Бухгалтерський облік витрат і виходу продукції промислових виробництв сільськогосподарських підприємств 3 страница

Друга група включає витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання. Їх, згідно з п. 15 П(С)БО 7, відносять до витрат звітного періоду, а в бухгалтерському обліку обліковують на рахунках витрат згідно з вимогами П(С)БО 16 “Витрати”.

Залежно від розміру витрат, обсягу і характеру робіт ремонт поділяють на поточний і капітальний.

Капітальний ремонт виконується для відновлення справності і передбачає заміну або відновлення у машин та устаткування усіх зношених деталей та вузлів, у тому числі базових деталей. Витрати на капітальний ремонт, як правило, обліковуються за кожним видом обладнання.

Поточний ремонт передбачає виконання менш складних робіт для забезпечення або відновлення роботоздатності пристрою. При цьому змінюються або відновлюються лише окремі деталі або нескладні вузли.

Ремонт основних засобів може виконуватись підрядним, господарським і змішаним способом.

При підрядному способі всі види робіт виконує підрядне підприємство, а підприємство-замовник здійснює оплату пред’явлених розрахунково-платіжних документів за виконані та прийняті роботи (виходячи з їх договірної вартості). При ремонті сільськогосподарської техніки на стороні до витрат на ремонт необхідно включати не тільки фактичну вартість ремонту згідно з рахунком підрядника, але і всі витрати, пов’язані з доставкою ремонтних об’єктів до місця ремонту і назад в господарство.

При змішаному способі одну частину ремонтних робіт виконує підрядне підприємство, а іншу частину підприємство здійснює власними силами.

При господарському способі виконання робіт ремонт основних засобів здійснюється власними силами ремонтно-механічних майстерень.

Облік витрат ремонтно-механічних майстерень на ремонт виробничого обладнання, машин, транспортних засобів, модернізацію, устаткування, технічне обслуговування, виготовлення запчастин, інструментів та інших виробів ведуть на субрахунку другого порядку 2341 “Ремонтні виробництва”.

За дебетом цього субрахунка відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати, за кредитом списують собівартість виготовлених виробів, а також вартість послуг на ремонти, техогляди тощо.

Об’єктом обліку витрат у ремонтній майстерні є замовлення на ремонт складних машин (тракторів, комбайнів, автомобілів тощо), групи сільськогосподарських знарядь одного найменування (борін, культиваторів тощо), обладнання для тваринницьких ферм та об’єктів інших галузей.

Трактори, комбайни, автомобілі, що надійшли для ремонту, ретельно оглядають інженер або технік-механік, завідувач майстерні та бригадир тракторної бригади у присутності особи, яка працює на машині, що підлягає ремонту, за необхідності розбираються окремі вузли й агрегати. Так визначаються складність ремонту, обсяг робіт і потреба в запчастинах.

За результатами огляду на кожний об’єкт складають Відомість дефектів на ремонт машин (ф. № ВЗСГ-6), якій присвоюють номер замовлення.

У відомості дають стислу характеристику стану основних вузлів і агрегатів машини, описують виявлені дефекти, встановлюють обсяг ремонтних робіт, витрату запасних частин, ремонтних матеріалів, розмір оплати праці на ремонтних роботах і загальну вартість ремонту.

Відомість дефектів складають у двох примірниках. Один примірник передають завідувачу складу для підбору та видачі необхідних запасних частин і матеріалів для проведення ремонту. Другий залишають у ремонтній майстерні як кошторисний документ на проведення ремонту. На підставі відомості дефектів виписують наряди на виконання ремонтних робіт.

Після закінчення ремонту Відомість дефектів разом з лімітно-забірними картками, накладними та іншими первинними документами надходить до бухгалтерії, де визначають фактичну вартість витрачених запасних частин і ремонтних матеріалів, оплату праці та інші фактичні витрати на ремонт.

Прямі витрати на ремонт тракторів, машин і устаткування обліковують (групують) у Журналі обліку робіт і витрат у ремонтній майстерні (ф. № ЖН-3), який складається на підставі Відомості дефектів та інших первинних документів за кожною окремою машиною (трактором, комбайном, автомобілем), за сільськогосподарськими машинами загалом і роботами з виготовлення інвентарю.

Прямі витрати у Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні (ф. № ЖН-3) обліковують за такими статтями:

– витрати на оплату праці;

– відрахування єдиного соціального внеску;

– паливо;

– сировина і матеріали;

– витрати на ремонт необоротних активів;

– інші витрати на утримання основних засобів;

– роботи і послуги;

– інші витрати;

– загальновиробничі витрати.

Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат у ремонтній майстерні наведено в табл. 4.21.

Таблиця 4.21. Відображення операцій у ремонтної майстерні в бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
1	2	3	4
	Нараховано оплату праці робітникам, зайнятим ремонтом сільськогосподарської техніки
	Нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від витрат на оплату праці робітників ремонтної майстерні
	Списано вартість палива, витраченого на обкатку машин після ремонту
	Списано вартість запасних частин, використаних для заміни спрацьованих деталей під час ремонту сільськогосподарських машин у ремонтній майстерні
	Списано для потреб ремонтної майстерні:
– сировину і матеріали
– будівельні матеріали
– паливо
	Списано вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, використаних при капітальному (поточному) ремонті сільськогосподарських машин
	Виконано роботи або надано послуги ремонтній майстерні іншими допоміжними виробництвами
	Нараховано підрядникам та іншим стороннім підприємствам та організаціям за виконані роботи для ремонтної майстерні		63, 685
	Оплачено через підзвітних осіб витрати ремонтної майстерні
	Списано послуги машинно-тракторного парку
	Нараховано амортизацію на будівлю і обладнання ремонтної майстерні

Продовження табл. 4.21.

1	2	3	4
	Розподілено загальновиробничі витрати ремонтної майстерні на ремонтовані об’єкти
	Оприбутковано запасні частини, що зняті з відремонтованого об’єкта і підлягають відновленню
	Оприбутковано як металобрухт зняті з відремонтованого об’єкта вузли, деталі, які не підлягають відновленню
	Віднесено вартість завершених ремонтних робіт на споживачів послуг	23, 90, 91, 92, 93

Фактичну собівартість закінчених ремонтних робіт щомісяця списують на споживачів послуг на підставі Відомості списання витрат за закінченими ремонтованими об’єктами і виконаними роботами.

Витрати за незавершеним виробництвом наприкінці року залишаються на субрахунку 2341 “Ремонтні виробництва”.

На сільськогосподарських підприємствах широко використовується вантажний автотранспорт для перевезення необхідних у виробництві виробничих запасів, вивезення продукції, для внутрішньогосподарських перевезень, а також для надання транспортних послуг іншим організаціям і особам.

Облік витрат на експлуатацію та утримання автотранспорту ведуть на субрахунку другого порядку 2342 “Автомобільний транспорт”. На дебет субрахунка 2342 записують усі витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією вантажного автотранспорту, а за кредитом – надані послуги за фактичною собівартістю. Робота, виконана вантажними автомобілями при перевезенні вантажів, вимірюється у тонно-кілометрах, з перевезення людей та робота спеціальних автомашин – у машино-днях.

Облік витрат на утримання і експлуатацію автомобільного транспорту ведуть за такими статтями:

– витрати на оплату праці;

– відрахування єдиного соціального внеску;

– паливо та мастильні матеріали;

– запасні частини;

– амортизація;

– поточний і капітальний ремонт автомашин;

– інші витрати.

Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат і виконаних робіт вантажного автотранспорту наведено в табл. 4.22.

Таблиця 4.22. Облік витрат і виконаних робіт вантажного автотранспорту

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
	Нараховано оплату праці водіям вантажного автотранспорту
	Нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від витрат на оплату праці водіям вантажного автотранспорту
	Створено резерв на оплату відпусток
	Списано вартість палива, витраченого на роботу вантажного автотранспорту
	Списано вартість запасних частин для ремонту вантажних автомобілів, виконаного за межами реммайстерні
	Списано вартість закінченого капітального і поточного ремонту вантажних автомобілів, виконаного у реммайстерні
	Списано вартість МШП для потреб вантажного автотранспорту
	Списано вартість послуг інших допоміжних виробництв з освітлення, опалення, водо-, теплопостачання гаражу
	Нараховано амортизацію за вантажними автомобілями приміщенням та обладнанням гаражу
	Списано будівельні матеріали для ремонту будівлі гаражу, облаштування автомобілів
	Віднесено на витрати вартість капітального ремонту вантажного автомобіля, виконаного ремонтним підприємством
	Відображено витрати на відрядження водіїв вантажного автотранспорту
	Нараховано страхові платежі зі страхування майна
	Списано послуги вантажного автотранспорту на споживачів послуг	15, 20, 23, 90, 91, 92, 93, 94, 99

Основним первинним документом для обліку витрат і виконаних вантажним автотранспортом робіт є Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2). Його видають водіям, як правило, на один день або зміну за умови здачі водієм попереднього подорожнього листа.

