Функціональна інфраструктура національного ринку. цтва і продукцію, але й могли реалізувати це право, окрім еко­номічних, потрібні ще і правові передумови

Тема?

цтва і продукцію, але й могли реалізувати це право, окрім еко­номічних, потрібні ще і правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і ухвалення юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Але він йде по­волі, часто до прийнятих законів вносяться істотні зміни, від­сутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення. Юридичні закони повинні відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конку­рентного, середовища.

Ринкове законодавство має регулювати такі сфери:

а) права власності;

б) договори між економічними агентами, включаючи їх ви­
конання;

в) порядок початку і закінчення господарської діяльності
(процедури відкриття фірм або реєстрації юридичних осіб,
злиття, поглинання та банкрутство підприємств);

г) підтримка конкурентного середовища.

У період становлення ринку можуть діяти особливі правові норми і засновані на них заходи економічної політики держави (наприклад, приватизація, демонополізація та ін.).

Під ікституцшнилш перетвореннями розуміється зміна формальних і неформальних умов господарської діяльності. Ця система заходів включає, перш за все, розробку і застосування законодавства, відповідно до ринкових умов господарювання. Інституційними перетвореннями зазвичай називають зміну від­носин власності (створення приватного сектора), формування нових організацій і установ ринкового типу (комерційних банків, товарних і фондових бірж, інвестиційних фондів та ін.), атакож створення нової системи управління народним господарством (шляхом заміни адміністративних важелів економічними, перш за все бюджетними і податковими).

Розглянемо основні особливості ринкових інститутів у пере­хідній економіці.

Ринкові інститути перехідного періоду помітно відрізняють­ся від інститутів, що склалися в розвинених країнах ринкової системи. Вони мають такі характерні риси.

По-перше, інституційна неповнота, тобто відсутність або украй слабкий розвиток деяких важливих інститутів ринку України. Такою прогалиною є недоліки у законодавстві щодо

купівлі-продажу землі, що не дозволяє використовувати її як за­ставу і перешкоджає залученню кредитів та інвестицій в сільське

господарство.

Іншою інституційною прогалиною, характерною для всіх кра­їн з перехідною економікою, є фактична відсутність ринкового відбору у формі ліквідації збанкрутілих підприємств. Це порушує дію конкурентного механізму і стримує перебудову структури

економіки.

По-друге, структурна асиметричність, тобто нерівномірний розвиток різних сегментів ринку. В Україні найбільший розвиток отримав ринок товарів і послуг, тоді як інші сегменти ринку -ринки чинників виробництва (капіталу, праці, землі й інших природних ресурсів) - розвинені значно слабше. Так, форму­ванню ринку капіталу перешкоджала майже монопольна роль держави як позичальника. Становлення ринку праці утруднене унаслідок низької мобільності трудових ресурсів.

Інституційні прогалини і структурна асиметричність поро­джують неринкові форми поведінки економічних агентів: непла­тежі, бартер, слабку адаптацію до коливань попиту.

1. Перехід до ринку супроводжується лібералізацією еконо­
міки - відмовою держави від монополії на ті або інші види гос­
подарської діяльності або різким обмеженням його регулюючих
функцій. Одночасно відбувається перехід від переважно адміні­
стративних методів державного регулювання до економічних
(через грошово-кредитну і бюджетно-податкову системи).

2. При переході від планової до ринкової економіки, як пра­
вило, виникає необхідність в макроекономічній (фінансовій)
стабілізації, її головною метою є придушення (або запобігання)
високої інфляції, а також пом'якшення (або недопущення) транс­
формаційного спаду.

3. Склалися два головні підходи до фінансової стабілізації,
в основі яких різні уявлення про природу інфляції в перехідній
економіці. Відповідно до монетарного підходу інфляція цілком
залежить від темпів приросту грошової маси. Згідно з немоне-
тарним підходом на інфляцію в перехідній економіці впливають
такі чинники, як диспропорції в структурі народного господар­
ства, високий ступінь монополізації економіки тощо.

4. Виділяються два основні сценарії макроекономічної ста­
білізації: ортодоксальний (скорочення або ліквідація дефіциту

держбюджету, жорсткий контроль за грошовою емісією, вста­новлення «монетарного якоря») і гетеродоксальний (ті ж заходи у поєднанні з регулюванням цін і доходів).

