Виконання рішення про поновлення на роботі

Поновити трудові права незаконно звільненого чи переведеного працівника можливо на підставі рішення суду (ст. 232 і 235

КЗпП). Особливість виконання рішення про поновлення на ро­боті незаконно звільненого або переведеного працівника поля­гає у тому, що його виконують негайно (ст. 217 ЦПК, ст. 367 ЦПК 2004 р., ст. 25 Закону). Тобто, після отримання виконав­чого листа суду про поновлення на роботі, державний викона­вець не пізніше наступного дня повинен вирішити питання про відкриття виконавчого провадження. У разі ж винесення поста­нови про таке відкриття він того ж дня має направити виконавчий лист для виконання до відповідної адміністрації підприємс­тва, установи, організації, які зобов'язані вчинити дії, спрямова­ні на поновлення трудового статусу працівника.

Законодавством про виконавче провадження визначено дію, яка становить об'єкт виконання, — фактичне допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рі­шення про звільнення або переведення працівника.

Однак у цьому випадку чітко не встановлено строку, про­тягом якого має бути виконано рішення. Слід зазначити, що такий наказ і дію має бути виконано у робочий день надход­ження виконавчого документа від державного виконавця.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним ор­ганом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені законом (ст. 77 Закону):

- накладення штрафу в порядку та розмірах, встановлених ст. 87 Закону (на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу — від двадцяти до тридцяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян) та призначення нового строку для виконання;

у разі подальшого невиконання — штраф у подвійному розмірі та призначення нового строку для виконання; у разі подальшого невиконання державний виконавець складає акт про невиконання і звертається з поданням до правоохоронних органів щодо вирішення питання про по­рушення кримінальної справи за невиконання судового рішення.

Після фактичного допущення працівника до роботи склада­ють акт про виконання рішення, виконавче провадження під­лягає закінченню і не поновлюється за повторного недопущен­ня працівника до роботи, а в працівника з'являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження (п. 8.2.3 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Труднощі (ускладнення) у ході виконавчого провадження припинення юридичної особи, власник або уповноважена особа якої була стороною трудового договору. Виходом із цієї ситуації може бути складання акта про неможливість виконання і повернення виконавчого доку­мента до органу, який його видав (до суду).

Також державний виконавець може звернутися до суду з поданням про зміну порядку чи способу виконання. Відповід­но до ст. 240 ^і КЗпП у разі, якщо працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, однак поновити його на попередній роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який роз­глядає спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках — пра­вонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядав трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП, з поширенням на нього усіх компенсацій та гарантій, передбачених законодавством.

Дата добавления: 2014-11-29