У подорожніх листах вантажного автомобіля відображають завдання водієві та його виконання, кожну поїздку до пунктів приймання та доставки вантажу, найменування вантажу та його масу. Також розраховують пробіг у кілометрах з вантажем і без нього, обсяг виконаної роботи в тонно-кілометрах або машино-днях, суми заробітної плати, витрати нафтопродуктів за нормою й фактично.

За даними подорожніх листів в бухгалтерії підприємства складають Накопичувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № ЖН-6). У ній на кожного водія відводять окрему сторінку, де відображають основні показники кожного подорожнього листа: використання робочого часу, пробіг, кількість перевезеного вантажу, виконаних тонно-кілометрів та виданого водієві палива, його витрачання за нормою і фактично, суму нарахованої водієві оплати праці, а також розподіл тонно-кілометрів між споживачами послуг. В кінці місяця у накопичувальній відомості підводять підсумки витрат і виконаної роботи автотранспорту, за потреби складають зведену відомість за такою самою формою.

Розподіл загальновиробничих витрат між вантажним і пасажирським автотранспортом здійснюють пропорційно до машино-днів роботи.

На основі згаданої відомості та інших документів складають Звіт про витрати та вихід продукції (робіт, послуг) інших виробництв (ф. № 5.6 с.-г.). У ньому в розрізі кореспондуючих рахунків обліковують усі витрати з автотранспорту та списання їх за споживачами послуг. По вантажному автотранспорту цей розподіл здійснюють пропорційно виконаному обсягу робіт в тонно-кілометрах; а по пасажирському транспорту та машинах спеціального призначення – пропорційно кількості машино-днів роботи.

Дані виробничого звіту є підставою для записів до Журналу-ордера № 5 В с.-г.

У сільськогосподарському виробництві електроенергію використовують для механізації виробничих процесів у рослинництві, тваринництві, промислових і допоміжних виробництвах, а також для освітлення та інших потреб. Джерелами постачання електроенергії сільськогосподарським підприємствам є як власні електростанції (стаціонарні та пересувні), так і загальні енергосистеми.

Витрати на виробництво електроенергії власними електростанціями, на утримання ліній електропередач і вартість електроенергії, одержаної зі сторони, обліковують на субрахунку 2343 “Енергетичні виробництва”.За дебетом субрахунка відображають витрати на електропостачання, а за кредитом – спожиту електроенергію за фактичною собівартістю.

Аналітичний облік енергетичних виробництв ведеться за такими статтями витрат:

– витрати на оплату праці;

– відрахування єдиного соціального внеску;

– паливо;

– роботи і послуги;

– енергія;

– амортизація;

– інші витрати.

Господарські операції з обліку витрат на утримання енергетичних виробництв наведено в табл. 4.23.

Таблиця 4.23. Відображення витрат енергетичних виробництв в бухгалтерському обліку

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
	Нараховано оплату праці працівникам енергетичних виробництв
	Нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від витрат на оплату праці працівникам енергетичних виробництв
	Списано вартість палива, вугілля використаних для виробництва електроенергії
	Списано вартість енергії, одержаної зі сторони (без ПДВ)
	Нараховано амортизацію основних засобів електростанцій, електроустаткування і ліній електропередач
	Списано вартість запасних частин для ремонту електроустаткування
	Списано будівельні матеріали для ремонту ліній електропередач
	Списано вартість послуг інших допоміжних виробництв
	Списано вартість МШП для потреб енергетичних виробництв
	Створено резерв на оплату відпусток
	Списано спожиту електроенергію на споживачів послуг	23, 90, 91, 92, 93, 94

Загальну кількість виробленої та відпущеної електроенергії у кіловат-годинах споживачам на виробничі, господарські, побутові потреби і стороннім організаціям визначають за даними електровимірювальних приладів. За відсутності вказаних даних витрати електроенергії на виробничі потреби розраховують за потужністю електрогенератора та обліковими даними про кількість годин роботи, а витрати електроенергії на освітлювальні цілі – виходячи з кількості й потужності світлових точок і годин горіння за певний період.

