Нормування шкідливих речовин

⇐ Предыдущая 45 46 47 484950 51 52 53 54 Следующая ⇒

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість у повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони розуміють таку максимальну концентрацію шкідливої речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров'я нащадків.

За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м³ (свинець,
ртуть, озон та ін.).

— 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1 — 1,0жг/ж³ (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги та ін.).

— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1 —10,0 мг/м³ (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий та ін.).

— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м³ (аміак, бензин, ацетон, гас та ін.).

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин у повітрі робочої зони наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. ГДК деяких шкідливих речовин у повітрі робочої зони

№ зп.	Назва речовини	ГДК, мг/м³	Клас небезпеки	Агрегатний стан	Особливості дії
	Азоту оксиди Алюміній Аміак Ангідрид сірчаний Ацетон Бензин (паливний) Бензин (розчинник) Гас Дибутилфтолат Кислота сірчана + Кислота оцтова + Луги їдкі + Масла мінеральні нафтові + Нікель Озон Оксид вуглецю Пил: борошняний, паперовий вовняний, пуховий, льняний азбестовий цементу, апатиту Ртуть металічна Свинець Спирт метиловий Спирт етиловий Уайт-спірит Фенол Хлор +	0,5 0,5 0,05 0,1 0,01/0,05 0,01/0,05 0,3		п а п а п п п п п+а а п а а а п п а а а а п а п п п п п	О Ф К К,А А, Ф А, Ф Ф,К Ф О

Примітки: 1. Умовні позначення: п — пари; а — аерозолі; п+а — суміш парів та аерозолю; О — гостронапра-влена дія; А — алергічна дія; К — канцерогенна дія; Ф — фібріогенна дія; «+» — вимагається спеціальний захист шкіри та очей. 2. Два значення у 3-ій графі означають максимальну разову (числівник) та середньозмінну (знаменник) ГДК.

При вмісті в повітрі робочої зони кількох речовин односпрямованої дії необхідно дотримуватись наступної умови:

С₁/ГДК+ С₂/ГДК₂ + С₃/ГДК₃+...+ С_п/ГДК_п= І, (2.1)

де С₁ С₂ С₃... С_п— фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі, мг/м³; ГДК₁, ГДК₂... ГДК_п — гранично допустимі концентрації відповідних шкідливих речовин, мг/м³.

До шкідливих речовин односпрямованої дії належать шкідливі речовини, які є близькими за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.

При одночасному вмісті в повітрі кількох шкідливих речовин, що не мають односпрямованої дії, ГДК залишаються такими самими, як і при їх ізольованій дії.

Для контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

— експрес-метод. який грунтується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко та з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ-2, ГХ-4, СТХ-17,ФОН-1 та інші).

— лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони
і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фото колориметричного та ін.) в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу.

— метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (ФКГ-ЗМ на хлор, «Сирена-2» на аміак, «Фотон» на сірководень, стаціонарні широкого спектра: ЩИТ-2,СПА-1,СТХ-18).

Запиленість повітря можна визначити ваговим, електроіндукційним, фотометричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод. Для цього зважують спеціальний фільтр до і після протягування через нього певного об'єму запиленого повітря, а потім вираховують вагу пилу в міліграмах на кубічний метр повітря.

Періодичність контролю стану повітряного середовища визначається класом небезпеки шкідливих речовин, їх кількістю, ступенем небезпеки ураження працюючих тощо. Контроль (вимірювання) може проводитись неперервно, періодично протягом зміни, щоденно, щомісячно і т. д. Неперервний контроль із сигналізацією (перевищення ГДК) повинен бути забезпечений, якщо в повітря виробничих приміщень можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії.

⇐ Предыдущая 45 46 47 484950 51 52 53 54 Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 648; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление

Генерация страницы за: 0.011 сек.