Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Інтрольні запитання й завдання




Роки

1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001

І

S

І

ЗІ

В

Я

X

о.

в. я

я


Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля


Глава 2


Біоекологія


 


ляціями, розташованими на межі ареалу виду. Створення системи таких пам'яток природи сприяє збереженню передусім генетичної різноманітності. На їхній території заборонено будь-яку діяль­ність, що руйнує чи пошкоджує об'єкти охорони.

Проте навіть розвинена мережа заповідних територій не змо­же забезпечити збереження біорізноманітності, якщо не припи-

 

 

  Регіональні Заповідні  
Ботанічні сади, ландшафтні парки урочища  
зоологічні парки, дендрологічні парки, (18%) (3 %) 1 Природні
парки-пам'ятки \ / у заповідники (6 %)
садово-паркового   / /
мистецтва \      
(1%) Х      
      Біосферні
      заповідники
    г V -"" (9%)
      Пам'ятки
    т - природи
Заказники      
(39 %)     \ч Національні
      природні парки

Рис. 2.14 Структура території природно-заповідного фонду України


Біоконсервація належить до галузі новітніх напрямів біоеко-логії. Це система заходів, спрямованих на збереження генетичної й видової різноманітності шляхом збереження популяційних і видових генотипів окремих особин поза природними місцями проживанняв зоопарках, ботанічних садах, у колекціях культур тощо.

Біоконсервація сьогодні розглядається як остання лінія захис­ту генетичної й видової біорізноманітності. Для цього розви­вається мережа зоопарків, створюються колекції рослин у бота-

Площа, тис. га

II Загальна площа ПЗФ

Ні Площа територій та об'єктів загальнодержавного значення

Рис. 2.15 Зростання площі природно-заповідного фонду (ПЗФ) України (1992—2001)


 


ниться глобальний вплив на біоту антропогенного забруднення. Навіть у біосферних заповідниках з їхньою налагодженою й суво­рою системою охорони деградація біоти триває. Наприклад, у Карпатському біосферному заповіднику через кислотні дощі де­далі скорочуються популяції лишайників, занесених до Червоної книги.

У природно-заповідний фонд України (рис. 2.14, 2.15) входять також регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, бота­нічні сади, зоологічні, дендрологічні парки, пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. Загалом природно-заповідний фонд України в 2001 р. налічував у своєму складі 6939 територій і об'єктів площею 2508,7 тис. га, що становить 4,16 % території країни.

122


нічних садах, колекції культур мікроорганізмів, грибів, водорос­тей, найпростіших, банки насіння, кріоколекції тварин, де гаме­ти й навіть ембріони зберігаються в замороженому стані, організовуються сховища культур тканин рослин і тварин.

Сьогодні людство «законсервувало» для нащадків близько 10 % відомої науці сучасної біоти. Однак біоконсервація поки що не може стати гарантом збереження біорізноманітності. Закон­сервувати будь-який вид — це складна наукова й технічна задача. Але незмірно складнішою справою є розконсервація виду й повернення його в природу. Вид, випущений «із пробірки» в при­роду, як правило, поводиться непередбачувано: адже він потрап­ляє до системи з іншими зв'язками. Найчастіше такий вид не

123


Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля


Глава 2


Біоекопогія


 


встигає пристосуватися до свого оточення й стає легкою здобич­чю для хижаків, субстратом для хвороб, їжею для паразитів. Якщо ж він виявляється здатним протистояти цьому тискові, то зазви­чай сам стає агресором: витіснює види аборигенної флори й фа­уни, стрімко розселяється, створює різні біоперешкоди. Такі наслідки біологи й екологи називають «беззвучними вибухами».

Екологічна мережа. Протягом останніх п'яти років в Україні, як і в усьому світі, велике значення надається розвиткові еко­логічної мережі. Концепція екомережі є інтегральною в організа­ції збереження біологічної і ландшафтної різноманітності. Вона поєднує в собі всі попередні системи охорони природи, пов'язує природоохоронну діяльність із різними секторами економіки (аг­рарним, транспортним, лісовим, туристичним тощо) і є основним елементом стратегії збалансованого розвитку. Це якісно новий підхід до розв'язання споконвічної проблеми людства у відноси­нах із Природою, спрямований на забезпечення функціонування всіх природних компонентів довкілля як єдиної цілісної системи.

Національна екологічна мережа України розглядається як скла­дова всеєвропейської екомережі, створення якої схвалено Конфе­ренцією міністрів довкілля 55 країн Європи в Софії в 1995 р.

