Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Екологічний аудит




Еколого-безпечний розвиток суспільства, держави потребує ефективної екологізації усіх сфер виробництва, постійної об’єктивної та оперативної інформації про еколо­гічний стан (і особливості його змін) усіх об’єктів людської діяльності, тобто ефек­тивних екологічної оцінки та екологічного контролю. Систему такого контролю становлять постійне екологічне інспектування, екологічна паспортизація об’єктів і процесів людської діяльності, екологічний аудит. Екологічний аудит – один з найнові­ших методів екологічної оцінки і контролю, новий вид важливої підприємницької ді­яльності в галузі охорони довкілля, який потребує високого рівня екологічної освіти, серйозного досвіду роботи в природоохоронних органах. Особи, які виконують еко­логічний аудит, повинні мати відповідний державний документ-сертифікат (ліцензія на право здійснення екологічного аудиту), який засвідчує права особи на проведення цього важливого екологічного процесу і відповідний рівень знань і досвіду.

У перекладі з англійської термін «аудит» означає «ревізія звітності» і передбачає два види перевірки – внутрішню і зовнішню. Проте екологічний аудит є процесом більш складним і ширшим. Нині він є одним з механізмів управління в галузі охорони довкілля і ресурсокористування. Тому фахівець-екоаудитор повинен мати глибокі знання в галузі екологічного законодавства і нормування, бухгалтерського обліку й аудиту, екологічного моніторингу і менеджменту, проблем місцевої регіональної і глобальної екології.

Екологічний аудит є одним з нових інструментів, що дають змогу ефективно регу­лювати еколого-економічні відносини з дотриманням вимог екологічної безпеки.

Екологічний аудит це процес систематичного оцінювання екологічного потенціалу об’єкта (виробництва, території та ін.) і його потенційних екологічних ризиків для встановлення відповідності вимогам чинного екологічного законодавства згідно з національними і міжнародними екологічними стандартами. Результати екологічного аудиту повинні використовуватися для визначення потрібних природоохоронних заходів, управлінських рішень і пов’язаних з ними фінансових витрат, формування ефективної екологічної політики. Позитивні висновки екологічного аудиту є дуже важливою умовою інвестиційної привабливості об’єкта (підприємства), виходу на міжнародні ринки, пільгову рекламу та пільгове банківське кредитування. У США, Канаді, Японії, Західній Європі екологічно чиста продукція (це підтверджується відповідними екологічним маркуванням та екологічною сертифікацією на основі даних екологічного аудиту) користується значним попитом і перевагами.

Основні причини екоаудиту – потреба отримання достовірної інформації про об’єкт під час страхування, приватизації, для конкуренції на ринку, ефективної екологізації виробництва.

Цілі та функції екологічного аудиту визначають залежно від особливостей об’єкта аудиту, типу останнього та вимог замовника. Ці функції і цілі суттєво відрізняються під час аудиту ділянки території, якості продукції, екологічної безпеки виробни­чого процесу чи устаткування, системи екологічного менеджменту чи екологічної безпеки інвестиційної програми та ін.

Об’єктами екоаудиту можуть бути будь-які види інвестиційної, господарської, ад­міністративної діяльності, плани, програми й об’єкти, що здатні негативно вплива­ти на здоров’я людей і довкілля, екологічні паспорти, екологічні ситуації, сировина для виробництва, продукція виробництва, військові об’єкти.

Суб’єктами екоаудиту можуть бути спеціально уповноважені особи, фахівці, які мають відповідні ліцензії, а також аудиторські фірми – організації, до статутної ді­яльності яких входить надання екологічних аудиторських послуг і які мають відпо­відну ліцензію на їх виконання. Серед суб’єктів екоаудиту вирізняють замовників екоаудиту (фізичні та юридичні особи, власники об’єктів діяльності, центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування) і виконав­ців (фахівці-аудитори, аудиторські групи, аудиторські фірми, виконавчі органи Міністерства охорони природи).

