Політика економічного зростання і розвитку національної економіки. Послаблення впливу держави на структурні перетворення не відповідає національним інтересам і вимагає кардинальних змін

Тема 4

Послаблення впливу держави на структурні перетворення не відповідає національним інтересам і вимагає кардинальних змін. Засоби державного регулювання структурних перетворень повинні спрямовуватися, передусім, на підвищення конкурен­тоспроможності національного виробництва у довгостроковому вимірі. Водночас ці заходи повинні бути ефективно поєднані з механізмами ринкового саморегулювання, які зорієнтовані на забезпечення приватних і групових інтересів щодо підви­щення ефективності витрат та зростання прибутку.

Державне регулювання галузевих структурних зрушень здій­снюється у випадках, коли існує потреба в постійному кори­гуванні розвитку певних галузей економіки, де конкретне ре­гулювання може призвести до суспільне бажаних результатів. До них, насамперед, належать галузі суспільного користування (галузі природної монополії), сільське, лісове, рибне господар­ства, кам'яновугільна промисловість, металургія тощо. Через різні причини ці галузі не можуть бути ефективними, якщо їх розвиток підпадає під ринкове-конкурентне регулювання. Тому держава бере на себе функцію проведення політики структур­ного регулювання, яке вирівнює ринкові суперечності. Вона ґрунтується на значній фінансовій допомозі держави. Залежно від прийнятої в державі концепції соціально-економічного роз­витку, вона може охоплювати багато галузей чи окремі галузі, доводячи їх ефективність до народногосподарського рівня. Для цього держава використовує всі інструменти, які має у своєму розпорядженні, зокрема адміністративні та фінансові.

Отже, державна структурна політика може суттєво впливати на покращення структури суспільного виробництва через її мо­дернізацію відповідно до вимог НТП і створює необхідні умови для оптимального розвитку всіх галузей економіки, зокрема тих, на які покладаються суспільні функції і які з об'єктивних причин не можуть бути в сучасних умовах конкурентоспроможними.

Аналіз сучасної соціально-економічної ситуації в Україні свід­чить про необхідність проведення довгострокової промислової політики, спрямованої на структурну перебудову національ­ного виробництва з метою підтримки економічної стабілізації і її трансформування в економічне зростання. Державна про­мислова політика сьогодні повинна бути основою соціально-економічної політики в країні і спрямовувати свою дію на ре-

алізацію стратегічних і тактичних цілей у сфері промислового виробництва з урахуванням результатів наукових досліджень. Однак реалізації цієї політики перешкоджає така характерна риса трансформаційних процесів в Україні, як неузгодженість інтересів і дій органів влади, недержавних інститутів, гро­мадських об'єднань і суб'єктів господарювання. Усунення та­кої неузгодженості становить основну передумову успішності структурних перетворень. Стосовно їх конкретних напрямів, покликаних сприяти оптимізації структури національної еко­номіки, то ними є:

- створення необхідних нормативних і правових, фінан­
сових та інших макроекономічних умов для структурних
перетворень, залучення прямих іноземних інвестицій і

кредитів;

- випереджаючий розвиток наукоємних, високотехнологіч-
них експортоорієнтованих та імпортозамінних галузей і
виробництв, а також сфери послуг;

- структурно-інвестиційна підтримка секторів економіки,
що спроможні забезпечити конкурентоспроможність на­
ціональної економіки у світовому господарстві;

- стимулювання процесу реформування реального сектора
економіки, підвищення його ефективності на основі вдо­
сконалення бюджетно-податкової, грошово-кредитної і
цінової політики, утворення міждержавних, міжгалузевих,
галузевих і регіональних корпоративних структур у формі
фінансово-промислових та інших господарських груп;

- розвиток і державна підтримка малого підприємництва;

- підвищення ефективності діяльності природних моно­
полій, формування конкурентного середовища в немоно-
польних сферах економіки;

- розробка і реалізація соціальних програм та програм удо­
сконалення виробничої інфраструктури, що забезпечує
розвиток людського потенціалу і пріоритетних галузей і
виробництв.

Дата добавления: 2014-11-29