5. Структурна політика в перехідний період спрямована
на створення умов для стійкого довгострокового економічного
зростання і перебудову галузевої структури народного господар­
ства з метою захисту галузей, конкурентоздатних на внутріш­
ньому і зовнішньому ринках або обслуговуючих національні
інтереси (виробнича і соціальна інфраструктура).

6. Інституційні перетворення включають розробку ринково­
го законодавства і контроль за його застосуванням; зміна від­
носин власності, формування нових господарюючих суб'єктів
ринкового типу; створення нової системи управління народним
господарством.

Яким же шляхом повинна йти Україна, будуючи ринкову еко­номіку? Світовий досвід показує, що при виборі певної моделі економіки і її реалізації необхідно враховувати загальне і специ­фічне, яке є змістом трансформаційної економіки, в стадії якої перебуває Україна. Одночасно обов'язково слід мати на увазі, що загальні закономірності для трансформаційної економіки нео­днаково виявляються в різних умовах, скажімо, в умовах східної і західної цивілізації. Закономірністю перехідної економіки є нестабільність і нестійкість, оскільки в її основі лежать супер­ечності старих і нових форм господарювання, що призводить до швидких якісних змін в економічному і соціальному житті суспільства. У зв'язку з цим потрібно передбачати альтернативні шляхи її розвитку.

Потенційно існує широкий спектр перспектив: від повернен­ня у певній формі до авторитарно-бюрократичної системи та до постіндустріального суспільства, від корумпованої тіньової економіки до праволіберальних, заснованих на приватній влас­ності систем. Необхідно враховувати і те, що альтернативність має певні межі, які обумовлені об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Серед багатьох варіантів є оптимальний для тієї або іншої країни. Критерієм цього вибору є як загальні тенденції роз­витку світової цивілізації, так і врахування реальних ресурсів, національних особливостей, історичних традицій географічного і геополітичного положення. Отже, формувати економічну стра-

Функціональна інфраструктура національного ринку

тегію, спрямовану на побудову певної моделі ринкової економі­ки, необхідно, спираючись на перелічені чинники.

Особливістю економіки України є те, що перед початком рин­кових трансформацій вона була адміністративно-командним типом, де домінував тотальний монополізм власності, централізовано-директивне ухвалення рішень і технологічний монополізм. Існувало багато підприємств, які виготовляли 60 -100 відсотків певного виду продукції. Така монополія не є рин­ковою. Вона не припускає конкуренції, ринкових відносин, а під­приємства виконують тільки виробничі функції.

Негативний вплив на формування ринкових відносин в Укра­їні має і те, що її економіка великомасштабна з незаверше­ним циклом виробництва, а також відображає спеціалізацію в колишньому Радянському Союзі на важкій промисловості, військово-промисловому виробництві і добувних галузях. Саме це сьогодні відтворює недолік товарів народного споживання, з одного боку, і технічну і технологічну відсталість - з іншого. Це породжує величезну потребу в придбанні нафти і газу на світо­вому ринку, а отже, проблеми з торговим балансом, перекоси в цінах на внутрішньому ринку.

Формування конкурентного середовища може здійснюва­тися двома шляхами: реформуванням існуючих підприємств і створенням нових. Перший шлях передбачає: демонополізацію; роздержавлення і приватизацію; залучення вітчизняних та іно­земних інвестицій для структурної перебудови підприємств; ди­версифікацію. Другий шлях ставить за мету сприяння розвитку малого і середнього бізнесу; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для створення нових підприємств, а також реструк­туризації застарілих, тих, які вимагають повного оновлення.

Враховуючи те, що Україна має потужний індустріальний і науково-технічний потенціал, підготовлені кадри, недоцільно обирати модель ринкової економіки, в якій переважає дрібна приватна власність і економіка регулюється тільки ринковими законами. Цей шлях був би не прогресом, а регресом і приводив би до часів А. Сміта і відповідних методів економічного життя, де все вирішувало вільне ціноутворення. Модним є так званий лібералізований підхід, суть якого полягає в тому, що якщо не за­важати економіці розвиватися самій по собі властивими їй прин­ципами, то Україна скоро увійде до світового ринку.

Дата добавления: 2014-11-29