Технологія роботи залізничних вузлів

Робота станції в зимових умовах

Ускладнення роботи станції в зимових умовах трапляється через зниження температури, посилення зустрічного і бічного вітру, сніжних заметів, обмороження і обледеніння контактного проводу і рейок. Для роботи в зимових умовах повинні бути підготовані, як технічні засоби, так і персонал станції. При підготовці технічних засобів проводиться:

1) Огородження від снігових заметів, шляхом лісонасадження або встановлення щитів.

2) Ремонт пневмообдувок і обігрівачів.

3) Завчасний ремонт колії.

4) Прибирання сміття і лишніх запасних частин з міжколії.

5) Виправити профіль гірки і відремонтувати башмако-скидувачі і уповільнювачі.

6) Ремонт побутових приміщень.

7) Постачання зимовим спец. одягом і взуттям.

8) Перевірити справність і провести ремонт обладнання для підігріву цистерн з рідкими вантажами і вібраторів типу ПБ – 6С, для розтрушування сипучих вантажів, що змерзлися.

9) Запастись піском, мастильними і обтирочними матеріалами (графітове мастило, гас, соляра), для обслуговування стрілочних переводів.

10) Запастись інвентарем, для очищення стрілочних переводів і робочих місць від снігу і льоду.

11) Підготовка снігоприбиральної техніки.

12) Підготовка освітлення. На пасажирських станціях влаштовуються додаткові переносні освітлювальні пристрої.

Для виконання маневрової роботи і операцій з формування-розформування, передбачається:

- використання сковзкої спеціалізації колій, для їх очищення від снігу, при насуві состава на гірку;

- при формуванні збірних поїздів і підборі груп вагонів, для подачі їх на вантажні пункти станції, передбачається ділення состава на велике число частин;

- для запобігання перегорання контактного проводу, перед відправленням поїзда машиніст повинен перші 20-25 м. проїхати кілька метрів без состава.

Очищення снігу, що проводиться за допомогою снігоприбиральних машин, повинна проходити за спеціально розробленим раніше графіком. Викид снігу може проводитися на сусідню колію або його збирають і вивозять за межі вузла.

Готовність станції до зими перевіряє комісія, в склад якої входять: начальник станції, начальник дистанції колії, начальник дистанції сигналізації і зв’язку, начальник енергопостачання і контактної мережі.

Залізничний вузол – це сукупність станцій, з’єднувальних і обвідних колій, розміщених в місцях пересічення трьох і більше ліній магістрального значення.

Транспортний вузол – це місця з’єднання залізничного транспорту з іншими видами транспорту.

В залізничний вузол входять:

- станції, з їх колійним розвитком і пристроями;

- з’єднувальні і обвідні колії;

- шляхопровідні розв’язки або перехрещення;

- спеціальні майстерні, що обслуговують основні пристрої розміщені в залізничних вузлах.

Вузли можна поділити:

- за характером роботи:

1) транзитні – в яких переважає транзитний вагонопотік;

2) з великим об’ємом місцевої роботи – в якому крім великого об’єму навантаження - розвантаження, є значний приміський пасажиропотік;

3) портові – в місцях перевантаження з залізничного транспорту на водний транспорт і навпаки;

4) перевантажувальні – в місцях з’єднання ліній різної ширини колії;

5) промислові – розміщення в великих промислових районах.

- за географічним розміщенням і за геометричним виглядом самого вузла:

6) вузли з однією станцією;

7) вузли трикутного вигляду;

8) хрестоподібні;

9) напівкільцевого і кільцевого типу;

10) радіального типу.

Вузли бувають з послідовним і паралельним розміщенням станцій.

Вузли спеціалізуються, для чого повинні бути пристрої:

- вантажні – сортувальні і вантажні станції, з’єднувальні і обвідні ходи;

- пасажирські – пасажирські і технічні станції, зупинкові платформи;

- вантажо-пасажирські – призначені для обслуговування як вантажного, так і пасажирського руху (відносяться – шляхопровідні розв’язки, дистанції колії, зв’язку і енергопостачання).

На підході до вузлів для розділення поїздопотоків влаштовують розв’язки на одному рівні або на різних рівнях.

На одному рівні розв’язки споруджуються за допомогою шлюзів.

Розв’язки в різних рівнях споруджуються за допомогою шляхопроводів.

Розв’язки можуть спеціалізуватися за напрямком руху і за характером руху (пасажирський, вантажний).

Вся експлуатаційна робота в вузлі може сконцентровуватися на вхідних і вихідних станціях вузла.

Розподілення сортувальної роботи в вузлі здійснюєтьсятрьома способами:

1) вся сортувальна робота сконцентрована на одній сортувальній станції;

2) сортувальна робота розподіляється в рівних об’ємах між декількома сортувальними станціями вузла;

3) розподілення сортувальної роботи так, що основна частина роботи сконцентрована на опорній станції, а додаткова частина роботи на допоміжній сортувальній станції;

Перший спосіб має ряд переваг і недоліків.

Переваги:

- скорочення простою вагонів під накопиченням, за рахунок об’єднання струменів;

- підвищення продуктивності праці;

- влаштування одного потужного сортувального пристрою;

- менший відвід землі;

- скорочення штату працівників зв’язаних з переробкою вагонів.

Недоліки:

- можливість затримки поїздів на підходах до станції, через нестачу колій в парку прийому;

- перепробіги поїздів і локомотивів в непереважному напрямку;

- неможливість використання існуючих сортувальних пристроїв і необхідність зменшення висоти гірки, профілю спускної частини, автоматизованих і механізованих сортувальних пристроїв;

- додаткове будівництво колій в сортувальному парку.

Тому концентрація проводиться в тих вузлах, де є незначний об’єм переробки.

Для навантаження - вивантаження вантажів в місцях концентрації вантажо - розвантажувальних робіт влаштовуються вантажні станції. Вони можуть бути спеціалізовані, тобто призначені для навантаження окремих видів вантажів, і не спеціалізовані, на яких виконуються вантажо - розвантажувальні операції різних типів вантажів.

Вантажні станція влаштовуються біля промислових районів міст, за межами житлових масивів. При цьому обов’язковий добрий під’їзд автотранспорту або взаємодія з водним транспортом в припортових вузлах [2, 3].

Дата добавления: 2014-11-29