Функціональна інфраструктура національного ринку. ринок, ринок праці характеризується попитом і пропозицією,

Тема?

ринок, ринок праці характеризується попитом і пропозицією,

кон'юнктурою, резервом робочої сили. Основними суб'єктами ринку праці є:

- партнери у трудових відносинах - роботодавець та найма­ний працівник. Роботодавець - це особа, яка керує власним підприємством, фірмою, а також особа, яка здійснює ді­яльність на самостійній основі, а також людина, яка пра­цює на власному підприємстві, постійно використовуючи найманих працівників. Найманий працівник - це особа, яка уклала трудовий договір з підприємством про умови праці та її оплати;

- посередники у відносинах між роботодавцем і найманим
працівником - представники держави і органи влади, які
забезпечують взаємодію між попитом і пропозицією робо­
чої сили, контроль за дотриманням законів;

- представники інтересів працівників і роботодавців громад­
ські організації (профспілки, асоціації або союзи).

Ринок праці може бути:

- відкритим, якщо більшість людей, які шукають роботу,
працевлаштовується самостійно - за оголошенням або ін­
шою інформацією;

- фіксованим (упорядкованим), якщо більшість людей зна­
ходить робоче місце за посередництвом організації з пра­
цевлаштування (служби зайнятості, біржі праці).

За територіальною ознакою ринок праці поділяється на:

- місцевий (регіональний);

- внутрішній (національний);

- зовнішній (світовий) ринок.

Оцінюючи ситуацію на ринку праці, розглядають такі кате­горії населення:

- економічно активне населення - частина населення віком
15-70 років, яка протягом певного періоду забезпечує про­
позицію робочої сили для виробництва товарів та послуг;

- зайняте населення, тобто та його частина, яка постійно
виконує роботу на підприємствах, в організаціях, закладах
за заробітну плату. До цієї групи населення не належать
особи, які виконують роботу за допомогою власних засо­
бів праці (рибалки, мисливці, селяни-одноосібники, дрібні
ремісники та ін.);

- працездатне населення, тобто ті, хто за віком і станом
здоров'я здатен працювати у різних сферах економіки;

- безробітні - частина населення, яка тимчасово не працює,
але готова постати до роботи і займається пошуком роботи
різними способами;

- економічно неактивне населення - частина населення (не­
залежно від віку), яка не підпадає під категорію економічно
активних, тобто не належить до зайнятого і безробітно­
го: домогосподарки, непрацюючі інваліди, учні і студенти
працездатного віку, які не працюють і не шукають роботу,
а також пенсіонери, які не працюють.

Історично склалися два «чисті» варіанти ринку робочої сили і зайнятості. Перший - ринок робочої сили з обмеженим попи­том; другий - з обмеженими ресурсами. Класичний приклад першого - ринок країн, що розвиваються. Ринок робочої сили з обмеженим попитом також завжди має великий резерв робочої сили. Дійовим інструментом ринку робочої сили є біржі праці.

Ршіоккшгшіалу-цегрупавзаємозв'язанихринків,наяких фор­муються попит, пропонування та ціни на фінансові інструменти, зокрема ті, базовим активом яких є енергетичні та товарно-сировинні ресурси, а також відбувається перерозподіл вільних коштів інвесторів на користь тих суб'єктів, які мають у них по­требу.

Ринки капіталу включають в себе ринок цінних паперів (фон­довий ринок) та інших фінансових інструментів (крім інструмен­тів грошового ринку).

Починаючи з 1995 року і до цього часу, ринки капіталу в Укра­їні розвиваються дискретно і фрагментарне, недостатньо ви­конують основні свої функції - зосередження попиту та пропо­нування інвестиційного капіталу, формування справедливих ринкових цін, використання фінансових інструментів для за­безпечення розвитку економіки.

На ринках капіталу накопичилися проблеми, які потребують невідкладного розв'язання. Насамперед, це стосується розви­тку інфраструктури ринків капіталу, зосередження укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах та інших організаторах торгівлі цінними паперами, розбудови Національної депозитарної системи, вдосконалення механізму

Дата добавления: 2014-11-29