Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості наукової роботи




Сааді

И.Лафатер

Р.Декарт

Навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати, і вмовкати, коли сказати нема чого.

Запитали мудреця, як досяг він таких висот у науках.
-"Я не соромився запитувати, чого не знав", - відповів той.

На початку 3-го тисячоріччя розширення обсягу знань, накопичених людством, перетворило в проблему спосіб їх засвоєння. Прискорення науково-технічного прогресу призвело до збільшення обсягу активного часу, затрачуваного людьми на одержання нових знань, на виявлення нових законів природи й суспільства. У студентські роки розвиток інтелекту характеризується максимальною за все життя людини швидкістю розумових і логічних процесів. Великі вчені й педагоги завжди мріяли про перетворення навчання в процес активної пізнавальної творчості або в процес творчого пізнавання. Вони бажали своїм учням відчути в житті непередаване щастя творчості, акту ЗРОБЛЕНОГО ВІДКРИТТЯ.

На початку ХХІ століття отримані знання застарівають набагато швидше, ніж у ХХ столітті. Якщо раніше отриманих знань фахівцеві вистачало на 10-15 років, то тепер цей строк скоротився в 3 - 5 разів. Це значить, що доводиться все життя вчитися й переучуватися, займатися самоосвітою. У сучасних умовах необхідно вміти самостійно поповнювати свої знання, швидко орієнтуватися в стрімкому потоці науково-технічної інформації.

Винахід персонального комп'ютера ознаменував вступ людства на поріг нової цивілізації. Це інформаційне суспільство, у якому вже не стільки речовина й енергія, скільки інформація й наукові знання стають основними об'єктами й результатами діяльності людини.

Професійний рівень інженера визначається його фундаментальними, загально інженерними й загально технічними знаннями, навичками самостійного дослідження, конструювання, проектування, здатністю економічно оцінювати прийняті рішення. Пред'являються підвищені вимоги до комплексу організаторських, виконавських, вольових якостей самого працівника, до його вміння оперативно, наполегливо й послідовно проводити в життя ухвалені рішення.

Під навчально-дослідною розуміється робота студентів, що дає їм необхідні навички науково-технічної творчої, дослідницької, діяльності. Під науково-дослідною розуміється така робота, у якій отриманий новий для науки або техніки результат.

Значення науково-дослідної роботи на молодших курсах полягає в тому, що вона допомагає виявити й розвинути здатності студентів до самостійної творчої діяльності. Для студентів старших курсів науково-дослідна робота є невід'ємною частиною всіх видів навчального процесу.

Сукупність ділових якостей, необхідних для професії інженера, містить у собі високий рівень професійних знань, широкий кругозір, творчі здатності й ініціативність, розвинене почуття відповідальності, ретельність і самодисципліну, організаторські навички. Інженер повинен виявити:

1. Творчий, індивідуальний підхід до кожного завдання, уміння використати для його вирішення фізичні явища й процеси; застосовувати мікропроцесорну техніку, нові матеріали, деталі і конструкції, принципи, методи й результати суміжних галузей науки й техніки.

2. Достатнє знання фізики, математики й хімії в тих розділах, які відповідають профілю роботи, уміння користуватися сучасними фізичними, математичними й експериментальними методами й приладами, включаючи комп’ютерну техніку.

3. Широку ерудицію в суміжних областях знань й уміння взаємодіяти з фахівцями суміжних профілів - ставити перед ними завдання й критично ставитися до пропонованих рішень. Однією із центральних проблем Вищої школи є проблема єдності професійної підготовки й світоглядної орієнтації фахівців, проблема розвитку в них творчого мислення, уміння самостійно поглиблювати свої знання й застосовувати їх у житті.

Наука привчає всіх, хто до неї по-справжньому прилучається, до принципової послідовності у всіх питаннях теорії й практики, до рішучості боротися проти рутини й відсталості, до завзятості в праці.

Щоб успішно рухатися в науці, максимально скоротити можливі блукання й безуспішні пошуки, сьогодні кожному, хто займається рішенням тих або інших проблем теорії й практики, необхідно опанувати відповідну методологічну культуру. Визначальним елементом цієї культури є діалектико-матеріалістичне розуміння дійсності, на основі якого складається характерна для кожної області система знань.

Основними й найбільш важливими формами ОНДР у навчальному процесі, що охоплюють всіх студентів під час їх навчання, є: учбово-дослідницька робота, курсове проектування й курсові роботи; виробнича й переддипломна практика, дипломне проектування. Дипломне проектування - заключний етап підготовки молодих фахівців у ВУЗі, перевірка придбаних знань і навичок, уміння самостійно застосовувати отримані знання й творчо працювати.

Перебудова системи вищої технічної освіти орієнтована на використання як основного активного (дослідницького) методу навчання зі скороченням часу, що відводиться на пасивне засвоєння інформації, і радикальне посилення самостійної роботи студентів. Природно, при цьому істотно підвищуються вимоги до якості навчальних посібників. Для закріплення лекційного матеріалу й самостійної навчально-дослідницької роботи студентів призначені лабораторні практикуми. Виконання практичних робіт передбачає оволодіння навичками активного програмування (з використанням комп’ютерної техніки), індивідуальної й комплексної інтерпретації даних, розвиток алгоритмічного мислення.

 

Задачами ОНДР є:

1. Оволодіння науковим методом пізнання.

2. Розвиток самодисципліни; організованості, навичок планомірної систематичної роботи.

3. Розширення професійного й культурного кругозору.

4. Розвиток інтересу до інженерно-дослідницької роботи й з'ясування її суспільної значимості.

5. Оволодіння методами використання комп’ютерної техніки у дослідницькій і виробничій сферах.

6. Освоєння сучасної вимірювальної техніки й методів експериментального дослідження.

7. Надбання навичок публічних виступів й участі в дискусії.

8. Надбання навичок літературної роботи - бібліографічної, реферативної й авторської.

Основне завдання ОНДР - поглиблення й творче освоєння професійної культури інженера-механіка. ОНДР є складовою частиною навчального процесу й здійснюється протягом усього періоду навчання у ВУЗі.

Пізнання починається зі здивування.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 424; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.