У нашій країні набув чинності закон «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 pp.». Основною метою цього важливого документа є збільшення частки земельного фонду з природними заповідни­ми територіями до рівня, достатнього для збереження біологічної і ландшафтної різноманітності.

Екологічна мережа забезпечить можливість природної міграції та поширення рослин і тварин.

'
стверджувати, що на цій планеті з'явилася біосфера? 5. В якій послідовності та як форму­ валися геологічні сфери Земліатмосфера, гідросфера, літо­ сфера? 6. Які є гіпотези виникнення життя на Землі?

 

1. Які функції виконує жива речовина й
чим вона відрізняється від неживої?

2. Які основні властивості живої речо­
вини?

3. Що таке біосфера й де проходять
її межі?

4. Якщо на Місяці колись побудують
космічні станції, чи можна буде


 

7. Чим відрізняється біологічний круго­
обіг речовин від геологічного?

8. Які функції в біологічному кругообізі
виконують продуценти, консумен-
ти й редуценти?

9. Як виникла киснева атмосфера й на
якому етапі розвитку Землі молеку­
лярний кисень становив небезпеку
для живої речовини?

 

10. Як розподіляється, запасається й
трансформується сонячна енергія,
що надходить на Землю?

11. У чому полягають перший і другий
закони термодинаміки?

12. Що таке ланцюг живлення?

13. Чому довжина ланцюга живлення, як
правило, становить не більш як
4
—5 ланок?

14. Як відбуваються кругообіги макро­
елементів у біосфері (на прикладах
конкретних елементів)?

15. Як взаємодіють геологічний і біоло­
гічний кругообіги речовин і як люди­
на впливає на цю взаємодію?

16. Які, на вашу думку, можливі наслідки
успішної реалізації розпочатої нині в
деяких країнах розробки морських
копалин осадових фосфоритів?

17. Що таке екосистема та які її
функції?

18. Як здійснюється саморегуляція еко­
систем?

19. Які основні показники характеризу­
ють біогеоценоз?

20. В яких біомах біогеоценози чи біо-
гідроценози мають найвищу про­
дукцію?

21. Що таке евтрофікація й чим природ­
на евтрофікація відрізняється від
антропогенної?

22. Що таке сукцесія та які типи сук-
цесій ви знаєте?

23. У чому суть закону одного про­
цента?


 

24. Що таке популяція й на які групи
поділяють екологічні фактори, від
яких залежить популяція?

25. Що таке екологічна ніша?

26. Що таке діапазон толерантності?

27. Що таке стенотопні та евритопні
види?

28. Як контролюється чисельність по­
пуляцій?

29. Чому, на ваш погляд, зникла стелле-
рова корова: через те, що мисливці
знищили її до останньої особини, чи
внаслідок якихось інших причин?

30. Обґрунтуйте можливість існування
лохнеського чудовиська.

31. Поясніть, як крива толерантності
описує екологічну валентність виду.

32. Види дикої флори й фауни, які розви­
ваються поряд із людиною, назива­
ють синантропними. Обґрунтуйте,
чи є синантропні види більш еври­
топними порівняно з несинантроп-
ними. Наведіть приклади синан­
тропних видів.

33. Які види будуть більш інформатив­
ними в разі проведення оцінки стану
довкілля методом біоіндикаціі

рідкісні чи масові? Обґрунтуйте ваш
висновок.

34. За якими принципами функціонує
біосфера (за Д. Чірасом)?

35. Які екологічні закони сформулював
Б. Коммонер?

36. Наведіть приклади з повсякденного
життя, які ілюструють кожний із
законів Б. Коммонера.

37. Визначте, який процент планетар­
ної продукції використовує сьогодні
людина й чи порушила вона закон
одного процента (вихідні дані для
розрахунків на рівні 1970 і 1990 років
у тоннах сухої органічної речовини
наведено в таблиці).


 


124


125



ГЛАВА

Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля

 

 

Показник Роки
   
Біомаса: біосфери людства сільськогосподарських тварин Річна споживана біомаса: сільськогосподарських рослин тварин суші водяних тварин Річна біомаса ділової деревини, що добувається 2 • 1012 52 • 10*265 • 10* 1200 • 10* 72 • 10* 17 • 10* 2000 • 10* 2 • 1012 60 • 10* 300 • 10* 1500 • 10* 80 • 10* 20 • 10* 3000 • 10*




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 903; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.034 сек.