КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Типи навчальних проектів
Творчий і міжпредметний характер навчальних проектів зумовлює їх багатогранність. Потреба в їх осягненні зумовлює необхідність створення типології. З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі їх слід розрізняти за такими параметрами: 1) обсягом контактів: серед учасників одного класу, школи, міста, регіону, країни, різних країн; 2) кількістю учасників проекту: — індивідуальні; — парні; — групові (колективні); 3) характером партнерської взаємодії між учасниками: — кооперативні; — змагальні; — конкурсні; 4) рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: — монопредметні; — міжпредметні, — надпредметні; 5) характером координації: — проекти з відкритою, явною координацією (координатор ненав'язливо спрямовує роботу учасників, організовуючи в разі потреби окремі етапи проекту); — проекти з прихованою координацією (координатор не виявляє себе в управлінні роботою над проектом, а є його повноправним учасником); 6) тривалістю проведення: — короткотермінові (один-два уроки), — середньотривалі (від тижня до місяця); — довготермінові (від місяця до кількох місяців); 7) метою і характером проектної діяльності: — інформаційні; — ознайомлюванні; — пригодницькі; — мистецькі; — науково-пошукові; — конструкційні; — виробничі. Принциповим є розрізнення проектів за провідним видом діяльності, за яким виокремлюють дослідницькі, інформаційні, ігрові (рольові), телекомунікаційні, творчі і прикладні проекти. 1. Дослідницький проект. За структурою він нагадує наукове дослідження і передбачає такі етапи реалізації: обґрунтування актуальності обраної теми; визначення проблеми, предмета, об'єкта, цілей і завдань дослідження; висунення гіпотези з подальшою її перевіркою; обговорення отриманих результатів. При цьому використовують такі методи сучасної науки, як лабораторний експеримент, моделювання, соціологічне опитування та ін.
2. Інформаційний проект. Він покликаний навчити здобувати та аналізувати інформацію про об'єкт, узагальнювати її і розтлумачувати для широкої аудиторії. Результатом такого проекту є публікація, створення інформаційного середовища класу або школи тощо. Він може інтегруватися в більший дослідницький проект як його частина. Учасники проекту вивчають і використовують різні методи одержання інформації (література, бібліотечні фонди, ЗМІ, бази даних, у т. ч. електронні, методи анкетування та інтерв'ювання), її оброблення (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, висновки) і презентації (доповідь, публікація, розміщення в Інтернеті або локальній мережі, телеконференція). У шкільній практиці проект часто перетворюється на реферат, що нівелює ідею методу. Це також стосується недосконалих інформаційних проектів. Тому перед початком виконання завдання необхідно пояснити відмінності між цими видами робіт. Реферат — короткий виклад змісту книги, статті тощо, а також доповідь із таким викладом, у якій узагальнено опрацьовану інформацію. Інформаційний проект передбачає роботу в структурі дослідницької діяльності. Він має містити: предмет інформаційного пошуку; поетапність пошуку з позначенням проміжних результатів; аналітичну роботу над зібраними фактами; попередні висновки; коригування первісного напряму (за потреби); подальший пошук інформації з уточнених напрямів; аналіз нових фактів; узагальнення (до одержання результатів, що задовольняють розв'язання проблеми інформаційного пошуку); висновок, оформлення результатів (обговорення, презентація, захист), зовнішню оцінку.
3. Ігровий проект. Провідний вид діяльності учнів у таких проектах — рольова гра. Наприклад, імітації соціальних і ділових відносин у ситуаціях, придуманих учасниками (судове засідання, реклама книжки, знімання серіалу, проведення ток-шоу), літературних персонажів у певних історичних і соціальних умовах та ін. Результати проекту не завжди можна спрогнозувати на початку роботи, інколи їх визначають лише в кінці, однак потрібна рефлексія учасників і співвіднесення отриманих результатів із поставленою метою. 4. Творчий проект. Такий тип проектів не має детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників і передбачає максимально вільний, нетрадиційний підхід до оформлення результатів. Він розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам його учасників. Учні заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо — і на основі сценарію створюють власний творчий проект. 5. Телекомунікаційний проект. Це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату. Його виконання передбачає використання інтернет-ресурсів. Телекомунікаційні проекти дають змогу не тільки передавати учням знання, а й учити здобувати їх самостійно завдяки широким можливостям глобальних комп'ютерних мереж, вміти користуватися цими знаннями для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань, допомагати ознайомлюватися з іншими культурами, виховувати відчуття належності до єдиної світової спільноти. В освітній діяльності школи особливе місце посідають телекомунікаційні регіональні і міжнародні проекти. За їх допомогою створюються природне мовне середовище та умови для міжкультурної комунікації, формується потреба в спілкуванні. Розв'язання проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди потребує залучення інтегрованого знання. Однак у телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібна, як правило, глибша інтеграція знань, що передбачає не тільки знання власне предмета досліджуваної проблеми, а й розуміння особливостей національної культури партнера, його світовідчування.
