсипаного гороху або робоче місце захаращене тощо.

Із цього прикладу видно, що помічені небезпечні умови, у свою чергу, є наслідком небезпечних дій, що відбулися значно раніше. Цих дій при обстеженні обладнання на робочих місцях ми зареєструвати не можемо, тому помічені недоліки з охорони праці фіксуємо як небезпечні умови. Це логічно, тому що саме ці умови (пролите масло, розсипаний горох тощо) необхідно ліквідувати, щоб не допустити падіння людей.

3. При експлуатації виробничого обладнання виникла одна небезпечна умова (НУі). Вона спричинила ви­никнення іншої небезпечної умови (НУ2), яка, в свою чергу, здатна викликати наступну небезпечну умову (НУ3), і так далі, до виникнення небезпечної ситуації (НС), наслідком якої може бути аварія (А) або (і) трав­ма (Т). Описаний потік подій можна чекати при експлуатації виробничого обладнання. Наприклад, внас­лідок конструктивного недоліку невідбалансований ротор (НУ1) може викликати появу вібрації (НУ2), яка, в свою чергу, призведе до підвищеного спрацювання підшипників (НУ3), і так далі, до виникнення аварій­ної ситуації (руйнування підшипників і викидання частин ротора внаслідок його руйнування (НС). Ана­логічний потік небезпечних подій спостерігається приексплуатації заточувальних верстатів та іншого об­ладнання. Загальний вигляд описаного потоку випадкових небезпечних подій такий:

НУ1 НУ2 НУ3... НС А, Т.

3. Існуюча небезпечна умова (або така, що може виникнути) (НУ) може спонукати працюючого до до­пущення ним помилок у процесі роботи або інших небезпечних дій (НД), внаслідок чого виникне небез­печна ситуація (НС). Потік подій і залежність між ними у цьому випадку можна зобразити у вигляді:

НУ НД НС А, Т.

За такою схемою небезпечні події можуть відбува­тися у тих випадках, коли небезпечною умовою є кон­структивний недолік машини або іншого виробничо­го обладнання. Наприклад, забивання робочих органів машини (НУ) призведе до втручання людини в її ро­боту з метою його усунення. При цьому можуть бути порушені певні вимоги безпеки (двигун або сама ма­шина не зупинені, як цього вимагають правила). Такі дії є небезпечними (НД), хоч виникли вони саме через її конструктивні недоліки. У таких випадках не­безпечна умова може бути ліквідована не шляхом навчання людини правилам безпеки, а розробкою і встановленням спеціального механізму для самоочи­щення робочих органів, що забиваються. Це стосуєть­ся різних дозаторів, норій, транспортерів тощо.

4. Допущена небезпечна дія (НД), її наслідком ста­ла небезпечна ситуація (НС). Схему потоку випадкових подій для цього випадку можна зобразити у ви­гляді:

НД НС А, Т.

Протікання небезпечних подій за такою схемою найбільш характерне для транспортних засобів, при керуванні виробничим обладнанням, виконанні різних операторських функцій. Наприклад, допущена груба помилка водія під час руху (НД) може призвести до зіткнення транспортних засобів, наїздів на перешко­ди (НС) тощо. Для запобігання можливим помилкам або іншим порушенням певних правил, потрібно за­здалегідь навчитися прогнозувати можливе допущення таких дій (Чому можуть бути порушені правила? Чому можливі помилки? І т. д.).

5. В умовах виробництва можливі такі випадки, коли одна допущена помилка працюючого (оператора) може потребувати вжиття швидких заходів (швидких дій), а якщо знову буде допущена помилка, це призведе
до виникнення небезпечної ситуації. Схема потоку випадкових подій має вигляд:

НД1 НД2НС А, Т або НД1 НД2 НД3 НС

                   
         


На схемі видно, що наслідками таких подій може бути аварія і (або) травма. Прикладом виникнення по­току таких подій є робота транспортного засобу. До­пущена водієм перша помилка — перевищення допу­стимої швидкості руху (НДі) — може викликати різке гальмування (НДг), внаслідок чого виникає занос транспортного засобу та його перекидання (НС). При цьому може бути пошкоджений транспортний засіб (А) і (або) травмований водій (Т).

6. Допущена небезпечна дія (НД) в умовах вироб­ництва стає причиною виникнення небезпечної умови (НУ) з наступними наслідками у вигляді небезпечної ситуації, аварії і (або) травми.

Потік подій, що відбуваються у певній послідов­ності, в цьому випадку матиме такий вигляд:

НД НУ НС А, Т

За цією схемою можуть розвиватися події, якщо службова особа видала наряд на виконання роботи із застосуванням несправного технічного засобу. У цьо­му випадку дія службової особи є небезпечною (НД), а допущений технічний засіб з несправністю (транс­портний засіб, конкретне виробниче обладнання тощо) створює небезпечну умову (НУ), в результаті чого може бути небезпечна ситуація з її наслідками у ви­гляді аварії чи (та) виробничої травми.

У попередніх прикладах було показано, як вироб­нича небезпека у вигляді небезпечної умови або не­безпечної дії, що з'явилася на конкретному робочому місці і яку можна виявити під час попереднього огля­ду (експертизи) обладнання чи робочого місця, є по­чатковою подією, за якою послідовно у певній залеж­ності виникають інші. Якщо після виявлення однієї з перших (або проміжних) подій вжити термінових за­ходів для її усунення, то виникнення наступних подій буде неможливим. Тому працівнику або відповідальній службовій особі для запобіганя небажаним наслідкам необхідно уміти глибоко аналізувати події, які мо­жуть виникати одна за одною. Але в реальному ви­робництві не завжди кожна наступна подія, що ха­рактеризує відповідну небезпеку, слідує за поперед­ньою, аж до виникнення небезпечних ситуацій. Так відбувається, коли кожна наступна подія є стати­стично залежною від попередньої. Схема потоку подій у цих випадках є лінійною.

Оскільки у формуванні процесів виникнення небезпечних ситуацій найчастіше бере участь не одна не-зезпечна умова (їх може бути кілька), а також не одна дія працюючого (могке бути кілька працюючих, що допускають по кілька небезпечних дій), то в та­ких випадках процес виникнення небезпек значно ус­кладнюється, а схема потоку випадкових подій має розгалужений вигляд. Як правило, у таких схемах можна знайти статистично залежні між собою і неза­лежні випадкові події у вигляді небезпечних умов і небезпечних дій.

Знайти початок формування процесу виникнення небезпечної ситуації у таких випадках досить склад­но. Для полегшення способу пошуку першої небезпеч­ної умови або небезпечної дії, з яких починає розви­ватися процес (виникнення аварії чи травми), і з ме­тою термінового їх усунення пропонується метод побудови логічних моделей таких процесів.

7. Якщо у формуванні небезпечної ситуації беруть участь дві події, статистично незалежні між собою, наприклад, одна небезпечна умова і одна небезпечна дія, то схему процесу можна зобразити так:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1747; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.023 сек.