Влучність передбачень визначається здатністю суб’єкта прогнозування враховувати всі істотні, суттєві, важливі фактори, що впливають на формування майбутнього стану й руху речей

Прогноз-профанація. Зазвичай такі прогнози робляться тією чи іншою особою, яка, захопивши певні ключові пости й посади в державі, вважає, що в такий спосіб вона може за своїм власним бажанням диктувати майбутньому, яким тому належить бути.

«Нинішнє покоління радянських людей житиме при комунізмі!», – проголошує така особа, й для того, щоб прискорити здійснення свого прогнозу, наказує засіяти всі посівні площі країни, яка займає одну шосту частину всієї земної суші, кукурудзою. В результаті замість комунізму в країні наступив дефіцит (від лат. deficit – не вистачає) всього необхідного, включаючи хліб.

Прогноз-конфуз є безпосереднім виявом і проявом певних – часто-густо – визначальних особливостей його автора.

Так, наприклад, лідером однієї з нещодавно (за мірками Історії) утвореної держави було привселюдно промовлено: «Наш народ буде жити погано, але недовго».

Прогноз-компенсація (від лат. compensatio – зрівноваження, відшкодування) – визнання неминучості певних втрат в майбутньому задля забезпечення підсумкового позитивного результату. Наприклад, гасло: «Бажаєш бути красивою – страждай!». Головною вадою такого прогнозу є те, що страждати доводиться тепер, а винагорода за страждання отримується лише в майбутньому. Якщо взагалі отримується. Тобто, згідно з цим прогнозом страждання стає гарантованим, а винагорода за нього – ні.

Прогноз-розрахунок базується на максималізації раціональності ставлення до майбутнього та мінімізації емоційного впливу на прийняття того чи іншого відповідального рішення. Проявом такого прогнозу є, зокрема, вступ у шлюб молодої, привабливої й при цьому «розкомплексованої» дівчини зі престарілим багатієм, сповненим власним нарцисизмом (від грец. Νάρκισσος: переносно – самозакоханість), обтяженим маразмом (від грец. μαρασμός – виснаження: ослаблення функцій організму людини внаслідок його в’янення; зумовлюється атрофічними змінами в корі головного мозку; спостерігається при старечій недоумкуватості).

Прогноз-прорахунок – те, чим виявляється прогноз-розрахунок у разі з’ясування його помилковості.

Прогноз-екстраполяція (від лат. extra – поза, зовні, крім, та polio – пригладжую, обробляю) як винесення результатів прогнозування, цілком слушно отриманих для певного часового інтервалу або ж діапазону простору, умов, факторів і обставин, за межі цього інтервалу або ж діапазону.

За своєю суттю такий прогноз є виразом того «ідолу свідомості», що Френсіс Бекон назвав «ідолом роду» як проявом людської схильності до прямолінійного способу мислення.

Цей прогноз має властивість надавати помилкові результати не менш часто, ніж прогноз-прорахунок.

Наприклад, якщо людина може випити одну склянку води за 20 секунд, то у відповідності до прогнозу-екстраполяції за добу людина зможе випити 4320 склянок води, тобто, приблизно 1,1 тони цієї рідини, що спиратиметься на відповідну математичну формулу (х=60·60·24:20). Зрозуміло, що жодна людина стільки не вип’є, хоч як би вона не намагалася довести на практиці точність математики як науки й безпомилковість екстраполяційних передбачень.

На рівні людських відчуттів цей прогноз проголошує, що якщо з’їсти чи випити дозу й при цьому стане хороше, то якщо спожити подвійну дозу, то стане вдвічі краще. Насправді ж ефект може бути прямо протилежним.

Цей парадокс обумовлений тим, що далеко не кожна закономірність, яка є дійсною в обмеженому інтервалі часу й діапазоні параметрів простору і обставин, залишається такою будь-де, будь-коли й за будь-яких умов.

Узагальнюючи сказане з приводу класифікації передбачень, констатуємо:передбачення подій, які ще не відбулися, але мають чи можуть відбутися, були, є й будуть, оскільки вони становлять собою відгук на цілком природнє для людей прагнення дізнатися про майбутнє – своє й Світу, що навколо.

Ці передбачення можуть бути: влучними – повністю чи частково, або ж – помилковими.

Таку здатність можна й треба розвивати і вдосконалювати, а для цього не було, немає й не може бути іншого шляху, окрім оволодівання змістом і сенсом не тільки тих явищ і процесів, які існують і відбуваються, а й дійсних зв’язків між ними.

Дата добавления: 2014-11-29