Завдання 2. Спрощення груп приголосних

Спрощення груп приголосних.

Подовження приголосних.

1. Правильно напишіть слова: зіл...я, колос...я, Іл...я, сторіч...я, суд...я; навман...я, зран...я, л...ють, л...єте, нал...єш; от...оді, піт...и, дан...ий, подан...я.

2. Перекладіть українською мовою: знание, жизнь, орудие, бытие; ночью, осью, мгновенно, роскошью.

1. Утворіть прикметники: баласт, компост, контраст, форпост, студент, гігант, курсант, тиждень, зап’ястя, кістка, поїзд, честь, щастя, серце, якість, пристрасть.

2. Утворіть дієслова із суфіксом -НУ(ти): брязк, бризк, блиск, писк, плюск, виск, риск.

3. Утворіть давальний відмінок однини: невістка, хустка, пустка, гімнастка, пастка.

Зміни приголосних при їх збігу.

1. Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а): донецький,німецький, галицький, полтавський, сумський, черкаський, львівський; пісок, віск.

2. Утворіть прикметники: Лейпциг, Париж, Прага, Запоріжжя, Беліз, Гамбург, Збараж, Кавказ; турок, митець, Дамаск, гірник, ткач, Гринвіч, Прилуки, Збруч, Якутськ, Пінськ, Нью-Йорк; Сиваш, Балхаш, Золотоноша, Палех, Чехія, Гіндукуш; Цюрих, казах; рука,рік, серце, безпека.

3. Утворіть вищий ступінь прикметників та прислівників: дужий, легкий, дорого, вузький, широкий.

4. Утворіть неозначену форму недоконаного виду дієслів (що робити?): пригостити, простити, сповістити, писк, блиск, вереск.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

ві дд ати, о бб ити

ви н а — ви нн ий, осі н ь - осі нн ій

письме нн ик, годи нн ик (але: священик)

війсь кк омат, ю нн ат

здоровий — здоров енн ий.

благослов енн ий (але: свячений, хрещений)

невблаг анн ий — невблаг ан ий (але: довгожданий)

зі лл я, ста тт я (але: статей, кутя)

воло сс я, камі нн я

ніч — ні чч ю

лл ю, лл є

ти жд ень — ти жн я — ти жн евий, пої зд — - пої зн ий (але: кі стл явий)

бря зк — бря зн ути — бря зн е, плю ск — плю сн ути (але: ви ск — ви скн ути)

бала ст — бала стн ий, аген т — аген тст во

доне цьк ий — Доне чч ина (але: галицький — Галичина)

луган ськ ий — Луган щ ина, полтав ськ ий — Полтав щ ина

пи ск — пи щ ати — пи щ у, до шк а — до щ анка — до щ аний

приго ст ити — приго щ ати — приго щ аєш (але: приго ст ять)

Лейпци г — лейпци зьк ий, Пари ж — пари зьк ий, боягу з — боягу зьк ий — боягу зтв о

Гринві ч — гринві цьк ий, туро к — туре цьк ий (але: дама ськ ий, баск ськ ий)

Сива ш — сива ськ ий, пта х — пта ськ ий — пта ств о (але: каза хськ ий)

ду ж ий — ду жч ий — ду жч е — ду жч ати (але: ви щ ий, лег ш ий)

§ 3. Правопис слів іншомовного походження.

1. Правопис голосних в іншомовних словах.

1.1. И пишетьсяпісляд, т, з, с, ц, ч, ж, р(ДеТиЗ’їСи ЦюЧаШуЖиРу?):
1. В основах слів (загальні назви) перед приголосними (крім Й):	дизель, цитата, символ,, ритміка, фортисимо, тиран, консиліум, але: місіс.
2. У складних словах з першою частиною ДИ-:	дискусія, дилогія, диктофон, дивіденд.
3. У префіксіАНТИ-:	антивірус, антидот, антикваріат, антибіотик.
4. Післяц у словах з ДЕЦИ-:	дециметр, децимація, децибел, децилітр.

1.2. И пишеться у власних та георгафічних назвах :
1. У закінченнях -ИДА, -ИКА	Антарктида, Америка, Мексика.
2. Після ж, ч, ш, щ:	Чикаго, Чилі, Алжир, Щецин, але: ДжІбуті, ЧувашІя.
3. У звукосполученні -РИ-перед приголосними:	Гринвіч, Єрихон, Кембридж, Крит, Маврикій, Мадрид, Цюрих.
4. У власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (ДеТи З’їСи ЦюЧаШуЖиРу?):	Андижан, Сибір, Тирана, Сирія, Тиса, Сиракузи, але: Сідней, Сілезія, Сіам, Сімферополь, Тіроль, Фіджі, Тітікака, Тільзіт, Сіхоте-Алінь, Сідзян, тощо.

1.3. И також пишеться:
1. У деяких власних назвах:	Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм, Пакистан, Туркменистан.
2. У давнозапозичених словах:	химера, миля, графин, єхидна, імбир, скипидар.
3. У деяких словах: (часто тюркських):	кишлак, кизил, гиря, бакшиш, кумис, кинджал.
4. У словах церковного вжитку:	митрополит, єпископ, християнство, камилавка, мирт.

1.4. І пишеться:

1. Після приголосного перед голосним та Й:	дивізія, клієнт, соціолог, Ріо-Негро, тріумф.
2. У власних назвах між приголосними (крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р):	Гвінея, Кіпр, Партеніт, Візантія, Ліма, Кіншаса, але: Дизель (прізвище) - дизель (двигун).
3. У кінці невідмінюваних власних назв:	Кап-Джубі, Сочі, Луїджі, Джібуті, Торрічеллі.
4. У кінці невідмінюваних загальних назв:	шасі, журі, колібрі, жалюзі, равіолі, візаві.
5. Після б, п, м, ф, г, к, х, л, ну загальних назвах перед приголосним	бінокль, пірога, міраж, фільтр, гільза, кірха, хітон, лімфа, німфа.
6. Після префікса дез-:	дезінтеграція, дезінформація, дезінфекція.