Виробіток електроенергії власною електростанцією обліковують у Журналі обліку роботи електрогенератора (ф. № 128). Цей журнал ведуть окремо на кожний електрогенератор. На першій сторінці журналу вказують загальні відомості про генератор і первинний двигун (водяна чи парова турбіна, локомотив). Перший розділ журналу призначений для добових записів про напругу і силу струму за фазами через кожну годину роботи двигуна. У кінці зміни на підставі цих записів визначають кількість електроенергії, виробленої за зміну або день.

У кінці місяця завідуючий виробництвом чи електрик складає Звіт про роботу електростанції (ф. ЖН-14). У ньому на основі журналу обліку роботи електрогенератора відображають кількість виробленої за місяць електроенергії та її розподіл між споживачами, а також використання палива на роботу електростанції. У звіті ведеться облік робочого часу та підрахунок заробітку обслуговуючого персоналу. На підставі таких звітів складають Звіт про використання електроенергії (ф. № 127) по підприємству в цілому та в розрізі кожного споживача.

Одним з видів допоміжних виробництв є водопостачання. До витрат з водопостачання належать витрати на утримання артезіанських свердловин, водосховищ, водозабірних вузлів, водокачок, водопровідних мереж, насосних установок та інших агрегатів з подачі води для виробничих і побутових потреб підприємства, а також оплата рахунків за воду, одержану від водопостачальних організацій

Облік таких витрат ведеться на субрахунку 2344 “Водопостачання”, за дебетом якого відображають витрати на водопостачання, а за кредитом – спожиту воду за фактичною собівартістю. На цей рахунок відносять витрати як на утримання власного водопостачання, так і на оплату води, що надійшла зі сторони.

Витрати на утримання водопостачання обліковуються за такими статтями:

– витрати на оплату праці;

– відрахування єдиного соціального внеску;

– роботи та послуги;

– амортизація;

– інші витрати.

Відображення витрат на утримання водопостачання в бухгалтерському обліку наведено в табл. 4.24.

Таблиця 4.24. Облік витрат на водопостачання

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
1	2	3	4
	Нараховано оплату праці працівникам, зайнятим обслуговуванням водопровідної мережі й обладнання водопостачання
	Нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від витрат на оплату праці працівникам водопостачання
	Створено резерв на оплату відпусток

Продовження табл. 4.24.

1	2	3	4
	Списано вартість палива для роботи водопостачального устаткування
	Списано вартість води, одержаної зі сторони
	Нараховано амортизацію основних засобів водопостачання
	Списано запасні частини на ремонт основних засобів водопостачання
	Списано будівельні матеріали для ремонту основних засобів водопостачання
	Списано вартість послуг інших допоміжних виробництв
	Списано вартість МШП для потреб водопостачання
	Списано вартість матеріалів і дезинфікуючих засобів для потреб водопостачання
	Списано використану воду на споживачів послуг	23, 90, 91, 92, 93, 94, 99

Витрати на водопостачання розподіляють за споживачами пропорційно до кількості спожитої води і щомісяця на підставі Звіту про використання води на виробничі та інші потреби списують за фактичною собівартістю 1 м³ води.

У сільськогосподарському виробництві при високій механізації основних виробничих процесів на різних підсобних роботах, коли використання тракторів та іншої техніки є неефективним, застосовується гужовий транспорт.

Облік витрат з використання та утримання гужового транспорту ведеться на субрахунку 2345 “Гужовий транспорт”. За дебетом цього субрахунка відображають витрати на утримання дорослої робочої худоби, за кредитом – вартість приплоду, вартість гною від робочих коней за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу та вартість виконаних робіт і наданих послуг за справедливою вартістю. Облік витрат по гужовому транспорту ведуть в цілому за всіма видами робочої худоби на одному аналітичному рахунку.

Основними первинними документами з обліку витрат і робіт, виконаних гужовим транспортом є: Обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. № ПСГ-2), Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (ф. № 69), Відомість витрати кормів (ф. № ВЗСГ-9), Книжка бригадира, лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей (ф. № ВЗСГ-1), Накладна (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № ВЗСГ-8), інші документи на витрачання матеріальних цінностей тощо. Дані первинних документів є підставою для відповідних записів у Звіті про витрати та вихід продукції інших виробництв (ф. № 5.6 с.-г.)

Облік витрат на утримання гужового транспорту ведуть за такими статтями:

– витрати на оплату праці;

– відрахування єдиного соціального внеску;

– корми;

– роботи і послуги;

– витрати на ремонт необоротних активів;

– інші витрати на утримання основних засобів;

– інші витрати.

Витрачені купівельні корми списують на витрати за їх фактичною вартістю, а корми власного виробництва – за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Вартість виконаних робіт і наданих послуг робочими кіньми протягом року оцінюють за справедливою вартістю робочого дня, і в цій оцінці списують у дебет рахунків споживачів послуг із кредиту субрахунка 2345 “Гужовий транспорт”. Одиницею робіт, виконаних живою тягловою силою, є робочий день, за який приймають роботу одного коня та інших тварин протягом робочого дня.

Жива тяглова сила не лише виконує роботи, але й від неї можна отримати приплід, гній, вовну-линьку, кінський волос. Приплід від робочих коней належить до додаткових біологічних активів, які при первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Гній оцінюють за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або виходячи з нормативно-розрахункових витрат і витрат на його прибирання та доставку до місця зберігання і вартості підстилки, вовну-линьку і кінський волос – за цінами можливої реалізації чи іншого використання.

Витрати на утримання молодняку робочої худоби не відносять на субрахунок 2345 “Гужовий транспорт”, а обліковують на окремому субрахунку 232 “Тваринництво”.

Кореспонденцію рахунків з обліку витрат і послуг живої тяглової сили наведено в табл. 4.25.

Таблиця 4.25. Облік витрат на живу тяглову силу та її послуг

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
1	2	3	4
	Нараховано суму оплату праці конюхам та іншим працівникам, які доглядають за робочою худобою
	Нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від витрат на оплату праці конюхам

Продовження табл. 4.25.

1	2	3	4
	Створено резерв на оплату відпусток
	Списано вартість кормів, витрачених на годівлю робочої худоби: – купованих
– власного виробництва
	Списано вартість медикаментів для лікування робочої худоби
	Списано вартість МШП для потреб гужового транспорту
	Списано вартість послуг інших допоміжних виробництв
	Нараховано амортизацію робочих тварин, будівель, споруд, транспортних засобів та інших основних засобів, закріплених за гужовим транспортом
	Нараховано амортизацію інших необоротних матеріальних активів(збруя)
	Списано вартість використаних на ремонт споруд, будівель, транспортних засобів, що обслуговують гужовий транспорт: – матеріалів
– запасних частин
– будівельних матеріалів
	Оприбутковано від робочої худоби: – приплід
– гній, вивезений на поля
– гній, що зберігається у гноєсховищах
	Списано послуги гужового транспорту на споживачів	15, 23, 90, 91, 92, 93, 94, 99

Облік витрат інших видів допоміжних виробництв (газопостачання, теплопостачання, холодильні установки, залізничний транспорт, друкарні тощо) ведуть на субрахунку 2346 “Інші виробництва”. За дебетом цього субрахунка відображають витрати на їх утримання, а за кредитом – надані послуги. Як правило, ці допоміжні виробництва обслуговують спеціалізовані потреби основного виробництва тваринницьких комплексів, теплиць, промислових виробництв тощо. На кожен з вказаних видів допоміжних виробництв відкривають окремі аналітичні рахунки. Витрати групують у виробничих звітах відповідних підрозділів.

Підприємства можуть використовувати природний газ на виробничі та побутові потреби. Витрати на утримання газового господарства (оплата праці слюсарів та іншого персоналу, зайнятого газопостачанням, вартість газу, одержаного як із газопроводу, так і в балонах, амортизація та ремонт обладнання, споруд, інші витрати) обліковують на окремому аналітичному рахунку “Газопостачання”. Калькуляційною одиницею в газопостачанні є 1 м³ газу. У підприємствах, де використовується лише скраплений (балонний) газ, розраховується собівартість 1 кг газу. При використанні газу як із газопроводу, так і балонного останній перераховують у кубічні метри.

У сільськогосподарських підприємствах деяку продукцію зберігають протягом тривалого часу у спеціально обладнаних холодильних камерах чи сховищах, у яких підтримують певний температурний режим. Витрати на утримання холодильних установок (оплата праці, паливо, електроенергія, амортизація і ремонт обладнання тощо) обліковують на окремому аналітичному рахунку. З метою визначення собівартості послуг холодильними установками за калькуляційну одиницю приймають один центнеро-день зберігання продукції. На підставі журналу (книги) обліку руху та зберігання продукції в холодильних камерах і спеціальних сховищах щомісяця визначають кількість центнеро-днів зберігання кожного виду продукції.

Дата добавления: 2014-11-29