Міжнародні англомовні проекти доцільно запроваджувати до структури змісту навчання і зіставляти їх із певною темою, якщо дозволяє програма. Мережева взаємодія перспективна для організування навчальних та соціально-педагогічних проектів не лише в системі освіти дітей, а й дорослих. Унікальним є майже 20-літній досвід, накопичений у Швеції, де активно діє система мережевого навчання «folkbil-dning.net». її технічна основа — програма «First Class*. Виконання групових проектів є однією з найпродуктивніших форм організування співпраці. Телекомунікаційні проекти педагогічно доцільні в тих випадках, коли під час їх виконання передбачені: — множинні, систематичні або тривалі спостереження за певним природним, соціальним, фізичним явищем; — порівняльне вивчення, дослідження явища, факту, події, що відбулися в різних місцевостях чи в різний час для виявлення певної тенденції, ухвалення рішення, розроблення пропозицій; — порівняльне використання одного і того самого або альтернативних способів виконання завдання, ситуації з метою отримання даних про об'єктивну ефективність пропонованого шляху розв'язання проблеми; — спільне творче розроблення ідеї, яке передбачає практичну діяльність. Наприклад, виведення нового сорту рослин у різних кліматичних зонах, спостереження за погод ними явищами, створення газети чи журналу, написання п'єси або повісті, музичного твору тощо. Використання телекомунікацій дає змогу залучити до розроблення, консультування та наукового керівництва дослідницькими проектами фахівців відповідної галузі. Перевагою телекомунікаційного проекту є інтенсифікаційні форми та методи роботи, що охоплюють сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю, тому ця технологія сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, результатом чого є розв'язання визначеної проблеми і розвиток телекомунікаційного спілкування.
6. Прикладний (практико-орієнтований) проект. Він спрямований на створення конкретного виробу, розв'язання суспільних або екологічних проблем. Його продукт наперед визначений і може бути застосований (навчальний посібник для кабінету фізики, фільм про певні історичні події в школі, книга — історія школи, родини). Важливо оцінити реальність використання проекту на практиці і його спроможність розв'язати поставлену проблему. Для успішної реалізації такого проекту потрібно продумати його структуру, чітко організувати координаційну роботу з корекції спільних та індивідуальних зусиль, презентацію отриманих результатів і можливих способів їх упровадження в практику, а також забезпечити зовнішнє оцінювання. Учнівські проекти в старших класах можуть бути пов'язані і з виробництвом (трудове навчання, обслуговуюча праця). Правильно їх спланувати і реалізувати допоможуть такі навідні запитання: — Які потреби ви плануєте задовольнити, запровадивши у предметний світ новий продукт (виріб)? Чи не є він «інформаційним галасом», засміченням предметного простору? — Що вже існує в цій галузі? Що пропонує ринок? Як еволюціонував і змінювався ваш виріб? Яка конкуренція? Чи наявна динаміка ринкової ціни? — Хто є потенційним споживачем вашого виробу (вік, стать, соціальний стан, спосіб життя, рівень культури тощо)? — За рахунок чого ви прагнете досягти успіху? Які маєте ідеї та пропозиції (інший матеріал, зміна конструкції та кількості деталей, перехід на іншу технологію, кольорове вирішення, упаковка, експлуатаційна діяльність тощо)? — Чи пробували ви змінити: зовнішній вигляд майбутнього виробу, матеріал, розміри, форму, колір, кількість деталей, складання виробу, послідовність оброблення? — Які ресурси і можливості ви маєте? Які ідеї та пропозиції можуть видатися найвдалішими? Які додаткові ресурси потрібні? Ваші вимоги до наукових досліджень і розробок. — Який рівень кооперації ви передбачаєте під час освоєння нового виробу? — Як і чому ви обрали саме ці матеріали, інструменти, прилади для виробництва? Які маєте пропозиції щодо його вдосконалення? — Яких основних витрат потребує випуск нового виробу? — Як представлятимете свій новий виріб на ринку (реклама)? Як плануєте організувати його збут і продаж? — Чи придбали б ви новий виріб? — Кому хотіли б його подарувати? Чи хотіли б ви, щоб споживачі знали автора? — Що сподобалося в роботі над проектом? Що хотіли б поліпшити, якби починали роботу спочатку? Чи є недоліки в проекті, які бажали б виправити? На практиці здебільшого реалізовують змішані проекти, які поєднують ознаки кількох типів проектів. Переважно вони практично орієнтовані. Такі проекти не лише дають змогу здобути нові знання, уміння, а й сприяють збагаченню соціального досвіду. Найпоширеніші спільні проекти. Діти з різних країн, соціальних верств, різного віку, культурного розвитку і релігійної орієнтації об'єднуються в бажанні творити, разом написати розповідь, повість, сценарій відеофільму, статтю в газету, альманах тощо. Іноді прихованими координаторами учнівських проектів стають фахівці з різних галузей — професійні письменники, історики, юристи тощо, завдання яких полягає в тому, щоб у процесі роботи навчити школярів азам майстерності. Наприклад, прихованим координатором економічного проекту для учнів старших класів був британський бізнесмен, який під виглядом ділового партнера намагався підказати найефективніші рішення конкретних фінансових, торгових, інших питань. Результати багатьох спільних економічних, природничих телекомунікаційних проектів використовують наукові центри, соціальні служби. Метод проектів активно поширюється в системах освіти різних країн. Це сприяє розвиткові життєво важливих умінь: самостійно здобувати знання, використовувати їх для розв'язування нових пізнавальних і практичних завдань, співпрацювати з іншими людьми, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника, ін.); користуватися дослідницькими методами, тобто збирати необхідну інформацію, факти, аналізувати їх з різних позицій, висувати гіпотези, робити висновки. Виконання навчальних проектів передбачає розширення контактів людей, ознайомлення з різними культурами, розвиток інтелекту, творче мислення, комунікативні навички та особистісні якості дітей. У результаті випускник школи стає більш пристосованим до життя, яке динамічно змінюється.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 9886; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |