Доходи місцевих бюджетів

Доходи місцевих бюджетів виражають сферу економічних відносин суспільства, яка пов’язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону.

Згідно закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок місцевих податків та зборів та закріплених у встановленому порядку загальнодержавних податків і зборів і інших загальнообов’язкових платежів.

До місцевих податків і зборів відносяться:

1. Податок з реклами. Платниками податку є особи, що встановлюють і розміщують рекламу. Податок встановлюється у розмірі 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами; 0,5% вартості послуг за розміщення реклами на тривалий час. Податок справляється під час оплати за послуг за встановлення і розміщення реклами.

2. Комунальний податок. Платниками податку є суб’єкти підприємництва, що використовують найману працю. Об’єктом оподаткування є середньоспискова чисельність персоналу підприємства. Ставка податку – 10% неоподаткованого мінімуму доходів громадян (НМДГ) за кожного середньоспискового працівника. Податок справляється кожен місяць. НМДГ – частина доходу, що не підлягає оподаткуванню[89] згідно чинних правових актів.

3. Готельний збір. Платниками податку є особи, які проживають в готелях. Граничний розмір готельного збору – 20% добової вартості найманого житла без додаткових послуг.

4. Збір за паркування автотранспорту. Платниками збору є фізичні і юридичні особи, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3% НМДГ у спеціально обладнаних місцях; 1% НМДГ у відведених місцях.

5. Ринковий збір є платою за торгові місця на ринках і павільйонах, критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин. Платниками збору є юридичні і фізичні особи, що реалізують товари. Ринковий збір встановлюється у розмірі не більше ніж 20% мінімальної заробітної плати (МЗП) для фізичних осіб та 3 МЗП для юридичних осіб і справляється працівниками ринку за кожен день торгівлі. Мінімальна заробітна плата – це встановлена державою нижня межа оплати праці за фактично відпрацьовану повну місячну норму робочого часу найманого працівника [89].

6. Збір за видачу ордена на квартиру є платою за послуги, пов’язані з видачею документів на право заселення квартири. Граничним розміром збору є 30% НМДГ.

7. Збір з власників собак. Платниками збору є громадяни – власники собак (крім службових). Граничний розмір збору 10% НМДГ. Збір справляється 1 раз в рік.

8. Курортний збір. Платниками збору є громадяни, які прибувають у курортну зону. Збір справляється адміністрацією готелю чи іншої установи готельного типу, квартирно-посередницькими організаціями при поселенні у готель чи будинок, або у 3-х денний термін з дня прибуття в курортну зону за місцем тимчасового проживання громадянина. З осіб, що зупинилися в приватних будинках чи квартирах громадян, які проживають в наметах, автомашинах тощо, курортний збір справляється у порядку, визначеному Радами народних депутатів. При зміні платником місця тимчасового проживання в межах курортної зони курортний збір повторно не справляється. Граничний розмір курортного збору не повинен перевищувати 10% НМДГ.

9. Збір за участь у бігах на іподромі. Платниками збору є фізичні і юридичні особи, власники коней, які беруть участь в бігах на іподромі. Збір справляється адміністрацією іподромів до початку змагань. Граничний розмір збору не повинен перевищувати 3 НМДГ.

10. Збір за виграш у бігах на іподромі. Платниками збору є особи, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі. Збір справляється адміністрацією іподрому при видачі виграшу. Граничний розмір збору не повинен перевищувати 6% від суми виграшу.

11. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Збір справляється адміністрацією іподрому з учасника гри на тоталізаторі в момент придбання ним квитка на участь в грі. Граничний розмір збору – 5% від суми плати за участь у грі.

12. Збір за право використання місцевої символіки справляється з юридичних і фізичних осіб, що використовують місцеву символіку з комерційною метою. Місцевою символікою слід вважати герб міста чи іншого населеного пункту, назва чи зображення архітектурних і історичних пам’яток. Збір справляється відповідними органами місцевого самоврядування при видачі дозволу на використання місцевої символіки. Граничний розмір збору – 5 НМДГ для приватних підприємців (фізичних осіб); 0,1% від вартості виробленої продукції, наданих робіт, послуг для юридичних осіб.

13. Збір за право на проведення кіно - і телезйомок. Платниками збору є комерційні кіно - і телеорганізації, які проводять зйомки, що потребують від органів місцевої влади додаткових заходів – обгородження території зйомок, виділення наряду міліції, тощо. Суму збору складають фактичні витрати на проведення зазначених заходів.

14. Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Платниками збору є фізичні і юридичні особи, які мають дозвіл на проведення аукціонів, розпродажу і лотерей. Збір за проведення аукціонів і конкурсного розпродажу справляється за 3 дні до їх проведення; збір за проведення лотереї справляється під час одержання дозволу на випуск лотереї. Граничний розмір збору – 0,1% вартості заявлених до аукціону, конкурсного розпродажу товарів, або суми на яку випускається лотерея. Збір за прав проведення лотереї не повинен перевищувати 3 НМДГ з кожного учасника.

15. Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Граничний розмір збору 0,5 НМДГ з юридичних і фізичних осіб громадян України; від 5 до 50 доларів США з юридичних осіб і громадян інших держав. Збір не справляється з автотранспорту, що здійснює перевезення за кордон: вантажів за державним замовленням і державним контрактом; громадян України, що напрямляються у службові відрядження; спортсменів, що виїжджають на міжнародні змагання; громадян, що від’їжджають в порядку культурного обміну, на лікування, оздоровлення дітей, за телеграмою про похорон близьких родичів.

16. Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі є платою за оформлення і видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Справляється уповноваженими організаціями з фізичних і юридичних осіб, які здійснюють торгівлю; залежить від площі торгівельного місця, його територіального розміщення і виду товарів. Граничний розмір збору 1 НМДГ на день за одноразову торгівлю; до 20 НМДГ для суб’єктів, що постійно здійснюють торгівлю.

Суми місцевих податків і зборів зараховуються до місцевих бюджетів за місцем знаходження платника.

До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відносяться:

1) прибутковий податок з громадян;

2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються відповідними органами виконавчих рад;

4) плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів);

6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються відповідними органами адміністративних рад;

7) єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва.

Плата за ліцензії та сертифікати справляється уповноваженими органами, перелік яких затверджено КМУ за поданням Ліцензійної палати України при видачі ліцензії. Ліцензія видається на право здійснення окремих видів підприємницької діяльності:

· на виробництво спирту, алкогольних напоїв (річна плата становить 500 НМДГ) та вин (річна плата становить 120 НМДГ). Ліцензія видається на 5 років; плата вноситься щорічно, перший внесок справляється Держспецмонополією України до початку виробництва продукції; плата зараховується рівними частками – 50% до Державного бюджету; 50% до місцевого бюджету за місцезнаходженням підприємства.

· на право здійснення експорту /імпорту гуртової торгівлі спиртом (річна плата становить 5000 НМДГ / 10 000 НМДГ). Ліцензія видається на 5 років; плата зараховується до Державного бюджету щорічно;

· на право здійснювати торгівлю алкогольними напоями (річна плата 100 НМДГ; у селищах міського типу та селах – 20 НМДГ) та тютюновими виробами (50 НМДГ; у селищах міського типу та селах – 10 НМДГ). Ліцензія видається на 1 рік; плата вноситься протягом року щоквартально – 50% до місцевого бюджету за місцем торгівлі; 50% – до районного бюджету.

Єдиний податок сплачується суб’єктами малого підприємництва відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998р. № 727/98. Суб’єктами малого підприємництва вважаються:

· фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; у трудових відносинах з якими перебуває не більше 10 діб, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. грн.

· юридичні особи, в яких середньо облікова чисельність працюючих протягом року не перевищує 50 осіб; обсяг виручки від реалізації не перевищує 1 млн.грн.

Ставки єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем реєстрації і не може бути меншою ніж 20 грн. на місяць і більшою ніж 200 грн. на місяць. Сума єдиного податку фізичної особи розподіляється відділеннями Державного казначейства України наступним чином:

43% – до місцевого бюджету;

42% – до Пенсійного фонду;

15% – на обов’язкове соціальне страхування.

Суб’єкт малого підприємництва – юридична особа може самостійно вибрати одну з наступних ставок єдиного податку:

· 6% від суми виручки від реалізації (за винятком акцизного збору), але тоді сплачує також ПДВ;

· 10% від суми виручки від реалізації (за винятком акцизного збору), тоді ПДВ включається до складу єдиного податку.

Сума єдиного податку юридичної особи розподіляється відділеннями Державного казначейства України наступним чином:

20% – до Державного бюджету;

23% – до місцевого бюджету;

42% – до Пенсійного фонду;

15% – на обов’язкове соціальне страхування.

Суб’єкти малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не сплачує таких податків і зборів:

1) ПДВ, крім випадків, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%;

2) податку на прибуток;

3) податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб–підприємців);

4) плати за землю;

5) збору на обов’язкове соціальне страхування;

6) збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

7) збору обов’язкове державне пенсійне страхування;

8) збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соц.захисту населення;

9) збору на спеціальне використання природних ресурсів;

10) збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання доріг загального користування;

11) збору до Державного інноваційного фонду;

12) збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

13) плати за патенти

14) податку на промисел;

15) комунального податку;

16) внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів належать:

1) місцеві податки і збори;

2) визначений Бюджетним кодексом % плати за землю;

3) податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів в частині, що зараховується до відповідного бюджету;

4) податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

5) плата за забруднення навколишнього природного середовища в частині, що зараховується до відповідного бюджету;

6) фіксований сільськогосподарський податок в частині, що зараховується до відповідного бюджету;

7) платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

8) податок на прибуток підприємств комунальної власності;

9) кошти від продажу майна та земельних ділянок, що знаходяться у комунальній власності;

10) плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності;

11) надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

12) надходження дивідендів, нарахованих на акції підприємств, що є у власності муніципалітетів;

13) надходження сум % за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

14) гранти та дарунки;

15) інші.

Дата добавления: 2014-11-29