Бюджетне регулювання

Бюджетне регулювання здійснюється кожним представницьким органом щодо бюджетів безпосередньо нижчого рівня. Регулювання між Державним і місцевими бюджетами здійснюється у розрізі бюджету кожного району, області та міста обласного значення.

Розрізняють два напрямки бюджетного регулювання:

· економічний напрямок;

· соціальний напрямок.

Існують такі методи економічного регулювання:

· прямий метод – регулювання відносин з допомогою нормативно-правових актів (ставки податків, механізм їх стягнення, відповідальність за порушення законодавства);

· непрямий метод – дії державних органів влади щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, до яких відносяться закріплення доходів за кожним бюджетом; встановлення суми відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з їх потреб.

Існують такі форми регулювання бюджету:

· централізована – розподіл міжбюджетних трансфертів між державним і місцевими бюджетами здійснюється на основі застосування затверджених формул (формули затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1195 від 5 вересня 2001 р.);

· децентралізована – регулювання здійснюється місцевими органами влади самостійно.

Методи регулювання бюджету:

· податковий метод (отримання платежів за встановленими ставками податків);

· метод перерозподілу (збалансування бюджетів через нормативи відрахувань, дотації, субвенції);

· метод дотацій;

· метод субвенцій;

· нормативний метод;

· метод коефіцієнтів (розрахунки бюджету проводяться із застосуванням коефіцієнтів, що пов’язано з інфляційними процесами);

· балансовий метод (збалансування доходної і видаткової частин бюджету).

Дотації вирівнювання розраховані на основі розроблених формул визначаються як добуток кількості населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці та різниці між середньодушовими видатковими потребами, обчисленою на основі видаткових нормативів, та середньодушовою платоспроможністю.

Оцінку платоспроможності здійснюють на основі індексу платоспроможності бюджетів місцевого самоврядування Індекс платоспроможності бюджетів місцевого самоврядування визначається як відношення середньодушового кошика доходів місцевого самоврядування до середнього по Україні середньодушового обсягу кошика доходів. Визначені індекси відносної платоспроможності переглядаються не частіше як один раз на три роки. Сума дотації місцевому бюджету є рівною різниці між середньодушовими видатковими потребами місцевого самоврядування та його середньодушовою платоспроможністю, помножена на кількість населення.

Обсяг дотації вирівнювання з Державного бюджету, що передаються до місцевого бюджету визначається за загальним фондом бюджету адміністративно-територіальної одиниці як різниця між розрахунковим обсягом видатків, прогнозним показником обсягу доходів, що акумулюються на її території із застосуванням коефіцієнта вирівнювання за єдиним типом формул:

T_i = a_i (V_i – D_i),

де T_i – обсяг дотації вирівнювання з Державного бюджету до місцевого бюджету;

a_i – коефіцієнт вирівнювання;

V_i – розрахунковий обсяг видатків місцевого бюджету;

D_i – прогнозний показник обсягу доходів місцевого бюджету.

Розрахунок прогнозного показника обсягу здійснюється на основі індексу відносної платоспроможності адміністративно-територіальної одиниці. Індекс розраховується на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків та зборів до місцевих бюджеті за остання 3 роки (бюджетні періоди).

Розрахунок прогнозного обсягу доходів, закріплених за місцевими бюджетами здійснюється на основі прогнозного обсягу доходів зведеного бюджету України.

Коефіцієнт вирівнювання для кожного місцевого бюджету має індивідуальне значення в межах від 0,6 до 1.

Дата добавления: 2014-11-29