Типи екологічного аудиту:

-екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків (спрощений аудит);

-оцінка екологічного стану ділянки території (власником якої є підприємство або ділянки, що приватизуються, та ін.);

-екоаудит продукції виробництва;

-екоаудит виробничої діяльності;

-екоаудит системи екологічного менеджменту (управління) підприємств і орга­нізацій.

Нині надзвичайно актуальний екоаудит приватизації, коли оцінюють роль економіч­ного фактора в оцінці майна, території, виробництва, визначають потенційні еколо­гічні ризики і вартість їхньої нейтралізації. Функції екоаудиту є не тільки оцінні, а й рекомендаційні. У виконанні екоаудиту враховують фактори, які впливають на ціноутворення в різних галузях промисловості і в різних регіонах чи районах країни. У процесі ціноутворення використовують показники екологічної небез­пеки підприємства (шкода від використання природних ресурсів, від забруднень і перезабруднень довкілля, екологічні штрафи за аварійні та залпові викиди і скиди шкідливих речовин та ін.).

Екоаудит виконують за такою схемою:

1.Підготовка до здійснення аудиту (вибирають об’єкт аудиту, складають команду експертів-аудиторів, визначають обсяги і специфіку перевірки); критеріями еко­аудиту є система природоохоронних актів, норм, законів.

2.Безпосереднє виконання екоаудиту (реєструють і аналізують контрольну систему управління, збирають і аналізують дані екологічного характеру, переві­ряють статистичні дані, складають звіт про результати перевірки); доказами екоаудиту є документально зафіксовані факти відповідності діяльності об’єкта екологічним нормам і стандартам.

3.Діяльність після завершення аудиту (складають кінцевий звіт, складають і реалізують план заходів з екологізації об’єкта, коригують дії об’єкта).

Об’єктивність і ефективність аудиту залежить від таких чинників: активні дії і під­тримка керівництва об’єкта, об’єктивність і незалежність експертів-аудиторів, їхня компетентність і висока кваліфікація, чітка структурна і систематична процедура перевірки, контроль за якістю останньої, активне здійснення запропонованих за­ходів і виконання рекомендацій.

У розвинених країнах екоаудит є дієвим інструментом оцінки й управління ризи­ком, передбачення і запобігання позаштатним ситуаціям, інструментом екологічного менеджменту.

Вигоди від здійснення екологічного аудиту:

-підвищення репутації підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках, підвищення інвестиційної привабливості його розвитку;

-зменшення витрат на виробництво через використання нових, більш прогре­сивних економічних і екологічних технологій;

-розширення ринків збуту більш екологічно чистої продукції і підвищення своєї конкурентоспроможності на світових ринках;

-зменшення витрат на сировину, воду, електроенергію за рахунок впроваджен­ня рекомендованих аудиторами заходів.

Екологічний аудит на режимних об’єктах, що містять державну таємницю, здійс­нюють відповідно до законів «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991), «Про державну екологічну експертизу» (1995), «Про державну таємницю», «Про екологічний аудит» (2004) та ін.

Екологічний аудит обов’язковий для екологічно небезпечних об’єктів і підпри­ємств (відповідно до переліку Кабінету Міністрів України); екологічно небезпечних військових, оборонних об’єктів та інших приватних об’єктів, що здійснюють еко­логічно небезпечні види діяльності; у банкрутстві юридичних і фізичних осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності. Для інших об’єктів людської діяльності екологічний аудит є процедурою добровільною, хоча, як зазначалося ви­ще, дає низку суттєвих вигод і переваг.

Державне управління у сфері екоаудиту здійснюють Кабінет Міністрів, місцеві ра­ди, органи виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього середовища і природних ресурсів.

Сертифікація (визначення кваліфікації екоаудиторів) здійснює Аудиторська палата України. Термін дії сертифіката не може перевищувати п’яти років. Після цього ауди­тор повинен підтвердити свою кваліфікацію складанням іспиту спеціальній комісії.

У разі встановлення кількаразових фактів низькоаудиторської перевірки, система­тичних чи грубих порушень чинного законодавства України, встановлених норм і стандартів екоаудиту дія сертифіката припиняється.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1280; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.