1.5. Ї пишеться:

1. Після голосних (на місці рос. и):	Ізмаїл, Ізраїль, круїз, прозаїк, Гаїті, монотеїзм, Воїнов, але: староіндійський, поінформувати, доісторичний.
2. У кінці власних назв після м’якого приголосного чи голосного:	Гімалаї, Гавайї, Шантійї, де Віньї.

1.6. Є пишеться:

1. На початку слова (є звучить як йе):	єзуїт, єпископ, Єрихон, Єсентуки.
2. Після е, і, й, ь, апострофа:	фойє, феєрія. досьє, фієста, Мейєрхольд, кар’єра.
3. У кінці невідмінюваних слів після м’яких приголосних та апострофа:	кутюр’є, сомельє, Руж’є, Лавуаз’є, канотьє, але: траєкторія.

1.7. У пишеться:

У, а не Ю пишеться після Ж, Ш:

журі, жульєн, брошура; парашут, а також парфуми.

2. Правопис приголосних в іншомовних словах.

2.1.Подвоєння приголосних.

Приголосні подвоюються:
1. В іншомовних власних назвах та похідних від них словах:	Голландія - голландець, Ахіллес – ахіллесів, Марокко – марокканський, але:Каміла, Каліста, Інеса, Сара.
2. Якщо є непрефіксальне слово:	революція – контр революція, новація – ін новація, міграція - ім міграція, але: нотація - анотація, конотація.
3. У деяких іменах:	Аполлон, Ганна (Анна), Віссаріон, Геннадій, Алла, Елла, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Жанна.
4. У словах:	алло, брутто, ванна, донна, лляний, мадонна, мокко, мулла, нетто, одіссея, осанна, панна, пенні, ссавець, тонна тощо.
!!!Правопис частини слів залежить від їх значення:	Ватт (прізвище) - ват (одиниця виміру); білль (законопроект) - біль (страждання).

Приголосні не подвоюються:
1. В іншомовних загальних назвах:	група, дані, клас, програма, шасі.
2. У деяких іменах:	(укр.): Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Інеса. (рос.): Ипполит, Кирилл, Савва, Филипп, Инесса.
3. Зараз пишуться без подвоєння:	бароко, беладона, бравісимо, гето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, пано, піанісимо, піцикато, стакато, фін (фіни).

2.2. Переклад іншомовних власних назв.

Правило	Російська мова	Українська мова
1. Прізвища та географічні назви не перекладаються:	Александров, Филиппов, Отрадное, Научный.	Александров, Філіппов, Отрадне, Научний.
2. У прізвищах зберігається закінчення -ой:	Донской, Толстой.	Донськой, Толстой.
3. Закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається через -е:	Доброе, Богатое, Горячее.	Добре, Багате, Гаряче.

2.3. Уживання голосних при перекладі власних назв.

Літера	Російська мова	Українська мова
Рос.	Укр.
Е	Е
1. Після приголосних:	Фет, Некрасов, Пенза.	Фет, Некрасов, Пенза.
2. Після ж, ч, ш, щ, р:	Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель.	Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель

Е	Є
1. На початку слова:	Ениcей, Егоров, егерь.	Єнісей, Єгоров, єгер.
2. Після м’якого знака, голосних, та апострофа:	Арсеньево, Гурьев, Ананьев.	Арсеньєво, Гур'єв, Ананьєв.
3. У корені, якщо російському е відповідає споріднене українське і:	Зверев, Белов, Лебедев.	Звєрєв, Бєлов, але: Лебедєв (лебідь – лебедя).
4. У суфіксі -єв-, -єєв- після приголосних, крім ж, ц, ч, ш, щ, р:	Сергеев, Лаптев, Андреево, Ботев (болг.).	Сергєєв, Лаптєв, Андрєєво, але: Ботев (болг.).

И	И
1. Після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними:	Тушино, Рощин, Жилкин.	Тушино, Рощин, Жилкін.
2. В утвореннях від назв, імен, спільних для обох мов:	Синицын, Силаев, Филиппов.	Синицин (синиця), Силаєв (сила), але: Філіппов.
3. У префіксі прі-:	Пришвин, Привольное.	Пришвін, Привольне.
4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-, -ович-, -євич-:	Петрик, Йовович, Станюкович.	Петрик, Йовович, Станюкович.

И	І
На початку слова та після приголосних, крім ж, ч, ш, щ:	Иванов, Хибины, Фиджи	Іванов, Хібіни, Фіджі.
И	Ї
Після голосних, апострофа та м’якого знака:	Воинов, Гурьин, Ананьин.	Воїнов, Гур’їн, Ананьїн.

Рос.	Укр.
Ё	ЙО	На початку слова, складу:	Елкино, Соловьев.	Йолкіно, Соловйов.
Ё	ЬО	У середині і на кінці складу:	Алферов, Королев.	Алфьоров, Корольов.
Ё	Е	В утвореннях від спільних для обох мов імен:	Артемов, Семенов.	Артемов, Семенов.
Ё	О	Під наголосом після ч, щ:	Чечеткин, Борщев.	Чечоткін, Борщов.
Э	Е	Завжди:	Эверест, Элиста	Еверест, Еліста.
Ы	И	Завжди:	Рыбинск, Черных.	Рибінськ, Черних.

Самостійна робота № 5. Правопис слів іншомовного походження.

Дата добавления: 2014-11-29